Ухвала

від 31.10.2024 по справі 496/8778/23

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/8778/23

Провадження № 8-а/496/1/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року м. Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області Пендюра Л.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення по справі № 496/8778/23 за нововиявленими обставинами,

УСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить:

- розглянути заяву про вивчення та встановлення предмету доказування факту та події за протоколом серії ААД № 122814 від 09.03.2023 року, по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ;

- затребувати в архіві Біляївського районного суду матеріали справи № 496/8778/23 для ознайомлення з Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 року та прийняття до відома, що протокол серії ААД № 122814 від 09.03.2023 року складений не уповноваженою особою ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області (смт Овідіополь, вул. Берегова, 9 Одеської області) та з грубими та суттєвими процесуальними порушеннями відносно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код відмова), а також відсутності події та складу правопорушення в діях людини ОСОБА_1 код відмова, м. Біляївка, вул. Спортивна, 11 Одеської області);

- надати доступ до правосуддя людині з інвалідністю розглянути справу відповідно до Кодексу судової етики.

При цьому посилається на те, що постанова Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 року у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-2, ч. 1 ст. 130, 185 КУпАП є незаконною, необґрунтованою, грубо порушує його права та інтереси у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а провадження у справі відносно нього закриттю за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Ще до розгляду цієї справи він подав до Біляївського райсуду позовну заяву, в результаті чого після направлення на новий розгляд до суду першої інстанції П`ятим апеляційним адмінсудом (постанова від 06.09.2023 року) Біляївським районним судом по справі № 496/3264/23 рішенням від 16.11.2023 року були скасовані постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БАД № 188181 від 09.03.2023 року та БАД № 088182 від 09.03.2023 року, складені на нього, та закриті провадження по ст. ст. 122 та 185 КУпАП. Далі, заявник описує події, які, з його точки зору, відбувались під час складення працівниками поліції відносно нього ряду протоколів про адміністративне правопорушення та постанов, якими, як він зазначає, було грубо порушені його права. В результаті розгляду цих протоколів про адміністративне правопорушення суддею Біляївського районного суду Одеської області Трушиною О.І. була винесена постанова про притягнення його ( ОСОБА_1 ) до адміністративної відповідальності за відсутності доказів вчинення ним правопорушення, доказів його вини, упереджено, оскільки не взято до уваги його пояснення, не досліджено обставини справи в сукупності, а керуючись лише домислами, припущеннями та неіснуючими даними, наданими поліцейськими.

В подальшому, а саме 18.06.2024 року, 10.07.2024 року, 17.07.2024 року, 09.08.2024 року, 04.10.2024 року, 14.10.2024 року, 29.10.2024 року та 30.10.2024 року заявник подав до суду вісім аналогічних за змістом заяв, в яких просить розглянути заяву про перегляд судового рішення по справам № 496/8778/23, № 496/3202/23 за нововиявленими обставинами внаслідок незаконного та необґрунтованого рішення судом першої інстанції, а також про вивчення та встановлення предмету доказування факту та події за протоколом серії ААД № 122814 від 09.03.2023 року, по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 .

Окрім того, заявник просить суд прийняти до уваги судову практику постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.11.2021 року у справі № 346/3940/21 (якщо із відеозапису нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі) та Постанову Верховного Суду від 18.07.2019 року у справі № 216/5226/16-а.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення по справі № 496/8778/23 за нововиявленими обставинами суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 року у справі № 496/3202/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2, ч. 1 ст. 130, ст. 185 КУпАП, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 неодноразово оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Одеського апеляційного суду від 19.06.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 року повернуто заявнику.

Постановою Одеського апеляційного суду від 19.07.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 року повернуто особі, яка її подала.

Постановою Одеського апеляційного суду від 01.09.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 року повернуто особі, яка її подала.

Постановою Одеського апеляційного суду від 11.09.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 року.

Постановою Одеського апеляційного суду від 29.09.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 року повернуто особі, яка її подала.

Постановою Одеського апеляційного суду від 02.11.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 року повернуто особі, яка її подала.

Постановою Одеського апеляційного суду від 28.12.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 року повернуто особі, яка її подала.

Постановою Одеського апеляційного суду від 25.03.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130, ст. 185 КУпАП повернути особі, яка її подала.

29.04.2024 року ОСОБА_1 в черговий раз подав апеляційну скаргу на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 року, яка вже неодноразово була предметом апеляційного розгляду і стосовно якої вже приймалися рішення судом апеляційної інстанції, що набрали законної сили і не підлягають оскарженню в касаційному порядку.

Постановою апеляційного суду від 20.05.2024 року апеляційна скарга була повернута ОСОБА_1 з підстав того, що апеляційним судом вже приймались рішення стосовно апеляційного перегляду постанови Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 року і рішення апеляційного суду набрали законної сили і не підлягають оскарженню в касаційному порядку. Крім того на переконання судді-доповідача, ОСОБА_1 шляхом подачі нескінченної кількості апеляційних скарг свідомо зловживає своїми процесуальними правами і затягує строк звернення постанови суду до виконання.

Окрім того, ОСОБА_1 подав до Біляївського районного суду Одеської області адміністративний позов про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення (справа № 496/8778/23, провадження № 2-а/496/4/24).

Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Трушиної О.І. від 01.01.2024 року у відкритті провадження за вказаним адміністративним позовом ОСОБА_1 було відмовлено, останньому роз`яснено що його вимоги підлягають розгляду в апеляційному порядкуОдеським апеляційним судом.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 01.01.2024 року змінено з мотивів відмови у відкритті провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КУпАП. Виключено з мотивувальної та резолютивної частин ухвали суду роз`яснення про можливість звернення до належного за юрисдикцією суду.

11.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Біляївського районного суду Одеської області із заявою про перегляд судового рішення по справі № 496/8778/23 за нововиявленими обставинами внаслідок незаконного та необґрунтованого рішення судом першої інстанції, а також про вивчення та встановлення предмету доказування факту події за протоколом серії ААД № 122814 від 09.03.2023 року по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 .

В подальшому, 18.06.2024 року, 10.07.2024 року, 17.07.2024 року, 09.08.2024 року, 04.10.2024 року, 14.10.2024 року, 29.10.2024 року та 30.10.2024 року від ОСОБА_1 до Біляївського районного суду Одеської області надійшло ще вісім майже аналогічних по змісту заяв про перегляд судових рішень по справам № 496/8778/23, № 496/3202/23 за нововиявленими обставинами, в яких заявник фактично висловлює свою незгоду з прийнятими суддею Біляївського районного суду Одеської області Трушиною О.І. судовими рішеннями в рамках розгляду справи про адміністративне правопорушення № 496/3202/23 та цивільної справи № 496/8778/23 за його адміністративним позовом до ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, так як вважає їх незаконними та необґрунтованими.

Відповідно дочастини першоїстатті 361Кодексу адміністративногосудочинства України(далі КАСУкраїни)судове рішення,яким закінченорозгляд справиі якенабрало законноїсили,може бутипереглянуто занововиявленими абовиключними обставинами,а частиноюдругою вказаноїстатті встановлено,що підставамидля переглядусудового рішенняза нововиявленимиобставинами є: 1)істотні длясправи обставини,що небули встановленісудом тане булиі немогли бутивідомі особі,яка звертаєтьсяіз заявою,на часрозгляду справи; 2)встановлення вирокомсуду абоухвалою прозакриття кримінальногопровадження тазвільнення особивід кримінальноївідповідальності,що набрализаконної сили,завідомо неправдивихпоказань свідка,завідомо неправильноговисновку експерта,завідомо неправильногоперекладу,фальшивості письмових,речових чиелектронних доказів,що потяглиза собоюухвалення незаконногорішення уцій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

При цьому нововиявлені обставини це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість, ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 2а-7523/10/1270, від 02 травня 2018 року у справі №303/3535/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 809/824/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 826/14224/15, від 06 лютого 2019 року у справі № 822/862/15.

Аналізуючи зміст чисельних заяв ОСОБА_1 , приходжу до висновку, що наведені заявником обставини не відповідають вищенаведеним ознакам та критеріям, а тому не є нововиявленими у розумінні частини другої статті 361 КАС України і не можуть бути підставами для перегляду судових рішень.

Зі змісту заяв ОСОБА_1 про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами взагалі не зрозуміло, на які саме нововиявлені обставини він посилається. Доводи заявника про чисельні порушення, які, на його думку, допустили як працівники поліції під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, так і суд за наслідками розгляду цього протоколу, не є нововиявленими обставинами, а було обґрунтуванням, зокрема, його численних апеляційних скарг.

Зміст усіх поданих ОСОБА_1 заяв фактично зводиться до незгоди з постановою Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 року по справі про адміністративне правопорушення № 496/3202/23 та постановою Біляївського районного суду Одеської області від 01.01.2024 року по цивільній справі за його адміністративним позовом до ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області.

Згідно зчастиною четвертоюстатті 361КАС Українине єпідставою дляперегляду рішеннясуду занововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» від 29.10.2010 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

У рішенні у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року (заява № 23436/03) ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21.02.1975 року), не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Підсумовуючи викладене, враховуючи наведені норми права та обставини, вважаю, що у відкритті провадження за нововиявленими обставинами слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 361, 362 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення по справі № 496/8778/23 за нововиявленими обставинами відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Повний текст ухвали суду складено 31.10.2024 року.

Суддя Л.О. Пендюра