Ухвала

від 22.01.2024 по справі 590/493/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №590/493/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/816/741/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7

розглянувши, у режимі відеоконференції у залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 01 грудня 2023 року, якою застосовано до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Шосткинського міськрайонного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України.

Під час судового засідання даного кримінального провадження, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

Вказане клопотання, прокурор обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме за ч. 5 ст. 191 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до 12 років, що свідчить про те, що останній, усвідомлюючи тяжкість покарання, може переховуватись від суду. Крім того останній неодноразово допускав неявку в судове засідання, тим самим перешкоджав кримінальному провадженню. Також прокурор зазначає про наявність ризику вчинення обвинуваченим інші кримінальні правопорушення, так як на розгляді у судів Сумської області перебувають аналогічні обвинувальні акти (Зарічний районний суд м. Суми, Недригайлівський районний суд Сумської області, Сумський районний суд, Охтирський районний суд Сумської області).

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 01 грудня 2023 року, застосовано до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначено розмір застави у межах 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 268400 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою, на депозитний рахунок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області.

У разі внесення застави покладено на ОСОБА_6 обов`язки: 1) не відлучатися із м. Суми без дозволу суду; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 3) здати на зберігання до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснено обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місяця ув`язнення.

Строк дії ухвали визначено до 24 годин 29 січня 2024 року.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду зі скаргою, відповідно якої просить скасувати ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 01 грудня 2023 року, та постановити нову ухвалу, якою відносно ОСОБА_6 обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою реєстрації місця свого проживання та покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та до суду за першою вимогою; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, захисник, зазначає про те, що оцінюючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, виходячи з наданих на обґрунтування клопотання доказів, вказаний ризик не є максимальним. Так, обвинувачений надав суду пояснення щодо усіх обставин, через які не мав можливості бути присутнім у судових засідання, зазначивши, що займається волонтерською діяльністю у складі благодійного фонду, таким чином систематично знаходиться у місцях наближені до лінії фронту та надає допомогу Збройним Силам України. Про ці ж обставини повідомили й керівники самого благодійного фонду та інші учасники. Крім того, вказані особи особисто прибули до м. Шостка, зазначивши, що мають змогу та бажання забезпечувати явку обвинуваченого в наступних судових засіданнях, у випадку, якщо до нього буде застосована судом запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Щодо наявності ризику вчинення обвинуваченим інших злочинів, апелянт зазначив, що достатніх доказів цьому, принаймні, витягів з ЄРДР та/або повідомлення про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень, суду надано не було.

Від так, надані стороною обвинувачення або самостійно зібрані судом письмові матеріали не підтверджують обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 01 грудня 2023 року, захисник зазначає про те, що повний текст оскаржуваного судового рішення він отримав лише 08 грудня 2023 року. Від так апелянт не був обізнаний із мотивами постановленої ухвали, що виключило можливість скористатися правом на оскарження судового рішення в строки, передбачені п. 1-1 ч. 2 ст. 395 КПК України.

Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскарженого судового рішення та доводів апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали даного кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно з ч. 1ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до номеру трекінгу поштового відправлення, 11 грудня 2023 року захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 01 грудня 2023 року та одночасно заявив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, посилаючись на те, що не знав про мотиви постановленого судового рішення, а тому у визначений процесуальним законом п`ятиденний строк не міг навести обґрунтованих доводів щодо незаконності оскаржуваної ухвали.

Як вбачається з матеріалів контрольного провадження, ухвала суду першої інстанції від 01 грудня 2023 року, постановлена в присутності обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , при цьому, суд першої інстанції, керуючись положеннями ч. 2 ст.376 КПК України, 01 грудня 2023 року оголосив лише резолютивну частину ухвали, натомість її повний текст було оголошено без учасників судового розгляду, при цьому жодних відомостей про отримання адвокатом ОСОБА_7 копії оскаржуваної ухвали, матеріали контрольного провадження не містять.

Зазначене, на переконання колегії суддів перешкодило апелянту належним чином реалізувати право обвинуваченого ОСОБА_6 на апеляційне оскарження ухвали суду в строк, встановлений кримінальним процесуальним кодексом України, а тому подане захисником клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 01 грудня2023 року підлягає задоволенню, а строк апеляційного оскарження поновленню.

