Постанова

від 16.01.2024 по справі 711/1339/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/168/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №711/1339/22 Категорія: 305010900 Позарецька С.М. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:

суддів Новікова О.М., Гончар Н.І., Фетісової Т.Л.,

за участю секретаря Новицької Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу 2-го державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до2-годержавного пожежно-рятувальногозагону Головногоуправління Державноїслужби Україниз надзвичайнихситуацій уЧеркаській області,третя особа: ОСОБА_2 ,про стягненнягрошових коштівв рахуноквідшкодування шкоди,завданої ушкодженнямздоров`я,-

в с т а н о в и в:

У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення грошових коштів в рахунок відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 05.07.2020 близько 13-30 ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автомобілем д/н НОМЕР_1 , який належить 23 ДПРЧ 2 ДПРЗ Управління ДСНС України у Черкаській області, під час виконання службових обов`язків водія вказаного транспортного засобу, рухаючись по вул. Надпільна в м. Черкаси у напрямку вул. Смілянська, виконуючи маневр повороту ліворуч на червоний сигнал світлофора, у порушення вимог п.п. 2.3. «б» та 3.1 ПДР України, скоїв зіткнення з автобусом БАЗ А079 д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.08.2021 ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності та закрито провадження на підставі ст.ст. 44, 47 КК України.

Внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, виникли від дії тупих предметів та могли виникнути при викладених обставинах. Тобто невиконання водієм ОСОБА_2 положень ПДР України стало умовами та причинами виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і, як наслідок, отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень. ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України.

Крім того, зазначено, що внаслідок отриманих позивачем травм, він втратив працездатність на період з 05.07.2020 по 30.10.2020, тобто протягом 117 днів; він не міг виконувати роботу водія та з 03.11.2020 по 30.11.2020 знову продовжив лікування. Загалом втрата працездатності ОСОБА_1 тривала понад 144 дні.

Під час лікування основної травми коліна ОСОБА_1 переніс оперативне втручання; оплату матеріалів для кісткової аутопластики здійснило ТОВ «АТП-127», де працював позивач.

Решту витрат на медичне лікування ОСОБА_1 був змушений нести самостійно; документально підтверджені витрати на лікування в період з 05.07.2020 по 30.10.2020 складають 15025,00 грн.

Станом на дату настання страхового випадку (05.07.2020) мінімальна зарплата становила 4723,00 грн. Страхове відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням позивача становило 18419,70 грн. ОСОБА_1 з 12.05.2021 встановлено 2 групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акту МСЕК серія 12ААВ №351727.

08.09.2021 Управлінням Держпраці у Черкаській області встановлено, що нещасний випадок, що стався 05.07.2020 з ОСОБА_1 , пов`язаний з виробництвом, про що складено акт спеціального розслідування нещасного випадку. З урахуванням вказаного акту обласного МСЕК №2 04.11.2021 встановлено 25% втрати професійної працездатності позивача та визначена потреба у стаціонарному лікуванні в ортопедично-травматологічному відділенні, у медичному забезпеченні та медичній реабілітації безтерміново. Загальний розмір страхового відшкодування (витрати на лікування, шкода, пов`язана із втратою працездатності) становить 103433,70 грн. Страховий ліміт за шкоду, завдану здоров`ю потерпілого (100000 грн.), а тому позивач вважав, що розмір 3433,70 грн. підлягає до стягнення з володільця джерела підвищеної небезпеки відповідача по справі.

Крім того, з урахуванням розміру мінімальної зарплати станом на 05.07.2020 та враховуючи подальше збільшення такого розміру, вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 143 682,50 грн. (розмір уточнено стороною позивача) за період з 05.07.2020 по 01.03.2022, а також безтерміново з 01.03.2022 слід стягувати з відповідача на користь позивача щомісяця 8125,00 грн.

Також позивачем у позовній заяві зазначено орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

З урахуванням викладеного остаточно позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 3433,70 грн., 143682,50 грн. та безтерміново з 01.03.2022 щомісяця по 8125,00 грн.

Ухвалою Придніпрвоського районного суду м. Черкаси від 22.09.2023 закрито провадження по справі в частині пред`явлених позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 100000,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 жовтня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти в рахунок відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я у розмірі 143 682,50 грн.

Ухвалено стягувати з 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на користь ОСОБА_1 щомісяця грошові кошти в рахунок відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я у розмірі 8125,00 грн., починаючи з 01.03.2022.

Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги адвоката у розмірі 10129,37 грн.

Стягнуто з 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області в дохід держави судовий збір у розмірі 1518, 75 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області судові витрати за проведення судової експертизи у розмірі 641,55 грн.

В іншій частині відмовлено.

В обгрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено наступне.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 3433, 70 грн., як різниці між розміром ліміту (100000,00 грн.), визначеного полісом щодо страхового відшкодування за шкоду, заподіяну здоров`ю потерпілого, розміром страхового відшкодування та розміром витрат, як зазначено у позові, які фактично поніс позивач на своє лікування, шкоду, пов`язану із втратою працездатності 103433, 70 грн., то ці вимоги відхилені судом, оскільки страховою компанією ПрАТ «УПСК» ОСОБА_1 було виплачене страхове відшкодування у розмірі 85000,00 грн., відповідно до страхового акту, що ним визнається. Позовних вимог до страхової компанії про стягнення відповідних грошових коштів в межах суми ліміту, позивач не пред`являє, а тому і у відповідача відсутні підстави для відшкодування позивачу таких коштів. Крім того, жодних належних та допустимих доказів того, що позивач поніс витрати у такому розмірі, тобто 3433,70 грн., ним до суду надано не було. Отже, ці позовні вимоги суд вважав необґрунтованими та не доведеними.

При розгляді справи, суд першої інстанції врахував висновки судово-медичної експертизи №04-01/15, якими встановлено факт прямого причинно-наслідкового зв`язку між ДТП, що мала місце 05.07.2020, отриманою позивачем ОСОБА_1 травмою середнього ступеню тяжкості та зменшенням ступеня його професійної працездатності. Відповідно, суд вважав, що зменшення ступеня професійної працездатності позивача на певний відсоток (25%) відбулося внаслідок ДТП та отриманої позивачем травми.

Отже, наявні підстави для відшкодування ОСОБА_1 шкоди, завданої йому ушкодженням здоров`я (отримання тілесного ушкодження - травми внаслідок ДТП, яка мала місце 05.07.2020 та втратою професійної працездатності з-за такої травми.

За дослідженими письмовими доказами по справі (інформація про заробіток ОСОБА_1 на підприємстві, відомості з ПФУ та ДПС), судом встановлено, що середньомісячний заробіток позивача за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок іншого ушкодження здоров`я, є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку позивача має обчислюватися, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, сума, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача за період з 05.07.2020 по 28.02.2022, в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідокушкодження здоров`я ОСОБА_1 , з урахуванням ступеня втрати його професійної працездатності, складає 143 682, 50 грн.

Відповідно до ст. 1202 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

Враховуючи, що отримана внаслідок ДТП травма у ОСОБА_1 не зменшила своїх проявів і наслідки для його здоров`я є стійкими, враховуючи розмір втрати його професійної працездатності, починаючи з 01.03.2022 і щомісяця з відповідача на користь позивача слід стягувати грошові кошти по 8125,00 грн., в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідокушкодження здоров`я ОСОБА_1 , з урахуванням ступеня втрати його професійної працездатності.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, 2 державний пожежно-рятувального загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що рішення суду у частині задоволених позовних вимог ухвалено з недотриманням норм матеріального права та неповним з`ясуванням судом фактичним обставин справи, тому просив його скасувати у задоволеній частині позову та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказував, що судом безпідставно не взято до уваги ту обставину, що причинно-наслідковий зв`язок між травмою отриманою при ДТП та ступенем втрати професійної працездатності відсутній.

Зазначає, що з долученої позивачем до позовної заяви довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії № 351727 виданої міжрайонною МСЕК №4, серед вказаної причини настання інвалідності вказано загальне захворювання, що виключає причинно-наслідковий зв`язок травм отриманих при ДТП з настанням інвалідності та втратою професійної працездатності.

Судом не враховано, що висновком експертизи № 04-01/15 зазначено, що встановлення позивачу 2 групи інвалідності не пов`язане з травмою, яку він отримав під час ДТП 05.07.2020.

Висновок суду, що ступінь втрати професійної працездатності згідно довідки обласної МСЕК № 068622 від 04.11.2021 є окремим документом і не пов`язано з довідкою МСЕК про встановлення групи інвалідності не узгоджується з доказами у справі, оскільки з позовної заяви вбачається, що довідка МСЕК про встановлення позивачу 2 групи інвалідності 12.05.2021 є первинним документом на підставі якого, потім було видано довідку обласної МСЕК № 068622 від 04.11.2021 про розмір втрати професійної працездатності.

Звернуто увагу, що між встановленням групи інвалідності та ступенем втрати професійної працездатності минуло півроку, що вказує на те, що на момент встановлення групи інвалідності у позивача була відсутня будь-яка втрата професійної працездатності.

У справі відсутні докази втрати позивачем професійної працездатності, що пов`язане з виконанням трудових обов`язків на посаді водія під час роботи у ПрАТ «Черкаське АТП 17127» та безпосередньо при ДТП 05.07.2020 року.

Зазначає, що враховуючи те, що позивач є добровільно застрахованою особою, ЄСВ за якого сплачено його роботодавцем ПрАТ «Черкаське АТП 17127», у разі підтвердження втрати ним професійної працездатності пов`язаної з ДТП, одноразову виплату позивачу має здійснювати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.

З матеріалів справи, зокрема з довідки ОК-5 вбачається, що позивач отримував кошти із фонду соціального страхування, як застрахована особа. Тому підстав для стягнення коштів з винуватця ДТП немає, оскільки саме для таких випадків і передбачено страхування.

Щодо розрахунку щомісячного відшкодування, то його на думку відповідача, здійснено невірно, оскільки розмір заробітної плати чи розмір мінімальної заробітної плати береться за місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я, однак з невідомих причин та без жодного обґрунтування було взято за основу поточний розмір мінімальної заробітної плати не до настання ушкодження здоров`я, а на період звернення до суду.

Для обчислення відшкодування має братися 4448,00 грн., що є визначеною середньою мінімальною заробітною платою за останні 12 місяців до настання ДТП, 4448,00 грн. х 5 х 25% = 5560,00 грн.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Судова колегія, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно з вимогами частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Оскільки судове рішення оскаржено відповідачем у задоволеній частині позову, тому перегляду судом апеляційної інстанції рішення суду підлягає тільки у даній частині.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 05.07.2020 близько 13-30 ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автомобілем д/н НОМЕР_1 , який належить 23 ДПРЧ 2 ДПРЗ Управління ДСНС України у Черкаській області, під час виконання службових обов`язків водія вказаного транспортного засобу, рухаючись по вул. Надпільна в м. Черкаси у напрямку вул. Смілянська, виконуючи маневр повороту ліворуч на червоний сигнал світлофора, у порушення вимог п.п. 2.3. «б» та 3.1 ПДР України, скоїв зіткнення з автобусом БАЗ А079 д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.08.2021 (справа №711/4559/21), з врахуванням ухвали суду від 12.08.2021 про виправлення описки у судовому рішенні, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності та закрито провадження на підставі ст.ст. 44, 47 КК України.

Внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, виникли від дії тупих предметів та могли виникнути при викладених обставинах. Невиконання водієм ОСОБА_2 положень ПДР України стало умовами та причинами виникнення і настання даної ДТП і знаходяться у причинному зв`язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП, а саме отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень. ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України.

08.09.2021 Управлінням Держпраці у Черкаській області встановлено, що нещасний випадок, що стався 05.07.2020 з водієм ОСОБА_1 (працював у ПрАТ «Черкаське АТП 17127» і виконував на час ДТП трудові обов`язки виїхав автобусом на лінію за номером 102 за маршрутом «Черкаси-Бузуків»), пов`язаний з виробництвом, про що складено акт спеціального розслідування нещасного випадку (форма Н-1/П). Він отримав травму правої ноги - діагноз, який встановлений закладом здоров`я перелом дистального відділу великогомілкової кістки зі зміщенням. Крім того, зазначено, що нещасний випадок, що стався 05.07.2020 із ОСОБА_1 , визнано пов`язаним з виробництвом.

Внаслідок отриманих позивачем травм, він втратив працездатність на період з 05.07.2020 по 30.10.2020, тобто протягом 117 днів; він не міг виконувати роботу водія та з 03.11.2020 по 30.11.2020 знову продовжив лікування, а загалом втрата працездатності ОСОБА_1 тривала понад 144 дні, про що свідчать лікарняні листки непрацездатності.

З урахуванням вказаного акту обласного МСЕК №2 04.11.2021 встановлено 25% втрати професійної працездатності ОСОБА_1 та визначена потреба у стаціонарному лікуванні в ортопедично-травматологічному відділенні, у медичному забезпеченні та медичній реабілітації безтерміново.

Відповідно до довідки до акта МСЕК серія 12ААВ №351727 від 18.05.2021, ОСОБА_1 встановлена 2 група інвалідності за загальним захворюванням безтерміново, протипоказання значні фізичні та психоемоційні навантаження; лікування та нагляд невропатолога, кардіолога, сімейного лікаря, сан-кур лікування, РОП «Астра» (підстава акт огляду МСЕК №1609).

Позивач звертався із заявою від 09.02.2022 до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» щодо страхового відшкодування, що зокрема підтверджується його заявою, а також зверненням адвоката від 24.11.2021 та чеком Укрпошта від 24.11.2021.

Відповідно до полісу №АО4388859 страхова компанія ПрАТ «УПСК», транспортний засіб д/н НОМЕР_1 , марка ЗИЛ 131.

За даними розписки, складеної ОСОБА_1 від 07.07.2020, ним отримано від ОСОБА_2 грошову допомогу у сумі 10000,00 грн. на лікування у зв`язку із травмою, отриманою під час ДТП 05.07.2020.

Відповідно до листа генерального директора ПрАТ «Черкаське АТП 17127» №103 від 26.04.2022, ОСОБА_1 з 05.07.2020 після ДТП на іншу легшу роботу у межах підприємства не переводився, звільнений за угодою сторін за ст. 36 КЗпП України (наказ №31-к від 01.12.2020.

Відповідно до пояснень позивача та його представника, а також за даними платіжного доручення №25686 від 19.07.2022, ОСОБА_1 отримав від ПрАТ «УПСК» страхове відшкодування у розмірі 85000,00 грн., на підставі страхового акту №ОЦ/049/000/22/0005 від 19.07.2022 без ПДВ.

Отже, під час розгляду справи за заявою позивача ухвалою суду від 22.09.2022 закрите провадження щодо позовних вимог, пред`явлених ним до відповідача ПрАТ «УПСК» щодо стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди.

Під час розгляду справи судом досліджена інформація, отримана від ГУ ДПС у Черкаській області від 03.08.2022 щодо джерел доходу, сум доходу та сум утриманого з них податку ОСОБА_1 за період з 01.06.2020 по 31.03.2022, а також відомості з ГУ ПФУ в Черкаській області від 04.08.2022 щодо ОСОБА_1 , як застраховану особу Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5 з липня 2020 по квітень 2022.

Крім того, досліджені судом документи, які надані на запит суду КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» від 05.08.20221 №796/01-09/1, зокрема щодо створення комісії, Положення про обласну МСЕК №2, Положення про міжрайонну МСЕК №4, медико-експертну справу щодо ОСОБА_1 №10-27, акти 3204 та 1609 огляду МСЕК, індивідуальну програму реабілітації інваліда № 1599 та наявні інші медичні документи. Крім того, з копії трудової книжки вбачається, що 03.12.2020 ОСОБА_1 став на облік у Черкаський міський центр зайнятості.

Відповідно до висновку судової-медичної експертизи №04-01/15 (дата закінчення експертизи 16.05.2023), ОСОБА_1 під час ДТП, що мала місце 05.07.2020, було спричинене тілесне ушкодження перелом проксимального відділу правої великогомілкової кістки, що призвело до вальгусної деформації правого колінного суглобу та обмеження рухів в ньому. Таке обмеження рухів в колінному суглобі відповідає основному діагнозу, вказаному в акті №3204 огляду МСЕК від 04.11.2021, безпосередньо пов`язано з травмою, отриманою ОСОБА_1 під час ДТП, що сталася 05.07.2020 та відповідно до п.13.4.1 Критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків (затверджено наказом МОЗ України від 05.06.2012 №420), відповідає 10-20% втрати професійної працездатності.

Експерти вважають, що встановлена ОСОБА_1 в акті № 3204 огляду МСЕК від 04.11.2021, втрата професійної працездатності у розмірі 25% є обґрунтованою та пов`язана з травмою, отриманою під час ДТП, що сталася 05.07.2020. На даний час травма, отримана ОСОБА_1 під час ДТП, що сталася 05.07.2020, не зменшила своїх проявів з моменту його огляду 04.11.2021, а тому такі наслідки для здоров`я можна вважати стійкими. У ОСОБА_1 відбулося загоєння ушкодження, отримано зрощення перелому. Експерти вважають, що на підставі документів, що додані до акту №3204 огляду МСЕК від 04.11.2021, можна було обґрунтовано встановити розмір втрати професійної працездатності у розмірі 25%. Встановлення ОСОБА_1 , згідно акту № 1609 огляду МСЕК від 18.05.2021 ІІ групи інвалідності, пов`язане з наявністю у нього захворювань, і не пов`язане з травмою, яку він отримав під час ДТП, що сталася 05.07.2020.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За загальним правилом майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як встановлено судом, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 серпня 2021 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності та закрито провадження на підставі ст.ст. 44, 47 КК України.

Даною ухвалою встановлено, що ОСОБА_2 05.07.2020 близько 13-30, керуючи технічно справним автомобілем д/н НОМЕР_1 , який належить 23 ДПРЧ 2 ДПРЗ Управління ДСНС України у Черкаській області, під час виконання службових обов`язків водія вказаного транспортного засобу, рухаючись по вул. Надпільна в м. Черкаси у напрямку вул. Смілянська, виконуючи маневр повороту ліворуч на червоний сигнал світлофора, у порушення вимог п.п. 2.3. «б» та 3.1 ПДР України, скоїв зіткнення з автобусом БАЗ А079 д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Отже, ухвалою суду є доведеною вина ОСОБА_2 у кримінальному правопорушенні, передбаченому статтею 286 частиною першою КК України, та у завданні в результаті ДТП потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень у вигляді травми правого колінного суглобу з багатоуламковим переломом зовнішнього виросту правої великогомілкової кістки, саднами м`яких тканин суглобу, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, які виникли від дії тупих предметів та могли виникнути при вище зазначених обставинах.

Таким чином, установлено, що внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_2 , потерпілому ОСОБА_1 завдані наведені вище середньої тяжкості тілесні ушкодження, та про те, що причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями ОСОБА_2 та наслідками, що настали, доведені ухвалою суду, що набрала законної сили, та додатковому доведенню не підлягають.

Як передбачено статтею 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв`язку з втратою здоров`я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

Відповідно до частини першої статті 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

З акту обласного МСЕК №2 04.11.2021 встановлено 25% втрати професійної працездатності ОСОБА_1 та визначена потреба у стаціонарному лікуванні в ортопедично-травматологічному відділенні, у медичному забезпеченні та медичній реабілітації безтерміново.

При цьому, у даному Акті зазначено медико-соціальний анамнез: травма виробнича 05.07.2020, Акт Н-1/П від 03.09.2021. Госп. В ІІІ МЛ, де 08.05.2020 виконано МОС; основний діагноз: консолідований в/суглобовий перелом латерального виростку з наявністю фіксаторів (травма виробнича 05.07.2020). з наявністю фіксаторів (МОС 08.07.2020), посттравматичний правобічний гонартроз, Ro-ІІ ст. Помірне порушення функції опори та ходи.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №04-01/15, яка проведена в межах розгляду даної справи, встановлено факт прямого причинно-наслідкового зв`язку між ДТП, що мала місце 05.07.2020, отриманою позивачем ОСОБА_1 травмою середнього ступеню тяжкості та зменшенням ступеня його професійної працездатності.

Отже, зменшення ступеня професійної працездатності позивача на 25% відсотків відбулося внаслідок ДТП та отриманої позивачем травми, що підтверджено належними доказами у справі, а тому доводи апеляційної скарги про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між втратою професійної працездатності та травмою отриманою при ДТП є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи відповідача у тій частині, що довідка МСЕК про встановлення позивачу 2 групи інвалідності 12.05.2021 є первинним документом на підставі якого, потім було видано довідку обласної МСЕК № 068622 від 04.11.2021 про розмір втрати професійної працездатності.

Встановлення групи інвалідності потерпілих, причини і часу її виникнення провадиться в усіх випадках медико-соціальними експертними комісіями МСЕК. Ступінь втрати професійної працездатності (у процентах), потребу в додаткових видах допомоги визначають: МСЕК якщо шкода була заподіяна у зв`язку з виконанням працівником трудових обов`язків (в тому числі на шляху до роботи і з роботи); судово-медичною експертизою в решті випадків.

Колегія суддів вважає, що дані довідки МСЕК не є взаємопов`язаними, оскільки 2 група інвалідності встановлена позивачу у зв`язку з загальним захворюванням (наслідки інфаркту мозку), а довідкою МСЕК № 068622 від 04.11.2021 визначено саме втрату професійної працездатності, яка не пов`язана з діагнозом, який став підставою для встановлення групи інвалідності, а пов`язаний саме з отриманою травмою при ДТП.

Вказане також підтверджено висновком судово-медичної експертизи №04-01/15 від 22 вересня 2022 року, в якій зазначено, що встановлення ОСОБА_1 , згідно акту №1609 огляду МСЕК від 18.05.2021 2 групи інвалідності, пов`язане з наявністю у нього захворювань, і не пов`язане з травмою, яку він отримав під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 05.07.2020 року.

Відповідно до статті 1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

За дослідженими письмовими доказами по справі (інформація про заробіток ОСОБА_1 на підприємстві, відомості з ПФУ та ДПС), встановлено, що середньомісячний заробіток позивача за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок іншого ушкодження здоров`я, є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку позивача має обчислюватися, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Згідноіз Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»у 2020 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить: з 1 січня 4723,00 гривні, з 1 вересня - 5000 ,00 гривень. Згідноіз Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»у 2021 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить: з 1 січня 6000,00 гривень, з 1 грудня 6500,00 гривень. Згідноіз Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»у 2022 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить: з 1 січня 6500,00 гривень, з 1 жовтня 6700,00 гривень.

З урахуванням визначеного законом розміру мінімальної заробітної плати та враховуючи початок його обчислення саме з моменту ДТП (05.07.2020), колегія суддів вважає визначений судом сукупний розмір відшкодування шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров`я позивача з урахуванням ступеня втрати його професійної працездатності у розмірі 143682, 50 грн. правильним.

Щодо розрахунків наведених відповідачем у апеляційній скарзі у частині щомісячних платежів, то колегія суддів вважає їх помилковими.

Впостанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року справі № 476/72/17 (провадження № 61-13283св18) зроблено висновок, що "відповідно до частини першоїстатті 1202 ЦК Українивідшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. Згідно з частиною другоюстатті 1208 ЦК Україниза заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду. Аналіз зазначеної норми закону дає підстави для висновку, що вона спрямована на забезпечення реальності захисту інтересів потерпілого й повноти відшкодування, оскільки відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, є тривалим у часі процесом. Таким чином, з моменту прийняття судом рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, особа має право на його збільшення у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати".

Втрачений позивачем щомісячний заробіток, починаючи з 01 березня 2022 року складає 8125,00 грн. (6500,00 грн. (розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.03.2022 року) х 5 х 25%).

Отже, визначений судом першої інстанції розмір щомісячного відшкодування розрахований у відповідності до вимог закону.

Щодо тверджень про те, що позивач є добровільно застрахованою особою, єдиний соціальний внесок за якого сплачено його роботодавцем ПрАТ «Черкаське АТП 17127», у разі підтвердження втрати ним професійної працездатності пов`язаної з ДТП, одноразову виплату позивачу має здійснювати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України відповідного міста чи області, то колегія суддів вважає, що виплати здійснені позивачу державними органами у зв`язку з втратою працездатності, не звільняє відповідача, як винуватця ДТП в результаті якої ОСОБА_1 втратив професійну працездатність, від деліктної відповідальності та відшкодування шкоди позивачу.

Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв`язку з втратою здоров`я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів (частина 3 статті 1195 ЦК України).

Приходячи до переконання про відхилення апеляційної скарги, колегія суддів також бере до уваги положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (пункт 32 рішення від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Пункт 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справах Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу 2-годержавного пожежно-рятувальногозагону Головногоуправління Державноїслужби Україниз надзвичайнихситуацій уЧеркаській областізалишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текстпостанови складено 22січня 2024року.

Судді