Рішення

від 08.01.2024 по справі 905/1421/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.01.2024р. Справа №905/1421/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., у у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ДЖІ ПРОДАКШН" м.Харків

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна фірма «Виола+» м.Краматорськ, Донецька область (ЄДРПОУ 39513917)

про стягнення заборгованості за договором поставки в загальному розмірі 553 803,68 грн., -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕС ДЖІ ПРОДАКШН" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна фірма «Виола +» про стягнення заборгованості за договором поставки в загальному розмірі 553 803,68 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на факт порушення з боку відповідача зобов`язань за договором поставки №27-02 від 27.02.2015 року. У зв`язку з чим просить стягнути з відповідача ТОВ «Приватна фірма «Виола+» суму основної заборгованості у розмірі 401 411,19 грн., 117 420,23 грн. інфляційних втрат та 5% річних в розмірі 34 972,26 грн.

Ухвалою суду від 30.10.2023 залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ДЖІ ПРОДАКШН" та запропоновано усунути недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1421/23, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з положеннями статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України), суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Як зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою відповідача є: 84333, ДОНЕЦЬКА ОБЛ., МІСТО КРАМАТОРСЬК, ВУЛИЦЯ МАЯКОВСЬКОГО, БУДИНОК 3.

Судом були вчинені всі належні дії для своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи. Ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на його юридичну адресу вказану як у позовній заяві, так і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак поштове відправлення (ухвала про відкриття провадження у справі) було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із положеннями частини шостої статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил Правила надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у низці постанов, а саме від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 07.09.2022 у справі №910/10569/21, від 01.03.2023 у справі №910/18543/21, від 30.03.2023 у cправі № 910/2654/22.

Крім того, згідно ч.ч. 1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, господарським судом розміщене оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Як вбачається із автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала суду про відкриття провадження справи від 06.11.2023 була доставлена на відому суду електронну адресу відповідача 09.11.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи №905/1421/23.

Згідно із ст.2 Господарського процесуального кодексу України однією із засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.

Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення відповідачем не надано відзиву на позовну заяву.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2015 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕС ДЖІ ПРОДАКШН» (далі позивач, Постачальник), ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРИВАТНА ФІРМА «ВИОЛА+» (далі відповідач, Покупець), був укладений Договір поставки № 27-02 від 27.02.2015. (далі Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві товар чай, партіями, відповідно до замовлень відповідача, а відповідач приймав такий товар й зобов`язався оплачувати його протягом 1 (одного) календарного дня з моменту поставки товару шляхом перерахування коштів у національній валюті України на поточний рахунок позивача згідно п. 4.4. Договору.

Пунктом 2.8. Договору встановлено, що покупець зобов`язаний прийняти товар. Товар вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної видаткової накладної. Датою поставки вважається дата, зазначена в такій накладній.

Згідно умов пункту 4.4 Договору Покупець зобов`язаний оплачувати товар протягом 1-го (одного) календарного дня з дати поставки товару.

У відповідності до п. 6.2. Договору у випадку прострочення оплати поставленого товару Покупець зобов`язаний сплатити Постачальникові штрафні санкції в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожний день прострочення, що не звільняє Покупця від сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 5% річних від простроченої суми.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015 року. У випадку відсутності письмової заяви про припинення Договору, даний Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік (п.7.1,7.2 Договору).

У ході ведення господарських операцій за Договором ТОВ «ЕС ДЖІ ПРОДАКШН» поставило Покупцю згідно видаткової накладної № ЕС-00000 218 від 24.01.2022 товар на суму 710 743,15 грн.

Транспортування товару від позивача до відповідача підтверджується товарно-транспортною накладною №ТТН-218 від 24.01.2022р.

Товар згідно накладної ВН № ЕС-00000 218 був прийнятий 24.01.2022 уповноваженою особою Покупця без зауважень щодо кількості або якості товару, про що свідчить підпис отримувача та печатка ТОВ «ПРИВАТНА ФІРМА «ВИОЛА+» на цій накладній.

Згідно картки по бухгалтерському рахунку №361 у період з 24.01.2022 по 31.01.2022 ТОВ «ПРИВАТНА ФІРМА «ВИОЛА+» здійснило часткову оплату вартості товару отриманого за накладною № ЕС-00000 218, внаслідок чого у відповідача станом на 26.10.2023 року склалася прострочена заборгованість перед позивачем у розмірі 401 411,19 грн.

Вважаючи порушеним своє право, ТОВ «ЕС ДЖІ ПРОДАКШН» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ПРИВАТНОЇ ФІРМИ «ВИОЛА+» суми основного боргу по Договору № 27-02 від 27.02.2015 року у розмірі 401 411,19 грн., інфляційні втрати у сумі 117 420,23 грн. та 5% річних у сумі 34 972,26 грн.

Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України, а також умовами Договору № 27-02 від 27.02.2015.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що укладений між ТОВ «ЕС ДЖІ ПРОДАКШН» та ПРИВАТНОЇ ФІРМИ «ВИОЛА+» Договір № 27-02 від 27.02.2015 за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити а нього певну грошову суму.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, на виконання умов Договору, ТОВ «ЕС ДЖІ ПРОДАКШН» поставило Покупцю згідно видаткової накладної № ЕС-00000 218 від 24.01.2022 товар на суму 710 743,15 грн.

Транспортування товару від позивача до відповідача підтверджується товарно-транспортною накладною №ТТН-218 від 24.01.2022р.

Товар згідно накладної ВН № ЕС-00000 218 був прийнятий 24.01.2022 уповноваженою особою Покупця без зауважень щодо кількості або якості товару, про що свідчить підпис отримувача та печатка ТОВ «ПРИВАТНА ФІРМА «ВИОЛА+» на цій накладній.

Згідно картки по бухгалтерському рахунку №361 у період з 24.01.2022 по 31.01.2022 ТОВ «ПРИВАТНА ФІРМА «ВИОЛА+» здійснило часткову оплату вартості товару отриманого за накладною № ЕС-00000 218, внаслідок чого у відповідача станом на час вирішення спору по суті склалася прострочена заборгованість перед позивачем у розмірі 401 411,19 грн.

За приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов`язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар (п. 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/767/2013 від 29.04.2013 р.).

Наявність у Покупця зобов`язання щодо здійснення платежів за отриманий товар випливає безпосередньо зі змісту ч. 1 ст. 692 ЦК України, а це означає, що відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, проте Відповідач на час вирішення спору, прийнятий товар не оплатив.

Матеріали справи не містять доказів повернення Покупцем товару отриманого за видатковою накладною № ЕС-00000 218.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 401 411,19 грн. основної заборгованості, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 6.2. Договору у випадку прострочення оплати поставленого товару Покупець зобов`язаний сплатити Постачальникові штрафні санкції в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожний день прострочення, що не звільняє Покупця від сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 5% річних від простроченої суми.

У зв`язку з порушенням Покупцем грошових зобов`язань, позивач просить стягнути з ПРИВАТНОЇ ФІРМИ «ВИОЛА+» інфляційні втрати у сумі 117 420,23 грн. (за період лютий 2022 вересень 2023) та 5% річних у сумі 34 972,26 грн. (за період з 26.01.2022 по 23.10.2023) нараховані на суму основного боргу по Договору № 27-02 від 27.02.2015 у розмірі 401 411,19 грн.

Перевіривши за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН розрахунок 5% річних, суд встановив його арифметично вірним, у зв`язку з чим сума 5% річних підлягає стягненню з відповідача в заявленому розмірі 34 972,26 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, 26.06.2020 у справі № 905/21/19, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19.

Відповідно до рекомендацій Верховного Суду України (лист «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» №62-97р від 03.04.1997), які застосовуються у судовій практиці і викладена у них позиція має сталий характер, вважається, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа, то розрахунок починається з наступного місяця. І за аналогією: якщо погашення заборгованості відбулося з 1 до 15 числа відповідного місяця - інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.

За висновком колегії суддів у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду України у справі №910/13071/19 (постанова від 20.11.2020), методика розрахунку інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України, з урахуванням листа Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» №62-97р від 03.04.1997, передбачає такий математичний підхід округлення: якщо час прострочення у неповному місяці більше півмісяця, це дорівнює 1 (одному) місяцю, якщо менше - дорівнює 0, та індекс інфляції за такий неповний місяць не враховується у розрахунках інфляційних втрат.

Згідно розрахунку, який містить позовна заява, позивачем заявлено до стягнення інфляційних втрат у сумі 117 420,23 грн. нараховані за період лютий 2022 вересень 2023).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат на заборгованість за визначені періоди, за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН, судом встановлено, що сума нарахованих інфляційних втрат становить 115 367,49 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 115 367,49 грн., у задоволенні решти позовних вимог в цій частині суд відмовляє, оскільки вони заявлені безпідставно.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про правових підстав для часткового задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ч. 1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТНА ФІРМА «ВИОЛА+» (код ЄДРПОУ 39513917; 84333, ДОНЕЦЬКА ОБЛ., МІСТО КРАМАТОРСЬК, ВУЛИЦЯ МАЯКОВСЬКОГО, БУДИНОК 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС ДЖІ ПРОДАКШН» (код ЄДРПОУ 37394634; 61106, ХАРКІВСЬКА ОБЛ., МІСТО ХАРКІВ, ПР.ГЕРОЇВ ХАРКОВА, БУДИНОК 274-В) суму основного боргу у розмірі 401 411,19 грн., 5% річних у розмірі 34 972,26 грн., інфляційні втрати у розмірі 115 367,49 грн. та 8 276,27 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Рішення складено та підписано 08.01.2024.

Суддя Е.В. Зекунов