Ухвала

від 22.01.2024 по справі 2-253/11

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 2-253/11

Провадження № 4-с/524/10/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2024 року Автозаводський районний суд м Кременчука в складі:

головуючого суддіПредоляк О.С.

при секретарі судового засідання Лапік К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кременчуці скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. В обґрунтування скарги зазначає, що в провадженні Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження №29173049 з примусового виконання виконавчого листа №2-253, виданого 06.09.2011 року Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення заборгованості по кредитному договору на користь ПАТ Укрсиб Банк в сумі 96354,53 грн. В межах виконавчого провадження накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 . На день звернення до суду боргові зобов`язання погашено. Виконавче провадження у ВДВС відсутнє.

Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука ві 28.09.2023 року скасовано арешт майна, а саме квартири АДРЕСА_1 та оголошення заборони на його відчуження 29173049 від 11.10.2011 року, що зареєстровано 15.11.2012 року за №13251080 реєстратором Полтавська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України.

Проте, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна також наявний запис про обтяження у виді арешту нерухомого майна, що зареєстровано 11.10.2011 року за №11707775 реєстратором Полтавська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження 29173049 від 11.10.2011 р. Арешт на майно не знято у зв`язку з чим заявник вимушена звернутися до суду.

Автозаводським відділом державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подано відзив, у якому просять відмовити у задоволенні скарги. Зазначають, що у відділі на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 29173049 з примусового виконання виконавчого листа № 2-253, виданого 06.09.2011 Автозаводським районним судом міста Кременчука про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості у розмірі 96715,71 грн. В межах виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на підставі акту опису й арешту майна від. 27.11.2015 державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду згідно з виконавчим документом. Станом на 14.09.2023 виконавче провадження знищено, у зв`язку з закінченням строку зберігання. Згідно відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження в межах виконавчого провадження відсутні відомості щодо сплати боржником виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Таким чином, у державного виконавця не було правових підстав для зняття арешту з майна.

Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на виконанні в Автозаводському відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження №29173049 з примусового виконання виконавчого листа № 2-253/11 виданого 06.09.2011 року Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості у розмірі 96715,71 грн.

В межах виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника.

27.11.2015державним виконавцемвинесена постановапро закінченнявиконавчого провадженняна підставіп.8ст.49Закону України«Про виконавчепровадження»чинного на той час, у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду згідно з виконавчим документом. Станом на 14.09.2023 виконавче провадження знищено, у зв`язку з закінченням строку зберігання.

Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука ві 28.09.2023 року скасовано арешт майна, а саме квартири АДРЕСА_1 та оголошення заборони на його відчуження 29173049 від 11.10.2011 року, що зареєстровано 15.11.2012 року за №13251080 реєстратором Полтавська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України.

В Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявний запис про обтяження у виді арешту нерухомого майна, що зареєстровано 11.10.2011 року за № 11707775 реєстратором Полтавська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження 29173049 від 11.10.2011 р.

Станом на день розгляду скарги арешт з майна боржника не знято.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-XIV), чинного на час закінчення виконавчого провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 11 зазначеного Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Виходячи зі змісту статті 25 Закону № 606-XIV, за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Аналіз правових норм свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягає примусовому виконанню.

Пунктом 8 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

27.11.2015 року державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 29173049 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ст.49 Закону № 606-XIV, у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду згідно з виконавчим документом.

Виконавче провадження № 29173049 знищено за закінченням терміну зберігання.

Частиною першою статті 30 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

- закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;

- повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;

- повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження.

Наслідки завершення виконавчого провадження визначені статтею 50 Закону № 606-XIV, яка, зокрема, передбачає зняття арешту з майна боржника.

Відповідно до пункту 3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5) у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Отже, згідно приписів пункту 3.17 Інструкції № 512/5, статті 50 Закону № 606-XIV, державний виконавець при винесенні 27.11.2015року в межах виконавчого провадження №29173049 постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ст.49 Закону № 606-XIV, зобов`язаний був провести всі необхідні дії у зв`язку із завершенням виконавчого провадження, зокрема зняти арешт, накладений на майно боржника.

Відповідно до ч.1 ст.447,451 Цивільного процесуального кодексу Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на те, що на час розгляду скарги виконавче провадження закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду,заборгованість по кредитному зобов`язанню сплачена, відкрите виконавче провадження відсутнє, що є підставою для задоволенняскарги тазняття арешту з майна ОСОБА_1 та прийняття рішення відповідності до вимог.

Керуючись ст.ст. 59, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-452 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , що зареєстровано 11.10.2011 року за № 11707775 реєстратором Полтавська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження 29173049 від 11.10.2011 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.С.Предоляк