Рішення

від 18.01.2024 по справі 386/102/22

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/102/22

Провадження № 2/386/13/24

РІШЕННЯ

Іменем України

18 січня 2024 року

Голованівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Червоненка Д.В.

за участю: секретаря судового засідання - Штанько Л.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Голованівськ Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , правонаступником якого залучено Голованівську селищну раду Голованівського району Кіровоградської області до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності в порядку спадкування, -

встановив:

Представник позивачів - адвокат Зятковський Т.В., звернувся до суду з позовною заявою про визнання за позивачами права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обов`язку частку, а саме на: 1/10 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 3521483200:02:000:4785 площею 3,7116 га., розташованої на території Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, за кожним, та 1/10 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 3521483200:02:000:4744 площею 1,7477 га., розташованої на території Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, за кожним.

У відзиві на позов відповідач ОСОБА_3 зазначає про необхідність врахування при визначенні розміру обов`язкової частки, на яку претендують позивачі, вартості отриманих ними речей звичайної домашньої обстановки, а також ринкової вартості будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , який ОСОБА_2 продав без врахування нотаріусом того, що це майно належало подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності.

Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Голубенка Р.С., надійшла заява про слухання справи без позивача та її представника.

Представник Голованівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, яку залучено правонаступником ОСОБА_2 , подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не заявилась, хоча про час та місце його проведення була повідомлена належним чином. В клопотанні від 16.01.2024 року просила оголосити перерву в судовому засіданні з метою підготовки до судових дебатів.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судове засідання не з`явились, письмових пояснень щодо позову не надавали, а відтак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Суд, дослідивши заяви по суті справи та наявні в матеріалах справи докази встановив такі обставини і дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 .

27.01.2018 року приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу у Кіровоградській області Захаренком В.В. заведено спадкову справу №13/2018 після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після її смерті залишилось спадкове майно, зокрема земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 3521483200:02:000:4785 площею 3,7116 га., та кадастровий номер 3521483200:02:000:4744 площею 1,7477 га., розташовані на території Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

Вказані земельні ділянки померла заповіла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

При цьому, із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 у визначений законом строк звернулись:

- донька померлої ОСОБА_3 ;

- чоловік померлої ОСОБА_2 ;

- донька померлої ОСОБА_1 ;

- донька померлої ОСОБА_4 ;

- син померлої ОСОБА_5 .

Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Право на обов`язкову частку у спадщині врегульовано статтею 1241 ЦК України, частиною першою якої передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Право на обов`язкову частку - це суб`єктивне майнове право окремих спадкоємців першої черги (стаття 1261 ЦК України) отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту.

Таким чином, свобода спадкового розпорядження обмежується правом осіб, які закликаються до спадкування незалежно від волі спадкодавця, в силу прямої вказівки закону.

До обов`язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов`язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця (ч. 2 ст. 1241 ЦК України).

При визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, про що також зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7.

Як визначено у ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Отже, після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем за заповітом від 09.06.2016 року земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 3521483200:02:000:4785 площею 3,7116 га., та кадастровий номер 3521483200:02:000:4744 площею 1,7477 га., що розташовані на території Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, є ОСОБА_3 .

Право на обов`язкову частку у спадщині мав непрацездатний вдівець померлої - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на день відкриття спадщини досяг пенсійного віку, та донька померлої ОСОБА_1 , яка на день відкриття спадщини була інвалідом ІІІ групи (Офіційне тлумачення положення частини першої статті 1241 щодо права повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця на обов`язкову частку у спадщині див. в Рішенні Конституційного Суду № 1-рп/2014 від 11.02.2014).

Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Стаття 1297 ЦК України встановлює обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину. Так, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

25.07.2018 року приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу у Кіровоградській області Захаренком В.В. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на майно..

З урахуванням наведеного у суду наявні підстави для визнання за позивачами права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обов`язку частку, а саме на: 1/10 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 3521483200:02:000:4785 площею 3,7116 га., розташованої на території Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, за кожним, та 1/10 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 3521483200:02:000:4744 площею 1,7477 га., розташованої на території Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, за кожним.

При цьому, суд виходить із загальної кількості спадкоємців першої черги за законом, яких є 5 осіб, а відтак розмір обов`язкової частки складає 1/10.

Щодо доводів відзиву про необхідність врахування при визначенні розміру обов`язкової частки, на яку претендують позивачі, вартості отриманих ними речей звичайної домашньої обстановки, а також ринкової вартості будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , який ОСОБА_2 продав без врахування нотаріусом того, що це майно належало подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось вище, до обов`язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов`язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця (ч. 2 ст. 1241 ЦК України).

За змістом частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Під час розгляду справи відповідач не надала суду жодних доказів на підтвердження наявності та вартості речей звичайної домашньої обстановки, які перейшли до позивачів як до спадкоємців ОСОБА_6 .

Стосовно будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , слід зауважити, що рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 28.12.2023 року, яке наразі не набрало законної сили, позов ОСОБА_3 як спадкоємиці ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаного будинку від 21.07.2020 року задоволено частково і визнано його недійсним в частині купівлі-продажу 1/10 частки.

Отже права позивача на відповідну частку цього майна можуть бути поновлені шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину.

За встановлених обставин позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивачів слід стягнути судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/10 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 3521483200:02:000:4785 площею 3,7116 га., розташованої на території Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/10 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 3521483200:02:000:4744 площею 1,7477 га., розташованої на території Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/10 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 3521483200:02:000:4785 площею 3,7116 га., розташованої на території Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/10 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 3521483200:02:000:4744 площею 1,7477 га., розташованої на території Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1984 грн. 80 коп..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1984 грн. 80 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д. В. Червоненко