Ухвала

від 11.01.2024 по справі 953/10959/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/10959/23

н/п 1-кс/953/389/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2024 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 22023220000001350 від 25.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, одруженого, працюючого на посаді інспектора УОАЗОР ГУ НП в Луганській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

за участю сторін кримінального провадження :

прокурора - ОСОБА_4 ,

слідчого - ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваного - ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

10.01.2024 до суду надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 22023220000001350 від 25.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023220000001350 від 25.09.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Встановлено, що 22 лютого 2022 року Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.

Так, 24 лютого 2022 року о 05:00 годині, за наказом Президента Російської Федерації ОСОБА_7 , Російська Федерація незаконно вторглась на територію України та здійснила збройний напад, застосовуючи Збройні Сили РФ та Федеральну службу військ національної гвардії Російської Федерації.

24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено та який триває до теперішнього часу.

У ході досудового розслідування встановлено, що у громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував на території с. Шевченкове Куп`янського району Харківської області, у невстановлений досудовим слідством час, проте не пізніше 08.06.2023 виник злочинний умисел, направлений на надання представнику іноземної держави - країни-агресора рф допомоги в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України.

Крім того, ОСОБА_5 проходячи службу в органах внутрішніх справ України та Національної поліції України, в умовах збройної агресії російської федерації, повністю усвідомлював, що його діяльність з надання допомоги представнику іноземної держави, спрямована на нанесення шкоди державній безпеці та обороноздатності України. Разом з тим, ОСОБА_5 , за вищевказаних обставин вчинив дії з надання представникам іноземної держави РФ допомоги в проведенні підривної діяльності проти України шляхом передачі представнику іноземної держави відомостей, передача або розголошення яких нанесе шкоду національній безпеці України.

Реалізуючи вказаний злочинний намір, будучи співробітником Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Луганській області та проходячи службу у складі зведеного підрозділу зазначеного управління в с. Шевченкове Куп`янського району Харківської області, будучи залученим до Сил оборони України, отримував відомості щодо оперативно-службової діяльності зведеного підрозділу, добові паролі, які використовуються Силами оборони України при виконання службових завдань на території України, інших правоохоронних органів та військових формувань України, у тому числі відомості щодо можливого нанесення ракетно-бомбових ударів із зазначенням конкретних координат, прийняв рішення щодо систематичної їх передачі представнику іноземної держави - країни агресора рф.

Так, ОСОБА_5 у період часу не пізніше 08.06.2023, діючи умисно та свідомо, налагодив контакт з представником іноземної держави - країни-агресора РФ за допомогою додатку для спілкування «Telegram».

У подальшому, ОСОБА_5 , у період з 08.06.2023 по 03.10.2023, реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи на території с. Шевченкове Куп`янського району Харківської області, більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено, на виконання поставлених йому завдань, збирав інформацію щодо представників Сил Оборони України, запланованих оборонних заходів, переміщення та розміщення підрозділів Збройних сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законодавства, про місця тимчасового та постійного розташування, маршрути переміщення особового складу та військової техніки ЗС України, місця розташування вогневих позицій ЗС України та інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законодавства, відомості про паролі, що впроваджуються уповноваженими представниками Сил Оборони у прикордонних та прифронтових районах та областях України, а також розвідувальні дані, щодо запланованих ворогом ракетних атак, а також іншу інформацію, що може бути використана для проведення підривної діяльності проти України.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, у період з 08.06.2023 по 03.10.2023, ОСОБА_5 перебуваючи на території с. Шевченкове Куп`янського району Харківської області, використовуючи додаток для спілкування «Telegram» з абонентським номером НОМЕР_1 , дотримуючись заходів конспірації, здійснював передачу представнику іноземної держави - країни-агресора рф, який використовує додаток для спілкування «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_8 », нікнеймом « ОСОБА_9 » та абонентським номером НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , підписаному як « ОСОБА_10 » з абонентським номером НОМЕР_4 , (більш точні дані на даному етапі досудового розслідування не встановлені), інформації щодо представників Сил Оборони України, запланованих оборонних заходів, переміщення та розміщення підрозділів Збройних сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законодавства, про місця тимчасового та постійного розташування, маршрути переміщення особового складу та військової техніки ЗС України, місця розташування вогневих позицій ЗС України та інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законодавства, відомості про паролі, що впроваджуються уповноваженими представниками Сил Оборони у прикордонних та прифронтових районах та областях України, а також розвідувальні дані, щодо запланованих ворогом ракетних атак, а також іншу інформацію, що може бути використана для проведення підривної діяльності проти України.

