Постанова

від 17.07.2009 по справі 2-а-634/09

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 2-А-634/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2009 року Кіровський районний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого - судді Чулуп О.С

при секретарі - Бешлієвій Е.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в смт. Кіровське Кіровського району АР Крим справу за позовом

ОСОБА_1 до

Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі АР Крим з вимогою зобов’язати відповідача нарахувати позивачу як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.05.2006р. по 30.04.2008р. в сумі 3867, 60грн. та стягнути з відповідача на користь позивача державну соціальну допомогу в розмірі 3867, 60грн. Позивач вказує, що є особою, яка відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус "дитина війни". Вказує, що відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" їй повинна бути назначена та виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і який затверджено Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік і складає у 2006р.: з 01.01.2006р.-350грн., з 01.04.2006р.- 358грн., з 01.10.2006р.- 366грн.; у 2007 році прожитковий мінімум складав: з 01.01.2007р.- 380грн., з 01.04.2007р.- 406, 00 грн., з 01.10.2007р.-411грн.; а в 2008р. прожитковий мінімум складав - з 01.01.2008р. - 470грн., з 01.04.2008р. - 481грн., з 01.07.2008р. - 482грн., а з 01.10.2008р. - 488грн., в 2008р. прожитковий мінімум складав - з 01.01.2008р. - 488грн. Позивач вказує також, що норми п.12 ст.71 та ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" рішенням Конституційного суду України від 08.07.2007р. визнані неконституційними та втратили чинність, тому вважає, що відповідач повинен був назначити та виплачувати позивачу соціальну допомогу, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Позивач вказує, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" було внесено зміни до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" якими її право на отримання щомісячної соціальної допомоги також було обмежено. Позивач вказує також, що рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008р. норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", які обмежували право позивача на отримання щомісячної соціальної допомоги, визнані неконституційними та втратили чинність, тому позивач вважає, що щомісячну державну соціальну допомогу їй виплачували не в повному обсязі, в наслідок чого позивачу за період з 01.05.2006р. по 30.04.2008р. не донараховано та не виплачено 3867, 60грн., позивач також просить стягнути з відповідача на її користь зазначені кошти в розмірі 3867, 60грн.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених в письмовому запереченні. Відповідач вказує зокрема, що норми п. 12 ст.71 та ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" рішенням Конституційного суду України від 08.07.2007р. визнані неконституційними та втратили чинність, то норма ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є чинною. Проте дана норма на передбачає з яких джерел буде виплачуватися дане підвищення пенсії - з бюджету Пенсійного фонду України, Державного бюджету, чи інших бюджетів; не вказує дана норма і на порядок здійснення призначення та виплат даного підвищення пенсії. Відповідач вказує також, що ні Законом України "Про соціальний захист дітей війни", ні будь-яким іншим законодавчим актом не визначено поняття «мінімальної пенсії по віку», тому на думку відповідача відсутній конкретний механізм її практичної реалізації і застосування.

Відповідач вказує також, що Положенням про Пенсійний фонд України (затв.Указом Президента України № 121 від 01.03.2001р.) затверджено вичерпний перелік напрямків використання коштів Пенсійного фонду України, кошти Пенсійного фонду України використовуються виключно за призначенням та вилученню не підлягають. Бюджет Пенсійного фонду України затверджується Урядом України і в 2007р. бюджет Пенсійного фонду України був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 513 від 21.03.2007р. ще до прийняття Конституційним Судом України рішення від 08.07.2007р. № 6-рп/2007 яким було визнано неконституційними норми п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а тому при формуванні бюджету Пенсійного фонду України на 2007р. об’єктивно не можна було передбачити наступні зміни в порядку дії нормативно-правових актів. Будь-яких змін відносно підвищення пенсій особам, які мають статус "дитина війни" до бюджету Пенсійного фонду України на 2007р. внесено не було. Щодо виплат позивачу в 2008році передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" то відповідач пояснив, що дані виплати здійснювалися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом; ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Судом встановлено, що позивач, є пенсіонером за віком, має статус "дитина війни".

Судом досліджено довідку № 241 від 15.06.2008р. про виплату підвищеної пенсії позивачу, згідно якої позивачу виплачувалася як «дитині війни» надбавка до пенсії з 01.01.2008р. в розмірі -47, 00грн., з 01.04.2008р.- 48, 10грн., з 01.07.2008р. - 48, 20грн., та з 01.10.2008р. - 48, 80грн., з січня по квітень 2008р. - 48, 80грн.

Конституційний Суд України рішенням від 08.07.2007р. № 6-рп/2007 норми п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто не чинні з 9 липня 2007р.

Відповідно до п.41 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: "Дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни."

Конституційний Суд України рішенням від 22.05.2008р. норми п.41 Розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008рік", якими ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в редакції, що передбачала виплату підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнав неконституційними та вони втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто не чинні з 22 травня 2008р.

Позивач ставить вимоги про перерахунок пенсії та нарахування виплат за 2006 - 2008 роки. Відповідно до ч.2 ст. 88 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З моменту прийняття Конституційним судом рішення від 08.07.2007р. до моменту звернення позивача до суду за захистом своїх прав пройшло більше року, тобто позивачем пропущений строк для захисту своїх прав, що відповідно до ст.100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні позову, відповідач наполягає на застосуванні норми ч. 1 ст. 100 КАС України, тому в задоволенні вимог позивача за 2006 та 2007 роки слід відмовити.

Суд не може прийняти до уваги доводи позивача щодо зобов’язання здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги та зобов’язати відповідача здійснити нарахування коштів із вказівкою конкретної суми таких коштів, та стягнути конкретну суму, оскільки проведення нарахування або перерахунку пенсії не є компетенцією суду.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» здійснення перерахунку пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тому в задоволенні вимог позивача в частині зобов’язання нарахувати та стягнути на користь позивача щомісячну соціальну допомогу із вказівкою на конкретну суму нарахувань слід відмовити.

Суд не може прийняти до уваги доводи відповідача щодо неможливості здійснити перерахунок пенсії з тих підстав, що законодавством не визначено порядок здійснення перерахунку (підвищення) пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки право позивача на соціальний захист гарантоване ст.46 Конституції України, що передбачає систему страхових внесків, бюджетні та інші джерела соціального забезпечення. Суд не вважає підставою для відмови в задоволенні позовних вимог відсутність законодавчо визначеного порядку здійснення перерахунку пенсій. Окрім цього ст.1 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; відповідно до ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тобто визначено джерело фінансування даних соціальних гарантій.

Відповідно до ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять.

Оскільки судом встановлено, що відповідач здійснював виплати позивачу як дитині війни у вигляді підвищення до пенсії, що підтверджується довідкою відповідача від 15.06.2008р., суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позивачем вимог та вирішити вимоги щодо зобов’язання відповідача здійснювати виплати, передбачені позивачу як дитині війни, в тому виді виплат, які здійснювалися відповідачем, тобто підвищення до пенсії.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " суди застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд вирішуючи справу "Войтенко проти України" (заява №18866/02) прийшов до висновку, що посилання державних органів на неможливість виконання зобов’язань через відсутність законодавчих заходів є безпідставним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 11, 71, 162 КАС України, ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", ст.6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії щодо відмови Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим підвищувати пенсію ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.01.2008р.по 30.04.2008р. неправомірними.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.01.2008р.по 30.04.2008р. та провести виплату донарахованих коштів.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст.254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови, апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про оскарження до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Кіровський районний суд.