Рішення
від 08.01.2024 по справі 902/197/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" січня 2024 р. м. Вінниця Cправа № 902/197/22

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Керівника Вінницької обласної прокуратури, вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21001, код - 02909909 в інтересах держави в особі

Національної академії аграрних наук України, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9, м. Київ, 01010, код - 00024360

Вінницької районної державної адміністрації, вул. Хмельницьке шосе, 14, м. Вінниця, 21036

Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027, код - 39767547

до: Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, вул. Мічуріна, 12, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227, код - 04525998

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААУ України, с. Бохоники, Вінницький район, Вінницька область, 23223, код - 00496550

Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", просп. Юності, 16, м. Вінниця, 21100, код 00496588

Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області, вул. Мічуріна, 1, код - 00729267

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

Концерну "Поділля", вул. Зодчих, 24, м. Вінниця, 21037

Вінницької міської ради, вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050

фізичних осіб ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

ОСОБА_3 , АДРЕСА_3

ОСОБА_4 , АДРЕСА_4

ОСОБА_5 , АДРЕСА_5

ОСОБА_6 , АДРЕСА_6

ОСОБА_7 , АДРЕСА_7

ОСОБА_8 , АДРЕСА_46

ОСОБА_9 , АДРЕСА_8

ОСОБА_10 , АДРЕСА_9

ОСОБА_11 , АДРЕСА_10

ОСОБА_12 , АДРЕСА_11

ОСОБА_13 , АДРЕСА_12

ОСОБА_14 , АДРЕСА_47

ОСОБА_15 , АДРЕСА_13

ОСОБА_16 , АДРЕСА_14

ОСОБА_17 , АДРЕСА_15

ОСОБА_18 , АДРЕСА_16

ОСОБА_19 , АДРЕСА_17

ОСОБА_20 , АДРЕСА_18

ОСОБА_21 , АДРЕСА_19

ОСОБА_22 , АДРЕСА_20

ОСОБА_23 , АДРЕСА_21

ОСОБА_24 , АДРЕСА_22

ОСОБА_25 , АДРЕСА_23

ОСОБА_26 , АДРЕСА_24

ОСОБА_27 , АДРЕСА_25

ОСОБА_28 , АДРЕСА_26

ОСОБА_29 , АДРЕСА_27

ОСОБА_30 , АДРЕСА_28

ОСОБА_31 , АДРЕСА_29

ОСОБА_32 , АДРЕСА_30

ОСОБА_33 , АДРЕСА_31

ОСОБА_34 , АДРЕСА_32

ОСОБА_35 ,

АДРЕСА_48 ОСОБА_44 , АДРЕСА_34

ОСОБА_36 , АДРЕСА_35

ОСОБА_37 , АДРЕСА_36

ОСОБА_38 , АДРЕСА_37

про визнання недійсним та скасування рішення

за участю представників:

прокурор: Кравчук Олексій Леонідович

позивача (Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області): Римський Михайло В`ячеславович

позивачів (Національної академії аграрних наук України та Вінницької районної державної адміністрації): не з`явилися

відповідача (Агрономічна сільська рада): Паничук Богдан Миколайович

третьої особи (Вінницька міська рада): Лірник Іван Іванович

ОСОБА_41

третьої особи (Концерн "Поділля"): Жейда Ганна Іванівна

інші треті особи: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/197/22 за позовом Керівника Вінницької обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, Вінницької районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до Агрономічної сільської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту Кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" та Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Концерну "Поділля", Вінницької міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 з вимогою визнати незаконним та скасувати рішення Бохоницької сільської ради Вінницького району "Про визнання Державного акта на право постійного користування землею таким, що втратив чинність" №21 від 09.02.2018 року.

Ухвалою суду від 28.03.2022 року відкрито провадження у справі № 902/197/22, вирішено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження.

30.11.2022 року по справі № 902/197/22 прийнято рішення відповідно до якого в позові відмовлено повністю.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 року апеляційну скаргу Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на Рішення Господарського суду Вінницької області від 30.11.2022 року залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2023 року касаційну скаргу Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури задоволено частково. Скасовано Рішення Господарського суду Вінницької області від 30.11.2022 року і Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 року у справі № 902/197/22.

Справу №902/197/22 направлено на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2023 року справу № 902/197/22 передано на розгляд судді Міліціанову Р.В.

Ухвалою суду від 19.06.2023 року справу № 902/197/22 прийнято до провадження новим складом суду. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 09.08.2023 року.

21.08.2023 року на електронну адресу суду від прокурора надійшов лист (б/від 21.08.2023 року) (вх.канц. № 01-34/7697/230), в якому зазначено що оригінал Державного акта на право постійного користування землею Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААУ України серії ВН № 1853 виданий 12.06.2000 року знаходиться в Національному антикорупційному бюро України у матеріалах кримінального провадження № 52017000000000245.

Ухвалою суду від 24.08.2023 року витребувано у Національного антикорупційного бюро України для огляду у судовому засіданні оригінал (або належним чином засвідчену копію) Державного акта на право постійного користування землею Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААУ України серії ВН № 1853 виданий 12.06.2000 року, що знаходиться у матеріалах кримінального провадження № 52017000000000245.

13.09.2023 року засобами поштового зв`язку від Національного антикорупційного бюро України надійшов лист № 0435-230/27183 від 04.09.2023 року.

27.09.2023 року до суду від позивача ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області надійшли письмові пояснення на позовну заяву (б/н від 26.09.2023 року).

27.09.2023 року від представника відповідача надійшли заперечення (б/н від та без дати) (вх.канц. № 01-34/9055/23 від 27.09.2023 року).

27.09.2023 року до суду від представника третьої особи Концерну "ПОДІЛЛЯ" надійшли письмові пояснення № 2010/02 від 27.09.2023 року. Додатком до письмових пояснень додано ряд додаткових документів.

03.10.2023 року до суду від Вінницької обласної прокуратури надійшли письмові пояснення № 15/3-600вих.-23 від 03.10.2023 року.

06.10.2023 року від третьої особи Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів № 1254 від 06.10.2023 року.

Ухвалою суду від 12.10.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/197/22 до судового розгляду по суті на 08.11.2023 року.

06.12.2023 року від Вінницької обласної прокуратури надійшли додаткові письмові пояснення № 15/3-747вих-23 від 05.12.2023 року.

07.12.2023 року від позивача (Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області) на виконання вимог ухвали суду надійшов лист № 9-2-0,62-7224/2-23 від 07.12.2023 року.

07.12.2023 року до суду від відповідача на виконання вимог ухвали суду надійшов лист (б/н від 07.12.20.23 року).

У судовому засіданні 07.12.2023 року постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 08.01.2024 року, на підставі ч. 1 ст. 216 ГПК України.

У судовому засіданні 08.01.2024 року прийняли участь прокурор, представник позивача (Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області), відповідача та третіх осіб (Вінницька міська рада, Концерн "Поділля") Інші позивачі, треті особи, правом участі у судовому засіданні не скористались.

Щодо неявки позивачів та третіх осіб суд зазначає наступне.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Перебіг строків судового розгляду починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 Рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (Рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (Рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Судом направлялись третім особам ухвали суду щодо дату, час та місця розгляду справи по суті. Згідно наявних у справі документів відповідні ухвали повернуто на адресу судової установи (т. 14 а.с. 156-205).

Також, судом двічі 13.10.2023 та 08.12.2024 рр. розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, тому в силу положень ч. 4 ст. 122 ГПК України, треті особи вважаються повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи отримання сторонами та іншими учасниками ухвали суду про відкриття провадження у справі, в якій встановлено час на вчинення процесуальних дій, з огляду на наявність доказів завчасного її отримання, суд вирішив розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених учасників справи.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

Прокурор, в якості підстави заявлених позовних вимог, зазначає, що відповідно до Рішення Бохоницької сільської ради Вінницького району від 20.04.2000 року №10 Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААУ України, передано в постійне користування 1451,538 га землі для ведення дослідних цілей і ведення сільського господарства.

На виконання вказаного рішення Державному підприємству "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААУ України Бохоницькою сільською радою 12.06.2000 року видано Державний акт на право постійного користування землею серії ВН № 1853, який зареєстрований в Книзі запису державних актів на право постійного користування землею за № 10.

Рішенням 25 сесії 7 скликання Бохоницькою сільською радою Вінницького району від 09.02.2018 року № 21 "Про визнання Державного акта на право постійного користування землею таким, що втратив чинність", у зв`язку з проведеною інвентаризацією визнано державний акт таким, що втратив чинність.

За твердженням прокурора, прийнявши оскаржуване рішення Сільська рада вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки фактично припинила право Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" на користування землею.

Враховуючи викладене Керівник Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, Вінницької районної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Бохоницької сільської ради (правонаступник Агрономічна сільська рада) Вінницького району "Про визнання Державного акта на право постійного користування землею таким, що втратив чинність" від 09.02.2018 року № 21.

28.03.2022 прокурором подані письмові пояснення №15/3-174вих-22 від 13.04.2022 (а.с.57-64,т.1). В обґрунтування порушення державних інтересів прокурором зазначено, що в провадженні СУ ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження №12020020000000254, розпочате 23.07.2020 за ч.2 ст.364 КК України за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України. За словами прокурора, з метою прикриття своєї протиправної діяльності, з ініціативи вищевказаних службових осіб державний акт на право постійного користування землею серії ВН №1853 від 12.06.2000 відповідно до рішення Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 09.02.2018 було визнано таким, що втратив чинність. Відповідне рішення депутати сільської ради прийняли, будучи введеними в оману за результатами розгляду заяви виконувача обов`язків директора ДП "ДГ "Бохоницьке" Бортновського О.М. від 30.01.2018 про анулювання даного офіційного документу, підготовку та подачу якої також не погоджено з Президією Національної академії аграрних наук України. Таким чином, на думку прокурора, оскарження рішення Бохоницької сільської ради Вінницького району "Про визнання Державного акта на право постійного користування землею таким, що втратив чинність" №21 від 09.02.2018 спрямоване не на втрату ним юридичної сили, а на захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє.

22.04.2022 до суду надійшов відзив Агрономічної сільської ради №602 від 19.04.2022 (а.с.82-85,т.1), в якому відповідач заперечив щодо позовних вимог прокурора, в обґрунтування чого зазначив, що до Бохоницької сільської ради самостійно звернувся в.о. директора Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" Бортновський О.М. із заявою про припинення державного акту на право постійного користування землею у зв`язку з проведеною інвентаризацією земель та оформленням речових прав. За результатами цього звернення Бохоницькою сільською радою прийнято оскаржуване рішення. Разом з тим, за словами відповідача, земельні ділянки, які входили у межі зазначеного Акту оформлено за Державним підприємством "Науково інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України".

27.04.2022 прокурором подано відповідь на відзив №15/3-205вих-22 від 26.04.2022 (а.с.105-107,т.2), в якій він звертає увагу суду, що інформація про приналежність зазначених у відзиві земельних ділянок Державному підприємству "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" не відповідає дійсності, оскільки 33 з них перебувають у користуванні Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України.

16.06.2022 до суду надійшли пояснення Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" б/н від 15.06.2022 (а.с.2,т.3), в яких зазначена третя особа повідомила, що не була користувачем земельних ділянок згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ВН №1852 від 12.06.2000, так як таким користувачем було Державне підприємство "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України".

19.07.2022 до суду звернулось Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області із поясненнями №0-2-0.6-2455/2-22 від 19.07.2022 (а.с.234-239,т.3), в яких заперечило щодо позовних вимог з підстав того, що Державний акт на право постійного користування землею серія ВН №1853, виданий 12.06.2000, втратив свою чинність у зв`язку з тим, що Державному підприємству "Дослідному господарству "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" видані нові державні акти на право постійного користування внаслідок затвердженням технічної документації із землеустрою по інвентаризації земельних ділянок на підставі розпорядження голови Вінницької районної адміністрації №886 від 02.08.2012.

У відповідь на лист Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області прокурором подані пояснення №15/3-393вих-22 від 21.07.2022 (а.с.67-70,т.3), в яких наведено спростування доводів Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, зокрема те, що 33 земельні ділянки, про які йдеться у поясненнях №0-2-0.6-2455/2-22 від 19.07.2022, передані у постійне користування Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України, про що було долучено відповідні докази. Інформацію щодо решти земельних ділянок загальною площею 732,9 га Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області не надано, а тому Державний акт на право постійного користування землею від серія ВН №1853, виданий 12.06.2000, є чинним в частині решти земельних ділянок.

12.08.2022 до суду надійшли пояснення Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України від №01-06/233 від 11.08.2022 (а.с.127, т.4), в яких зазначено, що Державне підприємство "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" є юридичною особою, яка підпорядкована Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України. Актом приймання-передачі майна №1 від 28.11.2019 з балансу Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" передано на баланс Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України земельні ділянки, які на час передачі обліковувались на балансі підприємства. У зв`язку з наведеним Інститут підтримав позовні вимоги прокурора.

27.10.2022 до суду надійшли пояснення Концерну "Поділля" №200/02 від 27.10.2022 (а.с.146-150,т.6), в яких Концерн заперечив щодо позовних вимог з підстав того, що фактичне припинення права постійного користування землею Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" відбувалось протягом 2005-2009 років у встановленому законом порядку. На решту земельних ділянок 13.11.2012 Державним підприємством було отримано нові державні акти на право постійного користування ними, а тому оскаржуване рішення ніяким чином не могло припинити прав Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України".

28.10.2022 до суду надійшли пояснення Вінницької міської ради №01/00/011/157909 від 28.10.2022 (а.с.165-170,т.6), в яких Рада заперечила щодо позовних вимог та зазначила, що рішення стосовно інвентаризації земель, наданих у постійне користування за Державним актом на право постійного користування землею серії ВН №1852 від 12.06.2000, передачі їх у постійне користування, приймались виключно органами влади, які були наділені такими повноваженнями на момент прийняття рішень. Також Вінницька міська рада звернула увагу, що рішення Бохоницької сільської ради не може трактуватись як розпорядчий акт, направлений на розпорядження землями, оскільки рішення щодо розпорядження такими землями були прийняті уповноваженими органами і оскаржуване рішення фактично стало фіксацією юридичного факту, який відбувся.

29.11.2022 до суду надійшла заява відповідача "про застосування строків позовної давності" №1941 від 29.11.2022 (вх. канц суду №01-34/10221/22 від 29.11.2022). В обґрунтування необхідності застосування наслідків спливу строків позовної давності заявник зазначив, що позивачам про факт втрати чинності державного акту на право постійного користування землею серії ВН №1852 від 12.06.2000 було відомо з 2012 року, а тому на момент звернення до суду з цим позовом загальний строк позовної давності сплив.

У письмових поясненнях позивач (Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області) просить суд відмовити у задоволенні позову повністю зазначаючи про те, що позовна вимога прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Бохоницької сільської ради Вінницького району від 09.02.2018 року № 21 "Про визнання Державного акта на право постійного користування землею таким, що втратив чинність" не призведе до ефективного відновлення права постійного користування державного підприємства на земельні ділянки площею 1451,538 га, оскільки значна частина земельних ділянок, які входять в межі державного акту, перебуває у приватній власність та в користуванні, законність набуття яких на даний час не оспорюється.

А тому, у разі задоволення вказаного позову, позивачу буде необхідно заявляти ряд інших позовів про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, або ж подання позовів про усунення перешкод у користуванні земельними ділянки.

Враховуючи викладене, обраний прокурором спосіб захисту не відповідає принципу процесуальної економії та не призведе до відновлення порушених прав (т. 14, а.с. 90-96).

У запереченнях відповідач зазначає, що схема накладення координат державного акта на право постійного користування ДП ДГ "Бохоницьке" серії ВН №1853 від 12.06.2000 року на землі та земельні ділянки з присвоєними кадастровими номерами зареєстрованими в ДЗК, не відповідає вимогам Законів України "Про землеустрій" та "Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність", оскільки не містить ні технічного проекту, ні програми робіт, ні вихідних геодезичних даних, ні жодних інших встановлених Інструкцією з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої Наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998 року № 56 (т. 14, а.с.101-102).

Концерн "Поділля" у письмових поясненнях зазначає про сумнів у достовірності даних, відображених у схемі накладення координат Державного акта на право постійного користування ДП ДГ "Бохоницьке" серії ВН № 1853 від 12.06.2000 року, на землі та земельні ділянки з присвоєними кадастровими номерами, які зареєстровані в Державному земельному кадастрі, виготовленій державним підприємством "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".

10.07.2009 концерн "Поділля" повернув Бохоницькій сільській раді 7,516 га земель, які були у нього в оренді та були вилучені у ДП "ДГ "Бохоницьке", проте ці землі не відображені у Державному земельному кадастрі.

Отже, лист ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" №1141 від 04.09.2023 щодо надання інформації та схема накладення координат Державного акта на право постійного користування ДП ДГ "Бохоницьке" серії ВН №1853 від 12.06.2000 на землі та земельні ділянки з присвоєними кадастровими номерами, які зареєстровані в Державному земельному кадастрі, не можуть бути належним, допустимим та достовірним доказом у даній справі (т. 14, а.с. 104-110).

У поданих до суду 03.10.2023 року письмових поясненнях прокурор зауважує наступне.

Про необхідність визнання незаконними та скасування рішення, прийнятого не уповноваженим органом, задля захисту законного інтересу держави в особі уповноваженого органу, зазначено у висновках Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 07.07.2022 року у справі № 915/1164/21.

Щодо заперечень Агрономічної сільської ради зазначає, що схема накладення координат Державного акта на право постійного користування ДП ДГ "Бохоницьке" серії ВН № 1853 від 12.06.2000 року на землі та земельні ділянки з присвоєними кадастровими номерами, які зареєстровані в Державному земельному кадастрі, є письмовим доказом, виготовленим на виконання вимог Верховного Суду від 30.05.2023 у справі № 902/197/22 на підставі укладеної обласною прокуратурою угоди з державним підприємством "Вінницький науково-дослідний та проектний Інститут землеустрою".

Державне підприємство "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" входить в структуру Держгеокадастру України, є розробником землевпорядної документації по виготовленню Державного акта на право постійного користування ДП ДГ "Бохоницьке" серії ВН № 1853 від 12.06.2000 року, а також координат цього державного акта і має в своєму штаті фахівців, які мають професійні навички для проведення таких робіт.

При цьому прокурор стверджує, що дія законів України "Про землеустрій", "Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність" та Інструкції з топографічного знімання не регулює порядок виготовлення та зміст схеми накладення координат Державного акта на право постійного користування ДП ДГ "Бохоницьке".

Щодо спростувань доводів Концерну "Поділля" прокурор зазначає, що до матеріалів справи долучено схему земель, вилучених у ДП "ДГ "Бохоницьке" та переданих у 2007 році в оренду концерну "Поділля", відомості про які відсутні у земельному кадастрі. Зазначена схема складена та підписана самим представником концерну. Достовірність вказаних даних, як і конфігурацію вилучених ділянок, визначення їх площі з даної схеми встановити неможливо.

Також долучено копію постанови Президії Національної академії аграрних наук України за 22.12.2005 року (згідно якої землі вилучалися на користь Вінницької районної державної адміністрації, а не сільської ради) та рішення Бохоницької сільської ради від 24.09.2007 року щодо вилучення земель у ДП "ДГ "Бохоницьке" та надання їх в оренду концерну "Поділля".

Щодо поданого представником Вінницької міської ради витягу з плану зонування м. Вінниці зазначає, що з урахуванням норм ст.ст. 24, 25 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" зонування земель у межах населених пунктів пов`язане з віднесенням певних земельних ділянок до різного ступеня містобудівної цінності, а тому не може бути застосовано як доказ у даній справі, оскільки питання містобудівної діяльності не є предметом спору (т. 14, а.с. 132-136).

У додаткових письмових поясненнях від 06.12.2023 року Вінницька обласна прокуратура повідомляє про укладення з Державним підприємством "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" угоди про проведення топографо-геодезичних робіт, пов`язаних координат державного акта на прово постійного користування землею серії ВН № 1853, виданого 12.06.2000 року ДП "ДГ "Бохоницьке" НААН", на Публічну кадастрову карту України з метою встановлення земельних ділянок, які не були проінвентаризовані та дані про які на цей час не внесені до Державного земельного кадастру України, їх площі та конфігурації.

Згідно інформації Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" інформації від 04.09.2023 року та Схеми накладення координат державного акта на право постійного користування землею серії ВН №1853, виданого 12.06.2000 року ДП "ДГ "Бохоницьке", на землі та земельні ділянки, які зареєстровані в Державному земельному кадастрі, на ній зазначено землі, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі (відображені синім кольором) і які входять в межі Державного акта на право постійного користування ДП "ДГ "Бохоницьке" серії ВН № 1853 від 12.06.2000, загальна орієнтовна площа яких складає 129,9 га, з яких: в межах міста Вінниці - 76,6 га, в межах с. Бохоники - 24,9 га, на території Агрономічної сільської ради (колишня Бохоницька сільська рада) за межами населених пунктів - 28,4 га.

За твердженнями прокурора на площі з конфігурацію земельних ділянок (129,9 га) не внесені до Державного земельного кадастру, однак входять до Державного акта на право постійного користування землею серії ВН № 1853, виданого 12.06.2000 року ДП "ДГ "Бохоницьке".

Зазначені землі з часу видачі державного акта не були проінвентаризовані під час проведення інвентаризацій у 2008 та 2012 роках, оскільки їм не присвоєні кадастрові номери, рішення про їх вилучення відсутні.

На підставі рішення Національної академії аграрних наук України від 30.06.2015 із земельних ділянок ДП "ДГ "Бохоницьке" вилучено відповідно 15 га та 30 га для передачі у приватну власність. Це підтверджується Актом приймання-передачі частини майна та земельних ділянок від ДП "ДГ "Бохоницьке" до Інституту кормів та сільського господарства Поділля, затвердженим Постановою Президії НААН від 18.12.2019, який знаходиться в матеріалах справи.

На момент затвердження Акта прийому-передачі земель від 18.12.2019 у користуванні ДП "ДГ "Бохоницьке" рахувалося 756,2 га земель, дані про які внесені до Державного земельного кадастру (801,268га-15га- 30га).

Крім того, як вбачається з вказаного Акта прийому-передачі за ДП "ДГ "Бохоницьке" також рахувалося 130 га неоформлених (несформованих) земельних ділянок, відомості про які були відсутні в Державному земельному кадастрі.

За результатами проведеної у 2012 році інвентаризації виготовлено 36 державних актів на право постійного користування землею ДП "ДГ Бохоницьке", але зареєстровані з них були лише 35. Державний акт серії ЯЯ № 020295 на площу 140,4246 га у встановленому законом порядку не був зареєстрований, що не заперечувалося в судовому засіданні представником Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Тобто, право постійного користування земельною ділянкою площею 140,4246 га наразі посвідчується державним актом на право постійного користування землею серії ВН № 1853, виданого 12.06.2000 ДП "ДГ "Бохоницьке", оскільки державний акт серії ЯЯ № 020295 не зареєстрований у встановленому порядку по цей час.

У 2015 році земельна ділянка площею 140,4246 га була включена в межі м. Вінниці (т.15, а.с.1-6).

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до Рішення Бохоницької сільської ради №10 від 20.04.2000 передано у постійне користування Дослідному господарству "Бохоницьке" земельні ділянки площею 1451,538 га в межах згідно планом землекористування.

На підставі вказаного рішення, 12.06.2000 Дослідному господарству "Бохоницьке" видано Державний акт на право постійного користування землею серія ВН №1853, додатком до якого є план зовнішніх меж землекористування (а.с.32-37, т.1).

Відповідно до повідомлення Вінницької обласної прокуратури від 21.08.2023 року оригінал Державного акта на право постійного користування землею ДП "ДГ "Бохоницьке" НААН" серії ВН № 1853 виданий 12.06.2000 року, знаходиться в Національному антикорупційному бюрол України у матеріалах кримінального провадження № 52017000000000245 (т. 14, а. с. 1).

Наведену інформацію також підтверджено Національним антикорупційним бюро України (т. 14 а.с. 85).

Отже, у суду відсутні сумніви щодо долучення до матеріалів справи належного та допустимого доказу на підтвердження виникнення права постійного користування на земельні ділянки площею 1451,538 га

Відповідно до довідки №2418 "Про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" 10.06.1997 року до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України включено юридичну особу під найменуванням "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів Української Академії Аграрних Наук" із присвоєнням їй ідентифікаційного коду 00496550 (а.с.106-107,т.1).

Відповідно до довідки №2418 "Про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" 10.06.1997 року до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України включено юридичну особу під найменуванням "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів Української Академії Аграрних Наук" із присвоєнням їй ідентифікаційного коду 00496550 т(т.1, а.с. 106-107).

21.04.2000 року здійснено перереєстрацію Дослідного господарства "Бохоницьке" Інституту кормів Української Академії Аграрних Наук, за результатами якої змінено найменування останнього на "Державне підприємство "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів Української Академії Аграрних Наук", ідентифікаційний код юридичної особи 00496550 (т.1, а.с. 105).

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на дату подачі позову, за ідентифікаційним кодом 00496550 зареєстроване Державне підприємство "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України".

Таким чином, суб`єкт, визначений землекористувачем в державному акті на право постійного користування землею серія ВН №1853 від 12.06.2000 року станом на сьогодні має найменування "Державне підприємство "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України".

На підставі рішень органів державної влади та місцевого самоврядування здійснювалось вилучення земельних ділянок з землекористування ДП ДГ "Бохоницьке" з масиву 1451,538 га, в тому числі:

1) розпорядженнями Вінницької районної державної адміністрації (надалі в тексті - Вінницька РДА) №49 від 21.01.2005 року та №98 від 01.02.2005 року вилучено з землекористування ДП ДГ "Бохоницьке" земельну ділянку площею 11,7 га та передано у власність 116 членів Добровільного садово-огородницького об`єднання громадян "Ветеран" для ведення садівництва (т.5, а.с.108-109).

З огляду на витяг із протоколу №11 засідання президії Української академії аграрних наук від 22.05.2003 року, останньою було надано згоду на вилучення 16,7 га землі із землекористування ДП ДГ "Бохоницьке" для передачі її Добровільному садово-огородницькому об`єднанню громадян "Ветеран" (т.5, а.с. 97);

2) розпорядженням Вінницької РДА №259 від 15.02.2008 року затверджено технічну документацію із землеустрою по інвентаризації земель та залишено в користуванні ДП ДГ "Бохоницьке" земельну ділянку загальною площею 1149,3361 га (т.4, а.с. 3-29);

3) розпорядженням Вінницької РДА №768 від 30.04.2008 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам та вилучено у ДП ДГ "Бохоницьке" з постійного користування земельну ділянку загальною площею 22,9017 га (т.4, а.с. 30-56);

4) розпорядженням Вінницької РДА №769 від 30.04.2008 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам та вилучено у ДП ДГ "Бохоницьке" з постійного користування земельну ділянку загальною площею 10,80 га (т.4, а.с. 37-43);

5) розпорядженням Вінницької РДА №1486 від 25.07.2008 року вилучено з землекористування ДП ДГ "Бохоницьке" земельну ділянку площею 25,4669 га та передано у власність 228 громадян згідно додатку 1 до вказаного розпорядження (т.5, а.с. 172-183).

З огляду на зміст Постанови президії Української академії аграрних наук від 27.12.2007 року, останньою було надано згоду на вилучення 25,0 га землі із землекористування ДП ДГ "Бохоницьке" для передачі її співробітникам Інституту кормів Української академії аграрних наук, Дослідного господарства "Бохоницьке" Інституту кормів Української академії аграрних наук та жителям сільської громади для ведення індивідуального садівництва.(т.5, а.с. 138);

6) розпорядженням Вінницької РДА №1895 від 18.12.2009 затверджено технічну документацію із землеустрою та вилучено у ДП ДГ "Бохоницьке" з постійного користування земельну ділянку загальною площею 45,1842 га (т.4, а.с. 60-66).

На стадії нового розгляду судом встановлено, що частину відомостей відносно винесених розпоряджень та площі вилучених земельних ділянок зазначено на зворотній стороні Державного акту №1853 "Зміни в землекористуванні" (т. 1 а.с. 36).

При цьому, існує похибка щодо вилучених земель за Розпорядженням Вінницької РДА №259 від 15.02.2008 року в обсязі 290,9619 (т. 1 а.с. 36) (оскільки затверджено залишок - 1149,3361 га, тобто вилучено 302,2019, що відповідає первісному запису у відповідному розділі (т. 5 а.с. 149).

Усуваючи відповідні розбіжності судом встановлено, що у Розпорядженні Вінницької РДА №259 від 15.02.2008 року зазначено про затвердження технічної документації із землеустрою за межами населеного пункту.

При цьому, Рішенням Бохоницької сільської ради, винесеним у липні 2007 року (т. 4 а.с. 7) погоджено технічну документацію по інвентаризації земель площею 1160,5761 га, що становить відповідну різницю та включає також землі у межах населеного пункту.

Відповідне рішення передувало прийняттю Розпорядження Вінницької РДА №259 від 15.02.2008 року та містить клопотання до Вінницької РДА про затвердження технічної документації земель площею 1160,5761 га.

Зазначену площу земельних ділянок також підтверджено в ході обстеження фактичного стану земель 20.10.2007 року (т. 4 а.с. 8).

З приводу Розпорядження Вінницької РДА №1486 від 25.07.2008 року, яким вилучено з землекористування ДП ДГ "Бохоницьке" земельну ділянку площею 25,4669 га (т.5, а.с. 172-183), суд зазначає, що відповідного розпорядження вносились зміни, зокрема Розпорядженням Вінницької РДА №472 від 01.09.2014 року (т. 4 а.с. 57-59).

Отже, суд вважає вірною площею вилучення земельних ділянок 25,5608 га, як зазначено у розділі "Зміни в землекористуванні" Державного Акту (т. 1 а.с. 36).

Таким, чином на основі прийнятих розпоряджень до Державного акту №1853 внесено зміни щодо вилучення 302,2019 га (Розпорядження Вінницької РДА №259 від 15.02.2008 року) + 22,9017 га (Розпорядження Вінницької РДА №768 від 30.04.2008 року) + 10,80 га (Розпорядження Вінницької РДА №769 від 30.04.2008 року) + 25,5608 га (Запис "Зміни в землекористуванні" (т. 1 а.с. 36) + 45,1842 га (Розпорядження Вінницької РДА №1895 від 18.12.2009), тобто залишок (згідно розпоряджень Вінницької РДА) земель станом на 18.12.2009 становив 1044,8894 га (1 451,538 -406,6486).

Також, 24.09.2007 року (після винесення Рішення Бохоницької сільської ради у липні 2007 року (т. 4 а.с. 7) Рішенням 14 сесії 5 скликання Бохоницької сільської ради "Про затвердження документації із землеустрою, передачу в оренду Концерну "Поділля" земельної ділянки" вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Концерну "Поділля" для житлової та громадської забудови - будівництва житловий район "Академічний".

Вилучено із земель ДП ДГ "Бохоницьке" інститутуту кормів УААН земельну ділянку загальною площею 84,1783 га та передано Концерну "Поділля" в довгострокову оренду терміном на 25 років земельну ділянку загальною площею 84,1783 га, що розташована с. Бохоники для будівництва житлового району "Академічний" (т. 14, а.с. 136).

13.12.2007 року інженером ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" Манило А.Д., в присутності в. о. начальника Вінницького районного управління земельних ресурсів Галадзовської Д.С., складено Акт встановлення (перенесення на місцевість) меж земельної ділянки, що відводиться Концерну "Поділля" (т. 14, а.с. 117 (зворотна сторона).

25.12.2007 року між Бохоницькою сільською радою (Оредодавець) та Концерном "Поділля" (Орендар) укладеного договір оренди земельної ділянки (т. 14, а.с.114-117).

Відповідно п. 1 Договору Орендодавець надає, а Орендар набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться на території Бохоницької сільської ради Вінницького району (межує: з північної сторони - з ГБК "Поляна", з південної - з лісовим масивом, із східної сторони - землями служби автомобільних доріг у Вінницькій області (автодорога), із західної - із лісосмугою та масивом садибної забудови).

За умовами договору в оренду надається земельна ділянка площею 84,1783 га для будівництва житлового району "Академічний" (п. 3 Договору).

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 84,1783 га - 10 821 365,00 грн (п. 5 Договору).

Земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогосподарського призначення для житлового будівництва (п. 8 Договору).

Згідно п. 9 договір укладено на 25 років.

25.07.2007 року на виконання умов договору між сторонами підписано акт прийому-передачі земельної ділянки (т. 14, а.с. 119 (зворотна сторона).

12.07.2009 року рішенням 25 сесії 5 скликання Бохоницької сільської ради "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки" вирішено вилучити з користування Концерну "Поділля" земельні ділянки, що розташовані в житловому районі "Академічний" на території с. Бохоники Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області, загальною площею 15,9024, а саме : 6,3324 га - ділянка розміщена в охоронній зоні ЛЕП; 1,1866 га - землі на яких буде розміщена культова споруда; 6,5669 га - проїзна частина та освітній комплекс; 1,8165 га - санітарно- захисна смуга ГБК "Поляна" та включити їх в землі запасу Бохоницької сільської ради.

Зобов`язано укласти угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.12.2007 року та укласти новий договір оренди земельної ділянки з врахуванням зменшення площі з „84,1783" на „68,2759" (ділянка площею 31,7636 га вартістю 4830421,75 грн та ділянка 36,5123 га вартістю 5552576,25 грн), а також здійснити перерахунок орендної плати (т. 14, а.с.120).

Вище перелічені розпорядження Вінницької РДА не містять відомостей про врахування інформації про вилучення на користь Концерну "Поділля" земельної ділянки площею 84,1783 га.

Таким чином, залишок земельних ділянок, право постійного користування якими посвідчено Державним актом на право постійного користування землею серії ВН № 1853 становив 960,7111 га (1044,8894 - 84,1783).

Додатково 25.04.2008 року Розпорядженням №751 (відомості про яке відсутні у розділі "Зміни в землекористуванні" державного акта) вилучено 40,6 га (т. 5 а.с. 137), тобто залишок земельних ділянок, право постійного користування якими посвідчено Державним актом на право постійного користування землею серії ВН № 1853 становив 920,1111 га (960,7111-40,60).

13.11.2012 року на підставі Рішення 12 сесії Бохоницької сільської ради 6 скликання від 20.07.2012 року, а також на підставі розпорядження Вінницької РДА №886 від 02.08.2012 року ДП ДГ "Бохоницьке" видано 36 нових державних актів на право постійного користування на наступні земельні ділянки:

1) 0520680500:01:004:0061 площею 28,7853 га (державний акт серія ЯЯ №020249);

2) 0520680500:01:005:0002 площею 1,3466 га (державний акт серія ЯЯ №020296);

3) 0520680500:01:006:0176 площею 76,1748 (державний акт серія ЯЯ №020287);

4) 0520680500:01:007:0218 площею 4,4800 га (державний акт серія ЯЯ №020288);

5) 0520680500:01:008:0381 площею 1,2683 га (державний акт серія ЯЯ №020290);

6) 0520680500:01:008:0382 площею 8,7262 га (державний акт серія ЯЯ №020281);

7) 0520680500:01:008:0383 площею 8,6105 га (державний акт серія ЯЯ №020282);

8) 0520680500:01:009:0005 площею 2,4044 (державний акт серія ЯЯ №020292);

9) 0520680500:01:009:0006 площею 2,7030 га (державний акт серія ЯЯ №020293);

10) 0520680500:01:009:0007 площею 0,7846 (державний акт серія ЯЯ №020294);

11) 0520680500:01:010:0009 площею 39,2411 га (державний акт серія ЯЯ №020302);

12) 0520680500:01:011:0002 площею 80,6995 га (державний акт серія ЯЯ №020285);

13) 0520680500:01:012:0004 площею 98,3743 (державний акт серія ЯЯ №020303);

14) 0520680500:02:001:0290 площею 0,8000 га (державний акт серія ЯЯ №020242);

15) 0520680500:02:001:0291 площею 0,6000 га (державний акт серія ЯЯ №020243);

16) 0520680500:02:001:0292 площею 0,8000 (державний акт серія ЯЯ №020244);

17) 0520680500:02:001:0293 площею 0,7000 га (державний акт серія ЯЯ №020245);

18) 0520680500:02:001:0294 площею 1,1000 га (державний акт серія ЯЯ №020246);

19) 0520680500:02:001:0295 площею 1,1058 (державний акт серія ЯЯ №020247);

20) 0520680500:06:001:0001 площею 17,4932 га (державний акт серія ЯЯ №020283);

21) 0520680500:06:001:0002 площею 2,9763 га (державний акт серія ЯЯ №020284);

22) 0520680500:06:002:0013 площею 6,1025 га (державний акт серія ЯЯ №020305);

23) 0520680500:01:006:0177 площею 18,2508 га (державний акт серія ЯЯ №020297);

24) 0520680500:01:006:0178 площею 0,2908 га (державний акт серія ЯЯ №020298);

25) 0520680500:01:009:0008 площею 4,3949 га (державний акт серія ЯЯ №020299);

26) 0520680500:01:009:0009 площею 177,6922 га (державний акт серія ЯЯ №020300);

27) 0520680500:01:009:0010 площею 1,7654 га (державний акт серія ЯЯ №020301);

28) 0520680500:01:013:0230 площею 2,3603 га (державний акт серія ЯЯ №020248);

29) 0520680500:06:001:0004 площею 19,8067 га (державний акт серія ЯЯ №020304);

30) 0520680500:06:002:0014 площею 66,6904 га (державний акт серія ЯЯ №020306);

31) 0520680500:06:003:0004 площею 1,5659 га (державний акт серія ЯЯ №020291);

32) 0520680500:06:003:0005 площею 13,4337 га (державний акт серія ЯЯ №020307);

33) 0520680500:06:003:0006 площею 8,2158 га (державний акт серія ЯЯ №020308);

34) державний акт серія ЯЯ №020286 на земельну ділянку площею 28,2357 га;

35) державний акт серія ЯЯ №020250 на земельну ділянку площею 73,3112 га (т.4, а.с. 87-121).

Загальна площа земельних ділянок за відповідними актами становить: 801,2902 га.

Відомості відносно перелічених земельних ділянок на підставі виданих державних актів внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 2 а.с. 142-273).

Крім того, до матеріалів справи долучено Державний акт серія ЯЯ №020295 на земельну ділянку площею 140,4246 га (т. 15 а.с. 7), який не було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, загальна площа земельних ділянок, на які видано державні акти на право постійного користування становила 941,7148 га (801,2902 + 140,4246), при цьому залишок земельних ділянок за Державним актом №1953 згідно наявних доказів про вилучення земельних ділянок становив 118,8209 га (920,1111 - 801,2902).

Відповідна площа в цілому відповідає обсягу земельних ділянок (920,1111 га), право постійного користування якими посвідчувалось Державним актом на право постійного користування землею серії ВН № 1853 після часткового вилучення земель.

Суд також враховує, що в силу п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 476 "Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", середньоквадратична похибка визначення координат поворотних точок меж земельних ділянок відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення, міських геодезичних мереж не повинна перевищувати: у мм. Києві, Севастополі та містах обласного підпорядкування - 0,1 метра; в інших містах та селищах - 0,2 метра; у селах - 0,3 метра; за межами населених пунктів - 0,5 метра.

Граничні розходження не повинні перевищувати подвоєних значень допустимих середньоквадратичних похибок та їх кількість не повинна бути більш як 10 відсотків загальної кількості контрольних вимірів.

Тобто, відповідні розбіжності не перевищують гранично допустимих відхилень.

На основі досліджених доказів суд доходить висновку, що після систематичного внесення змін до Державного акту на право постійного користування землею серії ВН № 1853, Вінницької районною державною адміністрацією видано державні акти на право постійного користування відносно усього масиву земельних ділянок, право постійного користування якими, після вилучення земель, відповідним державним актом.

30.06.2015 року Постановою Президії Національної академії аграрних наук України №7 надано згоду на вилучення із землекористування ДП ДГ "Бохоницьке" земельної ділянки загальною площею 45 га (т. 15 а.с. 8).

Матеріали справи не містять достовірних доказів щодо джерела вилучення 15.06.2015 року земельної ділянки площею 45 га (з меж неоформлених земельних ділянок або з площі ділянок право на які було зареєстровано за 35 державними актами 13.11.2012 року).

Тобто, залишок земельних ділянок за державним актом, станом на момент прийняття оспорюваного рішення Бохоницькою сільською радою, згідно наявних доказів про вилучення земельних ділянок становив 118,8209 га, при цьому право постійного користування 140,4246 га згідно Державного акту серія ЯЯ №020295 не зареєстровано.

За фактом видачі 13.11.2012 року державних актів на усю площу не вилучених земельних ділянок проведено заміну Державного акту №1853 та поділ земельної ділянки площею 1 451,538 га.

В силу положень п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року №449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" в редакції від 03.08.2009 року, раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Тобто, за фактом видачі нових державних актів не припинено право постійного користування відповідними земельними ділянками.

Згідно п. 115 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру", державна реєстрація земельних ділянок, переданих у власність (користування) без проведення їх державної реєстрації (в тому числі у разі, коли відомості про земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель), здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельних ділянок державної чи комунальної власності) в порядку, визначеному для державної реєстрації земельної ділянки.

Таким чином, Вінницькою районною державною адміністрацією самостійно обрано спосіб оформлення прав на залишок земельних ділянок та не використано право розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 1 451,538 га або щодо залишку ділянок після вилучення, на підставі Державного акту №1853.

09.02.2018 року Бохоницькою сільською радою прийнято рішення №21 "Про визнання Державного акту на право постійного користування землею таким, що втратив чинність". Зі змісту рішення вбачається, що виданий Дослідному господарству "Бохоницьке" 12.06.2000 року Державний акт на право постійного користування землею серія ВН №1853 у зв`язку з проведеною інвентаризацією, визнано таким, що втратив чинність (т.1, а.с. 30).

Постановою президії Національної академії аграрних наук України №20 від 18.12.2019 року затверджено Акт приймання-передачі частини майна та земельних ділянок ДП ДГ "Бохоницьке", за змістом якого передано на баланс Інституту кормів, зокрема земельні ділянки загальною площею 885,8681 га, які перебували на балансі ДП ДГ "Бохоницьке" (т.4, а.с. 140-147).

Як слідує з Акту приймання-передачі майна №1 від 28.11.2019 року Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України передано Державним підприємством "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України в тому числі 130,8134 га неоформлених земельних ділянок (т.4, а.с. 135-137).

Таким чином, Постановою президії Національної академії аграрних наук України №20 від 18.12.2019 року після проведеної інвентаризації передано ДП ДГ "Бохоницьке" земельні ділянки загальною площею 885,8681 га, що, з урахуванням нормативно допустимої похибки, відповідає залишку земельних ділянок за державним актом, після останнього вилучення 45 га 30.06.2015 року (896,7148 га).

Крім того, визначена у Акті приймання передачі площа 130,8134 га неоформлених земельних ділянок, з урахуванням нормативно допустимої похибки, відповідає площі за Державним актом серія ЯЯ №020295 на земельну ділянку площею 140,4246 га (т. 15 а.с. 7), який не було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також визначеній судом площі не вилучених земельних ділянок 118,8209 га.

Отже, усі земельні ділянки, як зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, так і неоформлені передано у володіння ДП ДГ "Бохоницьке".

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-12599/15-20-СГ від 30.07.2020 року (т. 6 а.с. 171-173) надано в постійне користування Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України земельні ділянки державної власності загальною площею 754,2548 га, які перебували у постійному користуванні ДП ДГ "Бохоницьке", а саме земельні ділянки з кадастровими номерами: 0520680500:01:004:0061; 0520680500:01:005:0002; 0520680500:01:006:0176; 0520680500:01:007:0218; 0520680500:01:008:0381; 0520680500:01:008:0382; 0520680500:01:008:0383; 0520680500:01:009:0005; 0520680500:01:009:0006; 0520680500:01:009:0007; 0520680500:01:010:0009; 0520680500:01:011:0002; 0520680500:01:012:0004; 0520680500:02:001:0290; 0520680500:02:001:0291; 0510100000:02:111:0001; 0520680500:02:001:0293; 0520680500:02:001:0294; 0520680500:02:001:0295; 0520680500:06:001:0001; 0520680500:06:001:0002; 0520680500:06:002:0013; 0520680500:01:006:0177; 0520680500:01:006:0178; 0520680500:01:009:0008; 0520680500:01:009:0009; 0520680500:01:009:0010; 0520680500:01:013:0230; 0520680500:06:001:0004; 0520680500:06:002:0014; 0520680500:06:003:0004; 0520680500:06:003:0005; 0520680500:06:003:0006; 0520680500:01:004:0066.

На підставі зазначеного наказу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Інститутом кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України зареєстровано право постійного користування на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні Державного підприємства "Дослідне господарство "Бохоницьке" (т. 2, а.с. 142-273).

Суд констатує, що видача державних актів на площу земельних ділянок 754,2548 га, проведена у межах загальної площі земельних ділянок за попередньо виданими державними актами 13.11.2012 року 801,2902 га, право постійного користування за якими внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з урахуванням вилучення 30.06.2015 року Постановою Президії Національної академії аграрних наук України №7 із землекористування ДП ДГ "Бохоницьке" земельної ділянки загальною площею 45 га (т. 15 а.с. 8), оскільки різниця становить 47,0354 га.

Крім того, видача державних актів на площу земельних ділянок 754,2548 га відповідає загальній площі ділянок 885,8681 га та площі неоформлених земельних ділянок (130,8134 га) згідно Акту приймання-передачі майна №1 від 28.11.2019 року (т.4, а.с. 135-137), оскільки різниця становить 0,7999 га (885,8681 - 754,2548 - 130,8134 га).

Однак, після отримання права користування у 2019 році, в тому числі і щодо неоформлених земельних ділянок; після отримання у 2020 році відповідних державних актів, ДП ДГ "Бохоницьке" не зверталося до органів державного земельного кадастру з приводу оформлення права постійного користування на земельні ділянки площею 130,8134 га або площею 140,4246 га на підставі Державного акту серія ЯЯ №020295 (матеріали справи відповідних відомостей не містять) або на підставі розробленої технічної документації із землеустрою.

Визначаючи правове регулювання предмету спору судом першочергово перевірено дотримання прокурором порядку звернення до суду в інтересах держави.

Матеріалами справи стверджено, що Прокурор звертався до Національної академії аграрних наук листом №15/3-223вих21 від 30.12.2021, до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області листом №15/3-228вих21 від 30.12.2021 та до Вінницької РДА листом №15/3-227вих21 від 30.12.2021 із запитами щодо здійснення ними заходів для відновлення інтересів держави, та чи зверталися і чи мають наміри самостійно звернутись з відповідним позовом до суду про скасування рішення Бохоницької сільської ради №21 від 09.02.2018 «Про визнання Державного акту на право постійного користування землею таким, що втратив чинність».(т.1, арк.справи 38-43)

У відповідь Вінницька РДА не заявила про наміри самостійно звернутись з відповідним позовом до суду та інформувала прокурора про обмеженість у виділенні коштів на сплату судового збору, що виключає можливість самостійного звернення до суду.(т.1, а.с. 44).

Листами від 10.02.2022, Вінницька обласна прокуратура повідомила Національну академію аграрних наук України, Вінницьку РДА та Держгеокадастр про намір звернутися в їхніх інтересах із позовною заявою до господарського суду Вінницької області.(т.1, а.с. 45-47).

Враховуючи бездіяльність вищезазначених органів, щодо звернення до суду за захистом свого порушеного права, Прокурор у березні 2022 року звернувся із даними позовом до суду.

Підставою позову прокурор визначив наявність факту порушення оскаржуваним рішенням сільської ради права держави як власника спірної земельної ділянки, повноваження щодо управління якою, на думку Прокурора, наділені визначені ним позивачі.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке не законно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Ухвалою суду від 08.01.2024 року підтверджено належний статус позивачів Вінницької районної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадасту у Вінницькій області.

Суд виходить з того, що прокурором дотримано попереднього порядку до подачі позову до суду, крім того Верховним Судом при направленні справи на новий розгляд не здійснено застережень порушення порядку представництва інтересів держави.

На основі встановлених фактичних обставин та досліджених доказів, судом надано правову кваліфікацію предмету спірних правовідносин.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 ЗК України передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно ст.21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно частин третьої, п`ятої статті 83 ЗК України, земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об`єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об`єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.

Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі: а) передачі їм земель державної власності; б) відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; г) придбання за договором купівлі-продажу. ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; ґ) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Положеннями статті 117 ЗК України встановлено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом російської федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

Згідно пункту 4 Прикінцевих положень та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

За змістом ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Стаття 22 ЗК Української РСР (в редакції від 06.04.1999 року, чинної на час видачі державного акта) встановлювала, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до частин першої та третьої статті 23 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час передачі спірної земельної ділянки в постійне користування) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Державний акт на право постійного користування землею серія ВН №1853 від 12.06.2000 видано за формою, затвердженою постановою Верховної Ради України №2201-XII від 13.03.1992.

Державний акт лише посвідчує наявність в особи права користування земельною ділянкою, але не встановлює та не змінює його та не має самостійного юридичного значення. Схожі висновки наведено у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17.

Судом встановлено належність спірної земельної ділянки до земель державної власності, прийняття сільською радою рішень щодо розпорядження такою земельною ділянкою виходить за межі компетенції сільської ради і не відповідає приписам закону.

До повноважень Бохоницької сільської ради не віднесено прийняття рішень щодо земельних ділянок державної форми власності, зокрема відносно припинення речових прав, визнання не чинними документів, які їх посвідчують такі права.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у ст. 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених ст. ст. 140-149 ЗК України (Постанова ВП ВС від 05.11.2019 у справі №906/392/18).

Частиною третьої статті 142 ЗК України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

З аналізу наведених норм вбачається, що право добровільної відмови від права користування земельною ділянкою має саме землекористувач, а повноваженнями з прийняття рішення про припинення такого права наділений лише власник земельної ділянки (подібні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 915/1917/19, а також від 07.07.2022 у справі № 915/1164/21, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).

Матеріали справи не містять відомостей щодо прийняття рішень про припинення права постійного користування позивачем, з урахуванням наведених норм до відання Бохоницької сільської ради не віднесено прийняття рішень щодо земельних ділянок державної форми власності, зокрема відносно припинення речових прав, визнання не чинними документів, які їх посвідчують такі права.

Оцінивши нормативне регулювання спірних правовідносин у сукупності та дослідивши наявні у справі докази, суд доходить висновку щодо незаконності та не відповідності положенням ст. ст. 13, 19 Конституції України, ст. ст. 12, 13, 22, 23, 78, 83,92, 117, 122, 141, 149 ЗК України Рішення Бохоницької сільської ради від 09.02.2018 року №21 "Про визнання Державного акту на право постійного користування землею таким, що втратив чинність" в частині визнання таким, що втратив чинність Державного акту на право постійного користування землею серії ВН №1853 від 12.06.2000 року Дослідному господарству "Бохоницьке".

Таким чином, оскаржуване рішення є протиправними та суперечить вимогам законодавства.

Верховний Суд у складі касаційного господарського суду, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначив про необхідність встановити, чи перевищила свої повноваження Сільська рада, приймаючи оскаржуване рішення, чи суперечить актам чинного законодавства оскаржуване рішення та чи порушує права позивачів у справі.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 липня 2022 року у cправі № 909/8/21 зазначено, що "у разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає закону), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом.

Таким чином, встановлення судом обставин перевищення органом місцевого самоврядування при прийнятті оскаржуваного рішення, його суперечність актам законодавства, не є автоматичною підставою для задоволення позовних вимог.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (п. 86 Постанови ВП ВС від 18.01.23 року у справі №488/2807/17).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію.

Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (п. п. 5.6, 5.9 Постанови ВП ВС від 21.09.22 року у справі №908/976/19).

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16.

Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).

Велика Палата Верховного Суду знову звертає увагу, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (Постанови ВП ВС від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 35), від 01 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (пункт 52).

Під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, як законного або протиправного (наприклад, у спорі про відшкодування шкоди, у спорі за віндикаційним позовом тощо), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia "суд знає закони" (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц.

Суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення (п. 109 Постанови ВП ВС від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц).

Відповідні висновки Великої Палати Верховного Суду є послідовними та додатково викладені у Постанові ВП ВС від 05 липня 2023 року у справі №912/2797/21.

Отже, принаймні у 10 постановах ВП ВС акцентовано увагу на те, що скасування рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування є неефективним способом захисту прав.

Суд наголошує, що першочерговими для застосування є саме правові висновки Великої Палати Верховного Суду, тому суд критично оцінює посилання прокурора на застосування принципу законності, як самостійної підстави для задоволення позову.

Також, судом оцінено доводи необхідності врахування Постанови КГС ВС у справі №902/115/22 від 14 березня 2023 року та №915/1164/21 від 06 липня 2022 року.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п. 60 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц).

Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

Суд звертає увагу, що при вирішенні справи №902/115/22 враховано, що матеріали справи не містять жодних відомостей наявності певного кола осіб, права або законні інтереси яких пов`язані із земельною ділянкою, про повернення якої подано цей позов.

Водночас, під час розгляду справи №902/197/22 встановлено неодноразове вилучення земельних ділянок із загального масиву земель та їх передачу у приватну власність.

Прокурором самостійно вказано про включення частини земель, якими посвідчено право постійного користування за Державним актом №183 у межі м. Вінниці, реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 0510100000:02:109:0002, 0510100000:02:109:0001 площею 67,2 га; надання дозволів 84 особам на виготовлення землевпорядної документації щодо відведення у приватну власність земельних ділянок по 0,05 га для будівництва та обслуговування житлового будинку (т. 15 а.с. 13-23).

Також судом залучено до справи третіх осіб, на права та інтереси яких може вплинути судове рішення.

Отже, фактичні обставини по даній справі є відмінними від встановлених обставин у справі №902/115/22.

Щодо висновків КГС ВС у справі №915/1164/21 від 06 липня 2022 року, то судом касаційної інстанції зазначено, що вимога про повернення земельної ділянки може бути заявлена в разі, якщо земельна ділянка на момент пред`явлення позову за рішенням органу передана у володіння чи користування іншій особі в незаконний спосіб. Натомість, судом не було встановлено, що спірна земельна ділянка, внаслідок прийняття оспореного розпорядження, передана (відчужена) на користь будь-якої іншої, третьої особи.

Суд касаційної інстанції вважає, що, з урахуванням того, що судом не встановлено вибуття чи передачу спірної земельної ділянки будь-якому іншому суб`єкту, Прокурором правомірно заявлено вимогу про визнання незаконним та скасування розпорядження

Водночас, за матеріалами справи №902/115/22 предметом оскарження не є рішення про передачу прав користування земельною ділянкою третім особам; в ході судового розгляду встановлено вилучення та передачу у користування іншим особам частини земельних ділянок, починаючи з 2007 року, що додатково підтверджено схемою Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (т. 14 а.с. 75, 76); неодноразову видачу нових державних актів на право постійного користування ділянками у межах Державного акту №1853.

Підсумовуючи, відсутні підстави для врахування наведених висновків при розгляді справи №902/197/22.

До матеріалів справи долучено схему накладення координат Державного акта на право постійного користування ДП ДГ "Бохоницьке" серії ВН № 1853 від 12.06.2000 року на землі та земельні ділянки з присвоєними кадастровими номерами, які зареєстровані в Державному земельному кадастрі, згідно листа № 1141 від 04.09.2023 року Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" в якому повідомлено, що державний акт на право постійного користування землею Дослідному господарству "Бохоницьке" складався у 2000 році.

Визначення координат землекористування для складання державного акта здійснювалося за допомогою дігітайзера. Цим приладом визначалися умовні координати меж землекористування на підставі раніше виготовлених планово- картографічних матеріалів масштабу 1:10000.

На схемі на контури ділянок, зазначених у державному акті, нанесено контури земельних ділянок з присвоєними кадастровими номерами, які зареєстровані в Державному земельному кадастрі.

Також на Схемі зазначено землі, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі (відображені синім кольором) і які входять в межі Державного акта на право постійного користування ДП ДГ "Бохоницьке" серії ВН № 1853 від 12.06.2000, загальна орієнтовна площа яких складає 129,9 га, з яких : в межах міста Вінниці - 76,6 га, в межах с. Бохоники - 24,9 га, на території Агрономічної сільської ради (колишня Бохоницька сільська рада) за межами населених пунктів - 28,4 га (т. 14, а.с. 75, 76).

Суд констатує, що визначена ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" орієнтовна площа земельних ділянок (129,9 га), відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, відповідає, з урахуванням нормативно допустимої похибки, площі неоформлених земельних ділянок (130,8134 га) згідно Акту приймання-передачі майна №1 від 28.11.2019 року (т.4, а.с. 135-137) та Державному акту серія ЯЯ №020295 на земельну ділянку площею 140,4246 га (т. 15 а.с. 7).

Отже, в результаті проведених досліджень прокурором лише підтверджено обставини видачі ДП ДГ "Бохоницьке" державного акту на право постійного користування землею, переходу права використання ділянок за згодою Президії Національної академії аграрних наук, однак не використання ДП ДГ "Бохоницьке" права на внесення відомостей щодо наявного права постійного користування до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За відсутності у матеріалах справи інших доказів щодо розташування земельних ділянок, відомості про право користування якими не зареєстровано у державному реєстрі, однак право постійного користування якими посвідчується Державним актом №1853, суд вважає вірогідними надані прокурором докази.

Водночас, Верховним Судом, направляючи справу на новий розгляд, зазначено про необхідність встановлення, які саме земельні ділянки (одна чи декілька) не увійшли до інвентаризованих земель, яка їхня площа та конфігурація, для висновку про обставини фактичного припинення права постійного користування ДП ДГ "Бохоницьке" земельною ділянкою згідно з державним актом серії від 12.06.2000 ВН № 1853.

Проаналізувавши схему земельних ділянок та Лист Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (т. 14, а.с. 75, 76) судом встановлено, що відповідні докази містять лише вказівку на загальну площу земельних ділянок, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі (відображені синім кольором) і які входять в межі Державного акта на право постійного користування ДП ДГ "Бохоницьке" серії ВН № 1853 від 12.06.2000.

Однак, відсутня інформація про їх конкретні координати, цільове призначення, межі окремих земельних ділянок на відповідній схемі, алгоритм та спосіб встановлення їх меж.

Отже, з наданих документів неможливо перевірити правильність визначення площ земельних ділянок.

При цьому, за наданою ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" схемою (т. 14 а.с. 76) встановлено поділ відповідного масиву земельних ділянок площею 129,9 га на кілька частин, їх не суміжність та окреме розташування, подекуди у не значних розмірах поряд з ділянками, переданими у власність фізичним особам.

Всупереч роз`ясненням суду учасниками процесу не заявлено клопотань про призначення земельно-технічної експертизи з метою встановлення конкретних координат кожної земельної ділянки, її конфігурації та меж.

Водночас, прокурором зазначено, що у 2015 році земельна ділянка площею 140,4246 га була включена в межі м. Вінниці.

Вінницькою міською радою на частину несформованих земельних ділянок з площі 140,4246 га у 2016 році зареєстровано право комунальної власності з кадастровими номерами 0510100000:02:109:0002, 0510100000:02:109:0001 площею 67,2 га. Рішенням Вінницької міської ради від 25.06.2021 року № 495 надано дозволи 84 особам на виготовлення землевпорядної документації щодо відведення у приватну власність земельних ділянок по 0,05 га для будівництва та обслуговування житлового будинку (т. 15 а.с. 1-26).

Тобто, прокурору відомо про формування у межах площі Державного акта на право постійного користування ДП ДГ "Бохоницьке" серії ВН № 1853 від 12.06.2000 окремих земельних ділянок, їх виділення фізичним особам, прийняття рішень, які стосуються прав на земельні ділянки Вінницькою міською радою, однак відповідні особи не залучені до участі у справі у якості відповідачів.

Відтак, позивачі та прокурор достатньо обізнані про дійсні обставини порушення інтересів держави, осіб які ймовірно їх порушили, однак вимог про витребування вилучених ділянок не заявлено.

Отже, прокурором не використано право на заявлення ефективних вимог, які можуть забезпечити повернення відповідних земельних ділянок у державну власність.

З огляду на встановлені судом обставини видачі Державного акту серія ЯЯ №020295 на земельну ділянку площею 140,4246 га (т. 15 а.с. 7), який не було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; залишку земельних ділянок площею 118,8209 за Державним актом №1853 згідно наявних доказів про вилучення земельних ділянок; Акту приймання-передачі майна №1 від 28.11.2019 року про передачу Державному підприємству "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України 130,8134 га неоформлених земельних ділянок (т.4, а.с. 135-137), порушення інтересів держави полягає не у позбавленні права власності на земельні ділянки, а у не вчиненні своєчасних дій щодо належного оформлення прав постійного користування відповідними земельними ділянками за ДП ДГ «Бохоницьке».

Відповідно неналежне відношення до оформлення права користування за наявності виданих правовстановлюючих документів неможливо виправляти шляхом скасування рішення органу місцевого самоврядування, оскільки захист інтересів можливо здійснити шляхом вчинення дій з оформлення прав на передані третій особі земельні ділянки або їх повернення у державне володіння з використання ефективних способів судового захисту.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначено, що "під час розгляду справи за позовною вимогою про застосування належного способу захисту (зокрема у спорі за віндикаційним позовом) відмова в позові з тих мотивів, що державний акт, рішення про державну реєстрацію, відомості чи запис про державну реєстрацію права на майно не визнані недійсними, або що вони не оскаржені, відповідні позовні вимоги не пред`явлені, не допускається".

Ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна. Виходячи з цього в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності слід відмовити.

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (Постанова КГС ВС від 19 вересня 2023 року справі №902/639/22).

Аналогічні правові висновки наведені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.

У межах предмету спірних відносин належним способом захисту інтересів держави є пред'явлення позову про витребування спірних земельних ділянок у особи, яка дійсно порушує право володіння земельними ділянками державної власності.

З огляду на зміст додаткових пояснень Вінницької обласної прокуратури (т. 15 а.с. 1-6) прокурор та позивачі обізнані про форму та обсяг порушених (на їх думку) прав, особу яка вчинила відповідні дії, при цьому позовних вимог, спрямованих на відновлення становища шляхом їх витребування по даній справі не заявлено.

Крім того, за наявності доказів про систематичне вилучення земельних ділянок із масиву 1 451,538 га, видачі державних актів на 754,2548 га, прокурор просить скасувати Рішення Бохоницької сільської ради Вінницького району "Про визнання Державного акта на право постійного користування землею таким, що втратив чинність" №21 від 09.02.2018 року в цілому (відносно земельної ділянки площею 1 451,538 га, право постійного користування якою було посвідчено Державним актом №1853).

При цьому, не заперечується розміщення на відповідній земельній ділянки житлових будинків, об'єктів соціальної сфери, проїздів, кладовища, стадіону, сформованих земельних ділянок іншого цільового призначення, що додатково підтверджено Схемою ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (т. 14 а.с. 76).

Тобто, задоволення позовних вимог може вплинути на інтереси невизначеного кола осіб, які не є учасниками даного спору та на належних правових підставах використовують спірну земельну ділянку.

Велика Палата Верховного Суду робить акцент, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, має характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля (Постанови від 28 лютого 2018 року у справі № 800/284/17; від 22 травня 2018 року у справі № 800/474/16 (П/9901/197/18); від 07 листопада 2018 року у справі № 214/2435/17; від 12 грудня 2018 року у справі № 703/1181/16-ц; від 03 липня 2019 року у справі № 127/2209/18).

Однак, задоволення позовних вимог призведе до існування щодо одних земельних ділянок кількох державних актів на право постійного користування, виданого 12.06.2000 року, державного акту Серії ЯЯ №020295 від 13.11.2012 року та державних актів від 20.07.2020 року, що створить юридичну невизначеність, а також спричинить втручання у мирне володіння майном чинними власниками та володільцями земельних ділянок.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76).

До ознак ефективного способу захисту прав можна віднести:

- судове рішення забезпечить захист/відновлення порушеного/оспорюваного права/інтересу;

- у позивача не буде потреби ще раз звертатися до суду з іншими вимогами (виконання завдання судочинства);

- судове рішення можливо виконати.

При цьому, критеріям нефективного способу захисту відповідають:

- судове рішення не захищає/не відновлює порушене/оспорюване право/інтерес;

- судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права/інтересу позивача:

- встановлює факти, які сторони можуть використовувати як преюдиційні;

- встановлює факти, на підставі яких можливий перегляд іншого судового рішення, що набрало законної сили, за нововиявленими обставинами;

- судове рішення неможливо виконати.

Підсумовуючи суд доходить висновку, що прокурором обрано неефективний спосіб захисту прав, оскільки скасування відповідного рішення не відновить права держави в особі уповноважених органів, які змушені будуть звертатися до суду з вимогами про витребування земельних ділянок, утворених земельних ділянок у межах Державного акту №1853.

Рішення по даній справі лише може бути використане з метою формування преюдиції при розгляді інших справ, а також не створить передумови для державної реєстрації прав на земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування Рішення Бохоницької сільської ради Вінницького району "Про визнання Державного акта на право постійного користування землею таким, що втратив чинність" №21 від 09.02.2018 року, у зв`язку з неефективно обраним способом захисту порушених прав.

Враховуючи відмову у задоволенні позову по суті, відсутні правові підстави для застосування строків позовної давності на підставі заяви відповідача.

З приводу вирішення питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

Тому, у випадку направлення справи на новий розгляд розподіл судових витрат здійснює суд першої інстанції.

На підставі ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 2 481,00 грн слід залишити за Вінницькою обласною прокуратурою.

При цьому, судовий збір за подачу апеляційної скарги на Рішення Господарського суду Вінницької області від 30.11.2022 року в сумі 3 721,50 грн та за подачу касаційної скарги на Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 року в сумі 4 962,00 грн залишаються за Вінницькою обласною прокуратурою.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 17.06.2022 року у справі №902/197/22 в сумі 2 481,00 грн залишаються за відповідачем, оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Керівника Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21001, код - 02909909), в інтересах держави в особі Вінницької районної державної адміністрації (вул. Хмельницьке шосе, 14, м. Вінниця, 21036, код - 04050975), Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027, код - 39767547) до Агрономічної сільської ради (вул. Мічуріна, 12, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227, код - 04525998) про визнання незаконним та скасування Рішення Бохоницької сільської ради Вінницького району "Про визнання Державного акта на право постійного користування землею таким, що втратив чинність" №21 від 09.02.2018 року.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 2 481,00 грн, за подачу апеляційної скарги на Рішення Господарського суду Вінницької області від 30.11.2022 року в сумі 3 721,50 грн; за подачу касаційної скарги на Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 року в сумі 4 962,00 грн - залишити за Вінницькою обласною прокуратурою.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 17.06.2022 року у справі №902/197/22 в сумі 2 481,00 грн - залишити за відповідачем.

4. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів му системі ЄСІТС, та на електронні адреси: Вінницькій обласній прокуратурі - 05prokvin@gmail.com, Національній академії аграрних наук України - prezid@naas.gov.ua, Вінницькій районній державній адміністрації - vin_rda@vin.gov.ua, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області - vinnytsia@land.gov.ua, ДП "Дослідне господарство "Бохоницьке" Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААУ України - bohonuku@ukr.net, Агрономічній сільській раді - agronomichne826@gmail.com, ДП "Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" - dp-nitc@i.ua, Концерну "Поділля" - advokatazheyda@gmail.com, Вінницькій міській рад - vinrada@vmr.gov.ua, ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" - vininstitutzem@ukr.net.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 18 січня 2024 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - Національній академії аграрних наук України (вул. М. Омеляновича-Павленка, 9, м.Київ, 01010);

3 - ДП "Дослідне господарство "Бохоницьке" (с. Бохоники, Вінницький район, 23223);

4 - ДП "Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля НААК України" (вул. Мічуріна, 1, с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області, 23227);

5 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

6 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );

7 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 );

8 - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 );

9 - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 );

10 - ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 );

11 - ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 );

12 - ОСОБА_8 (АДРЕСА_49);

13 - ОСОБА_9 ( АДРЕСА_8 );

14 - ОСОБА_10 ( АДРЕСА_9 );

15 - ОСОБА_11 ( АДРЕСА_10 );

16 - ОСОБА_12 ( АДРЕСА_11 );

17 - ОСОБА_13 ( АДРЕСА_12 );

18 - ОСОБА_14 (АДРЕСА_50

19 - ОСОБА_15 ( АДРЕСА_13 );

20 - ОСОБА_16 ( АДРЕСА_14 );

21 - ОСОБА_17 ( АДРЕСА_15 );

22 - ОСОБА_18 ( АДРЕСА_16 );

23 - ОСОБА_19 ( АДРЕСА_17 );

24 - ОСОБА_20 ( АДРЕСА_18 );

25 - ОСОБА_21 ( АДРЕСА_19 );

26 - ОСОБА_22 ( АДРЕСА_20 );

27 - ОСОБА_23 ( АДРЕСА_21 );

28 - ОСОБА_24 ( АДРЕСА_22 );

29 - ОСОБА_25 ( АДРЕСА_23 );

30 - ОСОБА_26 ( АДРЕСА_24 );

31 - ОСОБА_27 ( АДРЕСА_25 );

32 - ОСОБА_28 ( АДРЕСА_26 );

33 - ОСОБА_46 ( АДРЕСА_38 );

34 - ОСОБА_47 ( АДРЕСА_29 );

35 - ОСОБА_48 ( АДРЕСА_30 );

36 - ОСОБА_49 ( АДРЕСА_39 );

37 - ОСОБА_50 ( АДРЕСА_40 );

38 - ОСОБА_51 ( АДРЕСА_41 );

39 - ОСОБА_52 ( АДРЕСА_42 );

40 - ОСОБА_53 ( АДРЕСА_35 );

41 - ОСОБА_54 ( АДРЕСА_43 );

42 - ОСОБА_55 ( АДРЕСА_44 );

43 - ОСОБА_29 ( АДРЕСА_45 );

44 - Вінницькій обласній прокуратурі (вул.Монастирська, буд.33, м.Вінниця, 21050);

45 - Агрономічній сільській раді (вул. Мічуріна, 12, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227)

46 - Концерну "Поділля" (вул. Зодчих, 24, м. Вінниця, 21037)

Дата ухвалення рішення08.01.2024
Оприлюднено22.01.2024
Номер документу116380645
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —902/197/22

Ухвала від 18.04.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Філіпова Т.Л.

Ухвала від 15.04.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Філіпова Т.Л.

Ухвала від 04.04.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Філіпова Т.Л.

Ухвала від 01.04.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Філіпова Т.Л.

Ухвала від 26.03.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Філіпова Т.Л.

Ухвала від 04.03.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Філіпова Т.Л.

Ухвала від 04.03.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Філіпова Т.Л.

Рішення від 08.01.2024

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Ухвала від 08.01.2024

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Ухвала від 08.12.2023

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні