Постанова

від 23.01.2024 по справі 2-814/10

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/969/24 Справа № 2-814/10 Суддя у 1-й інстанції - Малаховська І.Б. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м.Кривий Ріг

Справа № 2-814/10

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Тимченко О.О.

секретар судового засідання Гладиш К.І.

сторони:

позивач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року, яка постановлена суддею Малаховською І.Б. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 30 серпня 2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року Акціонерне товариство«Державний ощаднийбанк України» (надалі - АТ «Ощадбанк») звернулося до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (на теперішній час АТ «Ощадбанк»), в особі філії Правобережне відділення №6719, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що 01.03.2010 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по цивільній справі №2-814/10 винесено рішення, яким задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 173 865,70 грн., судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 700,00 грн. та витрати ІТЗ судового процесу 120,00 грн.

Позивач АТ «Ощадбанк» вважає, що суд, вирішивши питання про право на стягнення заборговагності, не зазначив в резолютивній частині точної грошової суми присудженої до стягнення.

Так, в позовній заяві АТ «Ощадбанк» посилався на те, що 11.02.2008 року було укладено Кредитний договір № 804/1, відповідно до умов якого відповідачу надавався кредит в розмірі 29 041,00 Євро. Станом на 01.07.2009 року, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 15 801,99 Євро та 1902,34 грн., з них: 14 350,57 Євро прострочена заборгованість по кредиту; 2 575,00 Євро прострочені відсотки; 731,42 Євро залишок по сплаті кредиту; 1902,34 грн. пеня за простроченим платежем.

В прохальній частині позовної заяви АТ Оощадбанк» просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по кредитному договору № 804/1 від 11.02.2008 року в сумі 15 081,99 Євро та 1902,34 грн., держмито в розмірі 1700,00 та витрати ІТЗ в розмірір120,00 грн.

При цьому, в мотивувальній та резолютивній частині рішення суду вказано, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 173 865,70 грн., судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 1700,00 грн. та витрати ІТЗ судового процесу 120,00 грн.

Разом з тим, відповідно до чинного законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, у той час як обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Таким чином, гривня, як національна валюта, є єдиним законним платіжним засобом на території України, при цьому відсутня заборона на укладання цивільних правочинів предметом яких є іноземна валюта. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачено законом чи договором, повернути така ж суму грошових коштів , тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка ним отримана.

За таких обставин, як укладання так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству і суд має право ухвалювати рішення в іноземній валюті.

Посилаючись на викладене, просив суд: винести додаткове рішення по справі № 2-814/10, яким визначити точну грошову суму, присуджену до стягнення заборгованості, додавши до суми стягнення заборгованості валюту кредитування, згідно позовних вимог АТ «Ощадбанк».

Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року в задоволенні заяви АТ «Ощадбанк» про ухвалення додаткового рішенняв цивільній справі № 2-814/10 - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач АТ «Ощадбанк» просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №2-814/10, яким визначити точну грошову суму, присуджену до стягнення заборгованості у валюті кредитування, а саме: стягнути з ОСОБА_1 на користь філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за Кредитним договором №804/1 від 11 лютого 2008 року у розмірі, яка станом на 01 липня 2009 року, складала всього 15081,99 Євро, із них: 14350,57 Євро прострочена заборгованість за кредитом, 2575,00 Євро прострочені відсотки, 731,42 Євро залишок по сплаті кредиту, 1902,34 грн пеня за прострочення платежу. Також, просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховану ту обставину, що позовні вимоги були заявлені саме щодо стягнення заборгованості в іноземній валюті, тоді як суд ухвалив рішення про стягнення коштів у гривні, без визначення точної суми присудженої до стягнення у Євро, без урахування судової практики на час дії винесення судового рішення щодо стягнення коштів за кредитними договорами в іноземній валюті.

Так, на час розгляду справи №2-814/10 усталена судова практика зводилась до того, що незалежно від того, у якій валюті в зобов?язанні зазначено борг, засобом погашення грошового зобов?язання може бути лише національна валюта України. Тобто, фактично раніше в разі, якщо особа, яка отримала позику в іноземній валюті, не виконала своїх зобов?язань, з неї стягували суму, визначену в гривневому еквіваленті. Натомість, у справі №373/2054/16-ц Верховний Суд виклав протилежну позицію, яка залишається незмінною на теперішній час, та зазначив, що немає законодавчої заборони на стягнення боргу за договором позики в іноземній валюті. При цьому, суд зазначив, що якщо в судовому рішенні вказано суму боргу в іноземній валюті й наведено ї еквівалент у національній валюті, то перераховують саме суму іноземної валюти.

У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, відповідач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Булгаков В.С., зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм матеріального та процесуального права, а тому ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представника АТ «Ощадбанк» - адвоката Борзенко Л.М., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Булгакова В.С., який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 березня 2010 рокупозовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором в розмірі 173 865,70 грн., судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 700,00 грн. та витрати ІТЗ судового процесу 120,00 грн.

Зі змісту судового рішення встановлено, що в судовому засіданні представник позивача Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» позов підтримав та уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 173 863,70 грн. та судові витрати, які складаються з суми сплаченого державного мита в розмірі 1700,00 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 120,00 грн.Таким чином, рішення суду від 01.03.2010 року ухвалено судом в межах заявлених позовних вимог.

У серпні 2023 року позивач АТ «Ощадбанк» звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі та просив суд винести додаткове рішення, яким визначити точну грошову суму, присуджену до стягнення заборгованості, додавши до суми стягнення заборгованості валюту кредитування, згідно позовних вимог АТ «Ощадбанк», посилаючись на ту обставину, що позичальнику надавалися кредитні кошти в іноземній валюті, а тому суд повинен був зазначити в резолютивній частині рішення точну суму заборгованості у валюті кредитування.

Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем АТ «Ощадбанк» заявлено вимоги, які не є підставою для ухвалення додаткового рішення, відповідно до частини 1 статті 270 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430цього Кодексу.

Як слідує із рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 березня 2010 року, судом ухвалено рішення щодо всіх позовних вимог, заявлених АТ «Ощадбанк» та зазначено точну грошову суму, присуджену до стягнення.

Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, АТ «Ощадбанк» зазначає про необхідність визначення заборгованості за Кредитним договором №2-814/10 у валюті кредитування, що свідчить про незгоду позивача із ухваленим судом рішенням, що є підставою для оскарження цього судового рішення в апеляційному порядку, однак не може бути правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення у порядку, визначеному статтею 270 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом правових позиції Верховного Суду у правовідносинах про стягнення заборгованості за кредитом в іноземній валюті колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки ці доводи фактично зводяться до незгоди з рішенням суду першої інстанції, що, як уже зазначалося вище, не є підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала є обґрунтованою, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є правильними , у зв`язку з чим вона повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства«Державний ощаднийбанк України» залишити без задоволення.

Ухвалу Саксаганського районногосуду містаКривого РогуДніпропетровської областівід 30серпня 2023року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 23 січня 2024 року.

Головуючий:

Судді: