Постанова

від 16.01.2024 по справі 160/1824/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 січня 2024 року м. Дніпросправа № 160/1824/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2022 року у справі №160/1824/22

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

до Новопавлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області

третя особа Селянське (фермерське) господарство «Колос»

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 звернулися до суду з позовом про:

- визнання дій Новопавлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо поділу і виділення земельної ділянки у власність із земель, які перебувають у постійному користуванні селянського (фермерського) господарства «Колос», ОСОБА_1 протиправними;

- зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо поділу і виділення земельної ділянки, кадастровий номер: 1222685:02:003:0839 у власність шляхом безоплатної приватизації із земель, які перебувають у постійному користуванні третьої особи, ОСОБА_1 ;

- визнання дій відповідача про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо поділу і виділення земельної ділянки у власність із земель, які перебувають у постійному користуванні третьої особи, ОСОБА_2 протиправними;

- зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо поділу і виділення земельної ділянки, кадастровий номер: 1222685:02:003:0839 у власність шляхом безоплатної приватизації із земель, які перебувають у постійному користуванні третьої особи, ОСОБА_2 ;

- визнання дій відповідача про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо поділу і виділення земельної ділянки у власність із земель, які перебувають у постійному користуванні третьої особи ОСОБА_3 протиправними;

- зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо поділу і виділення земельної ділянки, кадастровий номер: 1222685:02:003:0839 у власність шляхом безоплатної приватизації із земель, які перебувають у постійному користуванні третьої особи ОСОБА_3 ;

- визнання дій відповідача про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо поділу і виділення земельної ділянки у власність із земель, які перебувають у постійному користуванні третьої особи ОСОБА_4 протиправними;

- зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо поділу і виділення земельної ділянки, кадастровий номер: 1222685:02:003:0839 у власність шляхом безоплатної приватизації із земель, які перебувають у постійному користуванні третьої особи ОСОБА_4 ;

- визнання дій відповідача про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо поділу і виділення земельної ділянки у власність із земель, які перебувають у постійному користуванні третьої особи ОСОБА_5 протиправними;

- зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо поділу і виділення земельної ділянки, кадастровий номер: 1222685:02:003:0839 у власність шляхом безоплатної приватизації із земель, які перебувають у постійному користуванні третьої особи ОСОБА_5 ;

- визнання дій відповідача про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо поділу і виділення земельної ділянки у власність із земель, які перебувають у постійному користуванні третьої особи ОСОБА_6 протиправними;

- зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо поділу і виділення земельної ділянки, кадастровий номер: 1222685:02:003:0839 у власність шляхом безоплатної приватизації із земель, які перебувають у постійному користуванні третьої особи ОСОБА_6 ;

- визнання дій відповідача про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо поділу і виділення земельної ділянки у власність із земель, які перебувають у постійному користуванні третьої особи ОСОБА_7 протиправними;

- зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо поділу і виділення земельної ділянки, кадастровий номер: 1222685:02:003:0839 у власність шляхом безоплатної приватизації із земель, які перебувають у постійному користуванні третьої особи ОСОБА_7 ;

- визнання дій відповідача про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо поділу і виділення земельної ділянки у власність із земель, які перебувають у постійному користуванні третьої особи ОСОБА_8 протиправними;

- зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо поділу і виділення земельної ділянки, кадастровий номер: 1222685:02:003:0839 у власність шляхом безоплатної приватизації із земель, які перебувають у постійному користуванні третьої особи ОСОБА_8 ;

- визнання дій відповідача про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо поділу і виділення земельної ділянки у власність із земель, які перебувають у постійному користуванні третьої особи ОСОБА_9 протиправними;

- зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо поділу і виділення земельної ділянки, кадастровий номер: 1222685:02:003:0839 у власність шляхом безоплатної приватизації із земель, які перебувають у постійному користуванні третьої особи ОСОБА_9 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2022 року позовну заяву повернуто позивачам згідно з п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України з підстав порушення правил об`єднання позовних вимог.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивачів подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду в іншому складі суду.

Скаржники зазначили, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що предмет дослідження даної справи становлять відносини між позивачами та сільською радою при розгляді заяв щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність однієї і тієї самої земельної ділянки кадастровий номер: 1222685:02:003:0839, яка знаходиться на території Синельниківського району Дніпропетровської області в адміністративно-територіальних межах Новопавлівської сільської ради. Відтак, у спірному випадку має місце звернення позивачів до відповідача з одного і того ж питання. Відмінність полягає тільки в різних особах заявників, які всі є членами СФГ «Колос», при цьому зареєстровані такі клопотання в один і той самий термін, а також причини відмови з боку відповідача є однаковими по всім заявникам. Таким чином земельна ділянка, стосовно якої ставилося питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, знаходиться в адміністративно-територіальних межах Новопавлівської сільської ради, а обставини розгляду відповідачем клопотань позивачів є ідентичними. З огляду на вищевказане, висновки суду першої інстанції щодо неможливості розгляду судом вказаних позовних вимог в одному провадженні є безпідставними, оскільки позивачі звернулися до суду з позовом, обравши належний спосіб захисту свого порушеного права в одному позовному провадженні. Крім того, позивачі вказали, що судом першої інстанції не доведено неможливості застосування положень статті 172 КАС України щодо роз`єднання позовних вимог, тому підстави для повернення позовної заяви відсутні.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 КАС України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

В той же час частиною 1 статті 172 КАС України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Частиною 2 статті 172 КАС України визначено, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Відповідно до частиною 3 статті 172 КАС України об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Згідно з частиною 4 статті 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частиною 5 статті 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Частиною 6 статті 172 КАС України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

За такого правового регулювання підставою для повернення позовної заяви є порушення правил об`єднання позовних вимог за умови неможливості застосування положень ст.172 КАС України.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, позивачами не порушено вимоги ч.4, 5 ст.172 КАС України.

Суд першої інстанції, встановивши, що позовна заява, пред`явлена різними позивачами до одного й того самого позивача, стосується однорідних по своїй суті правовідносин і є багатопредметною, пославшись на приписи ст. 172 КАС України, не навів мотивів неможливості застосування положень частини 6 цієї статті, тому дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч.4 ст. 169 КАС України.

Суд апеляційної інстанції також враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) зазначила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала про повернення позовної заяви винесена судом першої інстанції необґрунтовано, тому відповідно до ст. 320 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 311, 320, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2022 року у справі №160/1824/22 скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко