Постанова

від 18.01.2024 по справі 285/4711/23

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

Справа № 285/4711/23

провадження № 1-кс/0285/143/24

18 січня 2024 року м. Звягель

Слідчий суддяНовоград-Волинськогоміськрайонного судуЖитомирської області ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

клопотання старшого слідчого Слідчого відділу Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 ,

погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 ,

про арешт майна

по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023061360000011 від 01.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий звернувсядо судуз клопотанням,в якомупросить накластиарешт намайно, а саме: на транспортний засіб марки KIA CEED, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та на земельну ділянку з кадастровим номером 1820384800:03:000:0138, площею 2 га., що належить ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що начальник Звягельської квартирно-експлуатаційної частини (району) (далі - Новоград-Волинської КЕЧ району) ОСОБА_5 , будучи службовою особою, розуміючи, що діє всупереч інтересам Новоград-Волинської КЕЧ району, використовуючи своє службове становище, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, уклав договори поставки деревини дров`яної №362 від 20.09.2022 та №445 від 24.11.2022 з ТОВ ТД Лідер Продукт за завідомо завищеною ціною, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді збитків Міністерству оборони України на загальну суму 1632780,52грн.

По даному факту відкрито кримінальне провадження в рамках якого 12.01.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Підставою для звернення до суду з даним клопотанням зазначено необхідність відшкодування шкоди.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити, з підстав викладених у клопотанні.

Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість та просять відмовити у його задоволенні.

Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину (ст.170 КПК), і допускається лише, коли сторона обвинувачення доведе існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для його застосування; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, і може бути виконане завдання, для виконання якого воно подано. До останнього, зокрема, відноситься: збереження речових доказів, спеціальна конфіскація та конфіскації як виду покарання, відшкодування шкоди (цивільний позов).

Встановлено, що в провадженні поліції перебувають матеріали кримінального провадження №42023061360000011 від 01.03.2023 по факту зловживання службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

12.01.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні прокурора або слідчого, які звертаються з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Слідчий за погодженням прокурора, звертаючись до суду із даним клопотанням зазначив, що метою арешту є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). Однак, у клопотанні взагалі не вказано вартість майна на яке просять накласти арешт, а також відсутні відомості про наявність цивільного позову про відшкодування шкоди.

Згідно положень ст.171 КПК України, наведені у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до нього. На момент розгляду справи, в матеріалах судового провадження такі докази відсутні.

Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За правилами ст.132 КПК України застосування арешту не допускається, якщо не буде доведено, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимог ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно практики ЄСПЛ втручання у власність (користування) фізичних чи юридичних осіб це вимушений захід, який держава застосовує тимчасово для досягнення певного результату.

Втручання держави у володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється для задоволення суспільного інтересу.

Правомірним є арешт за умови одночасного існування критеріїв правомірності цього втручання (зокрема, законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).

Вважаю, що в даному випадку слідчимне дотримано вимоги правомірності втручання у право власності, таке втручання не відповідатимесуспільному інтересу та при цьому не враховано розумність та співмірність (справедливий баланс) обмеження права власності завданням кримінального провадження, передбаченим ст.2 КПК України.

Враховуючи викладене, відповідно до ст.132 КПК України суду не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які слідчий вказує у клопотанні про арешт майна, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 170-173, 309, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання старшого слідчого Слідчого відділу Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 про накладання арешту на майно, а саме: на транспортний засіб марки KIA CEED, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та на земельну ділянку з кадастровим номером 1820384800:03:000:0138, площею 2 га відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її винесення.

Слідчий суддя ОСОБА_1