Ухвала

від 16.01.2024 по справі 953/11627/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/11627/23

н/п 1-кс/953/523/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2024 р. м.Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова - ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000001291 від 09.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,

УСТАНОВИВ:

15січня 2024року до судунадійшло клопотанняпрокурора Харківськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 про арештмайна укримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12023220000001291від 09.11.2023за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.366КК України,а саме:ноутбук «Lenovoмодель G70-70»серійний номерPF050CRMMTM:80HW0034UA,шляхом заборониволодіння,розпорядження такористування вказаниммайном,яке буловилучено під час проведення 10 січня 2024 року обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що СУ ГУНП в Харківській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000001291 від 09.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Так, під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000444 від 24.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 358 КК України встановлено, що директор ТОВ «Ремстройком» ОСОБА_4 , будучи службовою особою, склав офіційні документи, що підтверджують факт виконання робіт та які у подальшому стали підставою для розрахунків з ТОВ «Логістик Корп», враховуючи при цьому, що всі роботи були виконані ТОВ «Ремстройком».

10 січня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2023 року за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , проведений обшук, під час якого виявлено та вилучено: ноутбук «Lenovo модель G70-70» серійний номер PF050CRM MTM: 80HW0034UA.

Вищевказаний ноутбук визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023220000001291 від 09.11.2023.

Прокурор вказує, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом та може містити в собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, які мають значення для кримінального провадження, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.

Прокурор ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі, в якій просила клопотання задовольнити.

Власник майна ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив клопотання про арешт майна розглядати за його відсутності, щодо задоволення клопотання заперечував.

Відповідно до ст. 172 КПК України неприбуття у судове засідання викликаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання.

Оскільки учасники кримінального провадження у судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання дійшов такого висновку.

Слідчий суддя встановив, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені дані про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, що підтверджується Витягом з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023220000001291 від 09.11.2023.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000001291 від 09.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, проводить СУ ГУНП в Харківській області.

Зі змісту протоколу обшуку від 10 січня 2024 року вбачається, що 10 січня 2024 року у період часу з 15 години 05 хвилин до 16 години 08 хвилини на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2023 року за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 проведений обшук, під час якого виявлено та вилучено: ноутбук «Lenovo модель G70-70» серійний номер PF050CRM MTM: 80HW0034UA.

Постановою т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 від 10 січня 2024 року зазначений вище ноутбук визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023220000001291 від 09.11.2023.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12 січня 2024 року вказане клопотання повернуто прокурору з наданням йому строку у 72 години для приведення клопотання у відповідність до вимог ст. 171 КПК України.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що прокурор звернувся з клопотанням про арешт майна, поданим до Київського районного суду м. Харкова 15 січня 2024 року на виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 12 січня 2024 року, з дотриманням встановленого законом строку.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститись у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Поряд з цим необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2023 року надано дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення документів щодо взаємовідносин з ТОВ «Логістік Корп» та ОПХО, чорнових записів, які використовувались в ході злочинної діяльності та містять інформацію про обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення чи можуть бути доказами його вчинення; комп`ютерної техніки, на якій виготовлялась вказана документація; флеш накопичувачів електронних даних, на яких міститься вказана документація, мобільних телефонів, які містять можливу переписку із особами, які причетні до протиправної діяльності.

Зазначене свідчить про правомірність вилучення ноутбуку, який був відшуканий під час обшуку.

Прокурор, звертаючись із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене під час обшуку майно, посилається на мету збереження цього майна як речових доказів.

Положеннями ст. 170 КПК України встановлено, що арешт з метою збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що тимчасово вилучене майно, на яке прокурор просить накласти арешт зберегло сліди вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Отже відповідно до ст. 91 КПК України вказане майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має важливе доказове значення в рамках цього кримінального провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Враховуючи правову підставу для арешту майна, а саме внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за № 12023220000001291 від 09.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, наслідки арешту, завдання кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що незастосування арешту може призвести до приховування, пошкодження, знищення, перетворення та відчуження вищевказаного тимчасово вилученого майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, тому приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання.

Слідчий суддя зауважує, що питання щодо визначення місця зберігання арештованого майна входить до дискреційних повноважень органу досудового розслідування у визначених законодавством межах та відповідно до положень Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України від 27 серпня 2010 року № 51/401/649/471/23/125.

Положеннями ст. 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Отже для дотримання вимог ст. 28 КПК України щодо розумності строків слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати прокурора протягом трьох місяців за участю спеціаліста зняти інформацію з ноутбуку «Lenovo модель G70-70» серійний номер PF050CRM MTM: 80HW0034UA, після чого передати це майно на відповідальне зберігання ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 131-132, 170-173 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000001291 від 09.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України - задовольнити.

Накласти арешт із забороною володіння, розпорядження та користування на тимчасово вилучене під час проведення 10 січня 2024 року обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: ноутбук «Lenovo модель G70-70» серійний номер PF050CRM MTM: 80HW0034UA, шляхом заборони володіння, розпорядження та користування вказаним майном.

Зобов`язати прокурора протягом трьох місяців за участю спеціаліста зняти інформацію з ноутбук «Lenovo модель G70-70» серійний номер PF050CRM MTM: 80HW0034UA, після чого передати це майно на відповідальне зберігання ОСОБА_4 .

Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1