Окрема думка

від 29.01.2024 по справі 590/493/20

ШОСТКИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОКРЕМА ДУМКА

"29" січня 2024 р.

у кримінальному провадженні №1201200290000235 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України.

Розгляд даного кримінального провадження здійснюється колегією суддів Шосткинського міськрайонного суду Сумської області у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 29 січня 2024 року задоволено клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом з тим, визначено розмір застави у межах 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 268 400 грн.

З вказаною ухвалою не погоджуюсь та вважаю за необхідне висловити окрему думку, яка не збігається з рішенням більшості суддів.

Відповідно до статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити вищезазначені дії.

Частиною першою ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (ст.5) втілює основоположне право людини на захист від свавільного втручання держави у її право на свободу. Тому, у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

З цього правила випливають два природних наслідки: тягар доведення обставин, що свідчать на користь утримання під вартою, завжди несе сторона обвинувачення, а будь-які обставини, щодо доведеності яких або значення яких для вирішення питання про тримання під вартою або звільнення, залишається сумнів, мають тлумачитися на користь звільнення особи.

З матеріалів кримінального провадження слідує, що обвинувачений раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких (ч. 5 ст. 191 КК України) є особливо тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленні волі строком до 12 років.

Задовольняючи клопотання прокурора, суд спирається на обставини, викладені за змістом попередньої ухвали від 01.12.2023 про застосування такого запобіжного заходу, яка за наслідками апеляційного перегляду залишена без змін.

Так, суд дійшов висновку про існування доказів, що характеризують обвинуваченого з негативної сторони, вказують на його стійку схильність до протиправної поведінки.

Разом з тим, слід зауважити, що вказані висновки зроблені судом на підставі судових рішень, які не надавались прокурором, саме на якого закон і покладає тягар доведення, зокрема, тих обставин, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки.

Крім того, суд, посилаючись на неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого, який неодноразово не з`являвся в судові засідання, не надав належної оцінки тій обставині, що обвинувачений є волонтером, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: посвідченням, показами свідків, подяками та грамотами.

Зокрема, допитані в минулому судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які керівниками волонтерських організацій, підтвердили, що ОСОБА_1 активно займається волонтерською діяльністю, постійно виїздить до зони активних бойових дій з метою надання необхідної волонтерської допомоги військовим, за місцем свого проживання буває не часто.

Крім того, вказані свідки зазначили, що беруть на себе зобов`язання забезпечувати явку обвинуваченого до суду (привозити його з м. Суми у м. Шостку) у разі застосування до нього домашнього арешту.

Слід зауважити, що показам цих свідків оцінка судом так надана і не була, а подані ними в судовому засіданні документи, що посвідчують їх особу та рід діяльності, до матеріалів справи не долучені.

На підтвердження волонтерської діяльності обвинуваченого свідчить також наявна в матеріалах справи подяка командира військової частини НОМЕР_1 , оголошена ОСОБА_1 за вагомий внесок в обороноздатність Збройних Сил України.

Не надана оцінка і зверненню офіцера ЗСУ, який позитивно характеризував обвинуваченого, як такого, що постійно надавав підтримку військовослужбовцям в забезпеченні продуктами, необхідними речами, приладами та автомобілями для виконання бойових завдань.

Що також підтверджує волонтерську діяльність ОСОБА_1 та поважність причин неявки в судові засідання.

Враховуючи викладене, вважаю продовження строку дії виняткового запобіжного заходу недоцільним. За встановлених обставин вважаю, що доведеним ризикам дієво може запобігти більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло.

Долучаю окрему думку до ухвали колегії суддів від 29 січня 2024 року.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_4