Так, відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

На переконання колегії суддів, при вирішення питання щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу, вищезазначених вимог Закону суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.

Так, перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на спростування доводів апелянтів, колегія суддів вважає, що суд дійшов вірного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

Так, про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчать ті обставини, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, зокрема і особливо тяжкого злочину, за ч. 5 ст. 191 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років, тому існує ймовірність того, що обвинувачений, перебуваючи на волі може переховуватися від суду.

Також, існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки останній неодноразово допускав неявку до суду, з метою затягування судового розгляду.

Крім того, на розгляді в судів Сумської області, а саме: Зарічного районного суду м. Суми, Недригайлівського районного суду Сумської області, Сумського районного суду, Охтирського районного суду Сумської області, перебувають обвинувальні акти за фактом вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень. Вказане свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення злочинів, а тому існує ризик вчинення останнім іншого кримінального правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, а також характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , суд дійшов вірного висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та застосування до останнього запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, з чим погоджується і колегія суддів, оскільки доводами клопотання доведена неможливість застосування стосовно останнього більш м`якого запобіжного заходу.

До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду та інші обставини, на які Європейський суд з прав людини посилався у своїх рішеннях (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р., рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991р.).

Колегія суддів ставиться критично до тверджень захисника щодо не доведеності ризиків та не підтвердження їх існування, оскільки відомості, що є наявними в матеріалах кримінального провадження свідчать про протилежне, а їх наявність об`єктивно спростовує апеляційні доводи про недоведеність ризиків щодо переховування від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчать ті обставини, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема у особливо тяжкому злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, тому існує ймовірність того, що обвинувачений, перебуваючи на волі може переховуватися від суду.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був установлений.

Крім того необхідно враховувати, що в умовах воєнного стану питання щодо забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого набуває особливого значення, оскільки здійснення правосуддя в особливих умовах ускладнюється наявністю певних перешкод, які не існують у мирний час та вимагає від учасників судового розгляду відноситись до виконання своїх обов`язків та реалізації наданих прав з більшою відповідальністю і зобов`язує суд діяти більш ефективно та організовано.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що дане кримінальне провадження перебуває на розгляді у Шосткинському районному суді Сумської області з серпня 2021 року. Проте, призначені судові розгляди не відбувалися, через неодноразові неявки обвинуваченого до суду.

У зв`язку з чим, ухвалою суду від 21.11.2023 надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_6 з метою приводу його до суду для участі в розгляді клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Та лише 30 листопада 2023 року, обвинуваченого було затримано в м. Суми та доставлено до суду для розгляду клопотання прокурора про застосування відносно нього запобіжного заходу.

Вище викладені обставини, свідчать про умисне не бажання обвинуваченого брати участь в судових засіданнях та підтверджують існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню.

Доводи захисника про те, що обвинувачений займається волонтерською діяльністю та їздить до лінії фронту, надаючи допомогу Збройним Силам України, колегія суддів вважає не переконливими.

Оскільки, встановлені судом першої інстанції обставини, що характеризують поведінку обвинуваченого після введення в країні воєнного стану, не свідчать про належну поведінку ОСОБА_6 під час розгляду кримінального провадження, відносно нього у суді першої інстанції.

Так, судом встановлено, що протягом 2022 року відносно ОСОБА_6 складалися низку протоколів про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, 122-4, ст. 124, 126 КУпАП. Тобто, вище викладене дає підставу вважати, останній займаючи волонтерської діяльності, продовжував нехтувати своїми процесуальними обов`язками та вчиняти адміністративні правопорушення, що не може свідчити про належну поведінку обвинуваченого.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України також знайшов своє підтвердження, оскільки відносно ОСОБА_6 на розгляді в інших судах перебувають матеріали кримінального провадження за фактом вчинення ним ряд злочинів, передбачені ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366 КК України, що підтверджують наявність у останнього схильність вчиняти протизаконні дії.

За таких обставин, під час апеляційного розгляду даного кримінального провадження не було здобуто доказів, за яких можливо було б дійти висновку про незаконність прийнятого судом рішення та відсутність підстав для скасування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому, вказане судове рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404,405,407,422 КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити захиснику обвинуваченого ОСОБА_6 адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 01 грудня 2023 року.

Ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 01 грудня 2023 року, якою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4