Постанова

від 23.01.2024 по справі 650/2534/23

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи 650/2534/23 Головуючий в 1 інстанції Хомик І.І.

Номер провадження 22-ц/819/86/24 Доповідач Орловська Н.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м.Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Орловської Н.В.,

суддів: Воронцової Л.П.,

Кутурланової О.В.,

секретар Доброва К.О.,

розглянув увідкритомусудовому засіданнів режимі відеоконференції цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна, на ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 12 грудня 2023 року у справі за заявою Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про забезпечення позову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, треті особи: Фермерське господарство «ОРІЙ АГРО», Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОДОЛА 2021» про витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просить суд витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Милівської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області земельну ділянку площею 17,9 га (кадастровий номер 6520684200:04:001:0463) шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку 17,9 га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0463 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав: 2379785065206; номер відомостей про речове право: 42384417).

В обґрунтування позовних вимог Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області зазначило, що є органом, який реалізовує повноваження щодо контролю за додержанням органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, додержання вимог земельного законодавства в процесі передачі у власність земельних ділянок.

У ході реалізації вказаних повноважень Головним управлінням Дергеокадастру у Херсонській області було встановлено порушення Милівською сільською радою Бериславського району Херсонської області вимог земельного законодавства під час прийняття рішення від 28.05.2021 року №168 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в розмірі земельної частки (паю) членам фермерського господарства «ОРІЙ АГРО», на підставі якого відбулась незаконна передача у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки комунальної власності площею 17,9 га.

Позивач зазначає, що орган місцевого самоврядування передав у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення фермерського господарства, що не була надана у користування відповідачки для створення фермерського господарства, а тому остання не мала права на її приватизацію у порядку ст.13 Закону України «Про фермерське господарство».

Член фермерського господарства, який не отримував земельну ділянку у користування для створення фермерського господарства, може отримати таку земельну ділянку у власність виключно на загальних підставах, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.06.2023 року по справі №633/408/18.

Натомість, ОСОБА_1 на підставі рішення Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 28.05.2021р. №168 незаконно отримала у приватну власність земельну ділянку площею 17,9 га, кадастровий номер 6520684200:04:001:0463 за спрощеною процедурою, без проведення земельних торгів та із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності.

Позивач зазначає, що обґрунтовує позовні вимоги незаконністю рішення Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 28.05.2021р. №168 без заявлення окремої вимоги про його скасування, оскільки вказане рішення виконано шляхом набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку. Оскільки вказане рішення вичерпало свою дію виконанням, тому його скасування не дозволить ефективно відновити становище, яке існувало до порушення.

Лише витребування земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_1 та припинення триваючого правопорушення відновить порушений суспільний інтерес та право розпорядження Милівською сільською територіальною громадою земельною ділянкою відповідно до вимог чинного законодавства.

29 листопада 2023 року Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій просило:

-накласти арешт на земельну ділянку площею 17,9 га, кадастровий номер 6520684200:04:001:0463 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав: 2379785065206; номер відомостей про речове право: 42384417), яка розташована на території Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області;

-заборонити ОСОБА_1 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6520684200:04:001:0463 з іншими земельними ділянками.

Вказана заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідач ОСОБА_1 має об`єктивну можливість безперешкодно розпорядитися належною їй на праві приватної власності спірною земельною ділянкою, вимога про витребування якої є предметом позову.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 12.12.2023 р. заяву Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області задоволено частково.

Суд вирішив:

Заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки, розташованої на території Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, площею 17,9 га, кадастровий номер 6520684200:04:001:0463 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав: 2379785065206, номер відомостей про речове право: 42384417), з іншими земельними ділянками.

Відмовити в накладенні арешту на земельну ділянку площею 17,9 га, кадастровий номер 6520684200:04:001:0463 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав: 2379785065206, номер відомостей про речове право: 42384417), яка розташована на території Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області по цивільній справі за позовом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, треті особи: Фермерське господарство «ОРІЙ АГРО», Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОДОЛА 2021» про витребування земельної ділянки на користь держави.

Вказане судове рішення мотивовано тим, що позивач звернувся до суду із вимогою про витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_1 . Застосування такого виду забезпечення позову, як заборона ОСОБА_1 вчиняти певні дії, пов`язані з розпорядженням земельною ділянкою, який є співмірним із заявленими позовними вимогами, та є доцільним, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду по даній справі або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 12.12.2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову, яке допускається протягом усього періоду розгляду справи, є обґрунтоване клопотання сторони, в тому числі із зазначенням очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи. При цьому, обов`язковим є надання доказів наявності фактичних обставин, з якими заявник пов`язує необхідність застосування конкретного заходу забезпечення позову.

Натомість доводи, викладені позивачем на підтвердження необхідності забезпечення позову, ґрунтуються виключно на припущеннях, без надання належних та допустимих доказів наявності у ОСОБА_1 намірів вчинити дії, які ускладнять або унеможливлять виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.

Крім того апелянт вважає, що у позивача відсутнє його порушене право, оскільки спірна земельна ділянка на момент її приватизації ОСОБА_1 належала до комунальної власності, розпорядником якої була Милівська сільська рада Бериславського району Херсонської області.

Оскільки права Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області не порушені, і вказаний орган не уповноважений звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, тому апелянт вважає відсутніми підстави як для задоволення позову в цілому, так і для вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи, що безпідставне забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти певні дії порушуватиме її права та інтереси, як власника, тому наполягає на задоволенні апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області доводи апелянта вважає необґрунтованими, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 12 грудня 2023 року залишити без змін.

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що апелянт виключно на припущеннях вказує про відсутність у позивача порушеного права, з приводу захисту якого він звернувся до суду.

Звертаючись до суду з позовною заявою Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області переслідує мету захисту публічних (суспільних) інтересів шляхом усунення порушень законодавства в процесі контролю за раціональним використанням сільськогосподарських земель, які є обмеженим природним ресурсом.

Згідно ст.188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, територіальним відділом якого є Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 червня 2021 року у справі №925/929/19 зробила висновок про те, що органи Держгеокадастру можуть звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

З огляду на викладене позивач вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо безпідставності позовних вимог та вимог про забезпечення позову з підстав відсутності його порушених прав.

Щодо ризиків невиконання або ускладнення виконання судового рішення у випадку невжиття заходів забезпечення позову, то відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, доданої до позовної заяви, спірна земельна ділянка площею 17,9 га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0463 для ведення фермерського господарства перебуває у власності ОСОБА_1 та передана в оренду ТОВ «ДОДОЛА 2021» згідно договору оренди землі від 03.11.2021р. строком до 04.11.2031р.

З огляду на скасування з 01.07.2021 року мораторію на купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а також враховуючи визначене ст. 131 ЗК України переважне право орендаря на придбання земельної ділянки, позивач вважає адекватним та співмірним застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову, оскільки існує реальна можливість відчуження спірної земельної ділянки.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, відповідність ухвали суду нормам цивільного процесуального закону, апеляційний суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. (ч. 3 ст. 150 ЦПК України)

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (частини сьома та восьмастатті 158 ЦПК України).

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, спір стосується майнових прав на об`єкт нерухомого майна земельної ділянки площею 17,9 га, кадастровий номер 6520684200:04:001:0463, розташованої на території Милівської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.

Право приватної власності на спірну земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на підставі рішення Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 28.05.2021 року №168, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою від 06.10.2023 р. №349388749.

Правомірність переходу права власності на вказану земельну ділянку, оформлене рішенням Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області № 168 від 28.05.2021р., до ОСОБА_1 є предметом поданого Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області позову.

Стаття 78Земельного Кодексу Українивстановлює зміст права власності на землю як суб`єктивного права і визначає його як сукупність правомочностей по володінню, користуванню і розпорядженню земельними ділянками в межах, визначених Кодексом.

З огляду на викладені обставини суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що через ризик відчуження спірної земельної ділянки на користь третіх осіб та/або її перетворення внаслідок поділу чи об`єднання з іншою земельною ділянкою невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_1 вчиняти вказані дії відносно зазначеного нерухомого майнаможе істотно ускладнити виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження наміру ОСОБА_1 відчужити спірний об`єкт нерухомості не спростовує висновків суду про наявність у неї, як в одноособового власника,можливостівільно розпорядитись земельною ділянкою, якщо не вжити заходи забезпечення позову.

Крім того, застосований судом першої інстанції спосіб забезпечення позову у вигляді заборони розпоряджатися спірною земельною ділянкою є співмірним предмету позову. Відсутні підстави вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_1 , оскільки майно залишається в її володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися ним обмежується на певний час.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17.

В судовому засіданні представник апелянта адвокат Ковальчук І.М. додатково зазначила, що наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про заборону розпоряджатися спірною земельною ділянкою, який буде внесений у випадку задоволення заяви про забезпечення позову, зменшує фінансову привабливість ОСОБА_1 , як власника, у можливих кредитних правовідносинах у майбутньому.

Апеляційний суд відхиляє вказаний довід скаржника, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову, як тимчасова заборона розпоряджатися земельною ділянкою, жодним чином не зменшує майнових прав її власника, а також не впливає на обсяг використання земельної ділянки шляхом передання її в оренду або у правовідносинах з потенційними кредиторами.

Щодо доводу апелянта про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову внаслідок безпідставності позовних вимог Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області через відсутність його порушених прав, то колегія суддів зазначає наступне.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

За усталеною практикою Верховного Суду відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

Разом з тим встановлення обставин справи, у тому числі і щодо наявності порушеного права чи інтересу позивача, здійснюється судом у ході розгляду справи по суті, а зроблені висновки слугують підставою для ухвалення відповідного кінцевого рішення.

Натомість, вжиття заходів забезпечення позову є сукупністю процесуальних дій, які застосовується судом у ході розгляду справи з огляду на співвідношення предмету позову та ризиків невиконання чи ускладнення виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.

При цьому надання правової оцінки обґрунтованості позовних вимог у контексті наявності чи відсутності порушеного права позивача є недопустимим на стадії вирішення такого процесуального питання, як забезпечення позову, оскільки виходить за його межі, визначені частиною другою статті 149 ЦПК України.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому згідно ст. 375 ЦПК України підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст.367,374,375 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна, залишити без задоволення.

Ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 12 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова судуапеляційної інстанціїнабирає законноїсили здня їїприйняття іможе бутиоскаржена вкасаційному порядкудо ВерховногоСуду протягомтридцяти днівз дняскладення повногосудового рішенняшляхом поданнякасаційної скарги безпосередньодо судукасаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 24 січня 2024 року.

Головуюча

---

Н.В.Орловська

Судді

---

Л.П.Воронцова

---

О.В.Кутурланова