Ухвала

від 22.01.2024 по справі 200/7011/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 січня 2024року

м. Київ

справа № 200/7011/15-ц

провадження № 61-699ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішенняБабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , третя особа - Державна казначейська служба України в Дніпропетровській області про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просила:

- визнати недостовірною інформацію стосовно юриста міської ради ОСОБА_1 , яка була розповсюджена начальником ВДСБЕЗ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Булькачем С.П. при проведенні прес-конференції, яка відбулася ІНФОРМАЦІЯ_4 та на якій були присутні представники преси і яка в подальшому була опублікована в газеті «ІНФОРМАЦІЯ_3» НОМЕР_2 за ІНФОРМАЦІЯ_1 в статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» за підписом ОСОБА_3 наступного змісту: « Последний случай взяточничества был зафиксирован в отношении юриста городского совета ОСОБА_1, которая затребовала 12 тысяч долларов за отказ от искового заявления. Но прокурорское следствие установило дополнительные эпизоды. Суд определил ей меру наказания -лишение свободы на 9 лет»;

- зобов`язати колишнього начальника ВДСБЕЗ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 після вступу рішення у законну силу протягом 30 днів спростувати можливим засобом зазначену недостовірну інформацію;

- стягнути з ліквідаційної комісії Дніпропетровського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої матеріальної шкоди грошові кошти у сумі 6 154, 82 грн, на відшкодування моральної шкоди - грошові кошти у сумі 25 000,00 грн та судовий збір в розмірі 465,20 грн.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2023 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

11 січня 2024 року ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

1. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зважаючи на те, що позовні заяви пред`явлено у квітні 2015 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2015 року.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2015 року складає 1 218,00 грн.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону на час подання позовної заяви, за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи немайнового характеру судовий збір становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн); про відшкодування моральної шкоди з ціною позову від 5 (6 090,00 грн) до 50 розмірів (60 900,00 грн) мінімальної заробітної плати -1 відсоток ціни позову.

Частиною третьою статті 6 вказаного Закону визначено, що у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті за подання позовної заяви, скарги.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи викладене, судовий збір за подання цієї касаційної скарги становить 1 278,00 грн ((1 218,00 грн х 2 (вимоги немайнового характеру) +(31 154,82 грн (вимоги майнового характеру) х 1%) х 200 % х 0,8).

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору або зменшити його розмір.

Клопотання мотивовано тим, що вона є інвалідом ІІІ групи та розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу. На підтвердження викладених обставин надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року, копію пенсійного посвідчення НОМЕР_1 , копію довідки ЛКК від 27 вересня 2023 року.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року справа № 697/2951/19 (провадження № 61-16827св21) зазначено, що: «з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).

Разом із тим, Верховний Суд зауважує, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичною особою є врахування судом її майнового стану Разом із тим, Верховний Суд зауважує, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичною особою є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору».

Відповідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків дохід ОСОБА_1 за період з за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 рокусклав 26 322,34 грн, отже 5 відсотків від зазначеного розміру доходу складатиме 1 316,11 грн, що не перевищує розміру судового збору, який підлягає сплаті заявницею за подання касаційної скарги (1 278,00 грн). Крім того, заявниця вказує, що вона є інвалідом ІІІ групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення, проте не надає судувідомостей про отримання або неотримання нею пенсії.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Відповідно до положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод (далі - Конвенція) забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, § 59).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів (заяв, скарг).

Отже, враховуючи розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, Верховний Суд, виходячи з необхідності забезпечення відповідального та добросовісного виконання учасниками справи своїх процесуальних обов`язків та реалізації наданих процесуальним законом повноважень, визнає обов`язок заявниці сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі у розмірі 1 278,00 грн, тому відмовляє у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру.

За таких обставин, заявниці необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 278,00 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

2. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (пункт 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи (абзаци перший - третій частини сьомої статті 43 ЦПК України).

Касаційна скарга була сформована в системі «Електронний суд», однак доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї касаційної скарги, заявницею не надано.

У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України).

Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху, а заявниці надати строк для усунення вказаних недоліків шляхом сплати судового збору та направлення до суду касаційної інстанції доказів надсилання листом з описом вкладення копії касаційної скарги іншим учасникам справи.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги або зменшення його розміру відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішенняБабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Коротенко