Ухвала

від 15.01.2024 по справі 640/4477/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року

м. Київ

справа № 640/4477/15-ц

провадження № 61-18594ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Харківська міська рада, про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харковаперебуває цивільна справа № 640/4477/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про зобов`язання вчинити певні дії.

22 лютого 2022 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою 14 грудня 2022 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року,Київський районний суд м. Харкова заяву задовольнив. Вжив заходи забезпечення позову у цивільній справі № 640/4477/15-ц за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , треті особи Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Харківська міську рада, про зобов`язання вчинити певні дії, шляхом:

- накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 95102163101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та заборони ОСОБА_4 проводити капітальний ремонт зазначеної квартири;

- накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 95057463101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та заборони ОСОБА_4 проводити капітальний ремонт зазначеної квартири;

- накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 65894963101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та заборони ОСОБА_1 проводити капітальний ремонт зазначеної квартири;

- накладення арешту на квартиру АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 95107563101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та заборони ОСОБА_4 проводити капітальний ремонт зазначеної квартири;

- накладення арешту на квартиру АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 95205163101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та заборони ОСОБА_5 проводити капітальний ремонт зазначеної квартири.

25 грудня 2023 року адвокат Гребінка А. М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року у вказаній вище справі, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не дослідив належним чином обставини справи, не з`ясував факт виникнення спору між позивачем та відповідачами, не обґрунтував наявність загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Крім того, позивач подала фактично нову позовну заяву до відповідачів, на яку суд не відреагував, проте, врахував при постановленні оскаржуваної ухвали, оскільки у новому позові була заявлена позовна вимога про вжиття певних дій стосовно спірних квартир, натомість первісний позову таку вимогу не містив. Також відповідач переконаний, що вжиті заходи забезпечення позову неспівмірні заявленим позовним вимогам, та суди обмежили власника на використання належного майна.

Вивчивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Частиною першою статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову, серед яких є: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Суди мають звертати увагу на те, що конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Вивчивши мотиви задоволення заяви судами попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновку про правильність застосування ними статті 150 ЦПК України під час вирішення питання про забезпечення позову. Суди врахували співмірність вжитих заходів забезпечення позову позовним вимогам, оскільки встановили, що ОСОБА_2 просила суд зобов`язати ОСОБА_3 усунути небезпеку пошкодження майна ОСОБА_2 - квартир АДРЕСА_6 шляхом демонтажу обладнання системи водопостачання та водовідведення, встановленого з порушенням державних будівельних норм у квартирах АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_8 / АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_5 , а також зобов`язати відповідача відновити цілісність та міцність конструкцій.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, ОСОБА_2 просила суд накласти арешт на квартири та заборонити здійснювати ремонтні роботи у вказаних квартирах до вирішення справи по суті, оскільки протягом розгляду справи ОСОБА_3 відчужила вказані квартири іншим співвідповідачам протягом ходу судового розгляду справи, що призвело до збільшення строків розгляду справи внаслідок залучення до участі у справі чинних власників нерухомого майна.

Надавши оцінку доводам заяви про забезпечення позову, суди на підставі матеріалів справи визнали обґрунтованим факт відчуження майна третім особам ОСОБА_3 під час розгляду справи в суді, в зв`язку з чим дійшли обґрунтованого висновку у співмірності заходів забезпечення позову у вигляді арешту переліченого нерухомого майна для запобігання утрудненню виконання судового рішення.

Доводи касаційної скарги про відсутність спору між сторонами не заслуговують на увагу, оскільки повторюють доводи апеляційної скарги в цій частині, на які суд апеляційної інстанції дав обґрунтовану відповідь, що оскільки рішення по суті у справі не ухвалено, то відсутні підстави стверджувати про припинення спору між сторонами.

Не заслуговують на увагу також доводи касаційної скарги щодо неспівмірності застосованих заходів забезпечення позову, оскільки суд апеляційної інстанції з цього приводу обґрунтовано зазначив, що доцільність вжиття таких заходів забезпечення позову викликана потребою запобігти можливому подальшому відчуженню нерухомого майна.

Забезпечення позову шляхом накладення арешту є тимчасовим заходом, про що судами зроблено правильний висновок.

Отже, доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до суб`єктивного тлумачення норм права, відмінного від їх правильного застосування та надання суб`єктивної оцінки обставинам та доказам у справі, які були предметом аналізу судів попередніх інстанцій.

Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому за таких підстав у відкритті касаційної скарги в частині оскарження ухвали суду апеляційної інстанції на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України слід відмовити.

Керуючись статтями 261, 394 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Харківська міська рада, про зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров