Ухвала

від 11.01.2024 по справі 152/67/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 січня 2024 року

м. Київ

справа № 152/67/21

провадження № 61-256 ск24

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 23 травня 2023 року тапостанову Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2023 року у справі за позовом фермерського господарства «Слобідське» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, яких орендар зазнав внаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року фермерське господарство «Слобідське» (далі - ФГ «Слобідське») звернулося до суду із вказаним позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 насвою користь26 224,69 грн у відшкодування збитків, яких ФГ «Слобідське» зазнало внаслідок невиконання ОСОБА_1 умов, визначених договором оренди землі, укладеним 23 квітня 2014 року між сторонами.

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 23 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2023 року, позов ФГ «Слобідське» задоволено частково.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФГ «Слобідське» 26 224,69 грн в рахунок відшкодування збитків за 2018 рік, яких ФГ «Слобідське» зазнало унаслідок невиконання ОСОБА_1 умов, визначених договором оренди землі від 23 квітня 2014 року, укладеним між ФГ «Слобідське» та ОСОБА_1 та зареєстрованим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06 травня 2014 року за номером 5566863. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФГ «Слобідське» 2 102,00 грн в рахунок сплаченого при зверненні в суд судового збору та 32 265,50 грн в рахунок понесених витрат на надання правничої допомоги. В іншій частині вимог про стягнення судових витрат на надання правничої допомоги відмовлено.

У грудні 2023 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову у цій справі становить 26 224,69 грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684*250=671 000).

Ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

У касаційній скарзі заявник посилається на випадки, передбачені підпунктами «а», «б», «в» і «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у таких справах підлягають касаційному оскарженню.

Наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки заявник у касаційній скарзі не довів факт існування суперечності висновків суду першої та апеляційної інстанцій відносно судової практики Верховного Суду у справах з ідентичними фактичними обставинами. Доводи заявника полягають у його незгоді з оцінкою судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин, однак не обґрунтовують фундаментальність вирішених у справі правових питань.

Посилання заявника на те, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи є безпідставними, оскільки касаційна скарга не містить інформації, при розгляді якої саме іншої справи, заявник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням.

Також, ОСОБА_1 посилається на те, що ця справа має для нього виняткове значення, оскільки на його думку судами було порушено принцип справедливості та об`єктивності.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження. Зазначені заявником доводи зводяться до незгоди особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішеннями про відшкодування збитків тапереоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції (стаття 400 ЦПК України).

Разом з тим, перевіривши доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково, Верховний Суд оцінює їх критично, оскільки суд першої інстанції не відносив цю справу до категорії справ незначної складності (ухвала Шаргородського районного суду Вінницької області від 23 травня 2023 року), так як ця справа є справою з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та можебути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

Інших належних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про можливість відкриття касаційного провадження в цій справі, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі не наведено, а тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Правом на апеляційне оскарження ОСОБА_1 скористався.

У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 23 травня 2023 року тапостанову Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2023 року у справі за позовом фермерського господарства «Слобідське» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, яких орендар зазнав внаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі.

Копію ухвали та додані до скарг матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара