Ухвала

від 13.12.2024 по справі 2-253/11

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-253/11

Провадження № 6/0182/343/2024

У Х В А Л А

Іменем України

13.12.2024 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Приватного підприємства «Малібу» про стягнення заборгованості -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених вимог заявниця посилається на те, що в провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до неї, ОСОБА_3 та Приватного підприємства «Малібу» про стягнення заборгованості. Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» було задоволено та солідарно стягнуто суму боргу за кредитним договором № 11324261000 від 28 березня 2008 року в розмірі 2710693 грн. 35 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 700 грн. 00 коп. та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. На виконання вищевказаного рішення суду було видано виконавчий лист. 23 вересня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ТОВ ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» було укладено договір факторингу № 143, у відповідності до якого до ТОВ ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» перейшло право вимоги за кредитним договором, а також всі інші права, пов`язані з ним, в тому числі, звернення стягнення. 03 жовтня 2024 року між ТОВ ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» та заявницею було укладено договір про реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11324261000 від 28 березня 2008 року. Відповідно до вищевказаного договору, сторони дійшли згоди, що позичальник погоджується сплатити кредиторові борг в сумі 772107 (сімсот сімдесят дві тисячі сто сім доларів) 08 центів наступним чином: протягом 120 місяців - по 6434 (шість тисяч чотириста тридцять чотири доларів) 22 центів щомісячно. Тому, заявниця, з урахуванням вищевикладеного, а також, у відповідності до розділу 2 пункту 4 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», просить суд визнати виконавчий лист № 2-253/11, виданий Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області про солідарне стягнення з неї, ОСОБА_3 та Приватного підприємства «Малібу» на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості в розмірі 2710693 грн. 35 коп., судовий збір в розмірі 1 700 грн. 00 коп. та витрати на ІТЗ в сумі 120 грн. 00 коп. таким, що не підлягає виконанню.

Суд, розглянувши заяву, дослідивши докази, приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , при подачі заяви до суду про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, просила суд розгляд справи проводити за її відсутності. Однак, одночасно з поданням заяви до суду, заявниця заяву разом з додатками 09 жовтня 2024 року направила заінтересованим особам по даній справі, про що свідчать накладні про відправку поштової кореспонденції, які, у відповідності до офіційного сайту «Укрпошта», шляхом відстеження представниками Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» та ТОВ ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» були отриманні 21 жовтня 2024 року.

11 грудня 2024 року на адресу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від директора ТОВ ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» Сисина В.В. надійшла заява, згідно якої він просив суд розгляд справи проводити за їх відсутності та проти задоволення заяви не заперечували (а.с.245).

Тому, з урахуванням тієї обставини, що сторони скористались, визначеним цивільно-процесуальним законодавством, правом, суд вважає, що, згідно з ч.3 ст. 432 ЦПК України, неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви (ч.3ст.432 ЦПК України).

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Як встановлено судом, в провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Приватного підприємства «Малібу» про стягнення заборгованості (а.с.3-5). Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» було задоволено та солідарно стягнуто суму боргу за кредитним договором № 11324261000 від 28 березня 2008 року в розмірі 2710693 грн. 35 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 700 грн. 00 коп. та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.134-136). На виконання вищевказаного рішення суду, було видано виконавчий лист про примусове стягнення боргу. 23 вересня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ТОВ ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» було укладено договір факторингу № 143, у відповідності до якого до ТОВ ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» перейшло право вимоги за кредитним договором, а також всі інші права, пов`язані з ним, в тому числі, на звернення стягнення (а.с.191-194). Тому, ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2020 року було вирішено питання щодо заміни сторони виконавчого провадження з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ТОВ ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» (а.с.212-214). Як вбачається з матеріалів справи, заявниця як на підставу звернення до суду з даною заявою долучила договір, згідно якого 03 жовтня 2024 року між нею та ТОВ ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» було укладено договір про реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11324261000 від 28 березня 2008 року (а.с.219). Відповідно до вищевказаного договору, сторони дійшли згоди, що позичальник погоджується сплатити кредиторові борг в сумі 772107 (сімсот сімдесят дві тисячі сто сім доларів) 08 центів наступним чином: протягом 120 місяців по 6434 (шість тисяч чотириста тридцять чотири доларів) 22 центів щомісячно. При цьому, згідно з вищевказаним договором, у порядку та на умовах, визначених договором, кредитор та позичальник домовились про реструктуризацію кредитної заборгованості, згідно з Законом України від 13 квітня 2021 року № 1381- ХІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» (а.с.219).

Згідно з ч. 1 ст.431 ЦПК України,виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст.432 ЦПК України,суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково, у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістомстатті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.

У цьому випадку, саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, заявниця посилалась на те, що було здійснено реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором № 11324261000 від 28 березня 2008 року.

При цьому, при вирішенні питання в цій частині, судом враховується той факт, що 13 квітня 2021 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті, яким внесені зміни у прикінцеві положення Закону України «Про споживче кредитування» та вказаний Закон набрав чинності 23 квітня 2021 року.

В розділіIVПрикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування»(п.7) були внесені зміни, згідно з якими зобов`язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям (незалежно від дати укладення договору), підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у встановленому порядку та умовах, визначених Законом.

Згідно з п.п.3 п.7 розділуIVПрикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування»,реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом.

Відповідно до п.п.12 п.7 розділуIVПрикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування»,днем проведення реструктуризації вважається день отримання кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя або заставодавця у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника, заяви про проведення відповідно до цього пункту реструктуризації. Кредитор зобов`язаний не пізніше 60 днів з дня реструктуризації здійснити всі обчислення, необхідні для проведення реструктуризації, та надіслати позичальнику, поручителю та іншим зобов`язаним за договором особам поштою рекомендованим листом інформацію про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації (включаючи інформацію про всі наявні зобов`язання позичальника за результатами проведення реструктуризації станом на день проведення реструктуризації та новий графік платежів). Також відповідна інформація у письмовому вигляді безоплатно надається зазначеним особам особисто на їхню вимогу.

Згідно з п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», проведення відповідно до цьогоЗаконуреструктуризації зобов`язань, передбачених договором, є підставою для визнання судом, відповідно достатті 432 ЦПК України,таким, що не підлягає виконанню, виконавчого документа, виданого для звернення до виконання рішення суду (ухваленого до дня проведення такої реструктуризації), яким передбачено стягнення грошових коштів та/або звернення стягнення на нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що 03 жовтня 2024 року між сторонами (ТОВ ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» та ОСОБА_1 ) було укладено договір про реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11324261000 від 28 березня 2008 року та визначено, а також погоджено сплату кредиторові боргу в сумі 772107 (сімсот сімдесят дві тисячі сто сім доларів) 08 центів наступним чином: протягом 120 місяців по 6434 (шість тисяч чотириста тридцять чотири доларів) 22 центів щомісячно (а.с.219).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також факт проведення кредитором ТОВ ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» реструктуризації зобов`язань боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 11324261000 від 28 березня 2008 року, приймаючи до уваги, що кредитором ТОВ ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» заява ОСОБА_1 визнана і він не заперечує щодо її задоволення, суд приходить до висновку, що виконавчий лист № 2-253/11, виданий Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та Приватного підприємства «Малібу» на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості в розмірі 2710693 грн. 35 коп., судового збору в розмірі 1 700 грн. 00 коп. та витрат на ІТЗ в сумі 120 грн. 00 коп., необхідно визнати такими, що не підлягають виконанню, тим самим повністю задовольнивши заяву.

Керуючись ст.ст.247,259-261,432 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Приватного підприємства «Малібу» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Визнати такими, що не підлягають виконанню, виконавчий лист № 2-253/11, виданий Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та Приватного підприємства «Малібу» на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості в розмірі 2710693 грн. 35 коп., судового збору в розмірі 1 700 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал