Постанова

від 05.09.2024 по справі 152/67/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 152/67/21

Провадження № 22-ц/801/1663/2024

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Соколовська Т. О.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 рокуСправа № 152/67/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Медвецького С.К., Копаничук С.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 наухвалуШаргородського районного суду Вінницької області від 18 червня 2024 року про повернення скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Жмеринського ВДВС у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Козачка Юрія Анатолійовича,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Шаргородського районного суду Вінницької області зі скаргою на дії старшого державного виконавця Жмеринського ВДВС у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Козачка Ю.А., в якій просить визнати неправомірними дії останнього по зверненню стягнення на пенсійні виплати при виконанні рішення Шаргородського районного суду за виконавчим листом №132/67/21 та зобов`язати старшого державного виконавця Жмеринського ВДВС у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Козачка Ю.А повернути неправомірно стягнуті кошти.

Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 червня 2024 року скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Жмеринського ВДВС у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Козачка Юрія Анатолійовича (стягувач ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «СЛОБІДСЬКЕ», боржник ОСОБА_1 ) повернуто заявнику без розгляду.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувану ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На апеляційну скаргу відзиву не надходило.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Закон-ним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з до-триманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Повертаючи без розгляду скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції, керуючись вимогами ч. 4 ст. 183 ЦПК України, вважав, що заявником не додано до скарги доказів надіслання (надання) копій скарги іншим учасникам справи (провадження).

А також, суд зазначив, що до матеріалів скарги не долучено доказів про відкриття виконавчого провадження, звернення стягнення на пенсійні виплати, посилання на те, коли були вчиненні оскаржувані дії, що позбавляє суд можливості визначитись з дотриманням заявником термінів звернення до суду.

Проте, колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції в ухвалі про повернення зазначеної скарги є помилковими, з огляду на наступне.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч. 4 ст.183 ЦПК України).

Разом із тим, розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

У ч. 1 ст. 446 ЦПК України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» судам роз`яснено, що скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК України і ГПК України та містити відомості, перелічені у ч. 4 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження».

За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Частиною 2 ст. 183 § 2 «Заяви з процесуальних питань» глави 1 Розділу III «Позовне провадження» ЦПК України регулюються загальні вимоги щодо форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, які подаються виключно з процесуальних питань при розгляді справ позовного провадження, в тому числі на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Разом із тим, вказана процесуальна норма не стосуються та не регулює питання подачі саме скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення.

Вказані процесуальні правовідносини регулюються розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», який встановлює окремий процесуальний режим розгляду відповідних справ.

А тому до скарг, якими ініціюється початок провадження у справі на дії виконавця, застосовуються загальні положення позовного провадження, у тому числі, залишення скарги без руху, якщо є для цього підстави, а не її повернення.

Такі правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 569/13154/20 (провадження № 61-15520св20), від 17 лютого 2021 року у справі № 569/13160/20 (провадження № 61-15478св20), від 10 березня 2021 року у справі № 766/17333/20-ц (провадження № 61-1124св21).

Суд першої інстанції наведене не врахував та дійшов помилкового висновку про повернення скарги ОСОБА_1 без розгляду.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а висновок суду щодо повернення скарги є необґрунтованим та не відповідає нормам діючого законодавства, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 червня 2024 року про повернення скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Жмеринського ВДВС у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Козачка Юрія Анатолійовича скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає, за винятками, передбаченими частиною 3статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: С.К. Медвецький

С.Г.Копаничук