Ухвала

від 18.01.2024 по справі 385/1290/21

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/1290/21

Провадження № 6/385/8/24

У Х В А Л А

18.01.2024 року м. Гайворон

Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрин М. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду в справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Олена» про скасування державної реєстрації додаткової угоди про викладення в новій редакції договору оренди, -

ВСТАНОВИВ:

до Гайворонського районного суду надійшла заява ОСОБА_1 про поворот виконання рішення, що подана адвокатом Остащенко О. М.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Положеннями ч. 4 ст.62ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до частини другої статті 26Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги в Україні (нова редакція) встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1). Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.

Підпунктами 12.10 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції від 12.04.2019 передбачено, що одним із обов`язкових реквізитів, які має містити ордер є підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»).

Зі змісту наданого адвокатом ордера серії АІ № 1383917 від 08.05.2023 вбачається, що він не містить власноручного підпису адвоката Остащенко О. М. у графі «Адвокат», що свідчить про відсутність обов`язкових реквізитів, визначених Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги.

Слід зазначити, що поданий ордер не є сформованим електронним ордером через модуль у підсистемі «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі, а є додатком до заяви, а тому має містити обов`язкові реквізити, визначені Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги.

Суд зауважує, що згенерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України має містити обов`язкові реквізити визначені Положенням № 41. У випадку автоматичного незаповнення при генерації деяких реквізитів, такі заповнюються адвокатом самостійно.

Суд бере до уваги, що поданий ордер, сформований в особистому кабінеті адвоката. Водночас, в особистому кабінеті генерується лише бланк ордера, затвердженої типової форми, однак графа «Адвокат» заповнюється адвокатом самостійно шляхом накладення власноручного підпису.

З огляду на те, що в ордері відсутній такий обов`язковий реквізит, як підпис адвоката, та беручи до уваги наведені вище норми, суд дійшов висновку, що наданий ордер не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді.

Правова позиція, щодо того, що обов`язковим реквізитом ордеру є власноручний підпис адвоката (у графі «Адвокат») висловлена в ухвалах Верховного Суду від 26 січня 2023 року у справі № 450/605/22, від 07 лютого 2023 року у справі № 466/77/22, а також в постановах Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі № 450/569/22 та від 07 лютого 2023 року у справі № 466/487/22.

Отже оскільки заяву від імені ОСОБА_1 подано адвокатом Остащенко О.М. та за її підписом через систему Електронний суд, яка не надала документів про свої повноваження відповідно до ст. 60, 62 ЦПК України, відповідно вказана особа є особою, яка не має процесуальної дієздатності звернення до суду з даною заявою, відповідно така заява підписана указаною особою, яка не має права її підписувати (без права на повноваження).

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Частиною 7 ст.185ЦПК України встановлено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що представником заявника не додано належно оформлених документів, які б підтверджували її повноваження щодо представництва у Гайворонському районному суді Кіровоградської області та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, внаслідок чого зазначена заява має бути повернута заявнику.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 та від 03 липня 2019 року у справі № 9901/939/18.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Повернення заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з вказаною заявою до суду, у тому порядку, який встановлений Законом, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду повернути заявниці.

Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: М. В. ВЕНГРИН