Справа № 496/8778/23
Провадження № 2-а/496/4/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 січня 2024 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Трушина О.І., розглянувши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом і просить:
1) скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БАД № 08883 від 09.03.2023 року, складену нього;
2) закрити провадженнях у справі про адміністративне правопорушення відносно нього, за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 088183 від 09.03.2023 року;
3) зобов`язати відповідача здійснити корегування в базі даних адмінпрактики інформації, що порушує його права через незаконне введення в базу даних адмінправопорушень про нібито скоєного за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
4) визнати противоправним, незважаючи на заяви про непогодження, суб`єкта персональних даних, використання даних, обробку яких, згідно з законодавством України, несе для нього особливий ризик, в тому числі є конференційною інформацією, передачі третім особам, які незаконно, без вступу в законну силу ухвали від 25.05.2023 року, внесли до бази даних про нібито скоєне правопорушення за ст. 130 КУпАП та здійснити відповідні заходи впливу виправлення цих незаконних дій правоохоронців;
5) докази правопорушення, нібито скоєне ним 09.03.2023 року в 21 годину в м. Біляївка Одеської області недостовірними та недостатніми, складені протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП на нього недійсними по формальним ознакам та складені з суттєвими порушеннями, що мають значні вимоги по складанню протоколів та рішень по КУпАП;
6) визнати, що вимоги співробітників поліції при обставинах події скоєне 09.03.2023 року в 21 годину в м. Біляївка Одеської області, були незаконними, недостовірними та недостатніми;
7) підтвердити конституційне право громадянина України, людини ОСОБА_1 (ео-відмова) на презумпцію невинності та невинуватості та на підставі яких доказів було визнано факт правопорушення по вищевказаним трьом статтям КУпАП;
8) прийняти до уваги та затребувати у відповідача докази адмінматеріалів по справі, які були відповідно до ст. 251 КУпАП, та зобов`язати відповідно до ст. 70 КАС України надати письмові обґрунтування дій, рішень, протоколів та постанов по події 09.03.2023 року в 09 годин, бо відсутні докази часу, вказані в матеріалах відповідачем;
9) визнати суттєвим порушенням при складанні протоколу поліціантами та винесенням постанови не роз`яснення йому прав та обов`язків, що видно на запису, та усна відмова в наданні юридичної допомоги, без винесення письмового определіння (мова оригіналу) про відмову в юридичному захисті, чим грубо порушені його права та процесуальна процедура складання та оформлення адміністративних матеріалів, що є недопустимим та визнання їх недопустимими, тому недійсними;
10) дотримуватись забезпечення основних процесуальних гарантій та захисту прав людини Шубінського Ю.В., Закону України «Про правосуддя в Україні», не порушуючи принципи об`єктивності, неупередженості при винесенні рішення, не порушуючи процедуру його прийняття, які передують перед винесенням, а і норми міжнародного права: Європейської конвенції прав людини та основних свобод (мова оригіналу).
Дослідивши матеріали адміністративної позовної заяви, суд дійшов наступного.
Згідно з п. 4 ч. 1ст. 171 КАС Українисуддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до ч. 1ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 4 КАС Україниадміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 4 КАС Українипублічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю порушено його права, свободи чи інтереси.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.
Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує протокол про адміністративне правопорушення серії БАД № 08883 від 09.04.2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 130 КУпАП.
Згідно з ч. 1ст. 254 КУпАПпро вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Таким чином,складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень,які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положеньстатті 251 КУпАП, є предметом оцінкисудув якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення має доказовий характер іне породжує правових наслідків, оскільки не встановлює права і обов`язки для учасників спірних правовідносин, а томуне є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінністатті 19 КАС України, а є лише підставою для подальшого вирішення питання щодо притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, згідно зКодексом України про адміністративні правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги, спрямовані на його скасування, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідне положення міститься упостанові КАС ВС від 10.07.2020 у справі № 420/647/19.
Також, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 712/7385/17 зазначено, що оскільки дії щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для позивача та не порушують його права, то вони окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржуються.
Згідно з ч. 5ст. 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також, ч. 3 ст. 286 КАС України визначено вичерпний перелік рішень, що місцевий загальний суд як адміністративний має право постановити за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, та таким не передбачено можливості визнання дій суб`єктів владних повноважень неправомірними, протиправними тощо, дані вимоги є похідними до вимоги позивача про скасування протоколу по справі про адміністративне правопорушення, а тому також не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 170 КАС Українисуддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, враховуючи, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта власних повноважень, яке може бути оскаржене до суду, суд вважає, що у відкритті провадження слід відмовити.
Водночас, до матеріалів адміністративної справи позивач додав постанову Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, 130 ч. 1, 185 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП призначено остаточне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Суд вважає, що в такому випадку, відмовляючи у відкритті провадження у справі, позивачу слід роз`яснити, що його вимоги підлягають розгляду в апеляційному порядку Одеським апеляційним судом, про що зазначено у постанові Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 року, оскільки фактично він не згоден з вказаною постановою суду, яка скасуванню в порядку адміністративного судочинства не підлягає.
Керуючись ст. 5,7,19,170,241,248,286 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що його вимоги підлягають розгляду в апеляційному порядку Одеським апеляційним судом.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати ОСОБА_1 разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, шляхом подання до Біляївського районного суду Одеської області апеляційної скарги.
Повний текст ухвали складено 01.01.2024 року.
Суддя О.І. Трушина
Суд | Біляївський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 01.01.2024 |
Оприлюднено | 22.01.2024 |
Номер документу | 116413819 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них дорожнього руху |
Адміністративне
Біляївський районний суд Одеської області
Трушина О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні