Рішення

від 10.01.2024 по справі 902/1247/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2024 р. Cправа № 902/1247/23

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,

Представники сторін не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Фермерського господарства "ГРИЩУК" (с. Цівківці, Камянець-Подільський р-н., Хмельницька обл., 32600)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" (урочище Гурман, буд. 1, кім. 7, с. Іванівці, Жмеринський р-н., Вінницька обл., 23013)

про стягнення 1 306 435,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "ГРИЩУК" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" про стягнення 1 311 515,13 грн., з яких 1 079 394,78 грн - основного боргу, 191 017,17 грн - пені, 16 960,68 грн - 3% річних та 24 142,50 грн - інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 29.07.2022 в частині повної оплати за поставлену продукцію.

Ухвалою суду від 04.10.2023 відкрито провадження у справі № 902/1247/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 23.10.2023.

04.10.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції через Господарський суд Хмельницької області.

Ухвалою суду від 09.10.2023 задоволено заяву представника позивача та доручено Господарському суду Хмельницької області забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

23.10.2023 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

У визначену дату в судовому засіданні 23.10.2023 приймав участь представник позивача в режимі відеоконференції через Господарський суд Хмельницької області.

За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 13.11.2023 о 11:00 год.

Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, суд ухвалою від 25.10.2023 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

23.10.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про участь в судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 23.10.2023 задоволено клопотання про проведення судових засідань у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням представником позивача власних технічних засобів.

25.10.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 1 306 435,94 грн. заборгованості, з яких 1 079 394,78 грн - основного боргу, 187 256,50 грн - пені, 16 824,57 грн - 3% річних та 22 960,09 грн - інфляційних, обґрунтовуючи зменшення не вірним розрахунком пені, інфляції та трьох відсотків річних.

31.10.2023 від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення додаткових доказів, а саме рішення Господарського суду Вінницької області від 09.10.2023 у справі №902/1003/23.

13.11.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

У визначену судом дату в судовому засіданні приймали участь представники сторін, при цьому представник позивача приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

За наслідками судового засідання суд протокольними ухвалами прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог та відклав підготовче засідання на 27.11.2023.

27.11.2023 до суду від відповідача надійшов примірник мирової угоди з доказами направлення її позивачу та клопотання про відкладення судового засідання для мирного врегулювання спору.

В судовому засіданні 27.11.2023 приймав участь представник позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відклав підготовче засідання на 18.12.2023.

Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, суд ухвалою від 29.11.2023 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

11.12.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналів доказів.

14.12.2023 від позивача до суду надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання за відсутності представника позивача та закриття підготовчого провадження з призначенням розгляду справи по суті.

На визначену судом дату в судове засідання 18.12.2023 з`явився представник відповідача.

За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.01.2024.

Про дату та час розгляду справи по суті представника відповідача було повідомлено під розписку в приміщення суду, а представника позивача шляхом оформлення телефонограми, яка наявна в матеріалах справи.

08.01.2024 до суду від позивача надійшли пояснення та промова по суті справи, в яких поміж іншого викладено клопотання про розгляд справи за відсутності представника та зазначено що позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

На визначену судом дату в судове засідання представники сторін не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що стверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.01.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

29.07.2022 між Фермерським господарством "ГРИЩУК" (позивач, в договорі Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" ( відповідач, в договорі Покупець) укладено Договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції (далі Договір), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю Товар власного виробництва - с/г продукція, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та оплатити його за встановленими цінами відповідно до умов Договору та видаткових накладних.

Остаточна кількість та вартість Товару буде визначена у накладних на відпуск Товару та/або актах приймання-передачі, які є невід`ємною частиною цього Договору. Остаточна ціна договору може змінюватися та становить сумарну вартість поставленого Товару згідно накладних підписаними належними представниками обох сторін, та скріпленими печатками сторін, які є невід`ємною частиною договору (п. 2.2. Договору).

Згідно із п. 3.1. Договору базисом поставки Товару, якщо інше не передбачено додатками до цього Договору, вважається ЕХW франко-склад, та адресою: с. Цівківці вул. Польова 2, Новоушицького району, відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.

Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що разом із Товаром Продавець зобов`язаний надати: Договір купівлі-продажу; Товарну накладну; податкову накладну та квитанцію про її реєстрацію, Витяг ЄДР станом на поточний місяць, Свідоцтво про державну реєстрацію або Виписку суб`єкта підприємницької діяльності, Витяг з реєстру платників ПДВ, Довідку з реєстру платників єдиного податку станом на поточний рік, Довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Державної служби з питань геодезії та кадастру та/або органів місцевого самоврядування про площу та склад сільськогосподарських угідь; Форма 4 СГ із квитанцією про прийняття; Форма 29 СГ із квитанцією про прийняття; Форма 37 СГ із квитанцією про прийняття; Декларацію платника єдиного податку із квитанцією про її отримання. Всі вищевказані документи мають бути завірені підписом керівника та печаткою на кожній сторінці.

Відповідно до п. 5.1. Договору оплата Товару, що поставляється Продавцем відповідно до умов даного Договору, здійснюється Покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів в гривнях України на поточний рахунок Продавця наступним чином: 86 % від суми здійснюється за фактом відгрузки. Можлива попередня оплата; 14 % від суми - після отримання оригіналів документів та реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 6.1. Договору).

Згідно із п. 7.2. Договору за невиконання своїх обов`язків щодо оплати Товару, Покупець несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожний день такого невиконання.

Договір обопільно підписаний та скріплений печатками сторін.

На виконання умов Договору у жовтні-листопаді 2022 року позивач поставив відповідачу обумовлений Товар на загальну суму 1407977,9 грн, що підтверджується обопільно підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними: №7 від 21.10.2022 на суму 454414,80 грн; №15 від 01.11.2022 на суму 109785,93 грн з ПДВ; №16 від 02.11.2022 на суму 370130,31 грн; №17 від 03.11.2022 на суму 238277,12 грн; №18 від 04.11.2022 на суму 82686,46 грн; №19 від 05.11.2022 на суму 90551,91 грн; №20 від 06.11.2022 на суму 62131,37 грн; а також відповідними товарно-транспортними накладними.

Крім того, Продавець здійснив реєстрацію за першою подією (поставка Товару) в ЄРПН податкових накладних, що підтверджується податковими накладними: №8 від 21.10.2022, №15 від 01.11.2022; №16 від 02.11.2022; №17 від 03.11.2022; № 18 від 04.11.2022; №19 від 05.11.2022; №20 від 06.11.2022 та квитанціями про їх реєстрацію. Реєстрація податкової накладної по останній поставці була здійснена 24.11.2022.

Поряд з цим, як підтверджується обопільно підписаним сторонами Актом звірки розрахунків за період 01.01.2022 - 23.11.2022, станом на 23.11.2022 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" на користь Фермерського господарства "ГРИЩУК" склала 1 489 394,78 грн.

29.12.2022 відповідач сплатив позивачу за Договором 200 000,00 грн відповідно до платіжної інструкції №961 та 17.01.2023 та 200 000,00 грн відповідно до платіжної інструкції №978, внаслідок чого основний борг Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" станом на 13.02.2023 склав 1 089 394,78 грн. Таку заборгованість зафіксовано в обопільно підписаному та скріпленому печатками сторін Акті звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2023 - 13.02.2023.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач звернувся до відповідача із вимогою вих. №1 від 07.03.2023 про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" 1089394,78 грн основного боргу протягом семи днів з моменту пред`явлення вимоги, реагування відповідача на яку матеріали справи не містять.

При цьому 03.04.2023 сума основного боргу за Договором зменшилася на 10 000,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою по рахунку Фермерського господарства "ГРИЩУК", внаслідок чого основний борг склав 1 079 394,78 грн.

22.03.2023 Фермерське господарство "ГРИЩУК" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" про стягнення 1315925,94 грн. заборгованості, з яких 1 079 394,78 грн основного боргу, 191 017,17 грн пені, 11 371,49 грн 3% річних та 24 142,50 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.04.2023 у справі № 902/409/23 позов задоволено повністю.

Разом з тим, згідно постанови № 902/409/23 від 12 вересня 2023 року Північно-західного апеляційного господарського суду позовну заяву ФГ «Грищук» до ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» про стягнення 1315925,94 грн. залишено без розгляду. Підставою для ухвалення такого рішення було те, що позовну заяву підписано представником позивача з використанням факсиміле, що не передбачено чинним законодавством, а також враховуючи те, що факсиміле по своїй суті є копією графічного зображення підпису особи та не може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа.

В позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Усунувши обставини, що зумовили залишення позову без розгляду позивач звернувся до суду повторно із позовом про стягнення з ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» заборгованості.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначається, що 29.07.2022 між ТОВ "Плюс Гурман" та ФГ "Грищук" було укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № б/н, згідно якого позивачем поставлено відповідачу Товар власного виробництва - сільгосппродукцію у відповідності до видаткових накладних та на умовах укладеного договору. Натомість відповідачем не здійснено повного розрахунку за поставлений Товар.

Дані обставини стали підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача 1 306 435,94 грн. заборгованості, з яких 1 079 394,78 грн - основного боргу, 187 256,50 грн - пені (за період прострочення з 07.11.22 по 14.03.2023), 16 824,57 грн - 3% річних (за період прострочення з 07.11.2022 по 14.03.2023 та за період прострочення з 24.07.2023 по 24.09.2023) та 22 960,09 грн - інфляційних (за період прострочення з 01.12.2022 по 31.01.2023), з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечує зазначаючи, що ключовим в даному позові є наявність у позивача права на стягнення пені, процентів, інфляційних втрат i доведеності факту прострочення відповідача.

На переконання відповідача у позивач не виконав свого зустрічного зобов`язання з надання визначених п. 3.2. та п. 5.1 Договору від 29.07.2022 року, документів для оплати за яким воно є боржником у зобов`язанні, тому у відповідача виникло право зупинити виконання свого кореспондуючого обов`язку з оплати передбаченого частиною третьою статті 538 ЦК України. Відповідно, виконання зобов`язання відстрочується на час прострочення кредитора згідно з частиною другою статті 613 ЦК України. Згідно з частиною четвертою статті 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Окрім цього, за твердженням відповідача, судовим рішенням у справі №902/1003/23 Господарського суд Вінницької області від 09.10.2023, було прийнято: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" на користь Фермерського господарства "ГРИЩУК" 80105,91 грн - пені; 11637,6 грн - 3% річних; 40343,32 грн - інфляційних втрат та 2684 грн - витрат на сплату судового збору.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що в даному судовому процесі розглядаються ті самі правовідносини як і в справі №902/1003/23.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на період нарахування пені та зазначає, що нарахування господарських санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним, а позовна давність спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію. Оскільки позивачем не дотримано вимог 232 ГК України, нарахування пені є безпідставним через закінчення строків нарахування таких санкцій.

З огляду на викладене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Судом досліджено наявні у матеріалах справи докази, надані позивачем на підтвердження поставки Товару а саме, видаткові накладні: № 15 від 01.11.2022 поставлено товар на загальну суму 109 785,93 грн в тому числі ПДВ; № 16 від 02.11.2022 поставлено товар на загальну суму 370 130,31 грн в тому числі ПДВ; № 17 від 03.11.2022 поставлено товар на загальну суму 238 277,12 грн в тому числі ПДВ; № 18 від 04.11.2022 поставлено товар на загальну суму 82 686,46 грн в тому числі ПДВ; № 19 від 05.11.2022 поставлено товар на загальну суму 90 551,91 грн в тому числі ПДВ; № 20 від 06.11.2022 поставлено товар а загальну суму 62 131,37 грн в тому числі ПДВ; № 7 від 21.10.2022 поставлено товар на загальну суму 454 414,80 грн, які підписані сторонами без зауважень та заперечень.

Щодо кількості, якості поставленого Товару претензій з боку Покупця не було.

Тобто, з огляду на обопільно підписані видаткові накладні, які не містять претензій та зауважень, суд дійшов висновку, що позивачем було виконано умови договору в частині поставки товару, та відповідачем отримано товар.

Натомість матеріалами справи стверджується, що відповідачем не здійснено повної оплати за поставлений Товар.

Суд критично сприймає доводи відповідача, щодо того, що останнім не здійснено повної оплати, оскільки позивачем не було виконано умови договору в цій частині направлення документів у відповідності до п. 5.1. договору, якою кореспондовано, що оплата Товару, що поставляється Продавцем відповідно до умов даного договору, здійснюється Покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів в гривнях України на поточний рахунок Продавця наступним чином: 86 % від суми здійснюється за фактом відгрузки. Можлива попередня оплата; 14 % від суми - після отримання оригіналів документів та реєстрації податкової накладної в СРПН з огляду на наступне.

Як слідує із матеріалів справи позивач направив на адресу відповідача згідно договору документи, що підтверджується описом відправлення цінного листа від 07.03.2023 (а.с. 68) та накладною Укрпошти №3260000682406 (а.с. 69). Та як слідує з трекінгу відстеження Укрпошти відправлення вручене особисто відповідачу 10.03.2023.

Як уже визначено судом матеріали справи не містять будь-яких заперечень з боку відповідача щодо ненадання передбачених договором документів до позивача не надходило, іншого матеріали справи не містять.

В свою чергу суд приймає до уваги те, що відповідачем частково здійснювались оплати за поставку продукції.

Так в матеріалах справи наявні платіжні документи та обопопільно підписані акти звірки взаєморозрахунків, з яких вбачається, що відповідачем а були здійснені оплати з призначенням платежу "згідно договору № б/н від 29.07.2022".

Отже, вищезазначені дії свідчать про те що відповідач здійснюючи оплати та зазначаючи у призначеннях платежу договору фактично визнав отримання товару та наявність заборгованості саме за вказаним договором.

Крім того, позивачем надано товарно-транспорті накладні, а також зареєстровані податкові накладні, які також наявна в матеріалах справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 № 14, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Таким чином, беручи до уваги положення ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був розраховуватись за поставлений позивачем товар після його прийняття.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, обов`язку зі сплати повної вартості отриманого товару відповідачем виконано у визначений строк не було.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати, підтверджені матеріалами справи і не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1 079 394,78 грн.

Крім суми основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, позивачем заявлено до стягнення 187 256,50 грн - пені (за період прострочення з 07.11.22 по 14.03.2023), 16 824,57 грн - 3% річних (за період прострочення з 07.11.2022 по 14.03.2023 та за період прострочення з 24.07.2023 по 24.09.2023) та 22 960,09 грн - інфляційних (за період прострочення з 01.12.2022 по 31.01.2023), з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2. Договору за невиконання своїх обов`язків щодо оплати Товару, Покупець несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожний день такого невиконання.

Разом з тим, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивачем не вірно визначено період нарахування пені, оскільки нарахування господарських санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним, а позовна давність спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію. Оскільки позивачем не дотримано вимог 232 ГК України, нарахування пені є безпідставним через закінчення строків нарахування таких санкцій.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Тобто законодавець надав можливість сторонам договору самостійно встановити інший строк нарахування пені у більші або менші строки.

За умовами договору, сторони зазначили що пеня стягується від невиплаченої суми за кожний день такого невиконання, разом з тим в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» зазначено, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Крім того, до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовна давність застосовується в один рік, що передбачено пунктом 1 частини другої ст. 258 Цивільного кодексу України.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, оскільки пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення за кожен день прострочення, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін.

Позивачем здійснено нарахування пені за загальний період з 07.11.2022 по 14.03.2023, з урахуванням часткових проплат та реєстрації податкових накладних.

Судом встановлено, що відповідно до штемпеля Укрпошти, наявного на конверті, позов подано до суду 26.09.20223, а пеню позивач просить стягнути за загальний період з 07.11.2022 по 14.03.2023, що не перевищує річний строк позовної давності та в межах шісти місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З огляду на викладене, твердження відповідача щодо безпідставності нарахування позивачем пені, є безпідставними та оцінюються судом критично.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки заявлений до стягнення розмір пені , 3% річних та інфляційних втрат, обрахований судом в межах вказаних позивачем періодів (які відповідають нормам закону), з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, є арифметично вірними, вимоги позивача про стягнення з відповідача 187 256,50 грн - пені (за період прострочення з 07.11.22 по 14.03.2023), 16 824,57 грн - 3% річних (за період прострочення з 07.11.2022 по 14.03.2023 та за період прострочення з 24.07.2023 по 24.09.2023) та 22 960,09 грн - інфляційних (за період прострочення з 01.12.2022 по 31.01.2023) підлягають задоволенню, як визначені договором та законом.

Твердження відповідача викладене у відзиві на позовну заяву, що в даному судовому процесі розглядаються ті самі правовідносини як і в справі №902/1003/23, судом оцінюється критично, оскільки як встановлено судом в провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/1003/23 за позовом Фермерського господарства "ГРИЩУК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" про стягнення 132086,83 грн. В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №б/н від 29.07.2022 в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар, внаслідок чого Фермерським господарством "ГРИЩУК" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" 80105,91 грн пені (за період прострочення з 15.03.2023 по 07.05.2023), 11637,6 грн 3% річних (за період прострочення з 15.03.2023 по 23.07.2023) та 40343,32 грн інфляційних втрат (за період прострочення з 01.02.2023 по 30.06.2023). Отже в справі № 902/1003/23 позовні вимоги охоплюють інший спірний період, що не являється предметом розгляду у даній справі.

Інші доводи представника відповідача не беруться до уваги, оскільки спростовані встановленими доказами наявними в матеріалах справи.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір при поданні позовної заяви до суду - в розмірі 19 672,72 грн, згідно платіжної інструкції №7078 від 25.09.2023 року.

Разом з тим, позивач, в строки передбачені ч. 2 ст. 46 ГПК України, подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В заявах про зменшення позовних вимог позивач просить повернути судовий збір, в зв`язку із зменшенням позовних вимог.

Оскільки з заявлених позовних вимог про стягнення 1 079 394,78 грн - основного боргу, 187 256,50 грн - пені, 16 824,57 грн - 3% річних, 22 960,09 грн - інфляційних, позивач мав сплатити 19 596,54 грн (1 306 435,94*1.5%) судового збору поверненню з Державного бюджету підлягає судовий збір в розмірі 76,18 грн на підставі ухвали суду.

З огляду на викладене розподілу між сторонами підлягає судовий збір в розмірі 19 596,54 грн.

В зв`язку з задоволенням позовних вимог витрати по сплаті судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240- 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" (урочище Гурман, б.1, кім.7, с. Іванівці, Барський р-н, Вінницька обл., 23013; вул. Центральна, 50-Г, селище Бар, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23007, код ЄДРПОУ 42169150) на користь Фермерського господарства "ГРИЩУК" (с. Цівківці, Камянець-Подільський р-н., Хмельницька обл., 32600, код ЄДРПОУ 21323500) 1 079 394,78 грн - основного боргу, 187 256,50 грн - пені, 16 824,57 грн - 3% річних, 22 960,09 грн - інфляційних та 19 596,54 грн - відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Винести ухвалу про повернення позивачу зайво сплаченого судового збору.

5. Копію рішення направити сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі "Електронний суд" та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - lybava2011@ukr.net , відповідача - 777gurman777@gmail.com , представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 22 січня 2024 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи