Рішення

від 19.01.2024 по справі 120/16410/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 січня 2024 р. Справа № 120/16410/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Козятинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Козятинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо несвоєчасного та неналежного розгляду його запиту на інформацію від 10.06.2023, а також щодо розголошення конфіденційної інформації про особу позивача та його приватне і сімейне життя та особи його близьких родичів перед слідчим відділу Державного бюро розслідувань та Козятинським відділенням поліції №2 Хмільницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області.

Ухвалою від 03.11.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано пояснення, які за своїм змістом по суті є відзивом на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зазначив, що жодного інформаційного запиту позивача від 10.06.2023 на електронну адресу відповідача не надходило. Зазначив, що запит позивача від 10.06.2023 був отриманий 11.10.2023 від Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини із листом від 03.10.2023 з проханням надати відповідь на такий запит. Представник відповідача зауважив, що відповідь на запит була надана позивачу того ж дня, тобто 11.10.2023.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.

Як зазначає позивач в позовній заяві, 11.06.2023 відповідачем було отримано на офіційну електронну адресу інформаційний запит від 10.06.2023, в якому позивач просив надати наступну письмову інформацію:

1. Чи є інформація про персональні дані його особи та його близьких родичів, що містяться в актовому записі цивільного стану, конфіденційною та чи підлягає вона розголошенню?

2. Чи розголошувалась така інформація про нього та близьких його родичів у травні-червні 2021 року? Якщо так, то ким саме було прийнято рішення про розголошення вказаної інформації та на підставі якого нормативно-правового акту?

3. Чи надходив з слідчого підрозділу Державного бюро розслідувань письмовий запит до Козятинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Хмільницькому про надання відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у травні червні 2021 року про його особу та особи його близьких родичів та дітей? Якщо так, то коли і від кого такий запит надходив, в якій формі, ким підписаний, з яким змістом?

4. Чи надавав Козятинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Хмільницькому відповідь на такий запит та інформацію (відомості) з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у травні червні 2021 року про його особу та особи його близьких родичів та дітей без нашої згоди? Якщо так, то хто, коли, в якій формі та яким способом надавав таку відповідь, з яким змістом, за чиїм підписом, та на підставі якого нормативно-правового акту, чи було в розпорядженні відділу РАЦС рішення чи ухвала суду про надання такого дозволу?

5. Чи надавалась (розголошувалась) ще коли-небудь інформація з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про його особу та особи його близьких родичів та дітей без нашої згоди третім особам (перед ними)? Якщо надавалась (розголошувалась), то чи була вона надана на підставі рішення (ухвали) суду, коли надавалась та кому, в якій формі за чиїм підписом, з яким змістом та на підставі якого нормативно-правового акту? Хто і яку інформацію та відомості про нього та його близьких родичів запитував, коли, яким чином та в якому документі, з яким змістом та за чиїм підписом?

6. Чи повідомляли та яким чином мене та моїх близьких про розголошення вищевказаної інформації та її надання будь-яким запитувачам? Якщо ні, то чому?

В даному запиті позивач також просив надіслати запитувану інформацію з посиланням на пункти запиту, а також засвідчені належним чином усі копії запитів та відповідей на них, які містять інформацію про його особу та особи його близьких родичів та дітей, рекомендованим листом поштою для дотримання законних вимог охорони даних про особу та на тимчасову електронну пошту, з якої надійшов цей запит.

У відповідь на свій запит позивач отримав лист від 26.09.2023 за №742--28.22 -35/25, в якому відповідач надав наступну інформацію:

1. Відповідно до ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація актів цивільного станку проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складання актових записів цивільного стану. Інформація, що міститься в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню.

2. Протягом травня-червня 2021 року ніяких мір щодо розголошення інформації стосовно позивача та його родичів працівниками відділу не проводилось, оскільки, відповідно до ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», інформація, що міститься в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню.

3. 26 травня 2021 року до Козятинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану за № 1637/14-01-04-21 від 21.05.2021 року четвертим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 140 КК України надійшов письмовий запит щодо надання інформації про наявність актових записів про народження, шлюб, народження дітей, розірвання шлюбу та зміну імені відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

4. На наданий запит 31 травня 2021 року за вихідним №771-21.23-38 Козятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було надана відповідь у формі інформаційного листа щодо наявності актових записів про шлюб та народження дітей (так як зазначалось у запиті).

Відповідь надано відповідно до п. 19 глави ІV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5, в якому зазначено, що інформація та копії актових записів цивільного стану можуть бути витребувані на підставі ухвали (письмового запиту) суду (судді) у зв`язку за справами, що перебувають у його проваджені, а також на письмові запити Міністерства юстиції України, відділу державної реєстрації актів цивільного стану України, дипломатичного представництва та консульської установи України, нотаріуса, органу досудового розслідування, інших державних органів, якщо запит зроблено у зв`язку із здійсненням ними повноважень, зазначених актами законодавства, із зазначенням мети їх витребування.

5. 13 липня 2023 року за вихідним номером 8238/219 до Козятинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов запит від Козятинського відділення поліції № 2 Хмільницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо витребування копій актових записів про шлюб, розірвання шлюбу та народження дітей відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з оголошенням останнього в державний розшук за ухиляння від явки в судове засідання для обрання міри запобіжного заходу за вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 286 КК України.

Відповідь на запит надана відповідно до чинного законодавства у встановлений законом термін та у форматі процесуальних документів, які передбачені Державним реєстром актів цивільного стану та Інструкцією з діловодства, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», п. 19 глави ІV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5.

6. Щодо надання згоди про розголошення інформації, що міститься в Державному реєстрі актів цивільного стану та актових записах цивільного стану про реєстрацію юридичних фактів відносно позивача та членів його родини, іншим особам або будь-яким запитувачам, Козятинський відділ державної реєстрації повідомив, що відділ працює у правовому полі, не порушуючи законодавства щодо конфіденційності документів та інформації, згода позивача та членів його родини щодо направлення документів або інформації відповідно до п.19 глави ІУ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5, не передбачена.

Разом із тим, на думку позивача, відповідач протиправно, зокрема:

1. повідомив у пункті 2 відповіді неправдиву інформацію про те, що запитувана в запиті інформація (пункт 2 запиту) не розголошувалась;

2. не надав та приховав запитувану інформацію про те, ким саме було прийнято рішення про розголошення інформації про особу позивача та особи його близьких родичів;

3. не надав та приховав інформацію про те, ким підписаний був запит, що надійшов з слідчого підрозділу Державного бюро розслідувань про надання інформації відносно мене та моїх дітей; не надав інформацію від кого такий запит надходив та не надав інформацію з яким змістом надходив такий запит;

4. не надав та приховав інформацію за чиїм підписом було надано відповідь на запит про особу позивача в слідчий підрозділ Державного бюро розслідування;

5. не надав інформацію про те, чи було в розпорядженні відповідача рішення чи ухвала суду про надання дозволу на поширення (надання) інформації про позивача та його близьких членів сім`ї;

6. не надав інформації, чи надавалась (розголошувалась) інформація з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про особу позивача та особи його близьких родичів та дітей без їх згоди;

7. на надав інформацію про те, за чиїм підписом інформацію та відомості про позивача та його близьких родичів було запитувано;

8. не надав інформацію про те, чи повідомляли та яким чином позивача та його близьких про розголошення інформації та її надання будь-яким запитувачам;

9. повідомив недостовірну інформацію про те, що до відповідача надійшов запит з поліції для обрання міри запобіжного заходу за вчинення кримінального правопорушення;

10. не надав та приховав засвідчені належним чином усі копії запитів та відповідей на них, які містять інформацію про особу позивача та особи його близьких родичів та дітей;

11. не зазначив в відповіді на запит порядку оскарження відмови в наданні запитуваної інформації, яку не надав.

Також, на думку позивача, відповідач протиправно поширив і розголосив конфіденційну інформацію про особу позивача та приватне і сімейне життя та особи його близьких родичів (в т.ч. дітей) перед слідчим відділом Державного бюро розслідувань та Козятинським відділенням поліції №2 Хмільницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області без їх згоди та без рішення суду, чим вчинив втручання у особисте та сімейне життя.

Наведені вище обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 40 Конституції України держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про інформацію», інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

У відповідності до положень ст. 20 Закону України «Про інформацію», за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про інформацію», інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію»).

При цьому, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію», інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Статтею 20 Закону № 2657-XII визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Частиною 2 статті 19 Закону № 2939-VI передбачено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити:

1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до частин 1 статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

В даному випадку, в позовній заяві позивач зазначає, що 10.06.2023 відповідачем було отримано на офіційну електронну адресу його інформаційний запит.

При цьому, позивач вказує, що відповідачем протиправно порушено строк надання відповіді на його інформаційний запит.

Втім, як видно із матеріалів справи, зокрема із долученого відповідачем знімку екрану поштового клієнта з електронною адресою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який надсилався ним до Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини, в розділі вхідних повідомлень відсутні дані про надходження 10.06.2023 будь-яких листів/звернень чи/або запитів на інформацію.

При цьому, як зазначив представник відповідача, запит позивача від 10.06.2023 був отриманий ним лише 11.10.2023 від Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини із листом від 03.10.2023 з проханням надати відповідь на такий запит.

Дані обставини підтверджуються долученим відповідачем листом Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини від 03.10.2023, в додатках якого значиться копія запиту від 10.06.2023.

Крім того, представник відповідача також зазначив, що відповідь на запит була надана позивачу того ж дня, тобто 11.10.2023.

На підтвердження даних обставин відповідачем долучено також знімок екрану поштового клієнта, із якого видно, що 11.10.2023 засобами електронного поштового зв`язку було направлено відповідь ОСОБА_1 .

Дана інформація разом із знімком екрану також була направлена до Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини 12.10.2023.

При цьому, судом враховано, що надана відповідачем відповідь на інформаційний запит датована « 26.09.202» за №742--28.22 -35/25.

Проте, дата у такому форматі « 26.09.202» та вихідний номер "№742--28.22 -35/25" також міститься у листі, який був направлений відповідачем на адресу Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини на виконання листа №51414.4/К-2763.3/23/53 від 19.09.2023.

Крім того, у направленій позивачу відповіді також наявна інформація про те, що вона правлена на виконання листа №51414.4/К-2763.3/23/53 від 19.09.2023.

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що це є технічною помилкою, яка жодним чином не спростовує те, що відповідь на запит позивача була направлена 11.10.2023 після отримання копії самого запиту від Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини, що мало місце теж 11.10.2023.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що твердження позивача стосовно того, що відповідачем порушено строк надання відповіді на інформаційний запит, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду даної справи.

Таким чином, підстави для задоволення вимог даного позову про визнання протиправними дій відповідача щодо не надання у встановлений законом строк відповіді на запит від 10.06.2023, на переконання суду, відсутні.

В той же час, суд вважає обґрунтованим твердження позивача про те, що відповідач у пункті 2 відповіді на запит необґрунтовано зазначив, що протягом травня-червня 2021 року ніяких мір щодо розголошення інформації стосовно позивача та його родичів працівниками відділу не проводилось, адже дані обставини спростовуються самою відповіддю на запит позивача.

Зокрема, у відповіді на запит (пункт 3, 4) відповідач зазначив, що 26.05.2021 до Козятинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану за № 1637/14-01-04-21 від 21.05.2021 року четвертим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України надійшов письмовий запит щодо надання інформації про наявність актових записів про народження, шлюб, народження дітей, розірвання шлюбу та зміну імені відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На наданий запит 31.05.2021 за вихідним №771-21.23-38 Козятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було надана відповідь у формі інформаційного листа щодо наявності актових записів про шлюб та народження дітей (так як зазначалось у запиті).

При цьому, як видно із змісту самої відповіді за №771-21.23.23-38, остання містить інформацію про персональні дані особи позивача та його близьких родичів, що містяться в актових записах цивільного стану.

Наведені обставини вказують про те, що незалежного на запит якого саме органу, однак протягом травня-червня 2021 року відповідачем все ж таки вчинялись дії щодо поширення інформації стосовно позивача та його родичів.

Крім того, наведеною вище інформацією, яка була відображена в пунктах 3, 4 відповіді на запит, відповідач фактично надав відповідь на пункт 3 запиту на інформацію від 10.06.2023, адже зазначив, що такий запит надійшов від четвертого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому та розкрив його зміст.

З огляду на викладене, твердження позивача про те, що відповідач не надав інформацію від кого такий запит надходив та з яким змістом, судом оцінюються критично.

Поряд із цим, обґрунтованими є посилання позивача на те, що відповідачем не було надано інформацію про те, ким був підписаний запит, що надійшов з слідчого відділу Державного бюро розслідувань.

Крім того, у відповіді на запит позивача, відповідач також не надав інформацію про те, ким була підписана відповідь за №771-21.23.23-38 від 31.05.2021, яка була надіслана на адресу четвертого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, тим самим не надав інформацію, яка запитувалась позивачем (частково) в пунктах 2, 4 інформаційного запиту від 10.06.2023.

Суд також враховує, що у відповіді на запит позивача, відповідач не навів жодних обставин, які б перешкоджали надати позивачу інформацію про те, ким був підписаний запит, що надійшов з слідчого відділу Державного бюро розслідувань та надана на нього відповідь.

Також, як видно із відповіді на запит позивача, відповідач також не надав інформацію про те, чи були в розпорядженні Козятинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) рішення чи ухвала суду про надання дозволу на поширення (надання) інформації про позивача та його близьких членів сім`ї.

В той же час, суд критично оцінює твердження позивача про те, що відповідач не надав інформації про те, чи надавалась (розголошувалась) інформація з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про особу позивача та особи його близьких родичів та дітей без їх згоди, адже у відповіді на запит відповідач чітко зазначив, що така інформація надавалась на запит Козятинського відділення поліції № 2 Хмільницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Крім того, відповідач роз`яснив позивачу, що надаючи таку інформацію він керувався положеннями 19 глави ІV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5, які не передбачають отримання згоди особи, якої стосується така інформація.

Поряд із цим, дійсно, відповідачем на надано позивачу інформацію за чиїм саме підписом Козятинського відділення поліції № 2 Хмільницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області запитувалась інформація та не навів жодних обґрунтованих причин її ненадання.

Також, у відповіді на запит, відповідач не надав позивачу інформації про те, чи вчинялись Козятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) дії щодо повідомлення позивача про надання інформації про нього на запит Козятинського відділення поліції чи/або на запити будь-яких інших запитувачів інформації.

Проте суд критично оцінює твердження позивача про те, що відповідач повідомив недостовірну інформацію стосовного того, що до нього надійшов запит з поліції для обрання міри запобіжного заходу за вчинення кримінального правопорушення, адже відповідач у своїй відповіді не зазначав, що з поліції надійшов запит для обрання міри запобіжного заходу.

У своїй відповіді відповідач зазначив, що 13.07.2023 за вихідним №8238/219 до Козятинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов запит від Козятинського відділення поліції № 2 Хмільницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо витребування копій актових записів про шлюб, розірвання шлюбу та народження дітей відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з оголошенням останнього в державний розшук за ухиляння від явки в судове засідання для обрання міри запобіжного заходу за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Із наведеного слідує, що інформація була надана на запит відповідача у зв`язку з оголошенням позивача у державний розшук, а не для обрання міри запобіжного заходу.

Надана відповідачем інформація відповідає змісту запиту Козятинського відділення поліції № 2 Хмільницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Крім того, як видно зі змісту інформаційного запиту позивача, останній також просив надіслати йому засвідчені належним чином усі копії запитів та відповідей на них, які містять інформацію про його особу та особи його близьких родичів та дітей.

Разом із тим, копій таких запитів та відповідей на них відповідачем надіслано не було та у відповіді на запит жодним чином не обґрунтовано причин ненадання копій таких документів.

Щодо тверджень позивача про те, що відповідачем протиправно було розголошено інформацію про нього та членів його сім`ї перед слідчим відділу Державного бюро розслідувань та Козятинським відділенням поліції №2 Хмільницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 затверджено Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні.

Порядок видачі документів про державну реєстрацію актів цивільного стану визначено у Главі IV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні.

Відповідно до пункту 19 глави ІV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, копії актових записів цивільного стану видаються на підставі ухвали (письмового запиту) суду (судді) у зв`язку зі справами, що перебувають у його провадженні, а також на письмові запити Міністерства юстиції України, відділу державної реєстрації актів цивільного стану України, дипломатичного представництва та консульської установи України, нотаріуса, органу досудового розслідування, інших державних органів, якщо запит зроблено у зв`язку зі здійсненням ними повноважень, визначених актами законодавства, із зазначенням мети їх витребування.

З огляду на викладене, суд не вбачає ознак протиправності в діях відповідача щодо надання копій актових записів цивільного стану із інформацією про позивача та членів його родини на запити четвертого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, та Козятинського відділення поліції № 2 Хмільницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, яка запитувалась в рамках досудового розслідування кримінальних проваджень.

З приводу решти тверджень позивача, суд зазначає наступне.

Так, положеннями ч. 4 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» дійсно визначено, що у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; дату відмови; мотивовану підставу відмови; порядок оскарження відмови; підпис.

Втім, як видно із відповіді відповідача, остання дійсно не містить усієї запитуваної позивачем інформації, не містить мотивованої підстави ненадання запитуваної інформації та копій документів.

Таким чином, не дивлячись на те, що оскаржувана відповідь не містить чіткої відмови у наданні позивачу усієї запитуваної ним інформації, однак ненадання частини запитуваної інформації, на думку суду, цілком обґрунтовано розцінюється позивачем як відмова у її наданні.

Проте, порядку оскарження такої відмови відповідачем у відповіді на інформаційний запит не зазначено.

Підсумовуючи, суд приходить до висновку про те, що відповідачем здійснено неналежний розгляд інформаційного запиту позивача від 10.06.2023, що призвело до надання неповної інформації, яка запитувалась позивачем.

Відтак, такі дії відповідача належить визнати протиправними.

Визначаючись щодо позовних вимог зобов`язального характеру суд враховує наступне.

Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на вищевикладені положення, а також обставини даної справи, суд приходить до висновку, що належним та достатнім способом захисту прав позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути запит на інформацію від 10.06.2023 із урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Також, суд не вбачає підстав для задоволення вимог даного позову, які стосуються зобов`язання відповідача не допускати розголошення конфіденційної інформації про особу позивача та приватне і сімейне життя та особи його близьких родичів перед третіми особами без їх згоди або без рішення суду, адже жодних доказів того, що відповідачем буде вчинено такі дії, матеріали справи не містять.

Суд звертає увагу, що задоволення вимог позивача щодо вчинення відповідачем дій у майбутньому не відповідатиме завданню адміністративного судочинства, яке полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, а не у захисті можливого порушення такого права в майбутньому.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд також при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та дій і докази, надані стороною позивача, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити частково у визначений судом спосіб.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Козятинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо неналежного розгляду та надання неповної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 10.06.2023.

Зобов`язати Козятинський відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 10.06.2023 із урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти вимог позову, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Козятинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької облаті (вул. П. Орлика, 5, м. Козятин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 21725764)

Повний текст рішення складено 19.01.2024.

СуддяПоліщук Ірина Миколаївна