Постанова

від 29.08.2024 по справі 905/1421/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року м. Харків Справа № 905/1421/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі судового засідання Погребняк А.М.,

від сторін: не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, за вх. №1255 Д/1 на рішення господарського суду Донецької області від 08.01.2024 (суддя Зекунов Е. В. ) у справі №905/1421/23

за позовом ТОВ "Ес Джі Продакшн",м.Харків,

до ТОВ "Приватна фірма "Виола+", м.Краматорськ, Донецька область,

про стягнення заборгованості за договором поставки в загальному розмірі 553 803, 68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.01.24 у справі №905/1421/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТНА ФІРМА «ВИОЛА+» (код ЄДРПОУ 39513917; 84333, ДОНЕЦЬКА ОБЛ., МІСТО КРАМАТОРСЬК, ВУЛИЦЯ МАЯКОВСЬКОГО, БУДИНОК 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС ДЖІ ПРОДАКШН» (код ЄДРПОУ 37394634; 61106, ХАРКІВСЬКА ОБЛ., МІСТО ХАРКІВ, ПР.ГЕРОЇВ ХАРКОВА, БУДИНОК 274-В) суму основного боргу у розмірі 401 411,19 грн., 5% річних у розмірі 34 972,26 грн., інфляційні втрати у розмірі 115 367,49 грн. та 8 276,27 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, апелянт звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою та клопотанням щодо поновлення процесуальних строків оскарження, посилаючись на те, що не міг вчасно подати скаргу через те, що скаржник є єдиним керівником та співробітником товариства, останнє знаходиться у простої з 15.04.22, господарську діяльність підприємства провадило у м.Маріуполь та м.Краматорськ Донецької області, де наразі тривають активні бойові дії через збройну російську агресію, а також керівник підприємства (скаржник) перебувала у відпустці з 15.12.23 по 24.03.24, що унеможливило завчасне ознайомлення з оскаржуваним судовим рішенням. Просив рішення по справі скасувати повністю та направити на новий розгляд в загальному (не спрощеному) порядку судочинства до господарського суду першої інстанції. Вважає, що рішення по справі прийнято без урахування усіх обставин справи.

Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Сгара Е.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 р. у справі №905/1421/23 поновлено відповідачу процесуальний строк на оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 08.01.24 у справі №905/1421/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, на рішення Господарського суду Донецької області від 08.01.24 у справі №905/1421/23, встановлено учасникам справи строк до 14.06.2024 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано матеріали справи №905/1421/23 з Господарського суду Донецької області.

У зв`язку з відпусткою судді Сгари Е.В., яка входила до складу колегії суддів, на підставі розпорядження керівника апарату суду було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи за наслідками якого визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 р. розгляд справи призначено на 12.08.2024 р.

03.06.2024 від позивача по справі через систему Електронний суд надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судове засідання, яке відбулося 12.08.2024 р представники сторін не з`явилися Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 розгляд справи відкладено на 29.08.2024 р.

У зв`язку з перебуванням судді Россолова В.В. у відпустці на підставі розпорядження керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями за наслідками якого визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.

У судове засідання, призначене на 29.08.2024 р. представники сторін не з`явилися. Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином. Явка представників сторін у судове засідання судовою колегією не визнавалася обов`язковою.

Відповідно до приписів частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. ( ст,269 ГПК України)

Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи.

27 лютого 2015 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕС ДЖІ ПРОДАКШН» (далі позивач, Постачальник), ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРИВАТНА ФІРМА «ВИОЛА+» (далі відповідач, Покупець), був укладений Договір поставки № 27-02 від 27.02.2015. (далі Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві товар чай, партіями, відповідно до замовлень відповідача, а відповідач приймав такий товар й зобов`язався оплачувати його протягом 1 (одного) календарного дня з моменту поставки товару шляхом перерахування коштів у національній валюті України на поточний рахунок позивача згідно п. 4.4. Договору.

Пунктом 2.8. Договору встановлено, що покупець зобов`язаний прийняти товар. Товар вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної видаткової накладної. Датою поставки вважається дата, зазначена в такій накладній.

Згідно умов пункту 4.4 Договору Покупець зобов`язаний оплачувати товар протягом 1-го (одного) календарного дня з дати поставки товару.

У відповідності до п. 6.2. Договору у випадку прострочення оплати поставленого товару Покупець зобов`язаний сплатити Постачальникові штрафні санкції в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожний день прострочення, що не звільняє Покупця від сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 5% річних від простроченої суми.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015 року. У випадку відсутності письмової заяви про припинення Договору, даний Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік (п.7.1,7.2 Договору).

У ході ведення господарських операцій за Договором ТОВ «ЕС ДЖІ ПРОДАКШН» поставило Покупцю згідно видаткової накладної № ЕС-00000 218 від 24.01.2022 товар на суму 710 743,15 грн.

Транспортування товару від позивача до відповідача підтверджується товарно-транспортною накладною №ТТН-218 від 24.01.2022р.

Товар згідно накладної ВН № ЕС-00000 218 був прийнятий 24.01.2022 уповноваженою особою Покупця без зауважень щодо кількості або якості товару, про що свідчить підпис отримувача та печатка ТОВ «ПРИВАТНА ФІРМА «ВИОЛА+» на цій накладній.

Згідно картки по бухгалтерському рахунку №361 у період з 24.01.2022 по 31.01.2022 ТОВ «ПРИВАТНА ФІРМА «ВИОЛА+» здійснило часткову оплату вартості товару отриманого за накладною № ЕС-00000 218, внаслідок чого у відповідача станом на 26.10.2023 року склалася прострочена заборгованість перед позивачем у розмірі 401 411, 19 грн.

Вважаючи порушеним своє право, ТОВ «ЕС ДЖІ ПРОДАКШН» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ПРИВАТНОЇ ФІРМИ «ВИОЛА+» суми основного боргу по Договору № 27-02 від 27.02.2015 року у розмірі 401 411,19 грн., інфляційні втрати у сумі 117 420,23 грн. та 5% річних у сумі 34 972,26 грн.

Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги задоволено частково.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог враховуючи нижче викладене.

Правовідносини, що виникли між сторонами по цій справі регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та умовами Договору № 27-02 від 27.02.2015 р.

Згідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов`язки вникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст.526 ЦК України)

Відповідно до приписів статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 Цивільного кодексу України унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 Цивільного кодексу України.

Судом першої інстанції встановлено, що укладений між позивачем та відповідачем Договір № 27-02 від 27.02.2015 р. за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до приписів статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. ( ст.655 ЦК України)

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу ( покупцю) згідно видаткової накладної № ЕС-00000 218 від 24.01.2022 товар на суму 710 743.15 грн

Транспортування товару від позивача до відповідача підтверджується товарно-транспортною накладною №ТТН-218 від 24.01.2022р.

Товар згідно накладної ВН № ЕС-00000 218 був прийнятий 24.01.2022 уповноваженою особою Покупця без зауважень щодо кількості або якості товару, про що свідчить підпис отримувача та печатка ТОВ «ПРИВАТНА ФІРМА «ВИОЛА+» на цій накладній.

Згідно до приписів частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно картки по бухгалтерському рахунку №361 у період з 24.01.2022 по 31.01.2022 ТОВ «ПРИВАТНА ФІРМА «ВИОЛА+» здійснило часткову оплату вартості товару отриманого за накладною № ЕС-00000 218, внаслідок чого у відповідача станом на час вирішення спору по суті склалася прострочена заборгованість перед позивачем у розмірі 401 411,19 грн.

Матеріали справи не містять доказів повернення покупцем товару отриманого за видатковою накладною № ЕС -00000 218.

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 401 411,19 грн основної заборгованості є такими, що підлягали задоволенню.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно до приписів статті 625 Цивільного кодексу України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 6.2. Договору у випадку прострочення оплати поставленого товару Покупець зобов`язаний сплатити Постачальникові штрафні санкції в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожний день прострочення, що не звільняє Покупця від сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 5% річних від простроченої суми.

У зв`язку з порушенням відповідачем грошових зобов`язань за договором в частині повної оплати за отриманий товар, позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 117 420.23 грн ( за період лютий 2022 вересень 2023), 5 % річних у сумі 34 972.26 грн ( за період з 26.01.2022 по 23,10.2023) нарахованих на суму основного боргу по Договору № 27-02 від 27.02.2015 р. у розмірі 401 411.19 грн

Перевіривши за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН розрахунок 5% річних, судом першої інстанції було встановлено, що він є арифметично вірним, у зв`язку з чим сума 5% річних підлягає стягненню з відповідача в заявленому розмірі 34 972,26 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат на заборгованість за визначені періоди, за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН, судом першої інстанції було встановлено, що сума нарахованих інфляційних втрат становить 115 367,49 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 115 367,49 грн. Решта позовних вимог в цій частині заявлено безпідставно.

Щодо посилання заявника апеляційної скарги на оголошення відповідачем простою з 15.04.2022, зміну директора відповідача від 20.06.2022, не реалізації відповідачем поставленого за договором поставки № 27-02 від 27.02.2015 товару через відсутність доступу до Маріупольського складу, то зазначені обставини жодним чином не впливають на обов`язок відповідача сплати отриманий ним товар, оскільки зазначене зобов`язання виникало у нього 25.01.2022 ( на наступний день після постачання товару) тобто за місяць до початку збройної агресії російської федерації.

Щодо посилання заявника апеляційної скарги на наявність заборгованості позивача за договором № 27-07 від 27.04.2015 р.( Договір маркетингових послуг) у розмірі 70 253, 24 грн, то зазначена обставина не стосується предмета спору у справі № 905/1421/23 адже спір виник в рамах відносин сторін саме за Договором поставки № 27-02 від 27.02.2015 р. З огляду на наведене Акт здачі прийняття наданих послуг № 5 від 15.02.2022, який було надано до апеляційної скарги, судовою колегією до уваги не приймається.

Посилання заявника апеляційної скарги про те, що вартість товару була завищена за ініціативою саме позивача, у зв`язку з чим ця партія не була своєчасно сплачена відповідачем жодним чином не впливає на висновки суду першої інстанції, оскільки в згідно до вимог статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання, а в силу приписів статей 691, 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний сплатити вартість товару після його отримання. Матеріалами справи доведено отримання товару відповідачем, а тому у останнього виник обов`язок щодо сплати його вартості.

Щодо посилання заявника апеляційної скарги про відсутність відповідача за адресою місцезнаходження.

З матеріалів справи убачається, що вимога позивача щодо погашення боргу № 04/10-01 від 04.10.2023, ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі №905/1421/23 від 06.11.2023, рішення суду першої інстанції від 08.01.2024 р. надсилалися відповідачу за адресою його місцезнаходження. Про те, не були отримані, що підтверджується наявними у справі документами.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що про існування рішення суду першої інстанції від 08.01.2024 р. він дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень тільки 25.03.2024 р.

Проте, 29.12.2023 р. відповідачем було зареєстровано Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що підтверджується довідкою з Електронного суду.

Відповідно до частини 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі ( модулі), що забезпечує обмін документами, Суд вручає будь- які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Тобто, з моменту реєстрації відповідачем Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС ( що відбулося 29.12.2023 р.) відповідач мав можливість ознайомитися з матеріалами справи, а відтак міг дізнатися про існування судового спору та скористатися своїм процесуальним правом на заперечення проти позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема. залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)

В даному випадку судова колегія приходить до висновку, що рішення по справі прийнято судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку уз чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення

Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271,275.276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ТОВ "Приватна фірма "Виола+", м.Краматорськ, Донецька область, на рішення господарського суду Донецької області від 08.01.2024 у справі №905/1421/23 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Донецької області від 08.01.2024 у справі №905/1421/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.09.2024

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.С. Хачатрян