Постанова

від 23.10.2009 по справі 2-а-634/09

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 Справа №2-а-634/09

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2009 рову Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панчука А.І.,

при секретарі Левицькій М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним адмністративним позовом до відповідача, у якому просить суд поновити строк звернення до суду за захистом її прав за період з 01.01.06 року по 31.12.07 року; зобов’язати відповідача, а саме: Управління ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області нарахувати та виплатити їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 2006 року по жовтень місяць 2008 року включно, суму -4471 грн. 20 копійок.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він відноситься до категорії «Дитина війни» і на підставі ст.6 цього Закону їй повинна з 01 січня 2006 року щомісячно виплачуватись соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак зазначена допомога у 2006 та 2007 роках їй не виплачувалась, оскільки Законами України «Про державний бюджет на 2006 рік» та «Про державний бюджет на 2007 рік» виплата цієї допомоги була призупинена. Положення Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» - «Про зупинення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - були визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратила працездатність. Цей розмір встановлювався Законами України «Про державний бюджет» на 2006, 2007, 2008 роки відповідно. Сума невиплаченої соціальної допомоги за 2006 - жовтень 2008 року становить 4471, 20 гривень. Просила слухати справу в її відсутність.

Відповідач надіслав суду письмові заперечення на позовну заяву, в якому зазначив, що діяв в межах своїх повноважень, наданих йому законами України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Вказуючи на те, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з Державного бюджету України. Бюджетне законодавство України не передбачало видатків на виплату допомоги дітям війни. У 2008 році порядок виплати цієї державної допомоги врегульований Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» та Постановою Кабінету Міністрів України №530 від

28.05.2008 року - „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян. Відповідач вказав на пропуск позивачем передбаченого ст.99 КАС України річного строку на звернення до суду з адміністративним позовом. Просив розглянути справу в його відсутність.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Згідно із ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів особи, встановлений річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Суд приймає до уваги посилання відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки вважає, що річний строк для звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України, позивачем пропущений з неповажних причин, а доказів поважності пропуску позивачем не надано, а тому є підстави для відмови в задоволенні цієї частини позову.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.1 Закону України №2195-1У від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до категорії «дитина війни».

Ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що «Дітям війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає: з 01 січня - 470 гривен, з 01 квітня - 481 гривень, з 01 жовтня - 498 гривень.

Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у новій редакції, а саме: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року у справі щодо відповідності положень статті 65 розділуї, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу ПІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний Бюджет України), вказані зміни у ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що невідповідають Конституції України (є неконституційними).

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (діє з 22.05.2008 року) дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») передбачено, що до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48, 1 гривні, з 01 липня - 48, 2 гривні, та з 01 жовтня - 49, 8 гривні.

Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи з наведеного, пункт 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким змінено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», втратив чинність з дня постановления Конституційним Судом України рішення №10-рп/2008 від 22.05.2008 року. Таким чином, вищевказані положення Законів України «Про Державний бюджет України» та Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року, не можуть бути застосовані при вирішенні даного спору, оскільки вони суперечать нормам Конституції України про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів (ч.З ст.22 Конституції України).

Частиною 2 ст.З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» також передбачено, що соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України, при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського Суду як джерело права. Стаття 1 Протоколу №1 до вказаної Конвенції встановлює, що кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття «власності», яке міститься у ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві; борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і таким чином, як власність. Європейський Суд з прав людини при розгляді справи «Кечко проти України» зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади неможуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. У зв’язку з чим Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України, відповідно якому встановлені надбавки з бюджету і який є діючим, та ЗаконуУкраїни «Про Державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як lex specialis. Європейський суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Тому посилання відповідача на відсутність необхідних бюджетних асигнувань для виплат зазначеної допомоги суд не приймає до уваги, бо ці доводи суперечать як нормам національного, так і міжнародного законодавства.

Суд вважає за необхідне на підставі ч.2 ст.11 КАС України захистити права позивача шляхом зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу надбавки, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період часу з 22.05.2008 року по дату вказану у позовній заяві, а саме: по 31.10.2008 року. Вказані соціальні виплати, які мають разовий і цільовий характер, відповідно до ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» - не підлягають індексації.

На підставі ст.19, ст.22, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст. ст. 86, 94, 99, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 22.05.2008 року по 31.10.2008 року, відповідно до чинного Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Роздільнянський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10 денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 СТ.186 КАС України.