Постанова

від 11.01.2024 по справі 725/856/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року

м. Чернівці

справа № 725/856/23

провадження 822/53/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.,

суддів: Одинака О.О., Половінкіної Н.Ю.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Приватне підприємство «ВІП-Транс-07»,

апеляційна скарга Приватного підприємства «ВІП-Транс-07» на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 16 жовтня 2023 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Піхало Н.В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПП «ВІП-Транс-07» про повернення безпідставно набутих грошових коштів, стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних.

Позов мотивовано тим, що вона є засновником ТзОВ «Транспортно-Туристичної компанії «Нова Україна», яке здійснює регулярні внутрішні та міжнародні пасажирські перевезення з 2020 року. У травні 2021 року, у зв`язку із збільшенням пасажирського потоку та кількості рейсів в ТзОВ «ТТК «Нова Україна» виникла потреба у додатковому пасажирському автобусі.

ТзОВ «ТТК «Нова Україна» та її засновник - ОСОБА_1 почали здійснювати перемовини щодо купівлі у відповідача транспортного засобу.

ПП "ВІП-ТРАНС-07" розробили договір купівлі-продажу транспортного засобу №24/08-22 від 24 серпня 2022 року та відправили його текст для підписання ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку.

ОСОБА_1 підписала 2 екземпляри вказаного договору та відправила підписані договори поштою на юридичну адресу ПП «ВІП-ТРАНС-07», з метою укладення договору та отримання свого екземпляру, підписаного ПП «ВІП-ТРАНС-07».

24 серпня 2022 року з офіційної електронної пошти ПП "ВІП-ТРАНС-07", яка вказана у ЄДР - «ІНФОРМАЦІЯ_1» на електронну пошту ТзОВ «ТТК «Нова Україна» для ОСОБА_1 надійшов рахунок-фактура № СФ-0000004 на оплату 638000 гривень за договором №24/08-22 від 24 серпня 2022 року, яку виставило ПП «ВІП-ТРАНС-07».

На виконання вказаного договору, ОСОБА_1 було сплачено 160 000 гривень за купівлю вказаного автобуса на офіційний рахунок ПП "ВІП-ТРАНС-07", який було вказано у договорі та вказаній рахунку-фактурі.

На неодноразові її вимоги надати екземпляр підписаного договору, ПП "ВІП-ТРАНС-07" не відреагувало, отримані кошти не повернуло.

Просила суд cтягнути з ПП "ВІП-ТРАНС-07" на користь ОСОБА_1 160 000 гривень, інфляційні витрати та 3 проценти річних, на підставі ст. 625 ЦК України, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 16 жовтня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПП «ВІП-Транс-07» про повернення безпідставно набутих грошових коштів, стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних задоволено.

Стягнуто з ПП «ВІП-Транс-07» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 160 000 гривень.

Стягнуто з ПП «ВІП-Транс-07» на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати за невиконання грошового зобов`язання, за період з 02 вересня 2022 року по 24 січня 2023 року, у розмірі 11 666 гривень 84 копійки.

Стягнуто з ПП «ВІП-Транс-07» на користь ОСОБА_1 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, за період з 02 вересня 2022 року по 24 січня 2023 року, у розмірі 1 906 гривень 85 копійок.

Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що отримані відповідачем кошти у розмірі 160 000 гривень, є безпідставно набутим майном, яке слід стягнути з ПП «Віп-Транс-07», на підставі ст.1212 ЦК України, а також наявні законні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача, згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України інфляційних втрат у розмірі 11666, 84 коп. та трьох відсотків річних у розмірі 1906 грн. 85 коп., нарахованих на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі ст. 1212 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ПП «ВІП-Транс-07» просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення про задоволення позову допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що кошти у розмірі 160000 гривень, які перераховувались ОСОБА_1 , зараховані відповідачем в рахунок сплати орендної плати, за договором оренди транспортного засобу, в рахунок попередньо досягнутих домовленостей, за договором оренди транспортного засобу, отже кошти, які перераховані на рахунок ПП «Віп-Транс-07» не є безпідставно отримані. Також вказували на те, що договору купівлі-продажу транспортного засобу між ПП «Віп-Транс-07» та позивачкою укладено не було.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги -безпідставними.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Між ТОВ «ТТК «Нова Україна» та ПП «Віп-Транс-07» укладено договір оренди транспортного засобу №3 від 25 липня 2022 року (а.с.9-14).

За умовами вказаного договору ПП «ВІП-ТРАНС-07» передало, а ТОВ «ТТК «Нова Україна» прийняло в тимчасове платне користування, для використання в господарській діяльності транспортний засіб, який перебуває у власності відповідача, а саме: марка SCANIA, модель К124 ЕВ4, рік випуску 2006, номер шасі НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 , кількість місць 55, свідоцтво про реєстрацію: НОМЕР_3 та зобов`язалося здійснювати оплату орендної плати.

Між відповідачем, як орендодавцем та ТОВ «ТТК «Нова Україна», як орендарем було досягнуто усної згоди, що розмір орендної плати становитиме 160 000 гривень, й відповідно ТОВ «ТТК «Нова Україна» було перераховано на рахунок ПП «Віп-Транс-07» вказані кошти, що підтверджується платіжною інструкцією №386 від 25 липня 2022 року, вказане не заперечувалось сторонами у справі (а.с.102).

ОСОБА_1 було здійснено два платежі, а саме, на суму 70 000 гривень та 90 000 гривень, на підставі рахунку-фактури №СФ-0000004 на оплату 638 000 гривень, за договором №24/08-22 від 24 серпня 2022 року, який виставило ПП «Віп-Транс-07».

Відповідно до платіжного доручення № 386 від 25 липня 2022 року ТОВ «ТТК «Нова Україна» було перераховано на рахунок ПП «Віп-Транс-07» кошти в рахунок сплати оренди автобуса, за договором від 25 липня 2022 року у розмірі 160 000 гривень (а.с.102) .

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

Так, право користування чужим майном передбачено у статтях 401-406 ЦК України.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК України).

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 127/13491/21-ц.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

У постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов`язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави, у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі від початку правовідношення, та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Положення частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Отримане однією із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого отримання.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 357/8975/20.

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Такий правовий висновок відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) та висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19 (провадження № 61-2105св20).

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перерахувала на офіційний рахунок ПП "ВІП-ТРАНС-07" кошти у розмірі 160 000 гривень, за рахунком-фактури № СФ-0000004, на оплату 638000 гривень, за договором №24/08-22 від 24 серпня 2022 року, яку виставило ПП «ВІП-ТРАНС-07»

На неодноразові її вимоги надати екземпляр підписаного договору, ПП "ВІП-ТРАНС-07" не відреагувало, отримані кошти не повернуло.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що отримані ПП "ВІП-ТРАНС-07" кошти у розмірі 160 000 гривень, є безпідставно набутим майном, яке слід стягнути з ПП «Віп-Транс-07», на підставі ст.1212 ЦК України, а також наявні законні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача, згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що спірні кошти було сплачено за договором оренди транспортного засобу №3 від 25 липня 2022 року, який укладено між ТОВ «ТТК «Нова Україна» та ПП «Віп-Транс-07», є безпідставними.

Відповідно до платіжного доручення № 386 від 25 липня 2022 року ТОВ «ТТК «Нова Україна» було перераховано на рахунок ПП «Віп-Транс-07» кошти в рахунок сплати оренди автобуса, за договором від 25 липня 2022 року, у розмірі 160 000 гривень.

Крім того, в матеріалах справи наявний рахунок-фактура № СФ-0000004 на оплату 638000 гривень, за договором №24/08-22 від 24 серпня 2022 року, яку виставило ПП «ВІП-ТРАНС-07», який надісланий з офіційної електронної пошти ПП "ВІП-ТРАНС-07", яка вказана у ЄДР - «ІНФОРМАЦІЯ_1» на електронну пошту ТзОВ «ТТК «Нова Україна» для ОСОБА_1 .

На виконання вказаного рахунку - фактури ОСОБА_1 26 вересня 2022 року перерахувала на рахунок ПП «Віп-Транс-07» 70000 гривень, призначення платежу - купівля автобуса пасажирського SCANIA, модель К124 ЕВ4, номер шасі НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 , квитанція № 0.0.2655136537.1 а також відповідно до квитанції № 0.0. 2662252610.0 від 02 вересня 2022 року ОСОБА_1 перерахувала на рахунок ПП «Віп-Транс-07» 70000 гривень, призначення платежу - купівля автобус пасажирський SCANIA.

Отже, вказані доводи апеляційної скарги про те, що спірні кошти було сплачено за договором оренди транспортного засобу №3 від 25 липня 2022 року є безпідставними.

Будь-яких інших доводів та доказів на їх підтвердження, що є правовою підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, апелянтом надано не було, у зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає правових підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ураховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні суми компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суті виконаних послуг та витраченого адвокатом часу.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджується: договором про надання правової допомоги №26/12/23 від 26 грудня 2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; актом прийому-передач наданих послуг до договору про надання правової допомоги №26/12/23 від 27 грудня 2023 року.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що наявні підстави для відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вони є фактично понесеними.

Отже, необхідно стягнути з ПП «ВІП-Транс-07» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 7500 гривень.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ВІП-Транс-07» залишити без задоволення.

Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 16 жовтня 2023 року залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства «ВІП-Транс-07» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 7500 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий М.І. Кулянда

Судді: Н.Ю. Половінкіна

О.О. Одинак