Постанова

від 07.03.2024 по справі 160/32011/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/32011/23(суддя Боженко Н.В., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБНИК» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року про повернення позовної заяви у справі №160/32011/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБНИК» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРУБНИК» 05 грудня 2023 року звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2022 року № 7091302/13446223 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 21.02.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте відносно ТОВ «Трубник»;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №1 від 21.02.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у день її направлення, а саме 18.07.2022 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.10.2022 року №7491477/13446223 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 12.09.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте відносно ТОВ «Трубник»;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №1 від 12.09.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у день її направлення, а саме 30.09.2022 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.10.2022 року №7491477/13446223 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 22.09.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте відносно ТОВ «Трубник»;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №3 від 22.09.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у день її направлення, а саме 13.10.2022.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів (а.с.171-173).

Ухвала мотивована тим, що рішення від 21.07.2022 року №7091302/13446223 переглянуто в адміністративному порядку 21.10.2022 року, в зв`язку з чим строк звернення до суду сплив 22.01.2023 року. Рішення від 21.10.2022 року №7486000/13446223 переглянуто в адміністративному порядку 11.11.2022 року, в зв`язку з чим строк звернення до суду сплив 12.02.2023 року. Рішення від 21.10.2022 року №7491477/13446223 в адміністративному порядку не оскаржувалося, в зв`язку з чим строк звернення до суду сплив 22.04.2023 року. При цьому, позов подано 05.12.2023 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.

26 грудня 2023 року позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБНИК» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Ухвала суду мотивована тим, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для поновлення цих строків. Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1 не констатує факт настання форс-мажорної обставини для всіх суб`єктів на території України, натомість лише вказує на загальну обставину, яка за певних, визнаних судом достатніми, обставин може бути визнана форс-мажорною. Рекомендацій Ради суддів України безвідносно до конкретних обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду, не є підставою для поновлення такого строку, що підтверджується правозастосуванням Касаційного адміністративного суду у постановах від 21.09.2023 року у справі №640/23774/20, від 23.02.2023 року у справі №640/7095/22.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскаржив її в апеляційному порядку. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що повертаючи позовну заяву у цій справі суд першої інстанції фактично допустив надмірний формалізм та упередженість.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, що передбачено ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

У справах за адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 12.07.2022 року у справі №420/5508/20, від 02.07.2020 року у справі №1.380.2019.006119,

Щодо відліку строку звернення до суду із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Крім того, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення від 21.07.2022 року №7091302/13446223 переглянуто в адміністративному порядку 21.10.2022 року (а.с.36), в зв`язку з чим, як правильно зазначив суд першої інстанції, строк звернення до суду сплив 22.01.2023 року.

Рішення від 20.10.2022 року №7486000/13446223 переглянуто в адміністративному порядку 11.11.2022 року (а.с.32), в зв`язку з чим, як правильно зазначив суд першої інстанції, строк звернення до суду сплив 12.02.2023 року.

Рішення від 21.10.2022 року №7491477/13446223 в адміністративному порядку не оскаржувалося, в зв`язку з чим, як правильно зазначив суд першої інстанції, строк звернення до суду сплив 22.04.2023 року.

Щодо доводів позивача запровадження про запровадження воєнного стану в Україні слід зазначити, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для поновлення цих строків.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі №420/2871/23, постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022 року у справі №990/102/22.

Отже, загальне посилання на факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Щодо листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1, як правильно зазначив суд першої інстанції, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні, а тому не констатує факт настання форс-мажорної обставини для всіх суб`єктів на території України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.12.2023 року у справі №922/193/23.

Щодо доводів апеляційної скарги про перебування директора товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБНИК» у лавах ЗСУ до жовтня 2022 року, то суд апеляційної інстанції зауважує, що з жовтня 2022 року по 05 грудня 2023 року (дата звернення до суду з цим позовом) минуло більше року, а тому ці обставини не можуть бути підставою для поновлення позивачу строку звернення до суду з цим позовом.

Слід зауважити й на тому, що у період визначений Законом як строк для оскарження рішень (рішення від 21.07.2022 року №7091302/13446223 - строк звернення до суду сплив 22.01.2023 року; рішення від 20.10.2022 року №7486000/13446223 - строк звернення до суду сплив 12.02.2023 року, рішення від 21.10.2022 року №7491477/13446223 - строк звернення до суду сплив 22.04.2023 року) директор ТОВ «ТРУБНИК» вже більше як три місяці не перебував у лавах ЗСУ, а тому посилання позивача на зазначені обставини як підстави для поновлення йому строку звернення до суду з цим позовом є безпідставними.

Також, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не можуть бути підставою для поновлення позивачу строку звернення до суду з цим позовом посилання на систематичні відрядження керівника товариства Туртукова О.І. у період 2022-2023 роки, оскільки організації роботи підприємства у разу відрядження керівника є організацією роботи самого позивача та залежить виключно від нього.

Щодо доводів позивача про допущення судом першої інстанції надмірного формалізму під час вирішення цієї справи, суд апеляційної інстанції зазначає, на тому, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Право на судовий захист не є абсолютним. Для звернення до суду повинен дотримуватись певний порядок. Якщо особа цього порядку не дотримується, зокрема щодо строку звернення до суду, то не можна вести мову про порушення права на судовий захист чи допущення надмірного формалізму.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБНИК» залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі №160/32011/23 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 07 березня 2024 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва