Ухвала

від 08.01.2024 по справі 160/32011/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 січня 2024 рокуСправа № 160/32011/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м. Дніпрі матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБНИК» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБНИК» (далі позивач) до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до відповідача-2: Державної податкової служби України, в якій просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2022 року № 7091302/13446223 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 21.02.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте відносно ТОВ «Трубник»;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №1 від 21.02.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у день її направлення, а саме 18.07.2022 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.10.2022 року №7491477/13446223 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 12.09.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте відносно ТОВ «Трубник»;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №1 від 12.09.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у день її направлення, а саме 30.09.2022 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.10.2022 року №7491477/13446223 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 22.09.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте відносно ТОВ «Трубник»;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №3 від 22.09.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у день її направлення, а саме 13.10.2022.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність вищевказаних рішень відповідача-1, винесених щодо позивача.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/32011/23 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.

26 грудня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Погоджується з пропуском строку звернення до суду ще в січні-квітня 2023 року. Щодо поважності підстав для пропуску строку звернення до суду посилається на запровадження в Україні воєнного стану, що є непереборною силою, а також на рекомендації Ради суддів України, наказ Голови Верховного Суду. Повторює обставини мобілізації керівника позивача та ускладнення функціонування підприємства в цей час, вказує на поточні характеристики діяльності позивача. Вказує, що відповідальна особи неодноразово перебувала у відрядженнях, а директор у відпустках. Посилається на значну кількість ракетних обстрілів, повітряних тривог, перебої в роботі Інтернету. Стверджує, що персонал підприємства переважно працював дистанційно, в штаті підприємства юрист відсутній, в межах спливаючого процесуального строку підприємство не мало можливості знайти кваліфікованого правника з огляду на їх відсутність в м. Дніпро, що також затребувало час на пошук та залучення адвоката. Вказує, що мала місце і пріоритетність задач щодо забезпечення подальшої роботи підприємства порівняно з питанням правового захисту позивача. Наводить приклади судової практики щодо поновлення строку звернення до суду.

Оцінюючи доводи представника позивача щодо пропуску строку звернення до суду суд зазначає наступне.

Суд повторює, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі №420/2871/23, постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022 року у справі №990/102/22.

Отже, загальне посилання на факт збройної агресії проти України не є підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Щодо листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1 суд зазначає, що його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.12.2023 року у справі №922/193/23.

Отже, сам по собі вказаний лист не констатує факт настання форс-мажорної обставини для всіх суб`єктів на території України, натомість лише вказує на загальну обставину, яка за певних, визнаних судом достатніми, обставин може бути визнана форс-мажорною.

Щодо рекомендацій Ради суддів України суд зазначає, що такі рекомендації, безвідносно до конкретних обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду, не є підставою для поновлення такого строку, що підтверджується правозастосуванням Касаційного адміністративного суду у постановах від 21.09.2023 року у справі №640/23774/20, від 23.02.2023 року у справі №640/7095/22.

З цих же підстав суд відхиляє і посилання на наказ Голови Верховного Суду від 04.03.2022 року, щодо якого тотожні правові висновки містяться в ухвалах Касаційного адміністративного суду від 13.02.2023 року у справі №537/4873/21, від 06.04.2023 року у справі №480/635/22.

Суд звертає увагу на те, що згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

При цьому згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд наголошував на необхідності надання доказів на підтвердження об`єктивної неможливості своєчасного звернення до суду. Попри це, твердження позивача про погіршення умов його діяльності, відсутність у штаті юриста, параліч його діяльності не підтверджені доказами (штатний розпис, наказ про оголошення простою і тд). Також позивачем не надано пояснень щодо використання процедури адміністративного оскарження спірних правових актів, однак неможливості судового оскарження. При цьому сам позивач зазначив, що його працівника працювали дистанційно, в той час як національним законодавством передбачено і фактично реалізовано можливість звернення до суду за допомогою підсистеми «Електронний Суд».

В свою чергу індивідуальні характеристики в діяльності позивача, директора не є підставою для непоширення на позивача загальних вимог законодавства щодо строків звернення до суду, зворотній підхід являв би собою порушення засади рівності учасників судового процесу перед судом.

Посилання на особливості життєдіяльності на території Дніпропетровської області та м. Нікополь зокрема за загальним правилом свідчать про певне ускладнення можливості своєчасного звернення до суду, однак в разі пропуску строку звернення до суду на 7-10 місяців (в залежності від рішення, яке є предметом оскарження) відповідні обставини мають набувати характер об`єктивних перешкод та бути підтвердженими документально, що позивачем не зроблено.

Перебування працівників у відрядженні та відпустках є внутрішньою справою підприємства, при цьому законодавством не пов`язано перебіг строку звернення до суду з такими обставинами, в той час як з огляду на загальну оцінку значення цих обставин для можливості своєчасного звернення до суду суд не визнає ці обставини поважними підставами для пропуску строку звернення до суду виходячи з викладених вище підстав.

Посилання позивача на судову практику щодо надмірного формалізму судом відхиляються, оскільки строк пропущено суттєво (7-10 місяців), належних доказів на підтвердження поважності пропуску такого строку не надано (штатний розпис, накази про оголошення простою і тд), що свідчить про непідтвердження поважності підстав пропуску строку звернення до суду.

Отже, заява позивача про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованою та підстави для поновлення строку звернення суд визнає неповажними.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пунктів 1, 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву належить повернути з усіма доданими до неї матеріалами. Оскільки позовна заява подана через підсистему «Електронний Суд», направленню позивачу підлягає тільки ухвала про повернення позовної заяви.

У зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, ухвала постановлена в перший робочий день судді 08 січня 2024 року.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 167, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБНИК» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві.

Роз`яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко