Постанова

від 07.10.2010 по справі 2-а-634/09

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-634/09 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко Л. В.

Суддя-доповідач: Собків Я .М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"07" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київсько го апеляційного адміністрат ивного суду у складі:

головуючого судді: Соб ківа Я.М.

суддів: Зай цева М.П, Романчук О.М.,

при секретарі: Оле шко О.В.

розглянувши за відсутнос ті осіб, які беруть участь в сп раві, відповідно до ч.6 ст.12 КАС України у відкритому судовом у засіданні в м. Києві апеляці йну скаргу Управління Пенсій ного фонду України в Оболонс ькому районі м. Києва на поста нову Оболонського районного суду м. Києва від 02 квітня 2009 рок у у справі за адміністративн им позовом ОСОБА_3 до Упра вління Пенсійного фонду Укра їни в Оболонському районі м. К иєва про зобов'язання вчини ти дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2009 року позивач зв ернувся до суду з позовом до в ідповідача про зобов'язанн я відповідача нарахувати щом ісячну державну соціальну до помогу за 2006-2008 роки як дитині ві йни згідно зі ст.6 Закону Украї ни "Про соціальний захист діт ей війни".

Постановою Оболонського р айонного суду м. Києва від 02 кв ітня 2009 року позов задоволено частково. Визнано дії відпов ідача неправомірними. Зобов' язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її розміру як д итині війни на 30 відсотків мін імальної пенсії за віком з 22.05.2 008 року відповідно до ст.6 Закон у України "Про соціальний зах ист дітей війни" та здійснити відповідні виплати на корис ть позивача за вказаний пері од. В решті позовних вимог від мовлено.

Не погоджуючись з вищезазн аченою постановою, відповіда ч подав апеляційну скаргу, в я кій просить скасувати постан ову суду першої інстанції як таку, що постановлена з поруш енням норм матеріального та процесуального права та ухва лити нову постанову, якою від мовити в задоволенні позовн их вимог.

Особи, які беруть учас ть в справі в судове засіданн я не з'явилися, про дату та ча с слухання справи були повід омлені належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.12 КА С України під час судового р озгляду справи в судовому з асіданні забезпечується пов не фіксування судового засі дання за допомогою

звуко записувального технічного засобу, крім випадків неяв ки в судове засідання всіх ос іб, які беруть участь у справі , чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюєтьс я за відсутності осіб, які б еруть участь у справі (у тому ч ислі при розгляді справи в по рядку письмового провадженн я).

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судовог о розгляду адміністративно ї справи здійснює повне фік сування судового засіданн я за допомогою звукозапису вального технічного засобу . У разі неявки у судове засі дання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо ві дповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійс нюється за відсутності осіб , які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді спра ви в порядку письмового пр овадження), фіксування судов ого засідання за допомогою звукозаписувального техні чного засобу не здійснюється .

Заслухавши суддю-допов ідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційно ї скарги, колегія суддів зазн ачає наступне.

Відповідно до ст. 6 Закон у України «Про соціальний за хист дітей війни»дітям війни , пенсії або щомісячне довічн е утримання чи державна соці альна допомога, що виплачуют ься замість пенсії, підвищує ться у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Проте, позивачу вищезазн ачена допомога за 2006 - 2008 рр. не ви плачувалась, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Апеляційна інстанція не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інст анції, виходячи з наступного .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конс титуції України органи держа вної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти ли ше на підставі, в межах повнов ажень та у спосіб, що передбач ений Конституцією України за Законами України.

Судом першої інстанції в становлено, що позивач отрим ує пенсію. Відповідно до стат ті 1 Закону України "Про соціал ьний захист дітей війни" пози вач має правовий статус дити ни війни. Крім того, згідно зі статтею 6 цього Закону він має право на підвищення пенсії н а 30 відсотків мінімальної пен сії за віком.

Визначаючись щодо позов них вимог за 2006 рік, колегія суд дів погоджується з висновком суду першої інстанції про ві дмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюдже т України на 2006 рік" з метою при ведення окремих норм законів у відповідність із цим Закон ом було зупинено на 2006 рік дію с татті 6 Закону України "Про соц іальний захист дітей війни".

Однак Законом України в ід 19 січня 2006 року N 3367-IV "Про внесен ня змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" пункт 17 статті 77 виключе но та статтею 110 (викладеною ци м Законом у новій редакції) ус тановлено, що пільги дітям ві йни, передбачені статтею 6, зап роваджуються у 2006 році поетап но, за результатами виконанн я бюджету у першому півріччі , у порядку, визначеному Кабін етом Міністрів України за по годженням із Комітетом Верхо вної Ради України з питань бю джету.

Цей Закон був опублі кований 22 березня 2006 року і наб рав чинності 2 квітня 2006 року.

Тобто, з 2 квітня 2006 року ст аття 6 Закону України "Про соці альний захист дітей війни" зн ову почала діяти. Але підвище ння пенсії або щомісячного д овічного грошового утриманн я чи державної соціальної до помоги, що виплачується замі сть пенсії, на 30 відсотків мін імальної пенсії за віком, як в изначив законодавець, могло здійснюватись лише за певних умов, зокрема: поетапно, за ре зультатами виконання бюджет у в першому півріччі, у порядк у, визначеному Кабінетом Мін істрів України за погодження м з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Кабінетом Міністрів Укр аїни протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 З акону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не пр иймалися.

З огляду на те, що встано влені законодавством умови п ідвищення до пенсії або щомі сячного довічного грошового утримання чи державної соці альної допомоги, що виплачує ться замість пенсії, дітям ві йни у 2006 році не настали, слід в ідмовити у задоволенні позов у. Крім того, позивачем пропу щено річний строк звернення до суду згідно зі ст.ст. 99, 100 КАС України.

Визначаючись щодо позо вних вимог за 2007 рік, колегія су ддів зазначає наступне.

Законом України "Про Де ржавний бюджет України на 2007 р ік", зокрема, пунктом 12 статті 71 , було зупинено на 2007 рік дію ст атті 6 Закону України "Про соці альний захист дітей війни" та статтею 111 установлено, що у 2007 р оці підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошо вого утримання чи державної соціальної допомоги, яка вип лачується замість пенсії, ві дповідно до статті 6 Закону Ук раїни "Про соціальний захист дітей війни" виплачується ос обам, які є інвалідами (крім ти х, на яких поширюється дія Зак ону України "Про статус ветер анів війни, гарантії їх соціа льного захисту"), у розмірі 50 ві дсотків від розміру надбавки , встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Консти туційного Суду України від 09.0 7.2007 N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані н еконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону Украї ни "Про Державний бюджет Укра їни на 2007 рік" щодо зупинення ді ї на 2007 рік статті 6 Закону Укра їни "Про соціальний захист ді тей війни".

Відтак, правильним є вис новок суду першої інстанцій про відмову в задоволенні по зову з 01.01.2007 до 09.07.2007, оскільки в це й період дію норми, яка визнач ала право позивача на зазнач ене підвищення пенсії, було з упинено. Суд не може застосув ати норму, яка не діє. Також пр отягом указаного терміну дія ли приписи статті 111 Закону Ук раїни "Про Державний бюджет У країни на 2007 рік", яка по-іншому регулювала ці правовідносин и, та оскільки ця норма прийня та пізніше в часі, то вона мала пріоритет над нормами статт і 6 Закону України "Про соціаль ний захист дітей війни".

Після прийняття Констит уційним Судом України вказан ого рішення знову почали дія ти положення статті 6 Закону У країни "Про соціальний захис т дітей війни". Тобто з часу пр ийняття цього рішення у пози вача відновилось право на пі двищення пенсії на 30 відсоткі в мінімальної пенсії за віко м. Судом першої інстанції уст ановлено, що відповідач, ігно руючи зазначені норми матері ального права, не здійснив це підвищення пенсії, чим поруш ив указане право позивача. То му протиправною є бездіяльні сть відповідача щодо нездійс нення підвищення пенсії в пе ріод із 09.07.2007 до 31.12.2007.

Положення статті 7 Зако ну України "Про соціальний за хист дітей війни", якою передб ачено, що фінансове забезпеч ення державних соціальних га рантій, передбачених цим Зак оном, здійснюється за рахуно к коштів державного бюджету України, та на яку посилався в ідповідач, обґрунтовуючи сво ю бездіяльність щодо непідви щення пенсії тим, що кошти до П енсійного фонду України з де ржавного бюджету не надходил и, колегія суддів Київського апеляційного адміністратив ного суду до уваги не взяла з т аких підстав.

Статтею 88 Закону України "Про Державний бюджет Україн и на 2007 рік" установлено, що в ра зі недостатності виділених і з державного бюджету України коштів за бюджетними програ мами, пов'язаними з розмежува нням джерел виплати пенсій м іж державним бюджетом Україн и та Пенсійним фондом Україн и, пенсії, визначені законода вством для відповідних катег орій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок в ласних надходжень Пенсійног о фонду України. Тобто цією но рмою по-іншому врегульовано питання щодо фінансування за безпечення такої гарантії, я к підвищення пенсії на 30 відсо тків мінімальної пенсії за в іком. Крім того, ця норма прийн ята пізніше, тому вона має прі оритет над нормою, закладено ю у статті 7 Закону України "Пр о соціальний захист дітей ві йни".

Разом з тим, відповідач н аполягав на застосуванні нас лідків пропуску строку зверн ення до суду у відповідності до ст.ст. 99,100 КАС України.

Позивач звернувся до су ду в лютому 2009 року.

Таким чином, позовні ви моги за 2007 рік не підлягають за доволенню.

Визначаючись щодо позо вних вимог за 2008 рік, колегія су ддів зазначає наступне.

Законом України "Про Де ржавний бюджет України на 2008 р ік та про внесення змін до дея ких законодавчих актів Украї ни" внесені зміни до Закону Ук раїни "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій ред акції: "Дітям війни (крім тих, н а яких поширюється дія Закон у України "Про статус ветеран ів війни, гарантії їх соціаль ного захисту") до пенсії або що місячного довічного грошово го утримання чи державної со ціальної допомоги, що виплач ується замість пенсії, випла чується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для у часників війни. Ветеранам ві йни, які мають право на отрима ння підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошо вого утримання чи державної соціальної допомоги, що випл ачується замість пенсії, від повідно до цього Закону та За кону України "Про статус вете ранів війни, гарантії їх соці ального захисту" дане підвищ ення провадиться за їх вибор ом згідно з одним із законів".

Згідно з Рішенням Консти туційного Суду України від 22.0 5.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпун ктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-IV, щодо розмі рів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не ві дповідають Конституції Укра їни (є неконституційними).

Таким чином, з 1 січня по 22 т равня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підля гали приписи Закону України «Про Державний бюджет Україн и на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих акті в України». Ураховуючи полож ення Конституції України щод о дії нормативно-правових ак тів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальн ий захист дітей війни»у реда кції цього Закону від 18 листоп ада 2004 року № 2195-IV, поновили свою д ію з 22 травня 2008 року.

Отже, з 22 травня 2008 року по зивач як особа зі статусом ді тей війни має право на підвищ ення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Таким чином з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року позовні вимог и підлягають задоволенню.

Відсутність коштів для забезпечення виплат зазначе ного підвищення до пенсії по зивачу також не є підставою д ля невиконання Пенсійним фон дом України своїх зобов'язан ь, встановлених статтею 6 Зако ну України "Про соціальний за хист дітей війни".

Крім того, щодо доводів ап еляційної скарги про необхід ність встановлення виплат бю джетним законодавством, то ц і твердження колегією суддів відхиляються, оскільки реал ізація встановленого законо м права не може бути поставле на у залежність від бюджетни х асигнувань, тобто посиланн я органами державної влади н а відсутність коштів як на пр ичину невиконання своїх зобо в'язань судом не приймається до уваги. (У справі "Кечко прот и України" Європейський Суд з прав людини констатував, що н е приймає аргумент Уряду щод о бюджетних асигнувань, оскі льки органи державної влади не можуть посилатись на відс утність коштів як на причину невиконання своїх зобов'яза нь). Отже, безпідставними є по силання відповідача на відсу тність надходжень з державно го бюджету України як на підс таву ненарахування позивачу зазначеного підвищення до п енсії.

Крім того, відповідно до П останови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1 996 року N 9 «Про застосування Ко нституції України при здійсн енні правосуддя», судам необ хідно виходити з того, що норм ативно-правові акти будь-яко го державного чи іншого орга ну (акти Президента України, п останови Верховної Ради Укра їни, постанови і розпоряджен ня Кабінету Міністрів Україн и, нормативно-правові акти Ве рховної Ради Автономної Респ убліки Крим чи рішення Ради м іністрів Автономної Республ іки Крим, акти органів місцев ого самоврядування, накази т а інструкції міністерств і в ідомств, накази керівників п ідприємств, установ та орган ізацій тощо) підлягають оцін ці на відповідність як Конст итуції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормати вно-правовий акт, який підляг ав застосуванню, не відповід ає чи суперечить законові, су д зобов'язаний застосувати з акон, який регулює ці правові дносини.

Згідно з приписами ч. 4 ст . 9 КАС України, у разі невідпов ідності нормативно-правовог о акта Конституції України, з акону України, міжнародному договору, згода на обов'язков ість якого надана Верховною Радою України, або іншому пра вовому акту суд застосовує п равовий акт, який має вищу юри дичну силу. Постановою Пл енуму Верховного Суду Україн и від 13 червня 2007 року № 8 «Про не залежність судової влади»за значено, що відповідно до ста тей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормат ивно-правові акти, якими скас овуються конституційні прав а і свободи людини та громадя нина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг вста новлених Конституцією Украї ни і чинними законами прав і с вобод (абз.1 п.19).

Відповідно до положень Конституції України, найвищ ою соціальною цінністю в Укр аїні є людина, її права і свобо ди та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяль ності держави, а їх утверджен ня і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.3), права і свободи людини є невідчужу ваними та непорушними (статт я 21), їх зміст і обсяг при прийня тті нових законів або внесен ні змін до чинних законів не м оже бути звужений (стаття 22).

Зупинення дії положень законів, якими визначено пра ва і свободи громадян, їх зміс т та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Осн овним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвич айного стану на певний строк ).

Окрім того, встановлени й ч. 2 ст. 95 Конституції України, ч. 2 ст. 38 Бюджетного Кодексу пе релік правовідносин, які рег улюються Законом про Державн ий бюджет України, є вичерпни м, а тому цей закон не може ска совувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компе нсацій і гарантій, передбаче них іншими законами України, зокрема Законом України «Пр о соціальний захист дітей ві йни»та не може будь-яким чино м змінювати визначене іншими законами України правове ре гулювання суспільних віднос ин.

Доводи скаржника про нев регульованість механізму ре алізації положень статті 6 За кону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема н е визначення поняття "мініма льна пенсія за віком", не прийм ається колегією суддів, з огл яду на наступне.

Відповідно до вимог част ини третьої статті 46 Конститу ції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомо ги, що є основним джерелом існ ування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від пр ожиткового мінімуму, встанов леного законом.

У розумінні статті 2 Зако ну України "Про прожитковий м інімум" визначено, що прожитк овий мінімум застосовується , зокрема, для встановлення ро змірів мінімальної заробітн ої плати та мінімальної пенс ії за віком, визначення розмі рів соціальної допомоги, доп омоги сім'ям з дітьми, допомог и по безробіттю, а також стипе ндій та інших соціальних вип лат виходячи з вимог Констит уції України та законів Укра їни.

Відповідно до частини п ершої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове дер жавне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розм ірі прожиткового мінімуму дл я осіб, які втратили працезда тність, визначеного законом.

Таким чином, колегія су ддів зазначає, що новий мінім альний розмір пенсії за віко м залежить від нового розмір у прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездат ність і встановлюється в зак оні про Державний бюджет на в ідповідний рік.

Доводи апелянта, що при з астосуванні частини третьої статті 28 цього Закону, з якої в ипливає, що мінімальний розм ір пенсії за віком, встановле ний абзацом першим частини п ершої цієї статті, застосову ється виключно для визначенн я розмірів пенсій, призначен их згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове дер жавне пенсійне страхування", є помилковими, оскільки судо ва колегія вважає, що наявніс ть такої норми не є підставою для відмови в реалізації гро мадянами, які мають статус ди тини війни, конституційної г арантії та права на отриманн я підвищення до пенсії на 30 ві дсотків мінімальної пенсії з а віком, виходячи з розміру пр ожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатніст ь і встановлюється в законі п ро Державний бюджет на відпо відний рік.

Судом першої інстанці ї не зазначено кінцевий терм ін задоволення позовних вимо г, що є підставою для зміни суд ового рішення.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1 КАС України, за наслідк ами розгляду апеляційної ска рги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної і нстанції має право змінити п останову суду, якщо суд першо ї інстанції правильно по сут і вирішив справу, але з помилк овим застосуванням норм мате ріального чи процесуального права.

Таким чином, судова колег ія вважає, доводи апеляційно ї скарги є частково обґрунто ваними, а висновки суду першо ї інстанції частково не відп овідають вимогам чинного зак онодавства та матеріалам спр ави.

Таким чином, колегія с уддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарг и частково спростовують висн овок суду першої інстанції, ч астково відповідають вимога м законодавства та матеріала м справи.

Керуючись ст.ст. 2,5, 198, 201, 205 КА С України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Оболонському райо ні м. Києва - задовольнити ча стково.

Змінити третій абзац ре золютивної частини постанов и Оболонського районного суд у м. Києва від 02 квітня 2009 року, в иклавши його в наступній ред акції:

Зобов'язати Управлін ня Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києв а здійснити перерахунок та в иплату на користь ОСОБА_3 державної соціальної допомо ги як дитині війни, передбаче ної ст. 6 Закону України «Про с оціальний захист дітей війни »за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рок у з урахуванням фактично вип лачених коштів.

В решті постанову Обол онського районного суду м. Ки єва від 02 квітня 2009 року - зали шити без змін.

Постанова набирає законн ої сили з моменту проголошен ня.

Касаційну скаргу на постан ову може бути подано безпосе редньо до Вищого адміністрат ивного суду України в порядк у і строки, передбачені ст.ст . 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 12 жовтня 2010 року