Згідно відповіді на запит з оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості передані ОСОБА_5 представнику іноземної держави - країни-агресора рф, який використовує додаток для спілкування «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_8 », нікнеймом « ОСОБА_9 » та абонентським номером НОМЕР_2 та користувачу, підписаному як « ОСОБА_10 » з абонентським номером НОМЕР_4 щодо дійсних найменувань добових нарядів (паролів) потенційно може сприяти проникненню як диверсійно-розвідувальних груп ворога, так і окремих військовослужбовців зс рф та представників військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів рф, представників терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР», діяльність яких може спрямовуватись на здійснення розвідувально-підривної діяльності проти України, з метою нанесення шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України.

Згідно відповіді на запит з оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в операційній зоні оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (в районах визначених адрес, безпосередній близькості до них) періодично виконувались завдання за призначенням підрозділами Сил оборони України, зокрема на визначених та обладнаних позиціях.

Посадовими особами оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », Генерального штабу ЗС України, Міністерства оборони України, інформація щодо наявних розвідувальних даних про ймовірні місця та точки нанесення ракетно-бомбових ударів по місцях дислокації підрозділів Сил оборони України, розвідувальних даних про пуски ракет з території рф по території України та інформації про результати пошкоджень в наслідок ракетних та бомбових ударів зс рф по території України та підрозділам Сил оборони України, не розміщувались та не надавалось згоди на розміщення такої інформації.

У випадку розголошення або передачі представникам іноземної держави -агресора (російської федерації) інформації щодо розміщення, переміщення особового складу, озброєння та військової техніки Сил оборони України, використання об`єктів для потреб Сил оборони України, буде завдано шкоду обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України.

За таких підстав відомості, передані ОСОБА_5 представнику іноземної держави - країни-агресора рф який використовує додаток для спілкування «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_8 », нікнеймом « ОСОБА_9 » та абонентським номером НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , підписаному як « ОСОБА_10 » з абонентським номером НОМЕР_4 , отримані бойовими підрозділами Збройних Сил України, що містять розвідувальні дані про імовірні місця та точки нанесення ракетно-бомбових ударів по місцях дислокації Сил оборони України, а також розвідувальні дані про пуски ракет з території рф по території України, та інформації про результати пошкоджень в наслідок ракетних та бомбових ударів ЗС рф по території України та підрозділам Сил Оборони України, надасть можливість представникам російської федерації та незаконних збройних формувань, які надають російській федерації допомогу у здійсненні агресії проти України, проводити заходи, направлені на нанесення шкоди військовим частинам (підрозділам) Збройних Сил України, іншим військовим формуванням, залученим до відсічі збройної агресії російської федерації, здійснювати розвідувально-підривну діяльність проти України, з метою нанесення шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України.

17.11.2023 ОСОБА_5 затримано в порядку та на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

17.11.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 111 КК України.

Правова кваліфікація дій підозрюваного ОСОБА_5 - ч. 2 ст. 111 КК України, тобто підозрюється у державній зраді вчиненій в умовах воєнного стану, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Причетність ОСОБА_5 до скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими обґрунтовується пред`явлена підозра, а саме: відомостями оперативного підрозділу, згідно яких оперативним підрозділом УСБУ в Харківській області отримано інформацію про причетність ОСОБА_5 до надання допомоги представникам країни-агресора РФ у проведенні підривної діяльності проти України, а також отримано інформацію про використання підозрюваним засобів зв`язку для вчинення злочину; протоколом затримання ОСОБА_5 від 17.11.2023, згідно якого останній затриманий на підставі ст. 208 КПК України під час вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України; протоколом огляду речей, документів і комп`ютерних даних від 07.11.2023, в ході чого оглянуто носії інформації, отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних інформаційних систем та зафіксовано контактні дані ОСОБА_5 як такого, що передавав інформацію оборонного характеру представнику іноземної держави; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних інформаційних систем (із додатками до них), в яких зафіксовані обставини передачі підозрюваним представнику РФ інформації оборонного характеру та характер такої інформації; протоколом обшуку автомобіля «Chevrolet» моделі «Aveo», д.р.н. НОМЕР_5 , який перебуває у постійному користуванні підозрюваного ОСОБА_5 та у якому виявлено та вилучено стільниковий телефон із абонентським номером НОМЕР_1 , за допомогою якого, зі злів підозрюваного, він підтримував зв`язок у додатку для спілкування «Telegram» із громадянином ОСОБА_11 , та згідно отриманих матеріалів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, із вказаного номеру здійснювалась передача відомостей оборонного характеру представнику іноземної держави - країни-агресора рф.

Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 19.11.2023 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком до 15.01.2024 включно.

08.01.2024 постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 220232200000001350 від 25.09.2023 продовжено до 3 місяців, тобто до 17.02.2024.

Слідчий зазначає, що 15.01.2024 строк застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчується, при цьому строк проведення досудового розслідування даного кримінального провадження постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури продовжено до трьох місяців, тобто до 17.02.2024, але з метою закінчення досудового розслідування необхідно виконати низку слідчих та процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження:

- отримати висновки експертиз комп`ютерної техніки та програмних продуктів;

- встановити та допитати як свідків осіб співробітників ГУ НП в Харківській області, відряджених до зведеного підрозділу разом з підозрюваним ОСОБА_5 щодо наявності у розпорядженні підрозділу інформації, відображеної у протоколах за результатами проведення НС(р)Д;

- провести тимчасові доступи до операторів стільникового зв`язку щодо деталізації з`єднань стільникових номерів та телефонів, які використовував підозрюваний ОСОБА_5 ;

- встановити місцезнаходження стільникового телефону «Apple Iphone», який використовував підозрюваний ОСОБА_5 для передачі відомостей представнику країни-агресова, ідентифікатори якого відображені у протоколі за результатами проведення НС(р)Д та у разі необхідності використовуючи його, зафіксувати наявні відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення - злочину;

- провести інші слідчі дії, необхідні для встановлення всіх обставин кримінального провадження;

- виконати процесуальні дії, направлені на закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні та ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження.

Виконати зазначені процесуальні дії раніше не видавалось за можливе у зв`язку зі складністю провадження, яка полягає у необхідності виконання значного обсягу слідчих та процесуальних дій, які направлені на встановлення обставин та документування протиправної діяльності підозрюваного, віддаленістю місцезнаходження свідків, значним часом проведення експертиз у кримінальному провадженні, та продовженням обстрілів території Харківської області російськими окупаційними військами.

Необхідність продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які з часу застосування запобіжного заходу не зменшились та не перестали існувати, а саме тим, що останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Вказані ризики підтверджуються такими фактичними обставинами.

Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується, тим, що ОСОБА_5 через тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, розуміючи складність проведення досудового розслідування, зокрема в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи неможливість повного контролю державною владою кордонів та території України в умовах збройної агресії російської федерації проти України, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема на території російської федерації чи тимчасово окупованих частинах території України.

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, існує оскільки перебуваючи на волі, використовуючи своє службове становище співробітника поліції та зв`язки набуті під час зайняття вказаної посади, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, сховати або спотворити речі та документи, які можуть бути використані як докази його причетності до скоєння кримінального правопорушення, зокрема стільниковий телефон «Iphone», який підозрюваний використовував для спілкування з представниками країни-агресора у додатку «Telegram».

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що набуття ОСОБА_5 тісних зав`язків з представниками іноземної держави - країни-агресора рф та передача останнім відомостей, які несуть шкоду національній безпеці України, дає підстави вважати про його негативну налаштованість до суверенітету та незалежності України, а також посадових осіб органів державної влади України, у зв`язку із здійсненням ними їхніх владних повноважень, а також військовослужбовців Збройних сил України та співробітників правоохоронних органів, які забезпечують національну безпеку України, свідчить про можливість підозрюваного продовжити вчинення кримінального правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.

За таких обставин у слідства є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені у п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні та не перестали існувати, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.

Прокурор, слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання у повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні свою причетність до скоєного визнав, зазначив, що вказані дії вчинив через погрозу його рідним. Щодо продовження строку дії запобіжного заходу заперечував, зазначив, що не має наміру переховуватись, готовий співпрацювати зі слідством, просив застосувати відносно нього домашній арешт чи визначити заставу.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував. Вказав, що ризики відсутні, просив врахувати, що його підзахисний має міцні соціальні зв`язки, те, що він визнав свою провину. Просив відмовити у задоволенні клопотання, застосувати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту з метою забезпечення безпеки його родини.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора, який наполягав на задоволенні клопотання, захисника, підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, оскільки обставини, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, є доведеними.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно бути розглянуте згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України).

Частиною 5 ст. 199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Отже, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків тримання під вартою.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Судом встановлено, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до 17 лютого 2024 року, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна.

Завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді від 19 листопада 2023 року, якою підозрюваному обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з урахуванням обставин, що по справі необхідно провести ряд слідчих дій, виконати процесуальні дії, направлені на закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні не є можливим.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме: державній зраді вчиненій в умовах воєнного стану, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації його дій, виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, які перелічені вище у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження чи продовження строку його дії, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Висновок про обґрунтованість підозри не констатує винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину та відповідно не порушує принципу «презумпції невинуватості».

Щодо наявності ризиків.

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.

До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).

Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи. (Panchenko v. Russia, § 106).

Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв`язки та будь-які інші зв`язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.

Вказані підстави враховані у національному законодавстві.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна, може вдатися до відповідних дій. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_5 , не залишається поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у виді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Також, слідчим суддею взято до уваги твердження сторони обвинувачення щодо наявності ризику знищення, спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Як встановлено під час судового засідання, на цей час досудове розслідування кримінального провадження триває, вирішується питання про проведення низки слідчих дій, з метою отримання доказів, перебуваючи на волі, використовуючи своє службове становище співробітника поліції та зв`язки набуті під час зайняття вказаної посади, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, сховати або спотворити речі та документи, які можуть бути використані як докази його причетності до скоєння кримінального правопорушення, зокрема стільниковий телефон «Iphone», який підозрюваний використовував для спілкування з представниками країни-агресора у додатку «Telegram».

На підставі вказаного, слідчий суддя доходить висновку про доведеність стороною обвинувачення наявності та актуальності ризику знищення, спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження на час розгляду клопотання.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, на його користь свідчить те, що ОСОБА_5 спілкувався та надавав інформацію особі, які перебуває на території рф та є його знайомим, а тому розумів, що своїми діями в умовах запровадженого воєнного стану на території України, та повномасштабної військової агресій Російської Федерації проти України, він завдає шкоди державі Україні, тому і в подальшому може продовжити допомагати державі-агресору.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1,2,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги вагомість наявних даних про причетність до вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, яке може бути застосовано, відомостей про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки, одружений, раніше не судимий, однак дані відомості не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують перелічені вище ризики.

Вирішуючи клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує відомості про особу підозрюваного, вік та стан його здоров`я, майновий та сімейний стан.

Приймаючи до уваги ризики, які продовжують існувати, конкретні обставини провадження та наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а також характер та ступінь суспільної небезпечності вказаного кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Суд враховує відомості про особу підозрюваного, проте, вказані обставини не спростовують висновку суду про неможливість запобігти зазначеним вище ризикам у разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи учасників, суд прийшов до висновку, що всі зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що єдиним запобіжним заходом, адекватним особі підозрюваного, здатним забезпечити його належну поведінку та запобігти встановленим ризикам, є тримання під вартою.

За таких обставин клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

З огляду на характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та керуючись абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 197, 372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 22023220000001350 від 25.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на строк 38 (тридцять вісім) днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 17 лютого 2024 року включно, без визначення розміру застави.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 17 лютого 2024 року.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та керівнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1