Постанова

від 10.01.2024 по справі 226/796/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/331/24 Справа № 226/796/23 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Агєєва О.В., Кішкіної І.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторінв приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Кривий РігДніпропетровської області цивільну справу № 226/796/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля», Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»,

на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 02 серпня 2023 року,

встановив:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Мирноградвугілля» (далі по тексту ДП «Мирноградвугілля»), Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (далі по тексту ПрАТ «ШУ «Покровське») про відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він працював у ДП «Мирноградвугілля» з 18 лютого 2017 року по 17 березня 2021 року гірничим робітником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті та був звільнений з підприємства за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.

Крім того, працював у відповідача ПрАТ «ШУ «Покровське» з 01 листопада 1991 року по 24 жовтня 2003 року на різних посадах та звільнений з підприємства за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

24 березня 2022 року складений Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, яким йому встановлене професійне захворювання: пневмоконіоз, ускладнений хронічним бронхітом ІІ ст., фаза загострення ЛН ІІ ст. захворювання професійне, встановлене вперше.

Первинно 30 березня 2022 року МСЕК йому було встановлено 40% втрати працездатності безстроково та встановлена ІІІ група інвалідності. З приводу професійного захворювання йому призначені щомісячні страхові виплати. Моральна шкода у зв`язку з професійним захворюванням не призначалась та не виплачувалась. Під час трудової діяльності позивач підлягав впливу надмірного фізичного навантаження, в умовах впливу шкідливих факторів. Його підземний стаж у ДП «Мирноградвугілля» складає 4 роки, у ПАТ «ШУ «Покровське» - 12 років. Позивач вважає, що внаслідок отриманої травми йому заподіяна моральна шкода, оскільки він протягом тривалого часу відчуває фізичні страждання, психологічний дискомфорт та порушення душевного спокою, яке він відчуває до теперішнього часу. Він багато разів лікувався як амбулаторно так і стаціонарно. Захворювання погіршило загальний стан його здоров`я: він швидко втомлюється, обмежений у рухах, відчуває постійну слабкість, недомагання. До встановлення йому професійного захворювання він самостійно виконував всю необхідну чоловічу роботу в побуті, в теперішній час йому доводиться для цього наймати працівників. Він відчуває постійний психологічний дискомфорт, став замкненим, втратив інтерес до життя.

Посилаючись на викладене, просив стягнути з відповідачів солідарно на його користь 90 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 02 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ДП «Мирноградвугілля» на користь ОСОБА_1 за отриману ним моральну шкоду внаслідок професійного захворювання 20 000 гривень.

Стягнуто з ПрАТ «ШУ «Покровське» на користь ОСОБА_1 за отриману ним моральну шкоду внаслідок професійного захворювання 40000 гривень.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ДП «Мирноградвугілля» на користь держави судовий збір у сумі 238,58 гривень.

Стягнуто з ПрАТ «ШУ «Покровське» на користь держави судовий збір у сумі 477,15 гривень.

В апеляційній скарзі ПрАТ «ШУ «Покровське» просить скасувати рішення суду в частині стягнення моральної шкоди з ПрАТ «ШУ «Покровське», ухваливши в цій частині нове рішення, яким стягнути відшкодування моральної шкоди з ДП «Мирноградвугілля», в частині стягнення з моральної шкоди з ПрАТ «ШУ «Покровське» відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що ПрАТ «ШУ «Покровське» не було останнім місцем роботи позивача, де були шкідливі фактори виробничого середовища та умови виникнення профзахворювання. Захворювання позивача стало хронічним та потягло стійку втрату працездатності не під час роботи позивача на ПрАТ «ШУ «Покровське», а на ДП «Мирноградвугілля», тому саме до ДП «Мирноградвугілля» було спрямовано повідомлення про професійне захворювання за формою П-3, на підставі якого ДП «Мирноградвугілля» провело розслідування професійного захворювання та видало позивачеві акт за формою П-4. Посилається, що суд не уповноважений з`ясовувати умови праці та яких саме підприємствах викликали діагноз, за яким позивачеві встановлено хронічне професійне захворювання. Вина відповідача в спричинені профзахворювання позивача ніякими документами не встановлена.

Судом першої інстанції не враховано, що позивач після звільнення з ПрАТ «ШУ «Покровське» та перед працевлаштування до ДП «Мирноградвугілля» мав проходив медичний огляд за наслідками якого, був визнаний таким, що не має ознак профзахворювань. Вказане підтверджується самим фактом працевлаштування позивача до ДП «Мирноградвугілля».

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ПрАТ «ШУ «Покровське» підлягає залишенню без задоволення за наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст.13 і 81ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Таким вимогам закону судове рішення відповідає в повній мірі.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 працював в ДП «Мирноградвугілля» з 18 лютого 2017 року по 17 березня 2021 року гірничим робітником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті та був звільнений з підприємства за ч. 1ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію. Крім того, працював у відповідача ПрАТ «ШУ «Покровське» з 01 листопада 1991 року по 24 жовтня 2003 року на різних посадах та звільнений з підприємства за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.(а. с. 8-12)

Згідно з Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 24 березня 2022 року за формою П-4, причиною виникнення професійного захворювання ОСОБА_1 є пил фіброгенної дії, максимально-разова концентрація якого в повітрі робочої зони складала від 62,2 до 64,0 мг/м3при граничнодопустимій концентрації 4 мг/м3.(а. с. 13-15)

З приводу професійного захворювання ОСОБА_1 з діагнозомхронічний бронхіт ІІ ст. у фазі загострення ЛН ІІ ст.перебував на стаціонарному лікуванні з 12 серпня 2019 року по 28 серпня 2019 року, з 03 лютого 2020 року по 14 лютого 2020 року, з 01 грудня 2020 року по 10 грудня 2020 року, з 07 червня 2021 року по 18 червня 2021 року, з 10 січня 2022 року по 21 січня 2022 року. (а. с. 18, 19, 20)

Згідно висновку МСЕК від 30 березня 2022 року ОСОБА_1 встановлено 40% втрати працездатності, безстроково та ІІІ групу інвалідності. (а. с. 16)

Отже, спір у даній справі виник з приводу відшкодування позивачці моральної шкоди, завданої внаслідок втрати професійної працездатності у зв`язку з отриманням професійного.

Відповідно п. 15постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку»у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

В апеляційній скарзі ПрАТ «ШУ «Покровське» оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині вирішення питання про стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1 з ПрАТ «ШУ «Покровське», посилаючись на те, що моральна шкода має бути стягнута лише з ДП «Мирноградвугілля».

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивачадо ДП «Мирноградвугілля», ПрАТ «ШУ «Покровське» про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, суд першої інстанції керувався вимогами ч. 2 ст.153, ч.1 ст.237-1 КЗпП Українита виходив з обов`язку відповідачів відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у зв`язку з отриманим ним на виробництві професійним захворюванням.

Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення в оскаржуваній ПрАТ «ШУ «Покровське» частині, апеляційний суд виходить з наступного.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду, щодо обов`язку відповідачів ДП «Мирноградвугілля», ПрАТ «ШУ «Покровське» відшкодувати позивачу моральну шкоду спричинену втратою здоров`я на виробництві, вважає його законним і обґрунтованим.

У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Частина 4 статті43, частина 1 статті46 Конституції Українипередбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідност.173КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 153КЗпП Українизабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першоюст. 237-1 КЗпП Українипередбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно достатті 237-1 КЗпП Україниза наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як видно з п. 17 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 24 березня 2022 року, у зв`язку з недосконалістю технологічного процесу та тривалим часом роботи, позивач у шкідливих умовах праці (16 років 1 місяць, з них 13 років 1 місяць 29 днів у якості гірника очисного забою) на різних підприємствах вугільної галузі, в тому числі на протязі 4 років 1 місяця на ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля», підпадав впливу шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, параметри яких перевищували нормативні значення.

Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вина в отриманні позивачем професійного захворювання є у обох відповідачів.

Отже, роботодавці ДП «Мирноградвугілля» (на якому позивач пропрацював з 18 лютого 2017 року по 17 березня 2021 року) та ПрАТ «ШУ «Покровське» (з 01 листопада 1991 року по 24 жовтня 2003 року) під час роботи позивача допустили перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та важкої праці, що є порушеннямст. 153 КЗпП Українитаст. 13 Закону України «Про охорону праці».

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійне захворювання позивача, яке завдає йому душевних страждань, виникло з вини відповідачів, якими не було виконані вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів.

Стаття 4 Закону України «Про охорону праці»передбачає, що державна політика в галузі охорони праці базується , зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Колегія суддів погоджується з визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача ПрАТ «ШУ «Покровське» на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Визначений судом першої інстанції розмір на думку колегії суддів апеляційного суду відповідає засадам розумності та справедливості.

Зокрема, судом першої інстанції враховано характер отриманого позивачем професійного захворювання, роботу позивача на підприємстві ПрАТ «ШУ «Покровське» в умовах впливу шкідливих факторів у період з 01 листопада 1991 року по 24 жовтня 2003 року, ДП «Мирноградвугілля» з 18 лютого 2017 року по 17 березня 2021 року, відсоток втрати ним професійної працездатності та встановлення ІІІ групи інвалідності, стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та не можливість такого відновлення. Визначений судом розмір компенсації моральної шкоди відповідає засадам справедливості, законності та співмірності.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли бути підставою для скасування або зміни рішення суду.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» залишити без задоволення.

РішенняДимитровського міського суду Донецької області від 02 серпня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст постанови складено 10 січня 2024 року.

Головуючий О.І. Корчиста