Ухвала

від 17.01.2024 по справі 302/945/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 січня 2024 року

м. Київ

справа № 302/945/19

провадження № 61-18737ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до сектора охорони здоров`я Міжгірської районної державної адміністрації, ліквідаційної комісії комунальної установи «Міжгірська районна лікарня», Хустської районної державної адміністрації, Міжгірської селищної ради Закарпатської області, третя особа - Хустської районної ради Закарпатської області, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з тривалим невиконанням рішення суду, зобов`язання виконати рішення суду та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року у вказаній справі.

Повний текст оскаржуваної постанови складено 30 листопада 2023 року. Касаційну скаргу подано 24 грудня 2023 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав.

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником сплачено судовий збір в меншому розмірі, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір».

Заявником заявлено клопотання про зменшення суми судового збору до 10 000 грн з посиланням на скрутне матеріальне становище, на підтвердження чого суду надано довідку про доходи № 7279 9728 9502 7210 за 2022 рік та скріншоти переказів на картку - компенсацію витрат за розміщення тимчасово переміщених осіб у 2022 році.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року по справі № 0940/2276/18, провадження № 11-336апп20, зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19, провадження № 61-11548св20, зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

За приписами частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Тобто, основним у вирішенні питання про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору є оцінювання фінансового стану особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).

Вказані ОСОБА_1 обставини не можуть бути підставою для зменшення суми судового збору, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження того, що його майновий стан на день звернення з касаційною скаргою перешкоджав сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не надав до суду належних та достатніх доказів про суми свого доходу, наявність рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану, Верховний Суд позбавлений можливості вирішити питання про зменшення суми судового збору за подання касаційної скарги, а тому у задоволенні клопотання про зменшення суми судового збору за подання касаційної скарги необхідно відмовити.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

З позовними вимогами ОСОБА_1 звернувся до суду у 2019 році та заявив позовну вимогу майнового характеру та дві позовні вимоги немайнового характеру.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2019 року був встановлений у розмірі 1 921,00 грн.

Ціна позову заявлена позивачем - 2 000 000,00 грн моральної шкоди та середній заробіток за час вимушеного прогулу. За таких обставин до суду першої інстанції підлягав сплаті судовий збір у розмірі 9 605,00 грн.

За позовну вимогу немайнового характеру в контексті вимог частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягав сплаті до суду першої інстанції судовий збір у розмірі 768,4 грн.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

За таких обставин за подання касаційної скарги ОСОБА_1 має сплатити судовий збір у розмірі 20 746,80 грн.

Враховуючи сплачений заявником судовий збір на суму 10 000,00 грн, заявнику слід доплатити 10 746,80 грн судового збору.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення суми судового збору відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Литвиненко