Постанова

від 17.01.2024 по справі 127/20586/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року

м. Київ

справа № 127/20586/23

провадження № 61-16458св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

особа, яка подавала апеляційну скаргу, -товариство з обмеженою відповідальністю «Максіекобуд»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Максіекобуд» на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області у складі судді Ан О. В. від 28 липня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Голоти Л. О., Копаничук С. Г.,

від 01 листопада 2023 року.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

1. У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що з

03 червня 2003 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з

ОСОБА_2 . У зв`язку з необхідністю лікування їх спільного сина -

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона виїхала разом з ним за кордон та тимчасово проживає у США.

3. З огляду на довірливі відносини між сторонами, перед від`їздом закордон вона видала на ім`я ОСОБА_2 генеральну довіреність на вчинення від її імені будь-яких правочинів.

4. Однак у квітні 2023 року їй стало відомо, що відповідач має стосунки з іншою жінкою, а тому висловила намір поділити спільно нажите майно.

5. Зауважила, що на ім`я відповідача зареєстровано право власності на нерухоме майно, яке набуте ними під час перебування у шлюбі та за спільні кошти. Крім того, у період перебування у шлюбі ОСОБА_2 було створене ТОВ «Максіекобуд», до статутного капіталу якого він, як єдиний його засновник, вніс спільно набуті подружжям грошові кошти у розмірі 1 600 000,00 грн.

6. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частин зареєстрованого на праві власності за відповідачем майна, а також стягнути з відповідача на її користь ринкову вартість 1/2 частки в статутному капіталі ТОВ «Максіекобуд».

7. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 листопада 2023 року прийнято до розгляду заяву позивачки про зміну предмета позову, в якій вона, зокрема, просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь ринкову вартість 1/2 частки в статутному капіталі ТОВ «Максіекобуд», до майнового комплексу якого входить відповідне майно.

Зміст заяви про забезпечення позову та її обґрунтування

8. У серпні 2023 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, у якій просила суд: накласти арешт на майно, яке є предметом спору за позовом про поділ майна подружжя та зареєстроване за ОСОБА_2 , а також за ТОВ «Максіекобуд»; заборонити відповідачу ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження його частки в статутному капіталі

ТОВ «Максіекобуд».

9. На обґрунтування заявленого заходу забезпечення позову ОСОБА_1 зазначала, що спірне майно є предметом спору про поділ майна подружжя, нажите сторонами за період проживання у зареєстрованому шлюбі, однак може бути одноособово відчужене відповідачем. Посилалася на те, що вона вчиняла дії зі скасування довіреності за місцем свого проживання, однак відповідач не отримує повідомлення про її скасування, що, на її думку, свідчить про його намір відчужити спірне майно.

10. Додатково зауважувала, що статутний капітал ТОВ «Максіекобуд» належить ОСОБА_2 , інших учасників у товаристві немає, а тому є ризик самостійного відчуження відповідачем майна та зменшення вартості частки у статутному капіталі товариства, на половину вартості якої вона претендує.

11. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила на підставі статей 149-153 Цивільного процесуального кодексу України накласти арешт на:

- зареєстроване за ОСОБА_2 майно: 1) земельну ділянку площею

0,48 га, яка розташована в Вінницькому районі Вінницької області, кадастровий номер: 052068200:05:002:0131; 2) 17/50 частки нежитлових будівель загальною площею 933,9 кв. м, які розташовані по АДРЕСА_1 , до складу якої входить: будівля складу «Д» з прибудовою «Д1»: приміщення №1 площею 422,4 кв. м, приміщення № 2: з № 1 по № 2 площею 51,7 кв. м, загальна площа будівлі «Д» з прибудовою «Д1» складає 474,1 кв. м; 3) земельну ділянку площею 0,3115 га кадастровий номер: 0523081201:03:001:0042 з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; 4) земельну ділянку площею 0,25 га кадастровий номер: 0523081201:03:001:0041 з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

5) земельну ділянку площею 0,1902 га кадастровий номер: 0520655300:02:009:0046 з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

6) житловий будинок загальною

АДРЕСА_4 загальною площею

45,8 кв. м, житлова площа 18,1 кв. м; 7) житловий будинок з будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_5 ; 8) автомобіль Volkswagen Caddy 2015 року випуску, який зареєстрований на ім?я ОСОБА_2 08 жовтня 2022 року; 9) автомобіль 3А3 110557 2004 року випуску, який зареєстрований на ім?я ОСОБА_2 22 липня 2022 року; 10) автомобіль Infiniti OX60 2014 року випуску, який зареєстрований на ім?я ОСОБА_2

03 листопада 2020 року;

- зареєстроване за ТОВ «Максіекобуд» майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 : 1) земельну ділянку площею 0,15 га розташована за адресою: АДРЕСА_7 , кадастровий номер: 0520655900:07:017:0100 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства; 2) нежитлову будівлю загальною площею 354 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_8 ) земельну ділянку площею 0, 0812 га, розташовану за адресою: селищна рада Стрижавська, Вінницький район, Вінницька область, кадастровий номер: 0520655900:07:017:0114 з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; 4) нежитлове приміщення в багатоквартирному житловому будинку, загальною площею 101,5 кв. м, яке складається з приміщення № 148: № 1-№ 6 на першому поверсі в багатоквартирному житловому будинку літ. «А», розташоване за адресою: АДРЕСА_6 : 5) групу нежитлових приміщень загальною площею 45,2 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_9 , внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29 жовтня 2020 року на підставі договору купівлі-продажу групи нежитлових приміщень від 29 жовтня 2020 року; 6) мікроавтобус Mercedes Benz Sprinter 316, 2009 року випуску, який зареєстрований за ТОВ «Максіекобуд» 26 липня 2022 року; 7) автомобіль Богдан DF30, 2006 року випуску, який зареєстрований за ТОВ «Максіекобуд» 15 лютого 2022 року; 8) трактор колісний Беларус 892, 2019 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстрований за ТОВ «Максіекобуд» 26 листопада 2019 року; 9) трактор колісний Беларус 1221.2, 2012 року випуску, заводський номер НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , який зареєстрований за ТОВ «Максіекобуд» 18 червня 2018 року; 10) трактор колісний Беларус 892, 2020 року випуску, заводський номер НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 , який зареєстрований за ТОВ «Максіекобуд» 10 грудня 2020 року; 11) трактор колісний Беларус 2022.3, 2013 року випуску, заводський номер НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 , який зареєстрований за ТОВ «Максіекобуд» 23 вересня 2022 року;

- заборонити відповідачу ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження його частки в статутному капіталі ТОВ «Максіекобуд», код ЄДРПОУ 35297385, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_6.

Основний зміст та мотиви судових рішень судів попередніх інстанцій

12. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 липня

2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, яке зареєстроване за ОСОБА_2 зокрема на: 1) земельну ділянку площею

0,48 га, яка розташована в Вінницькому районі Вінницької області, кадастровий номер: 052068200:05:002:0131; 2) 17/50 частки нежитлових будівель загальною площею 933,9 кв. м, які розташовані по АДРЕСА_1 , до складу якої входить: будівля складу «Д» з прибудовою «Д1»: приміщення №1 площею 422,4 кв. м, приміщення № 2: з № 1 по № 2 площею 51,7 кв. м, загальна площа будівлі «Д» з прибудовою «Д1» складає 474,1 кв. м; 3) земельну ділянку площею 0,3115 га кадастровий номер: 0523081201:03:001:0042 з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; 4) земельну ділянку площею 0,25 га кадастровий номер: 0523081201:03:001:0041 з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

5) земельну ділянку площею 0,1902 га кадастровий номер: 0520655300:02:009:0046 з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

6) житловий будинок загальною

АДРЕСА_4 загальною площею

45,8 кв. м, житлова площа 18,1 кв. м; 7) житловий будинок з будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_5 ; 8) автомобіль Volkswagen Caddy, 2015 року випуску, який зареєстрований на ім?я ОСОБА_2 08 жовтня 2022 року; 9) автомобіль 3А3 110557 2004 року випуску, який зареєстрований на ім?я ОСОБА_2 22 липня 2022 року; 10) автомобіль Infiniti OX60 2014 року випуску, який зареєстрований на ім?я ОСОБА_2 03 листопада 2020 року;

13. Накладено арешт на майно, зареєстроване за ТОВ «Максіекобуд», яке знаходиться за адресою: вул. Келецька, 51-А, приміщення 148, м. Вінниця:

1) земельну ділянку площею 0,15 га розташована за адресою: АДРЕСА_7 , кадастровий номер: 0520655900:07:017:0100 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства; 2) нежитлову будівлю загальною площею 354 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_8 ) земельну ділянку площею 0, 0812 га, розташовану за адресою: селищна рада Стрижавська, Вінницький район, Вінницька область, кадастровий номер: 0520655900:07:017:0114 з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; 4) нежитлове приміщення в багатоквартирному житловому будинку, загальною площею 101,5 кв. м, яке складається з приміщення № 148: № 1-№ 6 на першому поверсі в багатоквартирному житловому будинку літ. «А», розташоване за адресою: АДРЕСА_6 : 5) групу нежитлових приміщень загальною площею 45,2 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_9 , внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29 жовтня 2020 року на підставі договору купівлі-продажу групи нежитлових приміщень від 29 жовтня 2020 року; 6) мікроавтобус Mercedes Benz Sprinter 316, 2009 року випуску, який зареєстрований за ТОВ «Максіекобуд» 26 липня 2022 року; 7) автомобіль Богдан DF30, 2006 року випуску, який зареєстрований за ТОВ «Максіекобуд» 15 лютого 2022 року; 8) трактор колісний Беларус 892, 2019 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстрований за ТОВ «Максіекобуд» 26 листопада 2019 року; 9) трактор колісний Беларус 1221.2, 2012 року випуску, заводський номер НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , який зареєстрований за ТОВ «Максіекобуд» 18 червня 2018 року; 10) трактор колісний Беларус 892, 2020 року випуску, заводський номер НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 , який зареєстрований за ТОВ «Максіекобуд» 10 грудня 2020 року; 11) трактор колісний Беларус 2022.3, 2013 року випуску, заводський номер НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 , який зареєстрований за ТОВ «Максіекобуд» 23 вересня 2022 року.

14. Заборонено відповідачу ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження його частки в статутному капіталі ТОВ «Максіекобуд», код ЄДРПОУ 35297385, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_6.

15. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спірне майно сторони нажили у результаті спільного проживання у шлюбі, відповідач є єдиним власником ТОВ «Максіекобуд», а тому заявлений позивачкою захід забезпечення позову є обґрунтованим та не порушуватиме законних прав і свобод інших осіб.

16. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 липня

2023 року оскаржила в апеляційному порядку особа, яка не брала участі у розгляді справи в суді першої інстанції, - ТОВ «Максіекобуд» щодо вирішення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на майно, яке зареєстровано на праві власності за ТОВ «Максіекобуд».

17. Постановою Вінницького апеляційного суду від 01 листопада 2023 року апеляційну скаргуТОВ «Максіекобуд» залишено без задоволення. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 липня 2023 року залишено без змін.

18. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки позовні вимоги про поділ майна подружжя стосуються стягнення з відповідача на користь позивачки ринкової вартості 1/2 частки в статутному капіталі

ТОВ «Максіекобуд», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність, з метою забезпечення можливості виконання рішення суду про задоволення таких позовних вимог, застосувати захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, яке зареєстроване за ТОВ «Максіекобуд».

Узагальнені доводи касаційної скарги

19. 17 листопада 2023 року ТОВ «Максіекобуд» через систему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 липня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 листопада

2023 року в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову інакладення арешту на майно ТОВ «Максіекобуд», ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.

20. Підставою касаційного оскарженняухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 28 липня 2023 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 01 листопада 2023 року ТОВ «Максіекобуд» зазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, також посилається на неврахування судами висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.

21. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що відсутні правові підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно особи, яка не є стороною у справі. Зосереджує увагу на тому, що спірне майно є власністю ТОВ «Максіекобуд» та не може належати його засновнику та його дружині. Водночас позивачкою у первісному позові заявлені вимоги про стягнення частки у статутному капіталі товариства.

22. Вважає, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання про забезпечення позову, фактично надали оцінку обставинам і доказам по суті спору, зазначивши, що спірне майно, зокрема майно, зареєстроване за

ТОВ «Максіекобуд», сторони нажили в результаті спільного проживання у шлюбі. У той же час, між сторонами спору та ТОВ «Максіекобуд» відсутній будь-який спір.

23. Додатково посилається на не дослідження судами попередніх інстанцій обставин ускладнення чи неможливості виконання рішення суду, а також співмірності застосованих заходів забезпечення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

24. Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 127/20586/23, витребувано копії матеріалів цивільної справи № 127/20586/23, необхідних для розгляду касаційної скарги.

25. 20 грудня 2023 року витяг із матеріалів цивільної справи № 127/20586/23 надійшов на адресу Верховного Суду.

26. Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

27. 12 грудня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кухар О. І., через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ «Максіекобуд», у якому, посилаючись на безпідставність доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.

28. Відзив обґрунтований посиланням на правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 19 вересня

2012 року № 17-рп/2012 у справі № 1-8/2012 положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України треба розуміти так, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

29. Водночас, у разі внесення одним із подружжя, який є учасником господарського товариства, грошових коштів чи майна у статутний капітал цього товариства, саме товариство стає їх власником, тоді як право іншого з подружжя на спільні кошти/майно трансформується в інший об`єкт - право вимоги на виплату частки у статутному капіталі товариства.

30. Зауважує, що від того чи буде перебувати у власності ТОВ «Максіекобуд» належне йому майно залежить вартість її 1/2 частки у майна товариства, а також ефективність виконання судового рішення про стягнення вартості 1/2 частки з ОСОБА_2 .

31. Додатково посилається на дії відповідача, як єдиного власника товариства, щодо відчуження нерухомого майна ТОВ «Максіекобуд» на користь своїх родичів після постановлення ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову, що підтверджує необхідність застосування заявлених нею заходів забезпечення позову.

32. 25 грудня 2023 року ТОВ «Максіекобуд» через підсистему «Електронний суд» подало до суду касаційної інстанції відповідь на відзив ОСОБА_1 , у якому зазначало про безпідставність посилання позивачки на правові висновки Конституційного Суду України та Великої Палати Верховного Суду, у зв`язку із тим, що ТОВ «Максіекобуд» не є єдиним майновим комплексом в розумінні статті 191 Цивільного кодексу України, а є створеною відповідно до законодавства України юридичною особою і самостійним суб`єктом права власності. Зосереджує увагу на відсутності у товариства будь-яких зобов`язань перед позивачкою, відсутності вимог позивачки до ТОВ «Максіекобуд».

33. 11 січня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кухар О. І., через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду заперечення на відповідь ТОВ «Максіекобуд» на відзив, у якому посилалась на безпідставність доводів відзиву щодо відсутності у ТОВ «Максіекобуд» зобов`язань перед нею, з огляду на те, що єдиним засновником та бенефіціарним власником є її чоловік, відповідач у справі ОСОБА_2 . Акцентує увагу на положеннях пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України, які передбачають можливість забезпечення позову накладенням арешту на майно, що знаходиться у інших осіб.

Позиція Верховного Суду

34. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

35. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

36. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

37. Згідно з положеннями частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

38. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому його виконанні.

39. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

40. Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).

41. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

42. У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Позов, зокрема, забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб

43. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості запропонованого заявником способу забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним способом забезпечення позову та предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

44. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

45. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

46. Колегія суддів зауважує, що з огляду на доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та положення частини першої статті 400 ЦПК України, судові рішення щодо забезпечення позову переглядаються у касаційному порядку переглядається лише в частині вирішення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, зареєстроване за ТОВ «Максіекобуд». В іншій частині ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову не оскаржувалася в апеляційному порядку, а також не оскаржується і в касаційному порядку.

47. Предметом спору по суті є поділ спільного сумісного майна, набутого за час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі. Позивачкою за первісним позовом заявлено вимоги про стягнення ринкової вартості 1/2 частки в статутному капіталі ТОВ «Максіекобуд».

