Постанова

від 30.09.2010 по справі 2а-1962/08/2370

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІ ЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1962/08/2370 Гол овуючий у 1-й інстанції: Сміля нець Е.С.

Суддя-доповідач: Швед Е. Ю .

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київсько го апеляційного адміністрат ивного суду у складі: головую чого-судді Шведа Е.Ю., суддів Ж елтобрюх І.Л. та Мельничука В.П ., при секретарі Авдошині М.С., р озглянувши в м. Києві у відкри тому судовому засіданні апел яційну скаргу представника Д ержавної податкової адмініс трації України на постанову Черкаського окружного адмін істративного суду від 09 серпн я 2010 року у справі за адміністр ативним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової адміні страції України, треті особи , які не заявляють самостійни х вимог на предмет спору на ст ороні відповідача - Державн а податкова адміністрація в Черкаській області, Державна податкова інспекція в Звени городському районі про стягн ення середньої заробітної пл ати за час вимушеного прогул у та компенсації за несвоєча сну виплату середньої заробі тної плати, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернулась д о суду з позовом до Державної податкової адміністрації Ук раїни, треті особи, які не заяв ляють самостійних вимог на п редмет спору на стороні відп овідача - Державна податков а адміністрація в Черкаській області, Державна податкова інспекція в Звенигородськом у районі, в якому, з урахування м уточнення позовних вимог, п росила стягнути з Державної податкової адміністрації Ук раїни на її користь:

- середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.05.2006 року по 03.06.2010 року у розмір і 217137,09 грн.;

- компенсацію за несвоєчасн у виплату середньої заробітн ої плати за період з 23.05.2006 року п о 03.06.2010 року в сумі 67513,80 грн., а всьо го 284650,89 грн.

Постановою Черкаського ок ружного адміністративного с уду від 09 серпня 2010 року позов з адоволено.

Не погоджуючись із вказано ю постановою суду першої інс танції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції з підс тав порушення судом першої і нстанції норм матеріального права, прийняти нову постано ву, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

На адресу Київського апеля ційного адміністративного с уду України від позивача над ійшло заперечення від на апе ляційну скаргу відповідача, в якому позивач просить апел яційну скаргу залишити без з адоволення, постанову суду п ершої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповіда ча, перевіривши матеріали сп рави та доводи апеляційної с карги, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга підляг ає задоволенню, постанова су ду першої інстанції скасуван ню з ухваленням нової постан ови про відмову в задоволенн і позовних вимог, виходячи з н аступного.

Суд першої інстанції, при ух валенні постанови, виходив з того, що позовні вимоги підля гають задоволенню з підстав того, що законодавством Укра їни передбачено здійснення в иплат середнього заробітку з а час вимушеного прогулу та к омпенсації за несвоєчасну ви плату середньої заробітної п лати, що є підставою для задов олення заявлених позовних ви мог.

З такими висновками суду пе ршої інстанції колегія судді в апеляційної інстанції не п огоджується, виходячи з наст упного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідн о до постанови Звенигородськ ого районного суду Черкасько ї області від 22.05.2006 р., що набрала законної сили, ОСОБА_2 пон овлена на посаді начальника Звенигородської ОДПІ та стяг нуто на її користь із ДПА Укра їни середній заробіток за ча с вимушеного прогулу з 16.12.2005 р. п о 22.05.2006 р. Постанова суду в части ні поновлення на роботі ОСО БА_2 допущена до негайного в иконання.

На виконання рішення суду, 2 8.02.2008 р. ДПА України виданий нака з № 433-о, відповідно до якого О СОБА_2 з 17.12.2005 р. поновлено на по саді начальника ДПІ у Звениг ородському районі, яка є прав онаступником Звенигородськ ої ОДПІ.

Лише 04.06.2010 р. ДПА в Черкаській о бласті видано наказ № 80-о, де за значено, що вважати ОСОБА_2 такою, яка фактично приступи ла до виконання обов' язків на посаді начальника державн ої податкової інспекції у Зв енигородському районі з 04.06.2010 р оку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колег ією суддів в судовому засіда нні, позивач просить стягнут и з Державної податкової адм іністрації України на її кор исть саме середній заробіток за час вимушеного прогулу, по силаючись при цьому на ст. 236 КЗ пП України. При цьому, як вірно зазначено апелянтом, позива ч не заявляє суду вимоги про с тягнення середнього заробіт ку за час затримки виконання рішення про поновлення на ро боті.

Заявлені позивачем вимоги не можуть бути задоволенні з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України , при винесенні рішення про по новлення на роботі орган, яки й розглядає трудовий спір, од ночасно приймає рішення про виплату працівникові середн ього заробітку за час вимуше ного прогулу або різниці в за робітку за час виконання ниж чеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо зая ва про поновлення на роботі р озглядається більше одного р оку не з вини працівника, орга н, який розглядає трудовий сп ір, виносить рішення про випл ату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Зі змісту вказаної правово ї норми вбачається, що рішенн я про виплату працівникові с ереднього заробітку за час в имушеного прогулу орган, яки й розглядає трудовий спір, пр иймає одночасно з рішенням п ро поновлення такого працівн ика на роботі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в суді в першої інстанції, ОСОБА_2 на підставі рішення суду від 22.05.2006 р. була поновлена на робот і з 17.12.2005 р. При цьому, на користь ОСОБА_2 із ДПА України стяг нуто середній заробіток за ч ас вимушеного прогулу з 16.12.2005 р. по 22.05.2006 р.

Тобто вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу була зад оволена та виконана з набран ням чинності постановою Звен игородського районного суду Черкаської області від 22.05.2006 р.

Колегія суддів зазначає, що подальше стягнення середньо го заробітку за час вимушено го прогулу є не можливим з огл яду на розрив у часі подій про прийняття рішення про понов лення працівника на роботі т а про виплату працівникові с ереднього заробітку за час в имушеного прогулу, що є недоп устимим з огляду на ст. 235 КЗпП У країни.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне відзначи ти, що відповідач - Державна податкова адміністрація Укр аїни не є власником чи уповно важеним органом по відношенн ю до позивача ОСОБА_2 в роз умінні КЗпП України.

Згідно з п.п. 5 п. 9 Положення пр о Державну податкову адмініс трацію України, затвердженог о Постановою Кабінету Мініст рів України від 26 травня 2007 р. № 7 78, голова ДПА призначає на пос аду та звільняє з посади заст упників голів державних пода ткових адміністрацій в Автон омній Республіці Крим, облас тях, мм. Києві та Севастополі, працівників ДПА, начальників державних податкових інспек цій у містах, районах, районах у містах, міжрайонних та об'єд наних податкових інспекцій, їх перших заступників - начал ьників податкової міліції, н ачальників інших спеціалізо ваних державних податкових і нспекцій, їх перших заступни ків - начальників податкової міліції за поданням голів ві дповідних державних податко вих адміністрацій в Автономн ій Республіці Крим, областях , мм. Києві та Севастополі.

За таких обставин, органом, що призначає на посаду та зві льняє з посади начальників д ержавних податкових інспекц ій у містах, районах, районах у містах, міжрайонних та об'єдн аних податкових інспекцій є Голова ДПА України.

Однак колегія суддів зазна чає, що власником чи уповнова женим органом в розумінні КЗ пП України є саме Державна по даткова інспекція в Звенигор одському районі.

Тому, позовні вимоги необхі дно заявляти саме до Державн ої податкової інспекції в Зв енигородському районі, в зв' язку з чим вимоги до Державно ї податкової адміністрації У країни є безпідставними та з адоволенню не підлягають.

Колегія суддів зазначає, що позивач просить стягнути з Д ержавної податкової адмініс трації України на її користь саме середній заробіток за ч ас вимушеного прогулу, але пр и цьому посилається на ст. 236 КЗ пП України.

Статтею 236 КЗпП України пере дбачено, що у разі затримки вл асником або уповноваженим ни м органом виконання рішення органу, який розглядав трудо вий спір про поновлення на ро боті незаконно звільненого а бо переведеного на іншу робо ту працівника, цей орган вино сить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або рі зниці в заробітку за час затр имки.

Зі змісту вказаної норми вб ачається, що орган, який винос ить ухвалу про виплату праці внику середнього заробітку а бо різниці в заробітку за час затримки, може прийняти таке рішення у разі затримки влас ником або уповноваженим ним органом виконання рішення ор гану, який розглядав трудови й спір про поновлення на робо ті незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника. При цьому, на думк у колегії суддів, обов' язко вою умовою прийняття рішення про виплату працівнику сере днього заробітку або різниці в заробітку за час затримки в иконання рішення суду є наяв ність вини такого власника а бо уповноваженого ним органу .

Колегією суддів встановле но, що власник з об' єктивних причин не міг виконати рішен ня суду про поновлення ОСОБ А_2 на роботі.

Так колегією суддів встано влено, що ухвалою Соснівсько го районного суду м. Черкаси в ід 03.03.2008 р. у справі за позовом ОСОБА_3 (працювала начальни ком Звенигородської ОДПІ Чер каської області після звільн ення ОСОБА_2 із займаної п осади) до ДПА України та ДПА в Черкаській області було зупи нено дію Наказу ДПА України в ід 28.02.2008 року № 433-о, згідно з яким ОСОБА_2 була поновлена на п осаді начальника ДПІ у Звени городському районі. В подаль шому вказана ухвала була ска сована.

Однак, ухвалою Черкаського районного суду Черкаської о бласті у справі за позовом ОСОБА_3 до ДПА України та ДПА в Черкаській області повтор но була зупинена дія Наказу Д ПА України від 28.02.2008 року № 433-о, зг ідно з яким ОСОБА_2 була по новлена на посаді начальника ДПІ у Звенигородському райо ні.

За таких обставин, колегія с удів вважає об' єктивними пр ичини затримки у виконанні р ішення суду про поновлення ОСОБА_2 на посаді начальник а ДПІ у Звенигородському рай оні, що виключає можливість п рийняття судом рішення про в иплату ОСОБА_2 середнього заробітку або різниці в заро бітку за час затримки викона ння рішення суду.

З урахуванням викладеного , позовні вимоги про стягненн я з Державної податкової адм іністрації України компенса ції за несвоєчасну виплату с ередньої заробітної плати за період з 23.05.2006 року по 03.06.2010 року в сумі 67513,80 грн. задоволенню не пі длягають.

При цьому, колегія суддів вв ажає за необхідне зазначити, що на правовідносини, пов' я зані з нарахуванням сум комп енсації на доходи, виплачені за рішенням суду, положення З акону України «Про компенсац ію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушення м строків їх виплати»та Пост анови Кабінету міністрів Укр аїни «Про затвердження Поряд ку проведення компенсації гр омадянам втрати частини грош ових доходів у зв'язку з поруш енням термінів їх виплати»ві д 21 лютого 2001 р. № 159 не розповсюдж уються.

Тому, на думку колегії судді в, є помилковим посилання суд у першої інстанції на вищевк азані нормативно-правові акт и, при задоволенні позовних в имог про стягнення середньог о заробітку за час вимушеног о прогулу.

З урахуванням викладених о бставин, колегія суддів вваж ає, що суд першої інстанції ді йшов помилкового висновку пр о задоволення позовних вимог , у зв' язку чим постанова суд у першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням ново ї постанови про відмову в зад оволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 202 КАС У країни, підставами для скасу вання постанови або ухвали с уду першої інстанції та ухва лення нового рішення є поруш ення норм матеріального або процесуального права, що при звело до неправильного виріш ення справи або питання.

Враховуючи викладене, коле гія суддів вважає, що порушен ня судом першої інстанції но рм матеріального та процесуа льного права призвели до пом илкового висновку, в зв' язк у з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуван ню з прийняттям нової постан ови про відмову в задоволенн і позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колег ія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу предс тавника Державної податково ї адміністрації України на п останову Черкаського окружн ого адміністративного суду в ід 09 серпня 2010 року - задовольн ити.

Постанову Вінницького окр ужного адміністративного су ду від 16 липня 2010 року - скасув ати.

В задоволенні адміністрат ивного позову ОСОБА_2 до Д ержавної податкової адмініс трації України, треті особи, я кі не заявляють самостійних вимог на предмет спору на сто роні відповідача - Державна податкова адміністрація в Ч еркаській області, Державна податкова інспекція в Звениг ородському районі про стягне ння середньої заробітної пла ти за час вимушеного прогулу та компенсації за несвоєчас ну виплату середньої заробіт ної плати - відмовити.

Постанова набирає законно ї сили з моменту її проголоше ння та може бути оскаржена пр отягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги без посередньо до Вищого адмініс тративного суду України.

Повний текст постанови виг отовлено 06.10.2010 р.

Головуючий суддя: Е.Ю. Ш вед

Суддя: І.Л. Желтоб рюх

Суддя: В.П. Мельничук