Ухвала

від 29.08.2024 по справі 902/1247/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України

"29" серпня 2024 р.Cправа № 902/1247/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.П.

у відсутності приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду подання приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської А.Л. про тимчасове обмеження керівника ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" Михальчишин Т.Р. у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання боржником зобов`язань за рішенням суду у справі

за позовом: Фермерського господарства "ГРИЩУК" (с. Цівківці, Камянець-Подільський р-н., Хмельницька обл., 32600)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" (урочище Гурман, буд. 1, кім. 7, с. Іванівці, Жмеринський р-н., Вінницька обл., 23013)

про стягнення 1 306 435,94 грн.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області знаходилася справа №902/1247/23 за позовом Фермерського господарства "ГРИЩУК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" про стягнення 1 311 515,13 грн., з яких 1 079 394,78 грн - основного боргу, 191 017,17 грн - пені, 16 960,68 грн - 3% річних та 24 142,50 грн - інфляційних.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.01.2024 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" на користь Фермерського господарства "ГРИЩУК" 1 079 394,78 грн - основного боргу, 187 256,50 грн пені, 16 824,57 грн - 3% річних, 22 960,09 грн інфляційних та 19 596,54 грн - відшкодування витрат на сплату судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 рішення Господарського суду Вінницької області від 10.01.2024 у справі №902/1247/23 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

08.05.2024 на виконання рішення суду від 10.01.2024 видано відповідний наказ.

29.08.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшло подання від 22.08.2024 приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської А.Л. про тимчасове обмеження керівника ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" Михальчишин Т.Р. у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання боржником зобов`язань за рішенням суду у справі №902/1247/23.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судових справ раніше визначеному складу суду від 29.08.2024 р. дане подання передано на розгляд судді Маслію І.В.

Для розгляду матеріалів подання про тимчасове обмеження керівника ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" Михальчишин Т.Р. у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання боржником зобов`язань за рішенням суду у справі №902/1247/23, з огляду на положення ч.4 ст.337 ГПК України про негайний розгляд такого подання телефонограмою від 29.08.2024 о 12:40 здійснено виклик в судове засідання на 29.08.2024 о 14:30 год. приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської А.Л.

Приватний виконавець повідомила суду, що не має можливості з`явитись в судове засідання та просила розглянути подання без її участі, що підтверджується телефонограмою наявною в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали подання державного виконавця суд зазначає наступне.

В обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника (боржника) держаний виконавець зазначає, що боржником не виконано рішення суду, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 ЗУ "Про виконавче провадження".

Як слідує з матеріалів подання 21.06.2024 Фермерське господарство "ГРИЩУК" звернулось до Приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської Аліии Леонідівни (далі-Приватний виконавець) з заявою №85 про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду Вінницької області від 08.05.2024 у справі №902/1247/23.

01.07.2024 Приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 75419017 з примусового виконання даного наказу. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 75419017 направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом. Серед іншого вказаною постановою зобов`язано боржника протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно, попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Як зазначено державним виконавцем у поданні під час виконання рішення суду виконавцем проведено ряд виконавчих дій, а саме:

01.07.2024 Приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, в сумі 1458895.72 гривня (IIАН).

Того ж дня, Приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів Боржника, копію якої в порядку електронного документообігу направлено до банківських установ, з якими відповідний обмін встановлено (АТ "ОЩАДБАНК", МФО 300465; АТ "Райффайзен Банк", МФО 380805; АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299;АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 320478; АТ "СЕНС БАНК", МФО 300346,АТ "ПУМБ", МФО 334851, АТ «Універсал Банк», МФО 322001, АТ "ОКСІ БАНК", МФО 325990;АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500; ПАТ «Банк Восток», МФО 307123; АТ "УкрСиббанк", МФО 351005; АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК", МФО 313849, АТ "ПроКредитБанк", МФО 320984, АТ"АКБ"Львів", МФО 325268, АТ«КРЕДОБАНК», МФО 325365, АТ "ОТП БАНК", Реєстраційний номер виконавчого провадження: 75419017 МФО 300528; АТ «Ідея Банк», МФО 336310, АТ "Агропросперіс Банк", МФО 380548, АТ "БАНК АВАНГАРД", МФО 380946, АТ «Банк Альянс», МФО 300119, АБ «Південний», МФО 328209, АТ «Альтбанк», МФО 320940, АТ «ІНГ Банк», МФО 300539, АТ «А-Банк», МФО 307770, АТ «Банк 3/4», МФО 380645, АТ «Скай Банк», МФО 351254, АТ «Укрексімбанк», МФО 322313).

01.07.2024 Державна фіскальна служба України на запит Приватного виконавця, повідомила останнього про наявність у Боржника відкритих рахунків, надавши відповідний перелік.

Того ж дня, Приватним виконавцем накладено арешт на кошти, що знаходяться на рахунках боржника, відкритих в АТ АБ "РАДАБАНК", МФО 306500, АТ "МІБ" 380582, про що винесено відповідну постанову (інші банківські установи отримали відповідні Постанови в порядку електронного документообігу).

11.07.2024 Приватним виконавцем в системі АСВП сформовано ЗАПИТ на отримання інформації, що становить банківську таємницю, в якому Приватний виконавець просив Надати інформацію стосовно наявності та/або стану рахунків/електронних гаманців ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПЛЮС ГУРМАН", ЄДРПОУ 42169150, копію якої направлено до банківських установ, з якими встановлено електронний документообіг та до АТ АБ "РАДАБАНК", МФО 306500, АТ "МІБ" 380582.

Відповідно до інформації, наданої банківськими установами в системі електронного документообігу та згідно з повернутими платіжними інструкціями залишок коштів на рахунках Боржника відсутній.

Згідно відповіді, наданої Міністерством внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, за Боржником зареєстровано на праві власності транспортний засіб САЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 що належить боржнику, на який 01.07.2024 Приватним виконавцем накладено арешт, про що винесено відповідну постанову.

Вказаний транспортний засіб оголошено в розшук Постановою від 01.07.2024 № 75419017.

Поряд з цим, Приватним виконавцем встановлено, що Згідно відомостей реєстру сільськогосподарської техніки АgroTech боржнику на праві власності належить : 1) навантажувач телескопічний JCB JCB 531-70, заводський номер НОМЕР_3 , № двигуна НОМЕР_4 , ДНЗ НОМЕР_5 , 2013 р.в; 2) навантажувач телескопічний JCВ JCB 540-140, заводський номер НОМЕР_6 , № двигуна НОМЕР_7 , ДНЗ НОМЕР_8 , 2018 р.в.

Постановою від 02.07.2024 № 75419017 на зазначене майно накладено арешт.

Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, Право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 0520280600:10:008:0099 належить ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН».

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником юридичної особи ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» (код СДРПОУ 42169150) є ОСОБА_1 .

Згідно інформації з актового запису про розірвання шлюбу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

16.07.2024 Приватним виконавцем на зазначену адресу направлено виклик приватного виконавця, з вимогою з`явитися керівнику юридичної особи ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» (код ЄДРПОУ 42169150) ОСОБА_1 до Приватного виконавця 25.07.2024 з 11.00 до 16.00 щодо надання Приватному виконавцю, зокрема, пояснення керівника або іншої уповноваженої особи за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання; достовірні відомості пре кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території Україні та за її межами, з зазначенням назви відповідної установи та її адреси, на підтвердження чого надати копії відповідних договорів або інших документів; достовірні відомості про наявність готівки в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах: достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (місцезнаходження, технічна характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право; достовірні відомості про майно, що перебуває і заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб (місцезнаходження майна, його характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих договорів та додатків до них; достовірні відомості про майно, обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу; достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капітал юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави/іпотеки, з наданням копій підтверджуючих документів.

За твердженнями приватного виконавця вказаний виклик ОСОБА_1 отримала особисто 24.07.2024 (трекінг 0600942662146), однак до Приватного виконавця не з`явилась, запитуваних документів/пояснень не надала, про що 25.07.2024 Приватним виконавцем складено відповідний акт.

Згідно відповіді УДМС у Вінницькій області від 22.08.2024 № 0501.4-5433/05.2-24 ОСОБА_1 з 27.10.2017 року документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_10 , код органу, що видав 0501.

Моніторингом офіційного веб-порталу Судова влада України Приватним виконавцем встановлено, що Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 року у справі № 910/6291/22 позовні вимоги ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН задоволено частково, а саме: стягнуто з ТОВ "ЛДК УКРАЇНА на користь ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН 1 116 469,80 грн основного боргу, 97 409,23 грн пені, 13 573,72 грн 3% річних, 149 063,67 грн інфляційних втрат, а також 20 647,75 грн витрат зі сплати судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 року вирішено питання розподілу судових витрат між сторонами, а саме: стягнуто з ТОВ "ЛДК УКРАЇНА на користь ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН 17 179,17 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги, а з ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" на користь ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" 1180,26 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги. Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 року було відкрито апеляційні провадження за апеляційними скаргами ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.1 1.2022 року і додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі № 910/6291/22.

При цьому, 24.05.2023 Північним апеляційним господарським судом справа № 910/6291/22 відповідною ухвалою, затверджено мирову угоду, відповідно до якої сторони вирішили укласти мирову угоду у справі № 910/6291/22 для того, щоб на умовах взаємних поступок вирішити спір, що є предметом позовних вимог ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" до ТОВ "ЛДК УКРАЇНА". Так, відповідно до змісту Ухвали ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" зобов`язується сплатити на користь Позивача суму його основного боргу за Договором поставки, що становить 1 116 562,80 грн включно з ПДВ.

Грошові кошти, сума яких визначена у п. 2.2. цієї мирової угоди, у повному обсязі сплачується Відповідачем на користь Позивача протягом 10 (десяти) банківських днів з дня затвердження цієї Мирової угоди Північним апеляційним господарським судом у безготівковій формі на банківський рахунок Позивача за такими реквізитами: поточний рахунок № НОМЕР в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ".

З викладеного вбачається, що після виникнення зобов`язань у ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" (умов договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 29.07.2022 в частині повної оплати за поставлену продукцію.) була можливість на кошти для виконання зобов`язань вказаним договором, однак кошти на користь Фермерського господарства "ГРИЩУК" останній так і не сплатив.

На переконання приватного виконавця обізнаність Михальчишиної Тетяни Расулівни, як керівника ТОВ «ПЛІОС ГУРМАН» (код ЄДРПОУ 42169150) про наявність відкритого виконавчого провадження підтверджується доданими до подання матеріалами, а матеріалами виконавчого провадження № 75419017 підтверджується, що ухилення ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН», в особі директора Михальчишиної Т.Р., якою отримано усі повідомлення приватного виконавця, від сплати заборгованості, з урахуванням виявлення транспортного засобу, що перебуває у розшуку, та іншого майна, є систематичним, полягає в умисному невиконанні рішення суду, яке набрало законної сили.

З огляду на викладене приватний виконавець зазначає, що божник ухиляється від виконання рішення суду, а вчинені виконавцем дії з примусового виконання наказу не дали можливості стягнення усієї суми, присудженої до стягнення і обмеження у праві виїзду за кордон керівника боржника є необхідною мірою примусового виконання рішення суду.

Надавши оцінку вказаному поданню, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження (далі-Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до підпункту 19 пункту 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

На виконання п. 2 Указу Президента України Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів від 24 березня 2008 року №261/2008, щодо врегулювання порядку виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов`язання було видано спільного листа Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27 травня 2008 р. № 25-32/463 № 25-5347, в якому зазначено, що наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, у тому числі аліментних, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, до того ж питання такого обмеження вирішується судом.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

З аналізу судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України можна дійти висновку, що ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