48. Приписи пункту 3 частини першої статті 57 СК України, частини першої статті 69 СК України, частини першої статті 70 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.

49. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18 зазначено, що з моменту внесення грошових коштів чи іншого майна як вкладу таке майно належить на праві власності самому товариству і воно втрачає ознаки об`єкта права спільної сумісної власності подружжя (пункт 8.40 зазначеної постанови)

50. Водночас, Велика Палата Верховного Суду, частково відступаючи від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові

від 03 липня 2013 року у справі № 6-61цс13, фактично виходила з того, що частка учасника господарського товариства, набута у шлюбі за спільні кошти подружжя, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя (пункт 8.59).

51. У постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 925/1165/14 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства (пункт 6.9).

52. Позивачка має право на розрахунок вартості частки учасника товариства і визначення суми, яка належить до стягнення, виходячи саме з дійсної (ринкової) вартості майна товариства.

53. Водночас у випадку необхідності звернення стягнення на частку ОСОБА_2 у ТОВ «Максіекобуд» з метою виконання ймовірного судового рішення вартість частки має визначатися на день, що перебував накладенню арешту на частку (частина четверта статті 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

54. Встановивши, що предметом спору є, зокрема, стягнення з відповідача за первісним позовом ринкової вартості 1/2 частки в статутному капіталі ТОВ «Максіекобуд», створеного відповідачем як єдиним засновником у період перебування у зареєстрованому шлюбі, оцінивши ризик зменшення активів товариства до ухвалення рішення у цій справі, що в свою чергу може вплинути на ринкову вартість частки відповідача у статутному капіталі товариства, суди попередніх інстанцій дійшли загалом обґрунтованого висновку про наявність підстав для забезпечення позову у цій справі шляхом накладення арешту на належне ТОВ «Максіекобуд» майно.

55. Доводи касаційної скарги щодо відсутності підстав для висновку, що невжиття таких заходів забезпечення позову може в майбутньому істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, спростовуються як висновками судів попередніх інстанцій, так і діями ТОВ «Максіекобуд», єдиним засновником якого є ОСОБА_2 , щодо часткового відчуження у липні-серпні 2023 року об`єктів нерухомого майна товариства на користь пов`язаних з ним осіб після постановлення судом першої інстанції ухвали про накладення арешту на це майно (відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

56. В контексті доводів касаційної скарги щодо співмірності застосованого заходу забезпечення, колегія суддів зауважує, що метою оспорюваного забезпечення позову є збереження активів ТОВ «Максіекобуд», єдиним засновником якого є ОСОБА_2 , і об`єктивного визначення при вирішенні спору ринкової вартості частки ОСОБА_2 у статутному капіталі (майна) товариства, а також можливості задоволення вимог позивачки шляхом звернення стягнення на частку учасника товариства.

57. Відповідні заходи забезпечення позову лише тимчасово обмежують право особи на розпорядження належним йому майном, однак не впливають на реалізацію права здійснення господарської діяльності юридичної особи. Доводи касаційної скарги не містять доводів щодо негативних наслідків чи ймовірності їх настання у господарській діяльності ТОВ «Максіекобуд» внаслідок застосування судом заходів забезпечення позову.

58. Слід також звернути увагу на можливість застосування судом зустрічного забезпечення, заміни заходів забезпечення позову або їх скасування.

59. Ураховуючи наведене, суди попередніх інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин, необхідністю застосування заявленого позивачкою заходу забезпечення позову, його співмірністю щодо позовних вимог та, надавши обґрунтовану правову оцінку поданим сторонам доказам та обґрунтуванням, дійшли загалом правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в оскарженій частині.

60. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

61. Слід звернути увагу, що статтею 159 ЦПК України передбачено право особи, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

62. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів попередніх інстанційщодо застосування оспорюваного заходу забезпечення позову, Верховний Суд виходить з того, що цій справі, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання щодо необхідності й співмірності вжиття заходів забезпечення позову, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків судів.

63. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 402, 403, 406, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Максіекобуд» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 липня

2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 листопада

2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович