Ухвала

від 11.01.2024 по справі 1-406/11

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-406/11

номер провадження 1-і/570/1/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2024 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особісудді ОСОБА_1

розглянувши клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_4 за ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в :

Заявник у своєму в клопотанні зазначає, що 28.02.2012 суддею Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 винесено вирок по справі за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні злочині, передбачених ч. 1 ст.309, ч.2 ст. 307 КК України. Вказаним вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст.309, ч.2 ст. 307 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років шість місяців, однак при постановленні вироку Рівненським районним судом Рівненської області не було вирішено питання про скасування арешту належного ОСОБА_4 рухомого та нерухомого майна, який було накладено постановою старшого слідчого СВ Рівененського РВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_5 від 18.02. 2011 року.

Від заявниці, її захисника ОСОБА_6 надійшла заява, в якій вони просять клопотання про скасування арешту майна розглядати без їх участі, клопотання підтримують у повному обсязі та просять задовольнити.

Від прокурора надійшла заява, в якій він просить розглянути вказане клопотання без його участі.

Відповідно до положень ч.1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України 2012 року слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений своєї власності.

Відповідно до положень ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Судом встановлено, що вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 28 лютого 2012 року ОСОБА_4 визнано винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст.309, ч.2 ст. 307 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років шість місяців. Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 29 травня 2012 року вирок Рівненського районного суду Рівненської області вілд 28 лютого 2012 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 змінено. Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 березня 2014 року Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_3 задоволено частково. Вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 28 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного судуРівненської областівід 18червня 2012року щодо ОСОБА_3 тав порядкуст.395КПК України1960року щодо ОСОБА_4 змінено.Пом`якшити ОСОБА_3 і ОСОБА_4 призначене зач.2ст.307КК Україниіз застосуваннямст.69цього Кодексупокарання кожномудо 3років позбавленняволі безконфіскації майна.Вважати ОСОБА_4 засудженим засукупністю злочинів,передбачених ч.1ст.309та ч.2ст.307КК України,до остаточногопокарання увиді позбавленняволі настрок 3роки 6місяців безконфіскації майна.В рештісудові рішеннязалишити беззміни.Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся, конфіскацій майна не застосовувалась.

Заявниця ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона є спадкоємицею після смерті ОСОБА_4 та звернулась до натаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Дослідивши подане клопотання, матеріали кримінальної справи, суд вважає, що з метою реалізації права особи на володіння та розпорядження майном, а також беручи до уваги, що потреба в арешті майна на сьогоднішній день відпала, клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.174 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання ОСОБА_2 задовольнити повністю.

У кримінальній справі №1-406/11 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_4 за ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України, скасувати арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належало ОСОБА_4 , накладений постановою про накладення арешту на майно б/н від 18.02.2011 слідчого СВ Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області.

Ухвала оскарженнюне підлягає.

Суддя ОСОБА_1