Постанова

від 10.01.2024 по справі 924/691/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року Справа № 924/691/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Захарова М.О.

за участю представників сторін:

позивача Приватного підприємства "Ліс-М" - не з`явилися

відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Олешинське" - не з`явилися

відповідача Приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Красовської Наталії Вікторівни - не з`явилися

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу позивача Приватного підприємства "Ліс-М"

на додаткове рішення господарського суду Хмельницької області від 10.04.2023 р.

у справі № 924/691/22

за позовом Приватного підприємства "Ліс-М"

до відповідачів:

1. Товариства з додатковою відповідальністю "Олешинське"

2. Приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Красовської Наталії Вікторівни

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області

про скасування державної реєстрації та скасування рішення

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2023 р. у справі № 924/691/22 заяву відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Олешинське" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Відповідно до додаткового рішення підлягає стягненню з позивача Приватного підприємства "Ліс-М" на користь відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Олешинське" 20000,00 грн. адвокатських витрат.

Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, позивач Приватне підприємство "Ліс-М" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення господарського суду Хмельницької області від 10.04.2022 р. у справі № 924/691/22.

Скаржник звертає увагу, що копія заяви про ухвалення додаткового рішення позивачу надіслана не була, і така обставина підтверджується самою заявою відповідача про ухвалення додаткового рішення, у якому серед додатків відсутні докази надіслання заяви позивачу.

Зазначає також, що суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення, порушив норми ч. 2, 3 ст. 221, ч. 3 ст. 244 ГПК України та фактично позбавив позивача можливості на участь у судовому засіданні при вирішенні питання розподілу судових витрат та право на подання заяви про зменшення судових витрат і можливості доводити неспівмірність цих витрат.

Посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25.01.2022 р. у справі № 910/21095/20 та від 04.11.2021 р. у справі № 908/3408/20, і доводить, що суд першої інстанції не дотримався вимог господарського процесуального законодавства, зокрема норм ст.. 221,244 ГПК України, що є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Також скаржник доводить, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про обґрунтованість суми гонорару і вважає, що такі висновку суду суперечать актуальній практиці Верховного Суду, а сума правової допомоги є суттєво завищеною.

Враховуючи предмет спору, незначну складність справи та враховуючи, що суд першої інстанції для винесення рішення фактично не використовував правові позиції, викладені відповідачем у процесуальних документах, тому розмір витрат на оплату послуг адвоката, заявлений відповідачем, є неспівмірним із обсягом наданих адвокатом послуг та значенням справи для сторони, а тому підлягає зменшенню.

Скаржник звертає увагу на позиції Верховного Суду, зокрема, викладені у постанові від 12.01.2023 р. у справі № 910/8342/21 щодо неспівмірності фіксованої суми гонорару.

Зазначає, що статтею 126 ГПК України не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Скаржник просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області 10.04.2023 р. у справі № 924/691/22. При цьому скаржник не наводить суму, яка на його думку є співмірною із складністю справи.

Відповідач ТДВ «Олешинське» подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив проти доводів скаржника.

Відповідач доводить, що вимога ПП "Ліс-М" про скасування додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2023 р. є безпідставною, оскільки не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Тому відповідач просить відмовити у задоволені апеляційної скарги ПП "Ліс-М" на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2023 р. у справі № 924/691/22.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Маціщук А.В. судове засідання 05 вересня 2023 року не відбулося.

07.09.2023 р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла ухвала Верховного суду від 06.09.2023 р. у справі № 924/691/22, якою витребовуються матеріали справи № 924/691/22 з Північно-західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до ухвали від 11.09.2023 р. Північно-західним апеляційним господарським судом зупинено провадження з розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Ліс-М" на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 10 квітня 2023 року у справі № 924/691/22 до завершення перегляду касаційним господарським судом у складі Верховного Суду постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 р. та рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.03.2023 р. у справі № 924/691/22 та повернення усіх матеріалів справи до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Постановою Верховного Суду від 04.10.2023 р. касаційну скаргу Приватного підприємства "Ліс-М" залишено без задоволення. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 р. та рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.03.2023 р. у справі № 924/691/22 - залишено без змін.

11.12.2023 р. матеріали справи № 924/691/22 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 р. поновлено провадження з розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Ліс-М" на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 10 квітня 2023 року у справі № 924/691/22.

В судове засідання 10.01.2024 р. представники сторін не з`явилися, тоді як були повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку, що підтверджено довідками про доставку електронного листа /а.с.11-12 у т.3/.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Визначальним з урахуванням наведених норм є можливість розгляду справи в даному судовому засіданні, а не явка в судове засідання представників сторін/учасників.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення учасників справи про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі представників сторін.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку наведених скаржником обставин та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Позивач Приватне підприємство «Ліс-М» звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Олешинське» про скасування державної реєстрації речового права власності на нерухоме майно, припинивши право власності ТзДВ „Олешинське на об`єкт нерухомого майна хімсклад.

Відповідач ТДВ «Олешинське» подав відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти доводів позивача. Одночасно відповідач заявив про відшкодування витрат позивача на правничу (правову) допомогу, орієнтовний розмір витрат значений у сумі 9000,00 грн. /а.с. 50-55 у т. 1/. Відзив був надісланий позивачу, що підтверджується листом з описом вкладення /а.с. 60 у т.1/.

13.12.2022 р. позивач ПП «Ліс-М» подав заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої просив суд першої інстанції скасувати рішення приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Красовської Н.В. про припинення права власності ТОВ «Олешинське» на спірне майно та скасувати таке право власності в ДРРП. Така заява була прийнята судом першої інстанції до розгляду по суті. Отже судом розглянуто спір про скасування державної реєстрації речового права власності на нерухоме майно, припинивши право власності ТзДВ „Олешинське на об`єкт нерухомого майна хімсклад та про скасування рішення приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Красовської Н.В. про припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності Товариства з додатковою відповідальністю "Олешинське" на об`єкт нерухомого майна хімсклад.

Перед судовими дебатами 30.03.2023 р. відповідач ТДВ «Олешинське» подав письмову заяву, у якій зазначив, що розмір судових витрат, які сторона відповідача понесла у зв`язку із розглядом справи № 924/691/22 становить 20000,00 грн. Також відповідач заявив, що відповідні докази, а саме: копія договору про здійснення представництва/захисту (надання правничої допомоги) від 24.10.2022 р., копія додаткової угоди від 20.12.2022 р. до договору, копія рахунків до договору та додаткової угоди, копія акту виконаних робіт, копія розрахункових документів будуть подані відповідачем протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення у справі /а.с. 158-159 у т. 1/.

Представник позивача та представник відповідача ТДВ «Олешинське» були присутні у судовому засіданні 30.03.2023 р. під час проголошення рішення суду.

Відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.03.2023 р. у справі № 924/691/22 Приватному підприємству "Ліс-М" відмовлено у задоволенні позову ТДВ „Олешинське про: скасування в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації прав ТзДВ «Олешинське» згідно запису номер 185114216 від 10.01.2017, припинивши право власності ТзДВ «Олешинське» на об`єкт нерухомого майна хімсклад, загальною площею 1104, 8 кв. м, розташованого на території Олешинської сільради; про скасування рішення приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Красовської Н.В. про припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності Товариства з додатковою відповідальністю "Олешинське" на об`єкт нерухомого майна - хімсклад, згідно з рішенням № 65114662 від 12.10.2022 р.

04.04.2023 р. відповідач ТДВ «Олешинське» подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 924/691/22, відповідно до якої просив стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в сумі 20000,00 грн. /а.с. 167-169 у т. 1/.

До заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачем додано копію договору про здійснення представництва/захисту (надання правничої допомоги) від 24.10.2022 р. /а.с. 170 у т. 1/, копію додаткової угоди до договору від 20.12.2022 р. /а.с. 171 у т. 1/, рахунок від 24.10.2022 р. № 1 на оплату 7000 грн. /а.с. 172 у т. 1/, рахунок від 20.12.2022 р. № 2 на 13000 грн./а.с. 173 у т. 1/, акт приймання-передачі наданих послуг від 12.01.2023 р. /а.с. 174 у т. 1/, акт приймання-передачі наданих послуг від 09.03.2023 р. /а.с. 175 у т. 1/, та платіжні доручення від 04.11.2022 р. № 1710 на 7000 грн., від 09.03.2023 р. № 1807 на 13000 грн. /а.с. 176-177 у т. 1/.

Докази надсилання такої заяви із доказами іншим учасникам справи відсутні.

Відповідно до додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2023 р. заяву відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Олешинське" про стягнення з позивача Приватного підприємства "Ліс-М" витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20000 грн. задоволено.

Обґрунтовуючи таке рішення, суд першої інстанції зазначив, що надані відповідачем докази є належними та доводять, що відповідачу на підставі договору надано професійну правничу допомогу у даній справі адвокатом Барилюк А.О., а відповідач прийняв та оплатив надані послуги в сумах 7000 грн. і 13000 грн., що свідчить про обгрунтованість поданої заяви та необхідність відшкодування відповідачу понесених витрат на професійну правничу допомогу (враховуючи, що у позові відмовлено) у заявленому розмірі відповідно до ст. 126 ГПК України.

Колегія суддів за результатом розгляду апеляційної скарги встановила порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Так, порядок ухвалення судом рішення про судові витрати визначений нормами ст..ст.129, 221, 244 ГПК України.

Так, відповідно до норм ст..221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог; суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3,4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі і в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Отже, у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, а подає такі докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то правила щодо реалізації учасниками справи їх права на участь в судовому засіданні з розгляду заяви про розподіл судових витрат згідно з частиною четвертою статті 244 ГПК України є спеціальними та повинні застосовуватися системно з приписами частини другої статті 221 ГПК України, яка визначає обов`язок суду призначити судове засідання відповідно до процедури розгляду справи яка була визначена судом для розгляду справи в цілому (загального, спрощеного чи письмового провадження).

Велика Палата Верховного Суду постанові від 05.07.2023 р. у справі № 911/3312/21 дійшла висновку, що у процедурі розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення суду належить забезпечити сторонам у справі можливість бути повідомленими про розгляд заяви та надати свої заперечення щодо розміру витрат, які заявник намагається компенсувати за рахунок протилежної сторони. Ключовими в цьому аспекті є приписи частини другої статті 221 ГПК України, які в імперативному порядку встановлюють, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання.

Положення частини четвертої 244 ГПК України про те, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання, не виключають обов`язку суду повідомити сторони про призначення судового засідання з розгляду заяви про розподіл судових витрат відповідно до частини другої статті 221 ГПК України чи повідомити їх про прийняття заяви до розгляду (якщо провадження у справі є письмовим).

Також при розгляді цієї заяви суд повинен забезпечити сторонам дотримання принципів змагальності, рівності в судочинстві, реалізацію права сторони «бути вислуханою» як передумови того, що вона була «почута», що є складовою права на справедливий суд (рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України», заява №4909/04 від 10 лютого 2010 року).

Такі висновки Великої Палати Верховного Суду враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.

Отже, суд має забезпечити сторонам дотримання принципів змагальності шляхом повідомлення сторони про призначення судового засідання з розгляду заяви про розподіл судових витрат відповідно до частини другої статті 221 ГПК України, враховуючи, що справа розглянута судом першої інстанції в порядку загального позовного провадження.

Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції всупереч наведеним нормам після надходження від відповідача заяви про ухвалення додаткового рішення з метою розподілу судових витрат (витрат на правничу допомогк) судове засідання не призначив і розглянув таку заяву без повідомлення сторони.

Таке порушення норм процесуального права судом першої інстанції є обов`язковою підставою для скасування судового рішення на підставі п.3 ч.3 ст. 277 ГПК України. Так, відповідно до ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, у випадку, зокрема, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

За таких обставин додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2023 р. у справі № 924/691/22 підлягає скасуванню.

З метою розподілу судових витрат (витрат на правничу допомогк) колегією суддів встановлено наступне.

Нормами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України), що не позбавляє суд обов`язку перевірити достовірність доказів.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до норм ч.8 ст.129 ГПК України відповідач ТДВ «Олешинське» протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення у справі - 04.04.2023 р. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, відповідно до якої просив стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в сумі 20000,00 грн., подавши необхідні докази, а саме: копію договору про здійснення представництва/захисту (надання правничої допомоги) від 24.10.2022 р., копію додаткової угоди до договору від 20.12.2022 р., рахунок від 24.10.2022 р. № 1 на оплату 7000 грн., рахунок від 20.12.2022 р. № 2 на 13000 грн., акт приймання-передачі наданих послуг від 12.01.2023 р., акт приймання-передачі наданих послуг від 09.03.2023 р., та платіжні доручення від 04.11.2022 р. № 1710 на 7000 грн., від 09.03.2023 р. № 1807 на 13000 грн. /а.с. 167-177 у т. 1/.

Відповідно до п. 1 договору про здійснення представництва/захисту (надання правничої допомоги) від 24.10.2022 р. клієнт/відповідач доручає, а адвокат Барилюк О.А. приймає на себе зобов`язання представляти у Господарському суду Хмельницької області інтереси ТДВ «Олешинське» як відповідача у справі за позовом ПП «Ліс-М» до ТДВ «Олешинське» про скасування державної реєстрації з підстав порушення законодавства.

Відповідно до п. 5 договору сторони погодили фіксований гонорар адвоката у сумі 7000,00 грн., який клієнт/відповідач зобов`язується сплатити адвокату протягом 15 днів з дня укладення і підписання цього договору.

На виконання умов договору про здійснення представництва/захисту (надання правничої допомоги) був складений і підписаний акт приймання-передачі наданих послуг від 12.01.2023 р. на суму 7000,00 грн., за змістом якого адвокатом було надано, а клієнтом прийнято наступні послуги:

- здійснення представництва інтересів ТДВ «Олешинське» як відповідача у справі за позовом приватного підприємства «Ліс-М» до ТДВ «Олешинське» про скасування державної реєстрації з підстав порушення законодавства у Господарському суду Хмельницької області, ознайомлення з матеріалами справи, підготовка та подача відзиву на позовну заяву.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди від 20.12.2022 р. до договору про здійснення представництва/захисту (надання правничої допомоги) від 24.10.2022 р. сторони погодили збільшення розміру гонорару адвоката у зв`язку зі збільшенням затрат часу і обсягу роботи адвоката на виконання адвокатом доручень клієнта/відповідача. Сторони виклали у новій редакції п. 5 договору, визначивши суму судових витрат за виконання адвокатом доручень клієнта/відповідача - 20000,00 грн.

На виконання умов додаткової угоди від 20.12.2022 р. до договору про здійснення представництва/захисту (надання правничої допомоги) від 24.10.2022 р. адвокатом та відповідачем було погоджено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг від 09.03.2023 р. на суму 13000,00 грн., за змістом якого адвокатом було надано, а клієнтом прийнято наступні послуги:

- ознайомлення з заявою про збільшення позовних вимог, консультування клієнта, ознайомлення з судовою практикою в даній категорії справ, обрання правової позиції, представлення інтересів ТДВ «Олешинське» як відповідача у справі № 924/691/22 за позовом приватного підприємства «Ліс-М», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ГУ ДПС у Хмельницькій області до ТДВ «Олешинське», приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Красовської Н.В. про скасування державної реєстрації та скасування рішення у Господарському суду Хмельницької області, підготовка заяв клопотань.

Матеріалами справи підтверджено, що представництво відповідача у даній справі здійснювалось адвокатом Барилюк О.А. на підставі договору про здійснення представництва/захисту (надання правничої допомоги) із додатковою угодою до нього, ордеру від 24.10.2022 р. та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 19.12.2007 р. № 403. Факт надання послуг підтверджений матеріалами справи. Так, відповідач у належні стрки подав суду відзив на позовну заяву, відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмета позову та заяву про застосування позовної давності /а.с. 50-55, 126-127, 154-157 у т. 1/, адвокат Барилюк О.А. брав участь у судових засіданнях 09.11.2022 р., 23.11.2022 р., 17.01.2023 р., 31.01.2023 р., 22.02.2023 р., і 30.03.2023 р.

Суд першої інстанції не повідомив позивача про розгляд заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення, відповідно, позбавив права/можливості на подання заперечень на таку заяву, тому колегія суддів враховує заперечення позивача на заяву про ухвалення додаткового рішення, викладені у апеляційній скарзі.

Колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що копія заяви про ухвалення додаткового рішення позивачу надіслана не була, і така обставина підтверджується самою заявою відповідача про ухвалення додаткового рішення, у якому серед додатків відсутні докази надіслання заяви позивачу.

Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідач ТДВ «Олешинське» подав відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти доводів позивача та одночасно заявив про відшкодування витрат позивача на правничу (правову) допомогу, орієнтовний розмір яких заявив у сумі 9000 грн. /а.с. 50-55 у т. 1/. Відзив був надісланий позивачу, що підтверджується листом з описом вкладення /а.с. 60 у т.1/. Також перед судовими дебатами 30.03.2023 р. відповідач ТДВ «Олешинське» заявив, що розмір судових витрат, які сторона відповідача понесла у зв`язку із розглядом справи № 924/691/22 становить 20000,00 грн. і докази на підтвердження будуть надані протягом п`яти днів. Скаржник був присутній в судовому засіданні 30.03.2023 р. та міг ознайомитися з такою заявою позивача.

Отже, позивач був обізнаний як про подану заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу так і про намір відповідача у визначений строк подати докази, тому, добросовісно користуючись своїми процесуальними правами і обов`язками відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України, позивач мав можливість докладно ознайомитись із матеріалами справи та поданою заявою. Тому доводи позивача про необізнаність щодо вимог відповідача відхиляються колегією суддів як необгрунтовані.

Подібна оцінка викладена у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 р. у справі № 2033/5916/12, де Верховний Суд відхилив як необґрунтований висновок апеляційного суду про те, що ненадання заявником копії заяви про ухвалення додаткового рішення іншій стороні позбавляє останню можливості заперечити проти розміру витрат, про відшкодування яких ставиться питання.

Доводи скаржника про те, що сума правової допомоги є суттєво завищеною, колегія суддів оцінює із урахуванням конкретних обставин справи, результату вирішення спору та норм ч.5-6 ст.129 ГПК України.

Як зазначено вище, відповідачем у суді першої інстанції були подані у визначений строк відзив на позовну заяву, відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмета позову та заяву про застосування позовної давності і адвокат Барилюк О.А. брала участь у судових засіданнях. Такі надані адвокатом послуги були необхідними відповідно до вимог господарського процесуального законодавства з урахуванням процедури розгляду даної справи та реальними.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. При цьому не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постановах від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20. Верховним Судом на практиці неодноразово зазначено, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору, і суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Такі висновки викладені враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст.236 ГПК України.

Враховуючи предмет спору, незначну складність справи та незначний обсяг матеріалів, які потребували вивчення адвокатом, обумовлену цим кількість підготовлених процесуальних документів, а також враховуючи, що суд першої інстанції для ухвалення рішення частково використовував правові позиції, викладені відповідачем у заявах, хоча і взяв до уваги наданий суду доказ щодо знищення майна, колегія суддів погоджується із доводами скаржника, що розмір витрат на оплату послуг адвоката, заявлений відповідачем, є неспівмірним із обсягом наданих адвокатом послуг, тому підлягає зменшенню.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що у відзиві на позовну заяву відповідач заявив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на правничу допомогу, які сторона очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції, у сумі 9000,00 грн. Перед судовими дебатами 30.03.2023 р. відповідач ТДВ «Олешинське» подав заяву, у якій зазначив, що розмір судових витрат, які сторона відповідача понесла у зв`язку із розглядом справи № 924/691/22 становить 20000,00 грн. У п`ятиденний термін після ухвалення судом рішення у справі відповідач подав заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 20000,00 грн. разом із доказами.

Таким чином, заявлена до відшкодуваня сума більше як удвічі перевищує суму, заявлену у попередньому (орієнтовному) розрахунку. Відповідача пояснив збільшення суми витрат на 11000,00 грн. як наслідок подання позивачем заяви про зміну предмета позову.

Такі пояснення щодо підстав збільшення суми відшкодування колегія суддів оцінює критично, оскільки позовні вимоги про скасування державної реєстрації речового права власності на нерухоме майно, припинивши право власності ТзДВ „Олешинське на об`єкт нерухомого майна та про скасування рішення приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Красовської Н.В. про припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності Товариства з додатковою відповідальністю "Олешинське" на об`єкт нерухомого майна стосуються одного об`єкта нерухомості хімскладу. Зміна предмету позову без зміни підстав не потребувала зміни правової позиції у справі і додаткового вивчення значного обсягу матеріалів чи законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягали застосуванню.

Отже, спір про скасування державної реєстрації права власності є спором незначної складності - за відсутності особливостей у такому спорі, враховуючи документальне підтвердження знищення спірного майна. При цьому судова практика щодо спірних правовідносин є сталою.

Зібрані та надані суду докази не мають значного обсягу, на дослідження яких адвокат витратив би значний час. Колегією суддів звертається увага, що до відзиву доданий лише витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, і до відзиву на позовну заяву з урахуванням заяви позивача про зміну предмета позову додано лише відповідь на адвокатський запит. Очевидно, що збір таких доказів не потребує багато часу.

Звертається також увага, що надання консультації, про що зазначено в акті, відбувається поза межами судового розгляду справи та не є складовою судового провадження, а відтак така послуга не може бути оплачена в порядку ст. 129 ГПК України.

За наведених обставин зміна предмету позову не вплинула суттєво на обсяг наданої правничої допомоги, попередня орієнтовна вартість якої заявлялась відповідачем у сумі 9000,00 грн.

Відповідно до ч.6 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

За наведених обставин колегія суддів вважає обгрунтованими доводи позивача щодо неспівмірності заявленої суми судових витрат/витрат на правничу допомогу про те, що розмір відшкодування 20000,00 грн. неспівмірний із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Керуючись принципами реальності та пропорційності витрат на професійну правову допомогу адвоката, застосувавши критерій розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви відповідача ТДВ «Олешинське» про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 грн. і вважає належною до відшкодування суму 10000,00 грн. Решта суми залишається за відповідачем ТДВ «Олешинське».

Керуючись ст. ст. 126, 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача Приватного підприємства "Ліс-М" задоволити частково.

Додаткове рішення господарського суду Хмельницької області від 10.04.2023 р. у справі № 924/691/22 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Заяву відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Олешинське" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 924/691/22 задоволити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Ліс-М" (31312, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Олешин, ЄДРПОУ 31593686) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Олешинське" (31312, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Олешин, вул. Центральна, 65, ЄДРПОУ 00488993) 10000,00 грн. адвокатських витрат.

Господарському суду Хмельницької області видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку визначеному ГПК України.

Справу № 924/691/22 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений 22.01.2024 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Грязнов В.В.