Ухвала

від 23.10.2024 по справі 357/8145/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/8145/23

1-кс/357/2462/24

У Х В А Л А

23 жовтня 2024 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , захисника підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчої групи у кримінальному провадженні старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чапаєвка Білоцерківського району Київської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , по матеріалам кримінального провадження № 42023112030000218, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 (у редакції до 11.08.2023), ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364 КК України,-

У С Т А Н О В И В:

23.10.2024 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого слідчої групи у кримінальному провадженні старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чапаєвка Білоцерківського району Київської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , по матеріалам кримінального провадження № 42023112030000218, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 (у редакції до 11.08.2023), ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364 КК України, вмотивоване наступним.

Досудовим розслідуванням ОСОБА_6 підозрюється в тому, що будучи головою Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, службовою особою, вирішив використати надану владу всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди іншими фізичними особами. З цією метою, ОСОБА_6 , орієнтовно у вересні-жовтні 2020 року, більш точні дату та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, у АДРЕСА_2 , вступивши у злочинну змову з головою та членом лічильної комісії Калиновецької сільської ради ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відповідно, організував вчинення умисного кримінального правопорушення службового підроблення офіційних документів «Протоколів про результати поіменного голосування депутатів Калиновецької сільської ради VII скликання на пленарних засіданнях 66, 67, 68, 70, 71, 72 сесії».У подальшому ОСОБА_6 підробив рішення Калиновецької сільської ради, а саме: 4 рішення про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та 44 рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. В дійсності, пленарні засідання сесії, на яких нібито прийняті відповідні рішення, не відбувались. За таких обставин, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у:складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України; складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України; зловживанні владою, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших фізичних осіб використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та державним і громадським інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у зв`язку з чим 23 вересня 2024 року йому вручено відповідне письмове повідомлення про підозру. Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги той факт, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим був оголошений в міжнародний розшук, слідчий просить клопотання задовольнити.

Під час судового розгляду прокурор підтримав вище зазначене клопотання та додатково зазначив, що наявні правові підстави для розгляду даного клопотання в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, оскільки ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук, існують достатні підстави вважати, що останній перебуває за межами України, просив клопотання задовольнити та обрати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник просив дане клопотання вирішити на розсуд суду.

Підозрюваний ОСОБА_6 повідомлявся про день, час та місце проведення судового засідання.

Заслухавши думку прокурора, позицію сторони захисту, дослідивши матеріали, надані учасниками процесу, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст. 183 КПК України).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1 ст. 194 КПК України).

Частиною 6 статті 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, сторона обвинувачення стверджує, що обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: Протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які повідомили, що відповідні пленарні засідання сесії Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області не відбувались, рішення в порядку ст. 118 Земельного кодексу України, сільською радою не приймалось; Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої проведено державну реєстрацію права приватної власності за громадянами на підставі рішень Калиновецької сільської ради; Оригіналами офіційних документів «Рішень Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства»; Оригіналами офіційних документів «Рішень Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність»; Оригіналами офіційних документів «Протоколів про результати поіменного голосування депутатів Калиновецької сільської ради VII скликання на пленарних засіданнях 66, 67, 68, 70, 71, 72 сесії»; Оригіналами офіційних документів «Протоколів сесій Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області»; Висновком експерта №СЕ-19/111-24/34682-ПЧ від 19.06.2024 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, відповідно до якого підписи у офіційних документах Рішеннях Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області та протоколах сесії вказаної сільської ради, виконані ОСОБА_6 ; Висновком експерта № 1905/09-2024 від 17.09.2024 за результатами проведення оціночно-земельної експертизи, відповідно до якого ринкова вартість земельних ділянок із кадастровими номерами 3224487700:02:005:0155; 3224487700:02:005:0152; 3224487700:02:005:0151; 3224487700:02:005:0156; 3224487700:02:005:0150; 3224487700:02:005:0149 станом на 03.10.2020 складає всього 596 700 гривень. іншими доказами у кримінальному провадженні, які не підлягають розголошенню та будуть надані слідчому судді під час розгляду даного клопотання.

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

При цьому слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Випадки, за яких особа у кримінальному провадженні набуває статусу підозрюваного, визначені у ч. 1 ст. 42 КПК.

Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК «підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».

Тобто, за змістом ч. 1 ст. 42 КПК підозрюваним як учасником кримінального провадження особа стає в одному з трьох випадків, а саме коли: 1) їй у порядку, встановленому ст.ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру; 2) особу затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; 3) щодо неї складено повідомлення про підозру, яке їй не вручено внаслідок невстановлення її місцезнаходження, якщо вжито заходи для вручення відповідного повідомлення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень.

Разом з тим, глава 22 КПК регулює питання щодо порядку вручення письмового повідомлення про підозру, де законодавець, окрім термінів «здійснюється» та «складається», вживає також термін «вручається» в контексті повідомлення про підозру (ч. 1 і ч. 2 ст. 278 КПК). Зокрема, у відповідності до ч. 1 ст. 278 КПК «письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».

Як зазначено в ч. ч. 1 і 3 ст. 111 КПК «повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи». Так, спосіб вручення повідомлень визначається ст. 135 глави 11 КПК.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 135 КПК «особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи».

З наведеного вбачається, що за змістом ч. 1 і ч. 2 ст. 135 КПК у їх взаємозв`язку загальний порядок вручення повідомлень в кримінальному провадженні передбачає їх надсилання особі поштою за адресою її місця проживання, яким згідно зі ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», у тому числі, вважається зареєстроване місце проживання, за адресою якого з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. І лише у випадку виявлення тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_6 з вчиненням кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який законом передбаченого покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, 25.09.2024 відповідно до ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (справа №357/8145/23, провадження 1-кс/357/2277/24) щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, із покладенням наступних обов`язків: прибувати до слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, та суду на першу вимогу; не відлучатися за межі Білоцерківського району без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, засобів зв`язку; утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України паспорти громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з території України.

Відповідно до листа начальника сектору кримінального аналізу ВКП Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області № СЕД453172024 від 22.10.2024, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 18.10.2024 о 13:03 год. перетнув державний кордон України на пункті пропуску «Орлівка» в напрямку території Румунії, на теперішній час перебуває за межами України. Не повідомивши про відлучення за межі Білоцерківського району, не здавши на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України паспорти громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з території України, ОСОБА_6 порушив обов`язки, визначені ухвалою суду.

Постановою слідчого від 22.10.2024 ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.

З урахуванням наведеного слідчий суддя вважає, що ОСОБА_6 набув статус підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, суд наділений правом розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, буде доведено, наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. (ч. 6 ст. 193 КПК).

З клопотання слідчого встановлено, що органом досудового розслідування вжито всіх передбачених чинним кримінально-процесуальним законодавством заходів з метою виклику ОСОБА_6 останній переховується від органів досудового розслідування, місце знаходження його невідоме.

Щодо заявлених ризиків, передбачених ст.177 КПК України та неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів

В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. В ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, невиконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам : п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено реальне покарання у виді позбавлення волі строком до шести років, без можливості звільнення від відбування покарання з випробуванням. Крім того, після вчинення вищевказаного злочину з метою уникнення покарання ОСОБА_6 перетнув державний кордон України та на даний час його місцеперебування невідоме; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 безпосередньо знайомий зі свідками колишніми депутатами Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, підтримував із ними зв`язок, проживає з ними в одному населеному пункті та володіє інформацією про їх місце проживання; п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, застосування до ОСОБА_6 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов`язання чи домашній арешт, органи досудового розслідування не зможуть в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження, оскільки відносно останнього 25.09.2024 вже було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, однак це не призвело до виконання ОСОБА_6 його процесуальних обов`язків та запобігання ризиків, встановлених слідчим суддею.

Вищезазначені відомості свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів та виконання підозрюваним ОСОБА_6 , покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого та обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчого слідчої групи у кримінальному провадженні старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чапаєвка Білоцерківського району Київської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , по матеріалам кримінального провадження № 42023112030000218, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 (у редакції до 11.08.2023), ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364 КК України задовольнити.

Обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чапаєвка Білоцерківського району Київської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати слідчого після затримання ОСОБА_6 і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження доставити ОСОБА_6 до слідчого судді для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддяОСОБА_1