Ухвала

від 08.01.2024 по справі 902/197/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду відносно частини позовних вимог

"08" січня 2024 р. м. Вінниця Cправа № 902/197/22

Суддя Господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., розглянувши у відкритому судовому засідання матеріали справи

за позовом: Керівника Вінницької обласної прокуратури, вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21001, код - 02909909 в інтересах держави в особі

Національної академії аграрних наук України, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9, м. Київ, 01010, код - 00024360

Вінницької районної державної адміністрації, вул. Хмельницьке шосе, 14, м. Вінниця, 21036

Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027, код - 39767547

до: Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, вул. Мічуріна, 12, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227, код - 04525998

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААУ України, с. Бохоники, Вінницький район, Вінницька область, 23223, код - 00496550

Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", просп. Юності, 16, м. Вінниця, 21100, код 00496588

Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області, вул. Мічуріна, 1, код - 00729267

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

Концерну "Поділля", вул. Зодчих, 24, м. Вінниця, 21037

Вінницької міської ради, вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050

фізичних осіб ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

ОСОБА_3 , АДРЕСА_3

ОСОБА_4 , АДРЕСА_4

ОСОБА_5 , АДРЕСА_5

ОСОБА_6 , АДРЕСА_6

ОСОБА_7 , АДРЕСА_7

ОСОБА_8 , с. Нетребівка, Тульчинський район, Вінницька область, 24233

ОСОБА_9 , АДРЕСА_8

ОСОБА_10 , АДРЕСА_9

ОСОБА_11 , АДРЕСА_10

ОСОБА_12 , АДРЕСА_11

ОСОБА_13 , АДРЕСА_12

ОСОБА_14 , с. Демидівка, Жмеринський район, Вінницька область, 23140

ОСОБА_15 , АДРЕСА_13

ОСОБА_16 , АДРЕСА_14

ОСОБА_17 , АДРЕСА_15

ОСОБА_18 , АДРЕСА_16

ОСОБА_19 , АДРЕСА_17

ОСОБА_20 , АДРЕСА_18

ОСОБА_21 , АДРЕСА_19

ОСОБА_22 , АДРЕСА_20

ОСОБА_23 , АДРЕСА_21

ОСОБА_24 , АДРЕСА_22

ОСОБА_25 , АДРЕСА_23

ОСОБА_26 , АДРЕСА_24

ОСОБА_27 , АДРЕСА_25

ОСОБА_28 , АДРЕСА_26

ОСОБА_29 , АДРЕСА_27

ОСОБА_30 , АДРЕСА_28

ОСОБА_31 , АДРЕСА_29

ОСОБА_32 , АДРЕСА_30

ОСОБА_33 , АДРЕСА_31

ОСОБА_34 , АДРЕСА_32

ОСОБА_35 ,

АДРЕСА_33 , АДРЕСА_34

ОСОБА_36 , АДРЕСА_35

ОСОБА_37 , АДРЕСА_36

ОСОБА_38 , АДРЕСА_37

про визнання недійсним та скасування рішення

за участю секретаря судового засідання: Московчук Є.В.

за участю представників:

прокурор: Кравчук Олексій Леонідович

позивача (Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області): Римський Михайло В`ячеславович

позивачів (Національної академії аграрних наук України та Вінницької районної державної адміністрації): не з`явилися

відповідача (Агрономічна сільська рада): Паничук Богдан Миколайович

третьої особи (Вінницька міська рада): Лірник Іван Іванович

ОСОБА_41

третьої особи (Концерн "Поділля"): Жейда Ганна Іванівна

інші треті особи: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/197/22 за позовом Керівника Вінницької обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, Вінницької районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до Агрономічної сільської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту Кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" та Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Концерну "Поділля", Вінницької міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 з вимогою визнати незаконним та скасувати рішення Бохоницької сільської ради Вінницького району "Про визнання Державного акта на право постійного користування землею таким, що втратив чинність" №21 від 09.02.2018 року.

Ухвалою суду від 28.03.2022 року відкрито провадження у справі № 902/197/22, вирішено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження.

30.11.2022 року по справі № 902/197/22 прийнято рішення відповідно до якого в позові відмовлено повністю.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 року апеляційну скаргу Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на Рішення Господарського суду Вінницької області від 30.11.2022 року залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2023 року касаційну скаргу Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури задоволено частково. Скасовано Рішення Господарського суду Вінницької області від 30.11.2022 року і Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 року у справі № 902/197/22.

Справу № 902/197/22 направлено на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2023 року справу № 902/197/22 передано на розгляд судді Міліціанову Р.В.

Ухвалою суду від 19.06.2023 року справу № 902/197/22 прийнято до провадження новим складом суду. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 09.08.2023 року.

21.08.2023 року на електронну адресу суду від прокурора надійшов лист (б/від 21.08.2023 року) (вх.канц. № 01-34/7697/230), в якому зазначено що оригінал Державного акта на право постійного користування землею Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААУ України серії ВН № 1853 виданий 12.06.2000 року знаходиться в Національному антикорупційному бюро України у матеріалах кримінального провадження № 52017000000000245.

Ухвалою суду від 24.08.2023 року витребувано у Національного антикорупційного бюро України для огляду у судовому засіданні оригінал (або належним чином засвідчену копію) Державного акта на право постійного користування землею Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААУ України серії ВН № 1853 виданий 12.06.2000 року, що знаходиться у матеріалах кримінального провадження № 52017000000000245.

13.09.2023 року засобами поштового зв`язку від Національного антикорупційного бюро України надійшов лист № 0435-230/27183 від 04.09.2023 року.

27.09.2023 року до суду від позивача ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області надійшли письмові пояснення на позовну заяву (б/н від 26.09.2023 року).

27.09.2023 року від представника відповідача надійшли заперечення (б/н від та без дати) (вх.канц. № 01-34/9055/23 від 27.09.2023 року).

27.09.2023 року до суду від представника третьої особи Концерну "ПОДІЛЛЯ" надійшли письмові пояснення № 2010/02 від 27.09.2023 року. Додатком до письмових пояснень додано ряд додаткових документів.

03.10.2023 року до суду від Вінницької обласної прокуратури надійшли письмові пояснення № 15/3-600вих.-23 від 03.10.2023 року.

06.10.2023 року від третьої особи Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів № 1254 від 06.10.2023 року.

Ухвалою суду від 12.10.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/197/22 до судового розгляду по суті на 08.11.2023 року.

06.12.2023 року від Вінницької обласної прокуратури надійшли додаткові письмові пояснення № 15/3-747вих-23 від 05.12.2023 року.

07.12.2023 року від позивача (Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області) на виконання вимог ухвали суду надійшов лист № 9-2-0,62-7224/2-23 від 07.12.2023 року.

07.12.2023 року до суду від відповідача на виконання вимог ухвали суду надійшов лист (б/н від 07.12.20.23 року).

У судовому засіданні 07.12.2023 року постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 08.01.2024 року, на підставі ч. 1 ст. 216 ГПК України.

Ухвалою суду від 08.12.2023 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

У судовому засіданні 08.01.2024 року прийняли участь прокурор, представник позивача (Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області), відповідача та треті особи ( ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , Вінницька міська рада, Концерн "Поділля") Інші позивачі, треті особи, правом участі у судовому засіданні не скористались.

Розглянувши наявні матеріали справи, судом встановлено наступне.

В обґрунтування заявленого позову прокурор зазначає, що відповідно до рішення Бохоницької сільської ради Вінницького району від 20.04.2000 №10 Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААУ України, передано в постійне користування 1451,538 га землі для ведення дослідних цілей і ведення сільського господарства.

На виконання вказаного рішення Державному підприємству "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААУ України Бохоницькою сільською радою 12.06.2000 року видано державний акт на право постійного користування землею серії ВН № 1852, який зареєстрований в Книзі запису державних актів на право постійного користування землею за № 10.

Рішення 25 сесії 7 скликання Бохоницькою сільською радою Вінницького району від 09.02.2018 № 21 "Про визнання Державного акта на право постійного користування землею таким, що втратив чинність" визнано недійсним зазначений акт.

За твердженням прокурора, прийнявши оскаржуване рішення Сільська рада вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки цим рішенням фактично припинила право Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" на користування землею.

Враховуючи викладене Керівник Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, Вінницької районної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Бохоницької сільської ради (правонаступник Агрономічна сільська рада) Вінницького району "Про визнання Державного акта на право постійного користування землею таким, що втратив чинність" від 09.02.2018 № 21.

Вимога, яка є предметом позову заявлена одночасно в інтересах Національної академії аграрних наук України, Вінницької районної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

09.08.2023 року третьою особою Концерном "Поділля", в особі представника адвоката Жейди Г.І., подано заяву про часткове залишення позову без розгляду (т. 13 а.с. 121-134), яке мотивовано посиланням на норми законодавства та практику Верховного суду на підтвердження доводів щодо статусу Національної академії аграрних наук України, як неналежного позивача за вимогами прокурора.

Прокурор заперечував про ти відповідної заяви та вважав належним склад позивачів у даній справі.

З приводу визначення належного позивача у даній справі суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади, відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (стаття 84 статтею 80 Земельного кодексу України).

За змістом статті 113 Конституції України вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України.

В силу положень статті 84 Земельного кодексу України, статті 113 Конституції України органом державної влади, тобто суб`єктом владних повноважень, через який держава реалізує право власності на землю держави є, зокрема, Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади.

При цьому, об`єктом спірних правовідносин є земельна ділянка з цільовим призначенням: для ведення дослідних цілей і ведення сільського господарства, площею 1451,5 га на території колишньої Бохоницької сільської ради.

На підставі ч. 3 ст. 122 ЗК України, районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або в користування для всіх потреб.

Таким чином, відповідно до діючих на час прийняття оскаржуваного рішення положень Земельного кодексу України припинення права постійного користування землею ДП "ДГ "Бохоницьке" НААН" у залежності від категорії, цінності та місця знаходження мало здійснюватися уповноваженими органами: Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України, Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та/або Вінницькою районною державною адміністрацією.

Тому, суд доходить висновку, що прокурором правомірно подано позов в інтересах держави із визначення у якості належних позивачів Вінницьку районну державну адміністрацію та Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Згідно із частиною 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У статті 53 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 4 статті 53 зазначеного Кодексу прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції.

Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункті 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, пункті 8.5 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункті 80 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Пунктом 3 частини 1 статті 1311 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно з абзацами 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Абзац 3 частини 3 цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Здійснивши аналіз абзацу 1 частини 3 статті 23 названого Закону, Велика Палата Верховного Суду в пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (пункт 27 зазначеної постанови).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (пункти 8.10, 8.11) констатувала, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватись з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення частини 2 статті 19 Конституції України відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Вказаний висновок було підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 85). Водночас Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові у пунктах 82- 84 зазначила, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до статті 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19).

Отже, незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор.

На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (пункт 62)). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 71)).

Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

З метою визначення належної особи, в інтересах якої прокурор повинен звернутися до суду судом проаналізовано статутні документи Національної академії аграрних наук України, які розміщено у відкритому доступі: http://naas.gov.ua/content/statut-naan/.

Згідно із статутом Національної академії аграрних наук України, зареєстрованого 21.08.2021 року Міністерством Юстиції України, НААН - це самоврядна наукова організація, заснована на державній власності, що є державною організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа.

Самостійність НААН полягає, зокрема у самостійному вирішенні господарських питань; здійсненні загальними зборами НААН функцій найвищого органу управління.

Згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зазначений позивач є державною організацією (установа, заклад).

Таким чином, подавши позов в інтересах держави та визначивши одним із позивачів Національну академію аграрних наук України прокурор звернувся з метою представництва інтересів неприбуткової державної бюджетної установи.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила висновки про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі державного підприємства (пункт 8.14 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20; п. 85 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц).

З урахуванням наведених висновків та предмету спірних правовідносин суд констатує, що у прокурора також відсутні повноваження на звернення до суду в інтересах державних установ, закладів, організацій.

У статті 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їхнього майна" майновий комплекс Національної академії наук України та майновий комплекс національних галузевих академій наук складають усі матеріальні та нематеріальні активи, що обліковуються на балансах Національної академії наук України та на балансах відповідних національних галузевих академій наук і організацій, віднесених до відання Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, і які закріплені державою за Національною академією наук України та за національними галузевими академіями наук в безстрокове користування, або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законом.

За змістом статті 3 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", який визначає Національну академію наук України, як суб`єкта управління об`єктами державної власності, визначено, що дія цього Закону не поширюється на управління об`єктами власності Українського народу, визначеними частиною першою статті 13 Конституції України.

Наведені положення законів не поширюються розпорядження спірною земельною ділянкою, а Національна академія наук України, визначена прокурором у позові у цій справі, з огляду на викладене, не є належним позивачем, в особі якої прокурор міг би звернутися з позовом до суду за захистом законних інтересів держави.

Користування (володіння) юридичною особою землею, що належній, на праві власності державі, саме по собі не підтверджує приналежність такої особи до суб`єкта владних повноважень.

Аналогічні висновки наведені у Постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 909/83/19 та від 07.06.2022 у справі № 909/835/18).

Позовні вимоги прокурора які спрямовані на захист прав або інтересів не держави, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах Національної академії аграрних наук України, однак прокурор не має повноважень на здійснення представництва у справах за такими вимогами, враховуючи статус Національної академії аграрних наук України.

Підсумовуючи суд доходить висновку, що прокурором без достатніх повноважень подано позов в інтересах Національної академії аграрних наук України.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020 року).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про залишення, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, без розгляду позовної заяви, поданої Керівником Вінницької обласної прокуратури в частині вимог, пред`явлених в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України до Агрономічної сільської ради про визнання незаконним та скасування Рішення Бохоницької сільської ради Вінницького району "Про визнання Державного акта на право постійного користування землею таким, що втратив чинність" №21 від 09.02.2018 року.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 226, ст. ст. 233, 238-241, 253-257 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Залишити без розгляду позов Керівника Вінницької обласної прокуратури, в частині вимог, пред`явлених в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України до Агрономічної сільської ради про визнання незаконним та скасування Рішення Бохоницької сільської ради Вінницького району "Про визнання Державного акта на право постійного користування землею таким, що втратив чинність" №21 від 09.02.2018 року.

2. Примірник ухвали надіслати учасникам справи рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення та на офіційні електронні адреси: Вінницькій обласній прокуратурі - 05prokvin@gmail.com, Національній академії аграрних наук України - prezid@naas.gov.ua, Вінницькій районній державній адміністрації - vin_rda@vin.gov.ua, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області - vinnytsia@land.gov.ua, ДП "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААУ України - bohonuku@ukr.net, Агрономічній сільській раді - agronomichne826@gmail.com, ДП "Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" - dp-nitc@i.ua, Концерну "Поділля" - advokatazheyda@gmail.com, Вінницькій міській рад - vinrada@vmr.gov.ua, ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" - vininstitutzem@ukr.net.

Ухвала набирає законної сили в момент її проголошення - 08.01.2024 року,

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити ухвалу суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення (ухвали) шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 11.01.2024 року.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - Національній академії аграрних наук України (вул. М. Омеляновича-Павленка, 9, м.Київ, 01010);

3 - ДП "Дослідне господарство "Бохоницьке" (с. Бохоники, Вінницький район, 23223);

4 - ДП "Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля НААК України" (вул. Мічуріна, 1, с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області, 23227);

5 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

6 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );

7 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 );

8 - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 );

9 - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 );

10 - ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 );

11 - ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 );

12 - ОСОБА_8 (село Нетребівка, Томашпільський район, Вінницька область, 24233);

13 - ОСОБА_9 ( АДРЕСА_8 );

14 - ОСОБА_10 ( АДРЕСА_9 );

15 - ОСОБА_11 ( АДРЕСА_10 );

16 - ОСОБА_12 ( АДРЕСА_11 );

17 - ОСОБА_13 ( АДРЕСА_12 );

18 - ОСОБА_14 (село Демидівка, Жмеринський район, Вінницька область, 23140);

19 - ОСОБА_15 ( АДРЕСА_13 );

20 - ОСОБА_16 ( АДРЕСА_14 );

21 - ОСОБА_17 ( АДРЕСА_15 );

22 - ОСОБА_18 ( АДРЕСА_16 );

23 - ОСОБА_19 ( АДРЕСА_17 );

24 - ОСОБА_20 ( АДРЕСА_18 );

25 - ОСОБА_21 ( АДРЕСА_19 );

26 - ОСОБА_22 ( АДРЕСА_20 );

27 - ОСОБА_23 ( АДРЕСА_21 );

28 - ОСОБА_24 ( АДРЕСА_22 );

29 - ОСОБА_25 ( АДРЕСА_23 );

30 - ОСОБА_26 ( АДРЕСА_24 );

31 - ОСОБА_27 ( АДРЕСА_25 );

32 - ОСОБА_28 ( АДРЕСА_26 );

33 - ОСОБА_47 ( АДРЕСА_38 );

34 - ОСОБА_48 ( АДРЕСА_29 );

35 - ОСОБА_49 ( АДРЕСА_30 );

36 - ОСОБА_50 ( АДРЕСА_39 );

37 - ОСОБА_51 ( АДРЕСА_40 );

38 - ОСОБА_52 ( АДРЕСА_41 );

39 - ОСОБА_53 ( АДРЕСА_42 );

40 - ОСОБА_54 ( АДРЕСА_35 );

41 - ОСОБА_55 ( АДРЕСА_43 );

42 - ОСОБА_56 ( АДРЕСА_44 );

43 - ОСОБА_29 ( АДРЕСА_45 );

44 - Вінницькій обласній прокуратурі (вул.Монастирська, буд.33, м.Вінниця, 21050);

45 - Агрономічній сільській раді (вул. Мічуріна, 12, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227)

46 - Концерну "Поділля" (вул. Зодчих, 24, м. Вінниця, 21037)

47 - ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027)