Рішення

від 11.01.2024 по справі 128/838/23

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/838/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 січня 2024 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Кострюкова Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці заяву представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , адвоката Тиховського Миколи Олеговича, про винесення додаткового рішення в цивільній справі за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

УСТАНОВИВ:

Представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , адвокат Тиховський М.О. звернувся до суду з вищевказаною заявою, яку мотивує тим, що під час розгляду справи ним було заявлено про намір подати докази щодо понесених судових витрат відповідачів на професійну правничу допомогу після винесення судового рішення, які він долучив до поданої заяви, зазначивши, що такі докази подані у строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Таким чином, на підставі поданих ним документів, представник відповідачів просить стягнути з позивача понесені відповідачами документально підтверджені витрати на правову допомогу в розмірі по 10000 грн кожному з відповідачів, що разом становить 20000 грн.

Представник позивача ОСОБА_3 , адвокат Саюк Б.О., подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, згідно якого зазначив що матеріали справи містять лише детальні описи виконаних робіт (наданих послуг) по договорам про надання правничої допомоги від 08.11.2022 №68-2022 та №69-2022 укладених з відповідачами, акту виконаних робіт не надано, що виключає можливість встановити дійсність наданих послуг, а також сам факт їх прийняття з боку відповідачів в заявлених межах та сумах, крім цього, не надано належним чином завірених первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували факт взаєморозрахунків між сторонами за вищевказаними договорами. Вважає, що витрати на правову допомогу в суді першої інстанції в загальному розмірі 20000 грн є не співмірними із складністю даної цивільної справи та наданим адвокатом обсягом послуг. Крім того, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Також, матеріали даної справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, а відтак, на переконання позивача, адвокатом Тиховським М.О. було виконано незначний обсяг технічної та юридичної роботи щодо підготовки даної справи. Ознайомлення з документами та формування правової позиції включає підготовку та подання відзиву, а в клопотанні про зупинення провадження у справі було відмовлено, який саме час витрачено для підготовки відзиву не вкзано, крім того, в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву від 22.03.2023, який підписаний від імені двох відповідачів, а тому його вартість є суттєво завищеною, та адвокат Тиховський С.О. був присутній лише на двох із чотирьох засідань, двічі не з`явився з невідомих причин, тому вартість такої послуги також є завищеною, а наявний в матеріалах справи відзив на позовну заяву не містить попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат. Таким чином, сторона позивача вважає вимоги про стягнення на користь відповідачів витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 грн (по 10 000 грн кожному з відповідачів) завищеними та такими, що не відповідають принципу співмірності, тому наявні підстави для зменшення витрат на правничу допомогу до 4000 грн (по 2000 грн кожному відповідачу).

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їхній представник в судове засідання з розгляду поданої заяви не з`явилися, однак в заяві про винесення додаткового рішення представник відповідачів просив розгляд даної заяви провести без його участі та без участі відповідачів.

Позивач та його представник в судове засідання також не з`явилися, однак представник позивача в поданому клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги просив здійснити розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі позивача та його представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про винесення додаткового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши заяву та долучені до неї документи, оглянувши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 18.12.2023 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

З огляду на усну заяву представника відповідачів, заявлену до закінчення судових дебатів у справі та не відкликану до завершення розгляду справи, про надання доказів сплати судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, після завершення розгляду справи, судом не було вирішено при постановленні рішення 18.12.2023 розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, між сторонами.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Докази понесення позивачем вказаних судових витрат були подані до суду 21.12.2023, тобто в межах встановленого строку.

З наданих Договорів про надання правової допомоги № 68-2022, № 69-2022 від 08.11.2022, укладених між АО «Легальне право» в особі керуючого Тиховського М.О. та ОСОБА_1 (Клієнт), а також ОСОБА_2 (Клієнт), встановлено, що за укладеними договорами сторони визначили, що адвокатське об`єднання приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо, в тому числі, складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства тощо (п. 1.1). Згідно п.п. 3.1 - 3.3, розмір гонорару, який Клієнт сплачує адвокатському об`єднанню за надану в межах цього Договору правову допомогу, складається із розміру виконаних робіт згідно Акту (детального опису) виконаних робіт до даного договору про надання правової допомоги. Оплата за даним договором здійснюється згідно Акту виконаних робіт до даного договору про надання правової допомоги. Оплата по даному договору може здійснюватися, як у безготівковій формі на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання, так і формі надання готівкових коштів, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера адвокатського об`єднання (а.с. 190 - 195 т. 2).

Згідно Детальнихописів виконанихробіт (наданихпослуг)по договорампро наданняправничої допомоги№ 68-2022,№ 69-2022від 08.11.2022,укладених з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , кожному Клієнту були надані наступні послуги: ознайомлення з документами та формування правової позиції 500 грн; підготовка та подання відзиву на позовну заяву 5500 грн; підготовка та подання клопотання про зупинення провадження по справі 1000 грн; відвідування судових засідань та представництво інтересів 3000 грн. Всього до сплати 10000 грн за кожним детальним описом виконаних робіт (а.с. 196, 197 т. 2).

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 68 від 20.12.2023, квитанції до прибуткового касового ордера № 69 від 20.12.2023, а також прибуткових касових ордерів №68, № 69 від 20.12.2023, адвокатським об`єднанням прийнято від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оплату за вищевказаними договорами про надання правової допомоги в розмірі по 10000 грн з кожного (а.с. 199 - 202 т. 2).

Положеннями ч. 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно доч.ч.1,2ст.134ЦПК України,разом зпершою заявоюпо сутіспору кожнасторона подаєдо судупопередній (орієнтовний)розрахунок сумисудових витрат,які вонапонесла іякі очікуєпонести взв`язку ізрозглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

З приводу неподання відповідачами разом із поданням відзиву попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідачі понесли і очікують понести у зв`язку з розглядом справи, в тому числі витрат на надання правової допомоги, слід зазначити наступне.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14.12.2021 у справі N 922/676/21,вказав, що відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Так, позивач, зазначаючи про неподання відповідачами попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, в тому числі витрат на надання правової допомоги, разом з першою заявою по суті справи, клопотання про відмову в стягненні витрат на правову допомогу з цієї підстави не заявляє, а лише з урахуванням інших доводів про неспівмірність та недоведеність заявленої суми до стягнення, просить зменшити витрати на правову допомогу відповідачів.

Зважаючи на те, що представником відповідачів до закінчення судових дебатів у справі зроблено відповідну заяву про надання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів витрат на правничу допомогу, та в межах передбаченого законом строку подано відповідні докази разом з доказами їх надсилання іншій стороні, при цьому сторона позивача мала достатньо часу для належної підготовки до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими, відповідно, дотримання принципу змагальності сторін було забезпечено.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В детальних описах виконаних робіт (наданих послуг) вказано перелік наданих юридичних послуг з визначенням вартості кожної з них, але не обґрунтовано обсягу витраченого часу, а також вартість однієї години роботи адвоката, при тому, що підготовка процесуальних документів та формування позиції по справі відбувалося шляхом складання одного документу в інтересах одночасно двох відповідачів. Крім цього, зазначено про відвідування судових засідань та представництво інтересів відповідачів, але представник відповідачів не був присутній в жодному із підготовчих засідань, та був присутній всього у двох судових засіданнях, а саме 08.08.2023 та 07.12.2023. Та відсутність орієнтовного розміру витрат на правову допомогу у відзиві, а перше озвучення розміру таких витрат лише за наслідком судового розгляду справи, не може вказувати, що саме такий розмір був очікуваний та неминучий для відповідачів.

В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлений до стягнення розмір витрат на правову домогу відповідачів завищеним та не співмірним складності справи та обсягу наданих послуг, а тому прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу, виходячи з критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи та відсутність відомостей про фінансовий стан обох сторін, а саме в сумі 5000 грн на користь кожного відповідача, що загалом становить 10000 грн.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , адвоката Тиховського Миколи Олеговича, про винесення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Стягнути зфізичної особи-підприємця ОСОБА_3 накористь ОСОБА_1 судові витратина професійнуправничу допомогув сумі5 000 грн.

Стягнути зфізичної особи-підприємця ОСОБА_3 накористь ОСОБА_2 судові витратина професійнуправничу допомогув сумі5 000 грн.

В задоволенні іншої частини вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.01.2024.

Суддя: