Рішення

від 22.01.2024 по справі 922/4865/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/4865/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таранівська птахофабрика" (63450, Харківська обл., Зміївський р-н, с. Таранівка, вул. Фабрична, 7) простягнення 93239,36 грн,без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таранівська птахофабрика" (відповідач), в якій просить позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню за період з 18.03.2022 по 10.07.2023 у сумі 78240,14 грн, 3% річних за період з 18.03.2022 по 10.07.2023 у сумі 4697,28 грн та інфляційні за період з листопада 2022 року по липень 2023 року у сумі 10301,94 грн за договором №10109 від 01.01.2021 на ХОУ AT "Ощадбанк", НОМЕР_1 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328. Також, позивач стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у сумі 2684,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №10109 від 01.01.2021 щодо своєчасної сплати за поставлену електричну енергію.

Ухвалою від 22.11.2023 Господарський суд Харківської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №922/4865/23. Також суд задовольнив клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Відповідач не надав господарському суду заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

07.12.2023 позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач роз`яснює періоди нарахування.

13.12.2023 відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає про те, що з початку повномасштабної агресії російської федерації проти України відповідач не здійснював діяльності не з своєї вини. Наприкінці березня 2023 року відповідач відновив свою діяльність та провів розрахунки з позивачем. Відповідач зазначив, що його місцезнаходженням є село Таранівка у Зміївській громаді Чугуївського району Харківської області, яка входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022. Також, відповідач вказує, що допущення порушення умов договору по оплаті електричної енергії виникло через форс-мажорні обставини (непоборної сили), які зазначені у листі Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1. Крім того, відповідач зазначив, що 13.08.2022 територія комплексу будівель загальною площею 2831 кв м була надана в користування військової частини НОМЕР_2 з відстрочкою в укладанні договору відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України. 23.12.2022 укладено трьохсторонній договір №1 про спільне безоплатне користування нерухомим майном (комплексом будівель) між відповідачем, військовою частиною НОМЕР_2 (користувач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова, яке в подальшому перейменовано на Харківське квартирно-експлуатаційне управління (оплачує комунальні послуги). Останній є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету. Несвоєчасний розрахунок із позивачем виник у зв`язку із затриманням бюджетним коштів. До того ж відповідач вказує, що після 26.04.2022 постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, №332 від 25.02.2022 (в редакції від 26.04.2022), встановлено чітку заборону нарахування та стягнення штрафних санкцій.

15.12.2023 позивач надав відповідь на відзив, в якій він відхилив доводи позивача, викладені у відзиві на позов, та просив позов задовольнити.

19.12.2023 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

У зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017, з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії споживачу за вільними цінами на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), від 19.06.2018 №505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268 (далі - Постанова).

Згідно з п. 13 розділу XVII Закону у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків, зокрема, пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.

Таким чином правонаступником в частині прав та обов`язків за договорами про постачання/користування електричної енергії, що діяли до 01.01.2019, залишається АТ "Харківобленерго", яке продовжує виконання функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області.

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному "Правилами роздрібного ринку електричної енергії" (надалі - Правила), затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, та на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (надалі - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).

Абзацом п`ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Згідно з п. 7 Постанови договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Разом з тим, відповідно до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Згідно з п. 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку, лише на вимогу споживача.

Відповідно до п. 4.12, 4.13 розділу IV Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку (АТ Харківобленерго) та затверджуються Регулятором.

Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ "Харківенергозбут" проводить на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу (АТ "Харківобленерго") в порядку, передбаченому умовами договору.

01.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Таранівська птахофабрика" (споживачем) та Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" (постачальником) був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №10109 (далі - договір) на умовах комерційної пропозиції №1П, а також фактично споживалась електрична енергія.

01.01.2023 комерційна пропозиція №1П від 01.01.2021 була змінена на комерційну пропозицію №1/23П для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50000 кВт/год.

Згідно з п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 5.5 договору встановлено, що розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.

Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п. 5.7 договору).

Відповідно до п. 5.10 договору передбачено, що споживач здійснює плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції яка є додатком до цього договору.

Згідно з п. 6.2 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

За умовами п. 5 комерційної пропозиції №1/23П рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. У разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Відповідно до п. 5.8 договору якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією. Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Пунктом 8 комерційної пропозиції №1/23П визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.

Згідно з переданими відомостями від АТ "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено наступні рахунки за спожиту електричну енергію:

- за лютий 2022 р. на суму 33747,47 грн, ПДВ 20% 6749,49 грн, разом з ПДВ 40496,96 грн. Відповідачем за лютий 2022 р. спожито 9543 кВт/год згідно з витягом з реєстру фактичних обсягів. Рахунок за лютий 2022 р. та акт приймання-передачі електричної енергії були направлені через Інформаційний WЕВ-портал "Комплекс обслуговування автоматизованої системи документообігу, розрахованої на велику кількість користувачів - Компас Д" - 11.03.2022. Строк оплати 17.03.2022;

- за серпень 2022 р. на суму 37786,32 грн, ПДВ 20% 7557,26 грн, разом з ПДВ 45343,58 грн. Відповідачем за серпень 2022 р. спожито 8677 кВт/год згідно з витягом з реєстру фактичних обсягів. Рахунок за серпень 2022 р. та акт приймання-передачі електричної енергії були направлені через Інформаційний WЕВ-портал "Комплекс обслуговування автоматизованої системи документообігу, розрахованої на велику кількість користувачів - Компас Д" - 05.09.2022. Строк оплати 12.09.2022;

- за вересень 2022 р. на суму 35664,39 грн, ПДВ 20% 7132,88 грн, разом з ПДВ 42797,27 грн. Відповідачем за вересень 2022 р. спожито 7375 кВт/год згідно з витягом з реєстру фактичних обсягів. Рахунок за вересень 2022 р. та акт приймання-передачі електричної енергії були направлені через Інформаційний WЕВ-портал "Комплекс обслуговування автоматизованої системи документообігу, розрахованої на велику кількість користувачів - Компас Д" - 07.10.2022. Строк оплати 14.10.2022;

- за жовтень 2022 р. на суму 47693,25 грн, ПДВ 20% 9538,65 грн, разом з ПДВ 57231,90 грн. Відповідачем за жовтень 2022 р. спожито 9635 кВт/год згідно з витягом з реєстру фактичних обсягів. Рахунок за жовтень 2022 р. та акт приймання-передачі електричної енергії були направлені через Інформаційний WЕВ-портал "Комплекс обслуговування автоматизованої системи документообігу, розрахованої на велику кількість користувачів - Компас Д" - 07.11.2022. Строк оплати 14.11.2022;

- за листопад 2022 р. на суму 44466,92 грн, ПДВ 20% 8893,38 грн, разом з ПДВ 53360,30 грн. Відповідачем за листопад 2022 р. спожито 9140 кВт/год згідно з витягом з реєстру фактичних обсягів. Рахунок за листопад 2022 р. та акт приймання-передачі електричної енергії були направлені через Інформаційний WЕВ-портал "Комплекс обслуговування автоматизованої системи документообігу, розрахованої на велику кількість користувачів - Компас Д" - 06.12.2022. Строк оплати 13.12.2022;

- за грудень 2022 р. на суму 48383,56 грн, ПДВ 20% 9676,71 грн, разом з ПДВ 58060,27 грн. Відповідачем за грудень 2022 р. спожито 10196 кВт/год згідно з витягом з реєстру фактичних обсягів. Рахунок за грудень 2022 р. та акт приймання-передачі електричної енергії були направлені через Інформаційний WЕВ-портал "Комплекс обслуговування автоматизованої системи документообігу, розрахованої на велику кількість користувачів - Компас Д" - 04.01.2023. Строк оплати 11.01.2023;

- за січень 2023 р. на суму 56789,31 грн, ПДВ 20% 11357,31 грн, разом з ПДВ 68147,17 грн. Відповідачем за січень 2023 р. спожито 11039 кВт/год згідно з витягом з реєстру фактичних обсягів. Рахунок за січень 2023 р. та акт приймання-передачі електричної енергії були направлені через Інформаційний WЕВ-портал "Комплекс обслуговування автоматизованої системи документообігу, розрахованої на велику кількість користувачів - Компас Д" - 07.02.2023. Строк оплати 14.02.2023;

- за лютий 2023 р. на суму 92729,17 грн, ПДВ 20% 18545,83 грн, разом з ПДВ 111275,00 грн. Відповідачем за лютий 2023 р. спожито 19082 кВт/год згідно з витягом з реєстру фактичних обсягів. Рахунок за лютий 2023 р. та акт приймання-передачі електричної енергії були направлені через Інформаційний WЕВ-портал "Комплекс обслуговування автоматизованої системи документообігу, розрахованої на велику кількість користувачів - Компас Д" - 07.03.2023. Строк оплати 14.03.2023;

- за березень 2023 р. на суму 68150,27 грн, ПДВ 20% 13630,05 грн, разом з ПДВ 81780,32 грн. Відповідачем за березень 2023 р. спожито 13932 кВт/год згідно з витягом з реєстру фактичних обсягів. Рахунок за березень 2023 р. та акт приймання-передачі електричної енергії були направлені через Інформаційний WЕВ-портал "Комплекс обслуговування автоматизованої системи документообігу, розрахованої на велику кількість користувачів - Компас Д" - 07.04.2023. Строк оплати 14.04.2023;

- за квітень 2023 р. на суму 68539,74 грн, ПДВ 20% 13707,95 грн, разом з ПДВ 82247,69 грн. Відповідачем за квітень 2023 р. спожито 14946 кВт/год згідно з витягом з реєстру фактичних обсягів. Рахунок за квітень 2023 р. та акт приймання-передачі електричної енергії були направлені через Інформаційний WЕВ-портал "Комплекс обслуговування автоматизованої системи документообігу, розрахованої на велику кількість користувачів - Компас Д" - 05.05.2023. Строк оплати 12.05.2023.

У грудні 2022 р. відповідачем була здійснена оплата за серпень 2022 р., вересень 2022 р. - листопад 2022 р. на загальну суму 179633,04 грн.

У січні 2023 р. відповідачем була здійснена оплата за листопад 2022 р. та грудень 2022 р. на загальну суму 14806,00 грн.

У липні 2023 р. відповідачем здійснена оплата за грудень 2022 р. - квітень 2023 р. на загальну суму 401508,99 грн.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1 договору).

Відповідно до п. 6.2 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 5.9 договору у разі виникнення у споживача заборгованості за електричну енергію за цим договором споживач повинен звернутися до постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність (обмежену платоспроможність) споживача. Графік погашення заборгованості оформляється додатком до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення сторонами та дотримання споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від здійснення поточних платежів за цим договором.

У разі недотримання графіка погашення заборгованості або прострочення оплати поточних платежів постачальник має право здійснимим заходи з припинення постачання електричної енергії споживача у порядку, визначеному цим договором та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором.

Позивач нарахував на несплачену станом на 18.03.2022 заборгованість пеню за період з 18.03.2022 по 10.07.2023 у сумі 78240,14 грн, 3% річних за період з 18.03.2022 по 10.07.2023 у сумі 4697,28 грн та інфляційні за період з листопада 2022 року по липень 2023 року у сумі 10301,94 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідач умови договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені договором строки не виконав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі вищевказаних положень ЦК України, ст. 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", п. 5.9 договору та п. 8 комерційної пропозиції №1/23П нарахував відповідачу пеню за період з 18.03.2022 по 10.07.2023 у сумі 78240,14 грн, 3% річних за період з 18.03.2022 по 10.07.2023 у сумі 4697,28 грн та інфляційні за період з листопада 2022 року по липень 2023 року у сумі 10301,94 грн.

Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, свідчать про правомірність нарахування відповідачеві пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у справі №916/376/19, від 09 лютого 2021 року у справі №904/157/20.

Питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18).

При цьому слід враховувати, що правила ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Суд враховує правову позицію, викладену в рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013, про те, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи фактичні обставини цієї справи, які пов`язані із обставинами повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, враховуючи відсутність основного боргу перед позивачем, незначний період затримки оплати відповідачем електричної енергії, відсутність у матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків та дотримуючи баланс інтересів сторін, суд вважає за необхідне за власною ініціативою зменшити розмір пені на 50% до суми 39120,07 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що неналежне виконання умов договору, укладеного між сторонами, виникло через форс-мажорні обставини (обставини непоборної сили), які зазначені у листі Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні" та деталізовано в розділі 6 регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15 липня 2014 року №40(3) (з наступними змінами).

Засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) здійснюється сертифікатом про такі обставини (ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Таким чином, порівнюючи офіційний лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 з правилами засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що містяться в регламенті, необхідно зазначити, що у законі та регламенті зазначено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом, а на сайті Торгово-промислової палати України 28.02.2022 розміщено загальний офіційний лист.

Загальний офіційний лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року не містить (та і не може містити) ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Вказаний лист видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між військовою агресією російської федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов`язання.

Враховуючи вищенаведене, посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин для уникнення відповідальності за договором №10109 від 01.01.2021 судом відхиляється як безпідставні.

Також, суд зазначає, що укладання трьохстороннього договору №1 про спільне безоплатне користування нерухомим майном від 23.12.2022 між відповідачем, Військовою частиною НОМЕР_2 (користувач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова, яке в подальшому було перейменовано на Харківське квартирно-експлуатаційне управління (оплачує комунальні послуги), не має жодного значення до цієї справи, оскільки вказаний договір ніяк не впливає на зобов`язання за спірним договором.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, №332 від 25.02.2022 встановлено заборону нарахування та стягнення штрафних санкцій, як на підставу для відмови у позові, суд вважає помилковими, оскільки: по-перше, до ЦК та ГК ніякі зміни не вносилися; по-друге, НКРЕКП не має повноважень підзаконним актом встановлювати заборону нарахування та стягнення штрафних санкцій; по-третє, нарахування відповідачу пені за прострочення виконання зобов`язання здійснювалось позивачем на підставі договору (п. 8 комерційної пропозиції), а також норм ЦК і ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Також у відзиві відповідач зазначає про відсутність у користувача приміщенням відповідача за договором №1 від 23.12.2022, який є платником комунальних послуг - Харківського квартирно-експлуатаційного управління, коштів та його належність до бюджетної установи, що фінансується за рахунок коштів з державного бюджету, при цьому відповідач не надав до суду жодного документального підтвердження матеріального становища вказаної особи.

Затримка бюджетного фінансування його контрагентів за іншими договорами не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення договірного зобов`язання.

В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд вважає за необхідне в позові відмовити частково та стягнути з відповідача пеню за період з 18.03.2022 по 10.07.2023 у сумі 39120,07 грн, 3% річних за період з 18.03.2022 по 10.07.2023 у сумі 4697,28 грн та інфляційні за період з листопада 2022 року по липень 2023 року у сумі 10301,94 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відтак з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1557,88 грн.

Керуючись ст. 193, 230 - 233 ГК України, ст. 525, 526, 530, 551, 610, 611, 625, 629, 714 ЦК України, ст. 2, 51 Закону України "Про ринок електричної енергії", ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ст. 14, 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 233, 237, 238, 252 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таранівська птахофабрика" (63450, Харківська обл., Зміївський р-н, с. Таранівка, вул. Фабрична, 7. Код ЄДРПОУ 30534195) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126. Код ЄДРПОУ 42206328) пеню за період з 18.03.2022 по 10.07.2023 у сумі 39120,07 грн, 3% річних за період з 18.03.2022 по 10.07.2023 у сумі 4697,28 грн та інфляційні за період з листопада 2022 року по липень 2023 року у сумі 10301,94 грн та судовий збір у сумі 1557,88 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "22" січня 2024 р.

СуддяВ.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.