Ухвала

від 19.01.2024 по справі 469/422/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

19.01.24

22-ц/812/295/24

Єдиний унікальний номер судової справи: 469/422/21

Номер провадження: 22-ц/812/295/24

У Х В А Л А

19 січня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді Крамаренко Т.В.,

суддів Темнікової В.І., Царюк Л.М.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 14 грудня 2023 року, постановлену в справі за позовом ОСОБА_2 до Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області, третя особа Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про визнання права довічного успадковуваного володіння і постійного користування земельними ділянками у порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 14 грудня 2023року клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів залишено без задоволення. Клопотання ОСОБА_2 про залучення співвідповідачів залишено без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених недоліків тривалістю десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду в частині залишення клопотання про витребування доказів без задоволення, ОСОБА_2 16 січня 2024 року за допомогою засобів поштового зв`язку подав апеляційну скаргу.

Однак, апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою не може бути відкрито з огляду на наступне.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3ЦПК Україні).

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 352ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Частиною першою статті 353ЦПК України визначено перелік ухвал, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів не зазначена у переліку ухвал, визначеному частиною першою статті 353 ЦПК України, які можуть бути оскаржені окремо від рішення.

Відповідно до частини другої статті 353ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 357ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Законодавством України передбачено безумовне повернення апеляційної скарги у разі, якщо така подана на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (пункт 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України).

Винятків, за наявності яких особа може звернутися до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на зазначене рішення (ухвалу суду першої інстанції), процесуальне законодавство не передбачає.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 520/14132/18, провадження № 61-13531сво21, тлумачення та застосування положень статті 353ЦПК України має відбуватися із урахуванням можливості/неможливості поновити свої права особою, яка подає апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду. При цьому будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду. Законодавець розмежовує ухвали суду першої інстанції про витребування доказів та про забезпечення доказів. Якщо подається клопотання про забезпечення доказів шляхом їх витребування, тобто, за наявності підстав для забезпечення доказів та сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів, то ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні такого клопотання може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі пункту 2 частини першої статті 353 ЦПК України. Ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів у переліку, визначеному пунктом 2 частини першої статті 353 ЦПК України, відсутня. Ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів не може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки, з урахуванням стадії розгляду справи, особа, яка подає апеляційну скаргу, не позбавлена можливості поновити свої права в інший спосіб - шляхом оскарження в апеляційному порядку такої ухвали разом із рішенням суду першої інстанції.

Встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі (зокрема права на апеляційне оскарження ухвал про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі), до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не згаданих у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у частині пункті 4 частини п`ятої статті 357ЦПК України (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17).

Аналогічні правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду по суті спору ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 01 липня 2021 року справа № 9901/374/20 Верховним Судом в ухвалах від 03 лютого 2022 року справа № 641/3542/17, від 07 квітня 2020 року справа № 621/1548/18.

За такого, незгода з ухвалою суду, якою відмовлено в задоволенні клопотання про витребування доказів, може бути реалізована позивачем у вигляді заперечень на неї в апеляційній скарзі на рішення суду по суті спору, а не шляхом клопотання про скасування цієї ухвали.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 14 грудня 2023 року, підлягає поверненню.

Керуючись ст. 353, 357 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 14 грудня 2023 року повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та з цього часу протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верхового Суду у випадках та з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Судді: Т.В. Крамаренко

В.І. Темнікова

НЛ.М. Царюк