Постанова

від 22.01.2024 по справі 621/4431/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року

м. Харків

справа № 621/4431/23

провадження № 22-ц/818/696/24

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого-судді - Тичкової О.Ю.,

суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Нижньобишкинська селищна рада Чугуївського району

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 13 грудня 2023 року постановлену у складі судді Вельможної І.В.,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання факту спадкування частини земельної ділянки розміром 3,125 га з цільовим призначенням - пасовища з загальної площі земельної ділянки у розмірі 7,38 га, що набула у власність ОСОБА_2 внаслідок розпаювання земель КСП "Донецьке".

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 23 листопада 2023 року позов було залишено без руху через невідповідність позовної заяви вимогам статей 175 і 176 Цивільного процесуального кодексу України та позивачці надано строк для усунення недоліків.

Відповідно до вказаної ухвали позивачу необхідно було усунути недоліки шляхом виконання вимог пунктів 5 - 10 частини 3 статті 175 ЦПК України, а саме надання доказів, що підтверджують вказані в позові обставини, повідомлення про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; посилання на докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; - підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вищезазначена ухвала була отримана позивачкою 07.12.2023 та 11.12.2023 до канцелярії суду надано позовну заяву на її виконання.

Проте , суд дійшов висновку, що позивачем було усунуто недоліки лише щодо зазначення (підтвердження) про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Інші недоліки визначені усунуто не було.

Тому ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 13 грудня 2023 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд припустився надмірного формалізму.Зі змісту позовної заяви убачається, що нею була зазначена інформація, яку суд вважав відсутньою, що стало підставою для залишення позовної заяви без руху.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За правилом пункту 6 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно приписів частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві(заявникові) (пункт 6 частини 1 статті 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів частини 13 статті 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частинами першої та третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За правилами ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити між іншим відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 23 листопада 2023 року позов було залишено без руху, позивачці надавався строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення копії ухвали.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що подана заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а саме позивачу необхідно було виконати вимоги пунктів 5 - 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

ОСОБА_1 11.12.2023 на виконання ухвали від 23.11.2023 надала нову позовну заяву.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 13 грудня 2023 року позовну заяву повернуто позивачеві, оскільки останньою не в повній мірі виконані вимоги викладені в ухвалі про залишення без руху позовної заяви.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Залишаючи без руху позовну заяву суд першої інстанції посилався на невідповідність заяви ст. 175 ЦПК України.

Суд першої інстанції зазначав, що до позовної заяви не додано постанову про відмову у нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, що не ввійшла до спадкової маси.

Також зазначаючи відповідачем Нижньобішкинську селищну раду Чугуївського району позивач не надав доказів, які б свідчили про наявність спору між нею та відповідачам.

Крім того, зазначено, що відповідачем у справі зазначено Нижньобишкінську селищну раду Чугуївського району ( код 04397626). Проте, відповідно до розпорядження КМУ с. Нижній Бішкин Чугуївського району увійшло до Слобожанської територіальної громади із центром у смт Слобожанське Чугуївського району Харківської області. Таким чином, суб`єктивний склад даної справи потребував уточнень.

В позовній заяві позивачем з посиланням на статтю 84 Цивільного процесуального кодексу України заявлено клопотання про витребування від відповідача доказів, проте зміст та форма заявленого клопотання не відповідає положенням статті 84 Цивільного процесуального кодексу України.

Положення статті 185 ЦПК України щодо повернення заяви застосовуються в тому випадку, коли особа не виконала вимоги ухвали про залишення заяви без руху, можливе лише в тому випадку, коли особа отримала копію відповідної ухвали, але ухилилась від виконання вимог, зазначених в ній.

Проте, судова колегія звертає увагу на те, що висновки суду, що позивачем не виконані вимоги ухвали є необгрунтованими, а зазначені в ухвалі суду першої інстанції обставини не є підставами для залишення позовної заяви без руху та як наслідок постановлення ухвали про повернення позовної заяви.

Проте, суд першої інстанції на зазначене увагу не звернув, та необгрунтовано залишив без руху позов.

Положення статті 185 ЦПК України щодо повернення заяви застосовуються в тому випадку, коли особа не виконала вимоги ухвали про залишення заяви без руху, можливе лише в тому випадку, коли особа отримала копію відповідної ухвали, але ухилилась від виконання вимог, зазначених в ній.

Позивачем було виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху в частині, що позивачкою не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим саме предметолм та з тих самих підстав, а також зазначено що інших судових витрат окрім судового збору понесено не буде. В частині не надання нотаріальної відмови, встановлення належного відповідача, надання доказів не є підставою для залишення без руху позовної заяви.

З огляду на викладене не можна вважати, що позивачка отримавши копію ухвали про залишення позовної заяви без руху, ухилилась від виконання зазначених в ній вимог.

Згідно висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 5 серпня 2020 року у справі № 177/1163/16-ц , встановлено, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право людини на доступ до правосуддя, а ст. 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції.

Враховуючи, викладене, а також те, що судом першої інстанції всебічно не було досліджено позовну заяву ОСОБА_1 , що призвело до залишення її без руху та в майбутньому до її повернення, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 13 грудня 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За таких обставин висновок суду про те, що позивачем у строк визначений в ухвалі недоліки позовної заяви усунуто не в повному обсязі ґрунтується лише на припущеннях та не відповідає вимогам закону.

Оскільки оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, апеляційну скаргу належить задовольнити, ухвалу суду - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 374, 379, 382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 13 грудня 2023 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 ЦПК України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 січня 2024 року.

Головуючий О.Ю.Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук