Ухвала

від 16.01.2024 по справі 426/16186/18

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 426/16186/18

Провадження № 2-п/185/2/24

У Х В А Л А

за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення

16 січня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.

з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2023 року відновлено частково втрачене судове провадження у цивільній справі № 426/16186/18 за позовом Виконавчого комітету Лисичанської міської ради (військова адміністрація) Сєвєродонецького району Луганської області як органу опіки та піклування в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Комунальний заклад «Лисичанський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Втрачене судове провадження відновлено в частині таких рішень Сватівського районного суду Луганської області:

-ухвали від 18 липня 2018 року про залишення позовної заяви без руху,

-ухвали від 11 вересня 2018 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі,

-ухвали від 10 жовтня 2018 року про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті,

-ухвали від 05 грудня 2018 року про визнання обов`язковою явки позивача у судове засідання,

-ухвали від 05 грудня 2018 року про залучення до участі у справі як третьої особи Комунального закладу «Лисичанський центр соціально-психологічної реабілітації дітей»,

-заочного рішення від 14 лютого 2019 року про задоволення позову.

Також відновлено втрачене судове провадження в частині ухвали Луганського апеляційного суду від 12 червня 2020 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Сватівського районного суду Луганської області від 14 лютого 2019 року у зв`язку з порушенням встановленого законодавством порядку оскарження заочного рішення.

Заочним рішенням Сватівського районного суду Луганської області задоволено позов Виконавчого комітету Лисичанської міської ради як органу опіки та піклування в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Комунальний заклад «Лисичанський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позбавлено ОСОБА_1 батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 13 липня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 1409 грн 60 коп.

24 березня 2023 року надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Сватівського районного суду Луганської області від 14 лютого 2019 року у справі № 426/16186/18 за позовом Виконавчого комітету Лисичанської міської ради як органу опіки та піклування в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Комунальний заклад «Лисичанський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

ОСОБА_1 просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, зазначає, що вона отримала копію заочного рішення на початку 2020 року, через юридичну необізнаність подала не заяву про його перегляд, а апеляційну скаргу. Ухвалою Луганського апеляційного суду від 12 червня 2020 року апеляційну скаргу на заочне рішення було повернуто як передчасну. Після цього відповідачка налагодила контакт із родиною ОСОБА_4 , в якій проживав її син, ОСОБА_3 не перешкоджала відповідачці у спілкуванні з сином, але просила не оскаржувати судове рішення про позбавлення батьківських прав, мотивуючи тим, що тоді у неї заберуть дитину і віддадуть до дитячого будинку. В той час відповідачка знаходилася у вразливому стані, більше думала про дитину, щоб їй було краще, тому погодилася не оскаржувати судове рішення. Наприкінці 2021 року ОСОБА_3 почала обмежувати спілкування відповідачки з сином, а потім взагалі стала відмовляти у спілкуванні з дитиною відповідачці та її родичам.

ОСОБА_1 просить визнати поважними зазначені нею причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, зважаючи на її активні дії по розшуку свого сина, намагання підтримувати контакти з дитиною та її вихователями, бажання приймати участь у житті дитини, з метою захисту її права на спілкування з дитиною.

Згідно з частиною 1 статті 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою від 15 січня 2024 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 адвоката Боженко Г.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проте у визначений для судового засідання час проведення відеоконференції було неможливим через аварійне відключення електропостачання у приміщенні суду.

За змістом статті 287 ЦПК України, при розгляді заяви про перегляд заочного рішення участь відповідачки та її представника не є обов`язковою. Представником відповідачки у заяві від 24 березня 2023 року детально викладені пояснення, міркування та аргументи щодо вимог про перегляд заочного рішення. Тому судом розглянуто заяву про перегляд заочного рішення без участі сторін, їх представників та представника третьої особи.

Як визначеностаттею 284ЦПК України, заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

За змістом ухвали Луганського апеляційного суду від 12 червня 2020 року, відповідачка ОСОБА_1 після ухвалення заочного рішення Сватівського районного суду Луганської області від 14 лютого 2019 року не зверталась до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, а одразу подала апеляційну скаргу, чим порушила встановлений законодавством порядок оскарження заочного рішення. Тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Сватівського районного суду Луганської області від 14 лютого 2019 року повернуто, що не позбавляє її права звернутися до суду першої інстанції з заявою про перегляд заочного рішення.

Таким чином ухвалою апеляційного суду від 12 червня 2020 року відповідачці ОСОБА_1 було роз`яснено її право звернення до суду першої інстанції з заявою про перегляд заочного рішення. ОСОБА_1 звернулась з такою заявою 24 березня 2023 року, після спливу більше ніж двох років з дня постановлення ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги.

Згідно з частиною 1 статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_3 , в родині якої перебуває на вихованні дитина, просила її не оскаржувати рішення суду, мотивуючи тим, що тоді в неї заберуть дитину та віддадуть до дитячого будинку. ОСОБА_1 зазначає, що у той час вона перебувала у психологічно вразливому стані, більше думала про дитину, щоб їй було краще, тому погодилась не оскаржувати судове рішення.

Відповідачка просить визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, зважаючи на її активні дії по розшуку свого сина, її бажання та намагання підтримувати контакти з дитиною та її теперішніми вихователями, приймати участь у житті дитини.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2020 року (справа № 360/4485/19), поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відповідачкою не доведено існування незалежних від неї обставин, які об`єктивно перешкоджали їй звернутися з заявою про перегляд заочного рішення протягом більше ніж двох років після повернення її апеляційної скарги не це рішення.

Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» вказує на те, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд.

Починаючи з червня 2020 року відповідачка ОСОБА_1 була обізнана щодо ухвалення судом заочного рішення про позбавлення її батьківських прав, апеляційним судом їй було роз`яснено порядок оскарження цього рішення. Проте відповідачка не подала до суду першої інстанції заяву про перегляд заочного рішення у строки, визначені статтею 284 ЦПК України.

Перебування ОСОБА_1 в місцях позбавлення волі не становило перешкоди у зверненні до суду з заявою про перегляд заочного рішення, про що свідчить факт звернення відповідачки до апеляційного суду зі скаргою на те саме рішення.

Обставини, за які посилається відповідачка (активні дії по розшуку сина, її бажання та намагання підтримувати контакти з дитиною та її теперішніми вихователями, приймати участь у житті дитини) не є поважними причинами пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки не становили об`єктивної перешкоди у зверненні до суду.

Крім того відповідачка зазначає в своїй заяві, що вирішила не оскаржувати судове рішення, бажаючи, щоб дитині було краще. Таке рішення ОСОБА_1 прийняла з власної волі, хоча не була позбавлена можливості звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 10 серпня 2022 року (справа № 754/3380/17), у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.

Оскільки судом не встановлено існування непереборних обставин, які перешкоджали зверненню відповідачки до суду з заявою про перегляд заочного рішення протягом більше ніж двох років (з червня 2020 року по березень 2023 року), відсутні підстави для поновлення строку на подання такої заяви. Тому заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Як визначено частиною 4 статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись статтями 274, 287, 288 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Сватівського районного суду Луганської області від 14 лютого 2019 року за позовом Виконавчого комітету Лисичанської міської ради як органу опіки та піклування в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Комунальний заклад «Лисичанський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Заочне рішення може бути оскаржене в в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя У.М. Болдирєва