Рішення

від 11.01.2024 по справі 299/4/23

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

11.01.2024 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючий суддя Кашуба А.В., секретар судового засідання Чернянчук К.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення сесії Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у приватну власність, згідно додатку №7 до рішення, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,9999 га, кадастровий номер 2121286800:10:001:0330; скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з припиненням такого права, та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд суду передано цивільну справу за вказаним позовом.

Позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність відповідачу ОСОБА_2 , скасувати державну реєстрацію прав ОСОБА_2 , з припиненням такого права власності на земельну ділянку, скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 40 тисяч грн., вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що 17.08.2004 позивач набув право власності на земельну ділянку площею 2,00 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства на території Шаланківської сільської ради в урочищі «Шаланківська гора». Право власності підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗК№019333 від 17.08.2004 на підставі розпорядження голови Виноградівської РДА від 06.08.2004. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер, зареєстровано у Державному реєстрі земель відповідно до Порядку №174. Земельна ділянка позивача не зареєстрована у Державному земельному кадастрі, право власності позивача не було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав. Через 17 років його власну земельну ділянку, без відома позивача та без вилучення земельної ділянки, на підставі заяви відповідача ОСОБА_2 та дозволу на розроблення проекту відведення, сформовано заново, присвоєно інший кадастровий номер та передано у приватну власність за оскаржуваним рішенням Вилоцької селищної ради іншій особі відповідачу ОСОБА_2 . Нову земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі, право власності відповідача зареєстровано у Державному реєстрі речових прав. Позивач заявляє про порушення його права власності незаконним рішенням органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою та передачу новосформованої земельної ділянки відповідачу у власність, та просить суд захистити його порушене право у обраний ним спосіб.

08.02.2023 відповідач Вилоцька селищна рада Берегівського району подала відзив (а.с.60-88).

Вилоцька селищна рада заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заперечення обґрунтувала тим, що позивач хоч і набув 17.08.2004 року право власності на спірну земельну ділянку на підставі Розпорядження голови Виноградівської РДА, що посвідчено Державним актом серії ЗК №019333 від 17.08.2004, проте не закінчив реєстрацію права власності. Згідно Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою КМУ від 26.05.2004 №677, ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Але, зазначає відповідач, державна реєстрація земельної ділянки і державна реєстрація права не тотожні поняття. Тому Вилоцька селищна рада вважає своє рішення №211 від 24.11.2021 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність правомірним. Так, 15.03.2021 ОСОБА_2 подав до Вилоцької селищної ради заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, а згодом подав такий проект на затвердження. Крім того ОСОБА_2 надав Вилоцькій селищній раді витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.04.2021, де в графі Форма власності написано, що Інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня. Тому Вилоцька селищна рада вважає, що позивач не завершив оформлення спірної земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яке є обов`язковою умовою на підставі Порядку №677. Погодження меж земельної ділянки є лише складовою частиною кадастрових зйомок, а відмова суміжного власника від підписання акту погодження не є підставою вважати, що погодження меж не відбулося. Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди, що Вилоцька селищна рада вважає, що позивач не надав ніяких доказів щодо нанесення йому моральної шкоди.

Відповіді на відзив Вилоцької селищної ради не подано.

Третя особа Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області подала письмове пояснення на позовну заяву (а.с.91-147).

Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області вважає позов обґрунтованим та таким, що слід задоволити. Третя особа констатує, що позивач набув право власності на спірну земельну ділянку у відповідності із законодавством, що діяло на час такого набуття. Третя особа звертає увагу на ту обставину, що відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідачу ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства землекористувачами від Б до В є ОСОБА_3 , а від Г до А ОСОБА_4 , що співпадає із суміжними землекористувачами, зазначеними у державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЗК№019333, виданого позивачу ОСОБА_1 . Щодо вимоги позову про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, третя особа зазначає, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за наявності). Щодо вимоги про скасування державної реєстрації права відповідача ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав, третя особа зазначає, що відповідно до ст.26 Закону, який регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, припиняються права у разі, зокрема, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. А визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування є одним із способів захисту порушених прав, передбачених ст.16 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_2 відзиву не подав.

Учасники справи не з`явилися у судове засідання на судовий розгляд справи, будучи належним чином своєчасно повідомленими про дату, час та місце проведення судових засідань.

Представник позивача адвокат Рацин Ю.Ю. подав письмову заяву, у якій просить розгляд справи провести без участі позивача та його представника, позов підтримують, просять задовольнити. Заявляють , що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду будуть подані докази розміру судових витрат позивача у зв`язку із розглядом справи. Крім того, позивач заявив, що неодноразові неявки відповідача та його представника у судове засідання на судовий розгляд справи мають ознаки зловживання процесуальними правами задля затягування розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача Вилоцької селищної ради - не з`явилися у судове засідання на судовий розгляд справи вчергове. Відповідачі належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання. У розпорядженні суду є рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки ОСОБА_2 , та довідка про доставку електронної судової повістки Вилоцькій селищній раді.

Вилоцька селищна рада Берегівського району Закарпатської області заяви про відкладення судового засідання не подала. Причин неявки її представника не повідомила.

Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Естінко Т.Е., подала письмову заяву, у якій просить відкласти судове засідання у зв`язку із зайнятістю у іншому судовому процесі. Треті особи не забезпечили явку своїх представників на судовий розгляд справ. Заяв про відкладення судового розгляду не надходило.

Ознайомившись зі змістом заяви представника відповідача суд вирішив, що клопотання про чергове відкладення судового засідання задоволенню не підлягає. Так, підготовче провадження у цій справі тривало більш ніж чотири місяці. Цей час був достатнім для реалізації права відповідача на правничу допомогу, викладу позицій учасників справи у письмових заявах по суті, для збирання, подання та забезпечення доказів. Після переходу до судового розгляду справи, такий відкладався неодноразово за клопотаннями представника відповідача (17.07.2023 а.с.175, 14.09.2023 а.с.183). Після вступу у справу представника відповідача до 11.01.2024 минуло більш як п`ять місяців, що є достатнім для вивчення представником відповідача матеріалів справи, підготовки позиції, збирання, подання доказів, тощо. Востаннє судове засідання було відкладено з достатнім інтервалом для надання можливості учасникам справи спланувати графік для забезпечення особистої участі у судовому розгляді справи. Відтак, зазначена представником відповідача причина неявки не визнається судом поважною. Передбачені ч.2 ст.223 ЦПК України законні підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд констатує, що обидва відповідачі не з`явилися в судове засідання на судовий розгляд справи, причин неявки Вилоцька селищна рада не повідомила, суд не визнає поважною причину неявки представника відповідача, відзиву Агій В.В. не подав, Вилоцька селищна рада подала відзив, але у судове засідання не з`явилася, позивач у письмовій заяві не висловив заперечень проти заочного розгляду справи.

Відтак, одночасно існують усі чотири умови, передбачені п.п.1-4 ч.1 ст.280 ЦПК України. Крім того, виконується також і умова, визначена ч.2 ст.280 ЦПК України. Тому суд вирішує застосувати ст.280 ЦПК України та ухвалює провести заочний розгляд справи.

Вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши подані на їх підтвердження докази, вивчивши доводи відзиву Вилоцької селищної ради, дослідивши подані на їх підтвердження докази, вивчивши доводи письмового пояснення третьої особи, дослідивши подані на їх підтвердження докази, суд вирішив наступне.

Суд встановив наступні обставини.

17.08.2004 року позивач ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, на території Шаланківської сільської ради в урочищі «Шаланківська гора».

Право власності підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗК №019333, який видано 17.08.2004 року на підставі розпорядження голови Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області №272 від 06.08.2004 року «Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства». Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 17.08.2004 року за №0104070300115. Відомості про земельну ділянку 17.08.2004 року внесено до Державного реєстру земель у порядку, встановленому Наказом Держкомітету по земельних ресурсах від 02.07.2003р. №174.

При передачі земельної ділянки 2,0000 га у власність, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 2121286800:10:001:0134.

Відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 2121286800:10:001:0134 до Державного земельного кадастру не внесені. Право власності позивача на вказану земельну ділянку не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав.

Земельна ділянка 2121286800:10:001:0134 в урочищі «Шаланківська гора» межує від А до Б із землею ОСОБА_3 , від Б до В із землею загального користування, від В до Г із землею ОСОБА_4 , від Г до А із землею загального користування. План меж земельної ділянки має чотири літерні точки, де точка А розташована у верхньому кутку справа (опис меж у Державному акті).

Право власності позивача в ході судового розгляду справи ніким не оспорене.

Зі слів позивача, при підготовці процедури оформлення оренди власної земельної ділянки 2121286800:10:001:0134 він дізнався, що належна йому земельна ділянка за даними державних реєстрів має іншого власника відповідача ОСОБА_2 . Ця інформація стала йому відома із інформаційних довідок з Державного земельного кадастру від 09.12.2022, з Державного реєстру речових прав від 19.12.2022 №318068806.

Так, суд встановив, що Рішенням п`ятої сесії восьмого скликання Вилоцької селищної ради від 12.04.2021 №87 Вилоцька селищна рада задовольнила заяву відповідача ОСОБА_2 та вирішила надати дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,000 га в с.Шаланки, урочище «Шаланківська гора» у власність для ведення особистого селянського господарства.

На замовлення відповідача ОСОБА_2 та на підставі рішення Вилоцької селищної ради ФОП ОСОБА_5 провела роботи із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виготовлено проект землеустрою.

23.04.2021 відповідач ОСОБА_2 звернувся до Вилоцької селищної ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,9999 га, яка знаходиться в с.Шаланки, урочище «Шаланківська гора», кадастровий номер 2121286800:10:001:0330 та передати її безоплатно йому у власність.

Рішенням сесії від 24.11.2021р. №211 Вилоцька селищна рада затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передала у приватну власність земельну ділянку площею 1,9999 га кадастровий номер 2121286800:10:001:0330, для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с.Шаланки, урочище «Шаланківська гора», відповідачу ОСОБА_2 , мешканцю АДРЕСА_1 .

Суд вивчив документи проекту землеустрою від 15.04.2021, ФОП ОСОБА_5 , щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,9999 га, яка знаходиться в с.Шаланки, урочище «Шаланківська гора», кадастровий номер 2121286800:10:001:0330 (ФОП ОСОБА_5 ), та з`ясував наступне:

Роботи із землеустрою проведено у квітні 2021;

За результатами польових геодезичних робіт складено абрис-схему та збірний кадастровий план земельної ділянки, за змістом якого земельна ділянка, яка відводилася ОСОБА_2 , розташована між земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на території с.Шаланки, урочище «Шаланківська гора»;

За змістом Акту погодження меж землекористування, на акті присутні підписи ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_5 , скріплений печаткою, та три підписи від імені селищного голови, скріплені трьома печатками Вилоцької селищної ради. Підписи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суміжних землекористувачів, відсутні. Відомості про «відмову від підписання акту погодження меж» суміжними землекористувачами - не зафіксовані.

Суд встановив, що земельна ділянка, відведена за проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 15.04.2021, ФОП ОСОБА_5 , площею 1,9999 га для ведення особистого селянського господарства, розташована в с.Шаланки, урочище «Шаланківська гора», була зареєстрована у Державному земельному кадастрі 22 квітня 2021 відділом у Великомихайлівському районі Міжрайонного управління у Великомихайлівському та Захарівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 2121286800:10:001:0330.

Згідно із описом меж, дана земельна ділянка межує від Б до В із земельною ділянкою ОСОБА_3 , кадастровий номер 2121286800:10:001:0135; від Г до А із земельною ділянкою ОСОБА_4 , кадастровий номер 2121286800:10:001:0133. План меж земельної ділянки має чотири літерні точки, де точка А розташована у верхньому кутку зліва.

Встановлені судом, наведені вище фактичні обставини підтверджуються достатньою сукупністю належних та допустимих письмових доказів, які безпосередньо досліджені судом в ході судового розгляду справи та не викликали у суду сумнівів у їх достовірності. Це наступні письмові докази:

Копія Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №019333, який видано 17.08.2004 року на підставі розпорядження голови Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області №272 від 06.08.2004 року (а.с.6);

Копія Розпорядження голови Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області №272 від 06.08.2004 року «Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства» (а.с.9);

Копія додатку до розпорядження від 06.08.2024 №272 (а.с.9зв);

Копія витягу з ДЗК за запитом про реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2121286800:10:001:0134 (а.с.10);

Роздруківка відомостей кадастрової карти (відкриті дані державного земельного кадастру), (а.с.11, 11зв);

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності від 19.12.2022 за запитом про земельну ділянку з кадастровим номером 2121286800:10:001:0330 (а.с.12);

Інформація державного земельного кадастру про земельну ділянку 2121286800:10:001:0330 (а.с.13);

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 2121286800:10:001:0330 (а.с.14);

Кадастровий план земельної ділянки 2121286800:10:001:0330 з описом її меж, де від Б до В земельна ділянка ОСОБА_3 з кадастровим номером 2121286800:10:001:0135, від Г до А земельна ділянка ОСОБА_4 з кадастровим номером 2121286800:10:001:0133 (а.с.15);

Відповідь Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 19.12.2022 №975/227-22 на адвокатський запит, за змістом якої до Державного реєстру земель вносилися відомості про земельні ділянки, право на які виникло до 01.01.2013, а земельна ділянка 2121286800:10:001:0134 до Державного земельного кадастру не переносилася (а.с.16);

Копія книги записів (реєстрації державних актів) (а.с.17-18);

Копія документів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 в с.Шаланки, урочище Шаланківська гора (а.с.20-22);

Рішення 9 сесії 8 скликання Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області від 24.11.2021 №211; Протокол 9 сесії 8 скликання Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області від 24.11.2021 №16; Результати поіменного голосування при прийнятті рішення 9 сесії 8 скликання №211 від 24.11.2021; (а.с.33-42);

Копія письмової заяви ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки 2121286800:10:001:0330 (а.с.65);

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 2121286800:10:001:0330 з описом її меж, де від Б до В земельна ділянка ОСОБА_3 з кадастровим номером 2121286800:10:001:0135, від Г до А земельна ділянка ОСОБА_4 з кадастровим номером 2121286800:10:001:0133 (а.с.66-68);

Копії документів проекту землеустрою земельної ділянки 2121286800:10:001:0330 (а.с.69-86);

Надана третьою особою Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області Копія проекту землеустрою земельної ділянки 2121286800:10:001:0330 (а.с.105-147);

Відповідь Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 09.02.2023 №29-28-0.213-1197/2-23, на адвокатський запит, за змістом якої центральний орган виконавчої влади прийшов до висновку, що земельна ділянка позивача ОСОБА_1 та земельна ділянка відповідача ОСОБА_2 розташовані в урочищі Шаланківська гора, мають ідентичний опис меж.

Правове обґрунтування та висновки суду

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Законність набуття права власності визначається за процедурою, чинною на час такого набуття.

За змістом ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (Постанова ОП КГС ВС від 24.01.2020 у справі № 910/10987/1).

Непроведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не позбавляє особу набутого у встановленому законом порядку права власності, не є підставою для припинення такого права власності.

За змістом статей 116, 125, 126 Земельного кодексу України, у редакції, чинній станом на 17.08.2004, однією із підстав набуття права на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності земельною ділянкою, та його (документа прим.) державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.

Порядок та система державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у період набуття позивачем права власності на земельну ділянку 2121286800:10:001:0134, регулювалися ТИМЧАСОВИм ПОРЯДком ведення державного реєстру земель, затвердженим Наказом Держкомітету по земельних ресурсах від 02.07.2003 №174.

7 липня 2011 було прийнято Закон України «Про державний земельний кадастр». Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про державний земельний кадастр», у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відтак, суд прийшов до висновку, що позивач у встановлений законом спосіб набув право власності на земельну ділянку 2121286800:10:001:0134. Право власності не припинене на час розгляду спору судом.

Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення питань регулювання земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить зокрема:

- розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;

- передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до Земельного кодексу.

За змістом ст.83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до положень ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування для всіх потреб із земель комунальної власності відповідних територіальних громад.

Статтею 116 ЗК України визначено що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі зокрема: одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно ст.50 ЗУ «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об`єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини, та відповідні їм норми матеріального права, суд прийшов до наступних висновків.

Земельна ділянка 2121286800:10:001:0134 та земельна ділянка 2121286800:10:001:0330 тотожні, тобто це одна і та ж частина земної поверхні з установленими межами, які збігаються з допустимими похибками, певним місцем розташування. Даний факт підтверджено ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області та не заперечено відповідачами.

Так, обидві земельні ділянки межують із тими ж самими земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та землями комунальної власності.

Розбіжності у літерному позначенні суміжних меж земельних ділянок із земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зумовлені різним просторовим розташуванням літер, що позначають точки плану меж земельних ділянок у документації. Так, план меж земельної ділянки 2121286800:10:001:0330 має чотири літерні точки, де точка А розташована у верхньому кутку зліва. А План меж земельної ділянки 2121286800:10:001:0134 має чотири літерні точки, де точка А розташована у верхньому кутку справа.

Позивач ОСОБА_1 підтвердив суду своє право власності на земельну ділянку 2121286800:10:001:0134. Таке набуто у порядку, встановленому на час його набуття - 17.08.2004. Суду не повідомлено жодної обставини, що б могла мати наслідком припинення права власності позивача на земельну ділянку 2121286800:10:001:0134.

Суд пересвідчився, що право власності позивача посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку, присвоєно кадастровий номер, відомості про земельну ділянку 2121286800:10:001:0134 та про права на неї внесено до діючого на станом на липень 2004 Державного реєстру земель відповідно до Тимчасового порядку №174. Зі змісту пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про державний земельний кадастр», випливає, що на позивача законом не було покладено обов`язку подання заяви про реєстрацію земельної ділянки, право власності на яку він набув 17.08.2004, до Державного земельного кадастру.

Суд констатує, що нова земельна ділянка з кадастровим номером 2121286800:10:001:0330 була 15.04.2021 сформована не із земель комунальної власності. А визначення її меж в ході її відведення відбулося шляхом накладення на межі вже раніше сформованої земельної ділянки 2121286800:10:001:0134, яка була набута у приватну власність позивачем ОСОБА_1 17.08.2004 та зареєстрована у Державному реєстрі земель відповідно до діючого на той час законодавства.

Новосформована з порушенням встановленого порядку земельна ділянка була зареєстрована у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до абзацу третього ч.6 ст.24 ЗУ «Про державний земельний кадастр», підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Тому, оскільки в межах земельної ділянки 2121286800:10:001:0330 знаходилася земельна ділянка 2121286800:10:001:0134, то реєстрація у 2021 році земельної ділянки 2121286800:10:001:0330 була здійснена незаконно. Відповідно до абзацу 3 ч.10 ст.24 ЗУ «Про державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Іншого способу усунення наслідків незаконної державної реєстрації земельної ділянки законом не передбачено. А тому, незаконна державна реєстрація земельної ділянки 2121286800:10:001:0330 підлягає скасуванню судом. Це є необхідним для відновлення становища, що існувало до порушення. У цій частині позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При цьому, за змістом п.10 ст.24 ЗУ «Про державний земельний кадастр», ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Таким чином, законом визначено обов`язкову сукупність заходів судового примусу у разі встановлення порушення права, з метою ефективного його захисту.

Державна реєстрація земельної ділянки може бути скасована судом виключно з одночасним припиненням речового права, зареєстрованого щодо земельної ділянки.

Суд вважає, що визначена статтею 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр» обов`язкова умова «припинення речового права» - по суті є способом захисту, що передбачений пунктом 7 частини 2 ст.16 ЦК України - припинення правовідношення, який з огляду на підстави позову є ефективним у спірних правовідносинах. Задоволення цієї вимоги має наслідком виникнення у відповідача обов`язку повернути спірну земельну ділянку.

До такого висновку у подібних правовідносинах прийшла Велика Палата Верховного суду у справі 477/2330/18, Постанова від 14 грудня 2022 року.

Суд встановив, що, Вилоцька селищна рада Берегівського району Закарпатської області, прийнявши Рішення 9 сесії 8 скликання Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області від 24.11.2021 №211 про затвердження проекту землеустрою від 15.04.2021 щодо відведення земельної ділянки 2121286800:10:001:0330 ОСОБА_2 фактично розпорядилася земельною ділянкою, що не перебувала у комунальній власності, а перебувала у приватній власності іншої особи.

Таке рішення суперечить закону, призвело до незаконного вибуття земельної ділянки із володіння попереднього власника.

Посилання Вилоцької селищної ради на те, що їй нічого не було відомо про те, що земельна ділянка, на яку накладаються межі земельної ділянки 2121286800:10:001:0330, вже була раніше сформована, зареєстрована у Державному реєстрі земель з іншим кадастровим номером та передана у приватну власність позивачу суд відхиляє, як такі, що не мають юридичного значення при вирішенні даного спору. Це тому, що для вирішення даного спору не має юридичного значення суб`єктивна сторона даного цивільного правопорушення. Суд не повинен з`ясовувати чи було діяння органу місцевого самоврядування умисним, спрямованим на порушення прав позивача, чи таким, що вчинене без умислу, внаслідок об`єктивної відсутності інформації про його право власності.

Перехід права власності на земельну ділянку від територіальної громади до фізичної особи на підставі ст.ст.116, 122 ЗК України є свого роду правочином, при вчиненні якого слід додержуватися і загальних вимог, встановлених ст.203 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Очевидно, що передача органом місцевого самоврядування на підставі ст.ст.116, 122 ЗК України безоплатно у власність фізичній особі земельної ділянки, яка не перебуває ні у державній, ні у комунальній власності суперечить закону: ст.ст.12, 116, 122 Земельного кодексу України. Вилоцька селищна рада Берегівського району не мала права відчужувати земельну ділянку 2121286800:10:001:0330, оскільки доведено, що така була сформована із земельної ділянки приватної форми власності.

Правочин, що вчинений із недотриманням загальних засад дійсності правочинів є нікчемним. Нікчемний (недійсний) правочин не породжує юридичних наслідків, є недійсним з моменту його вчинення, і не є законною правовою підставою для набуття прав.

Враховуючи особливості спеціальної процедури переходу права власності на земельні ділянки за ст.ст.116, 112 ЗК України, способом захисту порушеного права у даному випадку є визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування.

У цій частині позов є обґрунтованим, а обраний позивачем спосіб захисту є передбаченим законом та є ефективним з точки зору відновлення порушеного права: Рішення 9 сесії 8 скликання Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області від 24.11.2021 №211 слід визнати незаконним та скасувати.

Відповідно до ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. За змістом ч.3 ст.388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК України).

Оскаржене рішення органу місцевого самоврядування стало підставою для проведення державної реєстрації права власності відповідача на земельну ділянку 2121286800:10:001:0330 у Державному реєстрі речових прав: р/н об`єкта нерухомого майна 2529106921020, дата державної реєстрації 03.12.2021, державний реєстратор Вознюк О.В., рішення про державну реєстрацію від 09.12.2021 №62168570.

За змістом ч.3 ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Закон № 1952-IV) у редакції, чинній на час судового розгляду справи, у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Зміст статті 26 Закону № 1952-IV за чотири останні роки змінювався тричі. Остання редакція йде в розріз зі змістом п.10 ст.24 ЗУ «Про державний земельний кадастр», який адресований суду та вказує на необхідний зміст судового рішення при вирішенні питання про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Тому, суд вважає обрані позивачем способи захисту вірними, необхідними, такі слугуватимуть ефективному захисту порушених прав позивача, їх відновленню. У зв`язку із прийняттям рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки 2121286800:10:001:0330 , із визнанням незаконним та скасуванням рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою та передачі у приватну власність відповідачу ОСОБА_2 земельної ділянки 2121286800:10:001:0330, слід припинити право власності ОСОБА_2 (припинити правовідношення) на земельну ділянку 2121286800:10:001:0330 та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку 2121286800:10:001:0330, у Державному реєстрі речових прав, р/н об`єкта нерухомого майна 2529106921020, дата державної реєстрації 03.12.2021, державний реєстратор Вознюк О.В., рішення про державну реєстрацію від 09.12.2021 №62168570.

Вирішуючи вимогу позивача про відшкодування моральної шкоди, суд констатує, що доводи, наведені позивачем на обґрунтування цієї вимоги, не підтверджені жодним доказом.

Суд вважає доведеними ті обставини, що відповідач ОСОБА_2 незаконно набув шляхом безплатної приватизації у власність земельну ділянку, яка як матеріальний об`єкт вже належала на праві власності позивачу.

Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Позивач у позовній заяві послався на те, що зазнав моральних переживань, погіршення фізичного та духовного стану, душевних страждань внаслідок незаконного вибуття із його власності земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Підстави для звільнення від доказування - відсутні. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не мав підстав збирати докази, що стосуються вимоги про відшкодування моральної шкоди, з власної ініціативи.

Позивач не подав суду жодного передбаченого ч.2 ст.76 ЦПК України доказу, що позбавило суд можливості встановити наявність або відсутність фактів, на які послався позивач, обґрунтовуючи вимогу про відшкодування моральної шкоди.

Відтак, вимога про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає за недоведеністю.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовної вимоги майнового характеру про стягнення 40 тисяч грн. моральної шкоди, то судовий збір, сплачений позивачем за звернення до суду із майновою вимогою, у розмірі 992,40 грн (а.с.30) слід покласти на позивача.

У зв`язку із задоволенням основної та похідних вимог позову немайнового характеру, за які позивач сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн то судові витрати позивача у цій частині підлягають відшкодуванню відповідачами у рівних частках.

У заяві про судовий розгляд справи без участі, представник позивача адвокат Рацин Ю.Ю. заявив, що на підставі ч.8 ст.141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду будуть подані докази розміру витрат, які поніс чи повинен понести у зв`язку із розглядом справи. Тому вирішення питання про розподіл інших судових витрат відкладається.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати Рішення 9 сесії 8 скликання Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області від 24.11.2021 №211 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність, згідно додатку №7 до рішення, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,9999 га кадастровий номер 2121286800:10:001:0330, розташовану в с.Шаланки, урочище «Шаланківська гора», відповідачу ОСОБА_2 , мешканцю АДРЕСА_1 .

Визнати припиненим право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,9999 га, кадастровий номер 2121286800:10:001:0330, розташовану в с.Шаланки, урочище «Шаланківська гора».

Скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,9999 га, кадастровий номер 2121286800:10:001:0330, розташовану в с.Шаланки, урочище «Шаланківська гора», у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, р/н об`єкта нерухомого майна 2529106921020, дата державної реєстрації 03.12.2021, державний реєстратор Вознюк О.В., рішення про державну реєстрацію від 09.12.2021 №62168570.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2121286800:10:001:0330, розташовану в с.Шаланки, урочище «Шаланківська гора», з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 1,9999 га, у Державному земельному кадастрі.

Судові витрати у частині судового збору, сплаченого позивачем за звернення до суду із вимогою майнового характеру, у розмірі 992,40 грн покласти на позивача.

Стягнути із відповідачів ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 , та із Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04349277, адреса 90351, Закарпатська область, Берегівський район, смт.Вилок, вул.Гагаріна, 8, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_2 , судові витрати (судовий збір за звернення до суду із позовною вимогою немайнового характеру) у розмірі 992,40 грн у рівних частках, тобто по 496,20 грн (чотириста дев`ятсот шість гривень 20 коп) із кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийА. В. Кашуба