Ухвала

від 17.01.2024 по справі 357/8145/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/8145/23

1-кс/357/140/24

У Х В А Л А

17 січня 2024 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_2 по матеріалам кримінального провадження № 42023112030000218 від 31.05.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190 (у редакції до 11.08.2023), ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна -

У С Т А Н О В И В:

16.01.2024 до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_2 по матеріалам кримінального провадження № 42023112030000218 від 31.05.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190 (у редакції до 11.08.2023), ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна.

Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що протягом 2020 року група осіб, до складу якої в тому числі входили посадові особи Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, реалізували злочинний план з незаконної приватизації земельних ділянок комунальної форми власності із цільовим призначенням «Для ведення особистого селянського господарства» в адміністративних межах с. Калинове, що полягав у наступному. Так, вказаною групою осіб підшукано громадян, які не реалізували своє право на безоплатне отримання земельної ділянки сільськогосподарського призначення та останнім за грошову винагороду було запропоновано надати копії своїх персональних документів. Надалі, від імені вказаних осіб було виготовлено та підписано заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для безоплатної передачі у власність орієнтовною площею 2 га. В дійсності вказані особи такі заяви не підписували та до Калиновецької сільської ради не подавали. В подальшому, вказана група осіб підробила рішення Калиновецької сільської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для безоплатної передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, оскільки в дійсності вищевказані заяви на розгляд сесії не виносились, рішення на сесії не приймались. Після цього, вищевказані підроблені заяви та рішення були передані сертифікованій землевпорядній організації, посадові особи якої не були обізнані у злочинних намірах групи осіб, за наслідком чого було виготовлено проекти землеустрою на присвоєно земельним ділянкам кадастрові номери. Після затвердження технічних документацій на новоутворені земельні ділянки шляхом підробки рішення сесії, на них було зареєстровано право приватної власності на підставних осіб, зокрема на земельні ділянки з кадастровими номерами:3224487700:02:001:0145;3224487700:02001:0137;224487700:02:001:0139; 3224487700:02:001:0142; 3224487700:02:001:0138; 3224487700:02:001:0135; 3224487700:02:001:0141; 3224487700:02:001:0140; 3224487700:02:001:0143; 3224487700:02:001:0136; 3224487700:02:001:0125; 3224487700:02:001:0126; 3224487700:02:001:0127; 3224487700:02:001:0128; 3224487700:02:001:0129; 3224487700:02:001:0130; 3224487700:02:001:0131; 3224487700:02:001:0132; 3224487700:02:001:0133; 3224487700:02:001:0134; 3224487700:02:001:0114; 3224487700:02:001:0115, 3224487700:02:001:0116, 3224487700:02:001:0117, 3224487700:02:001:0118, 3224487700:02:001:0124, 3224487700:02:001:0123, 3224487700:02:001:0122, 3224487700:02:001:0121, 3224487700:02:001:0120, 3224487700:02:001:0119, 3224487700:02:012:0103, 3224487700:02:012:0105, 3224487700:02:012:0106, 3224487700:02:012:0107, 3224487700:02:012:0109, 3224487700:02:012:0110, 3224487700:02:012:0111, 3224487700:02:012:0112, 3224487700:02:012:0113, 3224487700:03:007:0051, 3224487700:03:007:0050, 3224487700:03:007:0052, 3224487700:03:007:0053, 3224487700:03:007:0054, 3224487700:03:007:0055, 3224487700:03:007:0056, 3224487700:02:005:0155, 3224487700:02:005:0154, 3224487700:02:005:0153, 3224487700:02:005:0152, 3224487700:02:005:0151, 3224487700:02:005:0156, 3224487700:02:005:0150, 3224487700:02:005:0149, 3224487700:02:012:0108, 3224487700:02:012:0112, 3224487700:02:012:0111, 3224487700:02:012:0104, 3224487700:02:014:0142, 3224487700:02:014:0141, 3224487700:02:014:0140, 3224487700:02:014:0139, 3224487700:02:012:0100, 3224487700:02:012:0098, 3224487700:02:012:0099, 3224487700:02:012:0094. За договорами купівлі-продажу, всі новоутворені внаслідок поділу земельні ділянки були відчужені громадянкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що діяли за дорученням нібито від імені власників земельних ділянок, на користь третіх осіб - громадянки України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . При цьому нотаріальні доручення на вказаних осіб були видані ще до дати написання заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для передачі земельної ділянки у власність, тобто до фактичного набуття у власність, що підтверджує наявний умисел на незаконне заволодіння земельними ділянками комунальної власності. ОСОБА_6 , у свою чергу 26.11.2020, шляхом об`єднання зазначених ділянок, сформувала одну земельну ділянку з кадастровим номером 3224487700:02:001:0148, загальною площею 39,54 га, та оформила за собою право приватної власності на неї. Також, остання 24.09.2021, шляхом об`єднання зазначених ділянок, сформувала одну земельну ділянку з кадастровим номером 3224487700:02:001:0147, загальною площею 9,4504 га, та оформила за собою право приватної власності на неї. Аналогічно ОСОБА_6 24.09.2021, шляхом об`єднання земельних ділянок, сформувала одну земельну ділянку з кадастровим номером 3224487700:02:001:0146, загальною площею 11,5243 га, та оформила за собою право приватної власності на неї. При цьому, ОСОБА_5 шляхом об`єднання земельних ділянок, сформувала одну земельну ділянку з кадастровим номером 3224487700:02:012:0114, загальною площею 18 га та земельну ділянку з кадастровим номером 3224487700:02:012:0115, загальною площею 12 га, та оформила за собою право приватної власності. Аналогічно ОСОБА_5 шляхом об`єднання земельних ділянок, сформувала земельну ділянку з кадастровим номером 3224487700:03:007:0058, загальною площею 13.3308 га, земельну ділянку з кадастровим номером 3224487700:02:005:0159, загальною площею 15.584 га, та оформила за собою право приватної власності. Таким чином, вищевказана група осіб неправомірно заволоділа земельними ділянками комунальної форми власності із цільовим призначенням «Для ведення особистого селянського господарства», загальною площею 119,4295 га. Вищенаведені факти повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема допитами свідків, відомостями з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформацією з Державного земельного кадастру, договорами купівлі-продажу та іншими. Постановою слідчого від 09.01.2024 земельні ділянки з кадастровими номерами 3224487700:02:001:0147 загальною площею 9,4504 га, 3224487700:02:001:0146 загальною площею 11,5243 га, 3224487700:02:012:0114 загальною площею 18 га, 3224487700:02:012:0115 загальною площею 12 га, 3224487700:03:007:0058 загальною площею 13.3308 га, 3224487700:02:005:0159 загальною площею 15.584 га визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42023112030000218. Відповідно до Інформації з державного реєстру прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 3224487700:02:001:0147 площею 9,4504 га та земельна ділянка з кадастровим номером 3224487700:02:001:0146 площею 11,5243 га знаходиться на даний час у приватній власності ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та земельні ділянки з кадастровими номерами 3224487700:02:012:0114 площею 18 га, 3224487700:02:012:0115 площею 12 га, 3224487700:03:007:0058 площею 13.3308 га, 3224487700:02:005:0159 площею 15.584 га знаходяться на даний час у приватній власності ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 . Враховуючи викладені обставини, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що нерухоме майно земельні ділянки з кадастровими номерами 3224487700:02:001:0147 загальною площею 9,4504 га, 3224487700:02:001:0146 загальною площею 11,5243 га, 3224487700:02:012:0114 загальною площею 18 га, 3224487700:02:012:0115 загальною площею 12 га, 3224487700:03:007:0058 загальною площею 13.3308 га, 3224487700:02:005:0159 загальною площею 15.584 га є об`єктами кримінально-протиправних дій, мають ознаки речового доказу та відповідає вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України, для збереження якої необхідно накласти арешт в порядку, передбаченому ст.ст. 170-172 КПК України.

З метою досягнення дієвості даного кримінального провадження, в частині збереження об`єкту кримінально-протиправних дій, виникає необхідність у накладенні арешту на земельні ділянки із забороною державним органам, реєстраторам та/або органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії, у тому числі реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміну власників на земельну ділянку, а тому прокурор звернувся до суду з даним клопотанням.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ досудових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону. Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення оприлюднюється з виключенням інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, прокурор ОСОБА_2 подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки представника сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що слідчим відділом Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 31.05.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112030000218 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 (у редакції до 11.08.2023), ч. 2 ст. 364 КК України.

09.01.2024 земельні ділянки з кадастровими номерами 3224487700:02:012:0114 , 3224487700:02:012:0115, 3224487700:03:007:0058, 3224487700:02:005:0159 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України. Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно довимог до ч.2ст.170 КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: збереженняречових доказів; спеціальноїконфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, а відтак наявні підстави з якими законодавець пов`язує застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного майна.

Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання про задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на вищезазначене майно, яке відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, тобто є предметом кримінального правопорушення та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя з огляду на конкретні обставини справи та враховуючи, що необхідно виконати ряд слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне та об`єктивне розслідування всіх обставин кримінального правопорушення, вважає наявними підстави для накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що в подальшому ускладнить встановлення істини у кримінальному провадженні та проведенню необхідних слідчих (процесуальних) дій.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_2 по матеріалам кримінального провадження № 42023112030000218 від 31.05.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190 (у редакції до 11.08.2023), ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти в рамках кримінального провадження №42023112030000218 від 31.05.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 (у редакції до 11.08.2023), ч. 2 ст. 364 КК України, арешт на майно із забороною державним органам, реєстраторам та/або органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії, у тому числі реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміну власників на земельну ділянку з кадастровим номером 3224487700:02:001:0147 площею 9,4504 га, земельну ділянку з кадастровим номером 3224487700:02:001:0146 площею 11,5243 га, які відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належать ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та на земельну ділянку з кадастровим номером 3224487700:02:012:0114 площею 18 га, земельну ділянку з кадастровим номером 3224487700:02:012:0115 площею 12 га, земельну ділянку з кадастровим номером 3224487700:03:007:0058 площею 13,3308 га, земельну ділянку з кадастровим номером 3224487700:02:005:0159 площею 15,584 га, які відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належать ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

На ухвалу може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її проголошення.

Слідчий суддя:ОСОБА_7