У листі Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" зазначено, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного встановлення усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України" передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Таким чином, наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Поняття ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Така ж позиція простежується у рішенні Європейського суду з прав людини щодо незаконності обмеження у праві виїзду за кордон у справі Хлюстов проти Росії (№ 28975/05). Суд звернув увагу на необґрунтованість обмеження права заявника залишити країну, оскільки причиною було зазначено лише факт несплати боргу, без пояснення, як заборона сприятиме швидшому його погашенню, з урахуванням індивідуальних особливостей заявника. ЄСПЛ дійшов висновку, що уряд порушив свої зобов`язання встановлювати такі обмеження виправдано і пропорційно, відповідно до частин 2 і 3 статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (свобода залишати свою країну і обмеження цього права виключно на підставі закону і якщо це необхідно у демократичному суспільстві).

При цьому, Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто, вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права.

Відтак, якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження") передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України "Про виконавче провадження".

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі №910/8130/17.

Тобто, право приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань. Наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Якщо боржник не вчинив жодних дій, спрямованих на виконання грошового зобов`язання, а саме, до державного виконавця не прибув, не надав своєчасно у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, про рахунки у банках чи інших фінансових установах та пояснень стосовно причин невиконання рішення не надав, а державний виконавець зі свого боку вчинив всі дії передбачені законом, в такому разі, обставини свідчать, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, що є підставою для обмеження його в праві виїзду за межі України та вчинення інших дій передбаченим Законом.

За своєю суттю обмеження у праві виїзду за межі України є тим заходом, який застосовується судом по відношенню до боржника у випадку вжиття виконавцем всіх можливих від нього заходів спрямованих на виконання рішення суду, які як наслідок залишились безрезультатними, в зв`язку з чим виникає необхідність вжиття даного заходу як виключного.

Теоретично невиконання зобов`язання може бути зумовлено об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Даної правової позиції дотримуються апеляційні господарські суди України зокрема в постанові від 09.04.2019року у справі № 902/369/13-г та постанові від 08.04.2021 у справі № 922/3812/19.

Водночас за приписами ст. 337 Господарського процесуального кодексу України:

- тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

- Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

- Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

- Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

- Тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом до закриття провадження у справі про неплатоспроможність такої фізичної особи в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.

Підставою для застосування вказаних заходів приватний виконавець зазначив ст. 18 та ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" і ст.337 ГПК України.

Однак із зазначеним висновком суд не погоджується з таких підстав.

Так, за приписами п. 19 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження поміж іншого має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Проте, стаття 337 ГПК України не містить поняття «керівника боржника».

В листі Міністерства юстиції України, від 26.12.2008 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії», який носить інформаційний характер, зазначено, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (надалі Закон) визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави згідно з принципом верховенства права, закріпленим ст. 8 Конституції України.

Відповідно до ст. 2 цього Закону суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою.

Стаття 7 цього Закону кожному гарантує захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону..

У розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод термін "суд встановлений законом" поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року та "Лавентс проти Латвії" від 7 листопада 2002 року).

Одночасно суд зазначає, що свобода пересування гарантована ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка передбачає, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. При цьому, на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб (ч.3).

У справі "Гочев проти Болгарії" від 26.11.2009, Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської А.Л. №б/н від 22.08.2024 (вх. канц. Суду №01-34/8513/24 від 29.08.2024).

Суд зауважує, що відмова у задоволенні подання не обмежує право виконавця звернутися повторно до суду із таким клопотанням в разі зміни обставин.

Керуючись статтями 2, 5, 18, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської А.Л. №б/н від 22.08.2024 (вх. канц. Суду №01-34/8513/24 від 29.08.2024) про тимчасове обмеження керівника ТОВ "ПЛЮС ГУРМАН" Михальчишин Т.Р. у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання боржником зобов`язань за рішенням суду у справі №902/1247/23 - відмовити повністю.

2. Згідно з приписами ст.235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

3. За приписами п.29 ч.1 ст.255 ГПК України ухвалу щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник ухвали направити учасникам справи та приватному виконавцю в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

Дата складання повного тексту ухвали 30.08.2024 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи