Постанова

від 24.01.2024 по справі 922/1446/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року м. Харків Справа № 922/1446/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.

без виклику представників сторін,

розглянувши апеляційну скаргу Фірма "21-й ВІК" Товариство з обмеженою відповідальністю, м.Харків, (вх. №2472 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2023р. у справі №922/1446/23 (суддя Чистякова І.О., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту 26.06.2023р.)

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Альма-центр", м.Харків,

до відповідача: Фірми "21-й ВІК" Товариство з обмеженою відповідальністю, м.Харків,

про стягнення 90151,36грн.

ВСТАНОВИВ:

15.04.2023 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Альма-центр" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Фірми "21-й ВІК" Товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення 90151,36грн. боргу, з яких: 58552,22грн. основний борг зі сплати внесків на здійснення управління багатоквартирним будинком, 5221,73грн. 3% річних та 26377,41грн. інфляційних за період з 01.01.2019р. по 31.12.2021р. станом на 12.04.2023р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків щодо сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, та внеску в фонд капітального ремонту.

16.05.2023 відповідачем подано до господарського суду Харківської області відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог, з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Також, відповідач вважав, що позивач звернувся до суду з пропуском строків позовної давності, у зв`язку з чим просив суд застосувати строки позовної давності.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.06.2023р. у справі №922/1446/23 позов задоволено частково в розмірі 46154,75грн.; стягнуто з Фірми "21-й ВІК" Товариство з обмеженою відповідальністю на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Альма-центр" 29493,36грн. основного боргу зі сплати внесків на здійснення управління багатоквартирним будинком, 2643,23грн. 3% річних та 14018,16грн. інфляційних; в іншій частині позовних вимог відмовлено; судові витрати у справі у вигляді витрат на правову допомогу в розмірі 2559,85грн. та судового збору в розмірі 1374,13грн. покладено на відповідача: Фірму "21-й ВІК" Товариство з обмеженою відповідальністю; стягнуто з Фірми "21-й ВІК" Товариство з обмеженою відповідальністю на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Альма-центр" витрати на правову допомогу у розмірі 2559,85грн. та судовий збір в розмірі 1374,13грн.

Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 11, 322, 382, 610, 625 Цивільного кодексу України, статей 1, 4, 10, 15, 20, 23, Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" мотивовані тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт неналежного виконання відповідачем обов`язку щодо сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, та внеску в фонд капітального ремонту до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Альма-центр", що свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу зі сплати внесків у розмірі 29493,36грн.

Господарським судом першої інстанції також було частково задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 14018,16грн. та 3% річних в сумі 2643,23грн., з огляду на часткове задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу.

Крім того, судом було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про застосування позовної давності, з тих підстав, що з урахуванням положень частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності у даній справі було перервано відповідачем частковою сплатою заборгованості 10.11.2019 в сумі 4650,00грн., отже строк позовної давності розпочався заново з 11.11.2019 та мав сплинути 11.11.2022.

Судом також було враховано, що пунктами 12, 19 Розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVІD-19) та у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені, зокрема, статтею 257 Цивільного кодексу України продовжуються на строк вказаних обставин, що свідчить про те, що строк позовної давності у даній справі вважається продовженим та не сплив станом на час звернення позивача до суду з відповідним позовом 15.04.2023.

Фірма "21-й ВІК" Товариство з обмеженою відповідальністю з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2023р. у справі №922/1446/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю. Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2023р. у справі №922/1446/23.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до передчасного висновку про відмову в задоволенні клопотання про застосування позовної давності, та наголошує, що переривання перебігу строку позовної давності у даній справі не відбулось, з огляду на те, що він не здійснював 10.11.2019 платіж на суму 4650,00грн. в якості внеску на здійснення управління багатоквартирним будинком.

Вказані обставини, на думку скаржника, свідчать про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення та відповідно прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2023р. повернуто апеляційну скаргу Фірми "21-й ВІК" Товариства з обмеженою відповідальністю на рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2023р. у справі №922/1446/23 заявнику.

Постановою Верховного Суду від 30.10.2023р. задоволено частково касаційну скаргу Фірми "21-й ВІК" Товариства з обмеженою відповідальністю; скасовано ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 у справі № 922/1446/23; справу №922/1446/23 передано до Східного апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги Фірми "21-й ВІК" Товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2023 у справі № 922/1446/23.

17.11.2023р. матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 поновлено Фірмі "21-й ВІК" Товариство з обмеженою відповідальністю строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2023р. у справі №922/1446/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фірми "21-й ВІК" Товариство з обмеженою відповідальністю на рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2023р. у справі №922/1446/23; встановлено позивачу у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; розгляд апеляційної скарги Фірми "21-й ВІК" Товариство з обмеженою відповідальністю на рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2023р. у справі №922/1446/23 ухвалено розпочати з 24.11.2023р. без повідомлення учасників справи.

07.12.2023 позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№15143), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Фірми "21-й ВІК" Товариство з обмеженою відповідальністю, рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2023р. у справі №922/1446/23 залишити без змін.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з частиною 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи повідомлень відділення поштового зв`язку, копію ухвали Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 отримано позивачем 23.11.2023.

Клопотання від позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

В ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, Фірма "21-й ВІК" Товариство з обмеженою відповідальністю є власником нежитлового приміщення загальною площею 192,9 кв.м., розташованого у багатоквартирному будинку № 5 по вул. Дмитрівській у м. Харків, що підтверджується наявною довідкою Комунального підприємства Харківське міське бюро технічної інвентаризації від 12.03.2008 за вих.№23-90546 (т.1 а.с.16).

Рішенням установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку № 5 по вул. Дмитрівській у м. Харків, оформленим протоколом № 1 від 17.07.1997, було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Альма-центр, в пункті 5 порядку денного якого передбачена щомісячна сплата внесків на утримання будинку (т.1 а.с.57-58).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Альма-центр зареєстроване 15.08.1997 за адресою: вул. Дмитрівська, 5, м.Харків.

Протоколом розширеного засідання правління та ревізійної комісії ОСББ Альма-центр від 14.01.2019, затверджено розмір внеску з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території 4,90 грн/кв. м. та розмір внеску в фонд капітального ремонту - 2 грн /кв.м. (копія витягу додана до позовної заяви т.1 а.с.13).

Протоколом засідання правління ОСББ Альма-центр від 10.01.2020, затверджено розмір внеску з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території - 5,85 грн/ кв. м. та розмір внеску в фонд капітального ремонту - 2 грн /кв.м. (копія витягу додана до позовної заяви т.1 а.с.14)

Протоколом засідання правління ОСББ Альма-центр від 17.11.2020, вирішено у 2021 році кошторис витрат залишити у розмірі 2020 року і перерозподілити кошти витратної частини кошторису, у тому числі фонду капітального ремонту, між статтями, відповідно до рішення загальних зборів від 10.01.2020 (копія витягу додана до позовної заяви т.1 а.с.15).

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач зазначав, що у відповідача за період з 01.01.2019 по 31.12.2021 утворилась заборгованість зі сплати внесків на здійснення управління багатоквартирним будинком у розмірі 58552,22грн., що і стало підставою для звернення 15.04.2023 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Альма-центр" до господарського суду Харківської області з позовом до Фірми "21-й ВІК" Товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення 90151,36грн. боргу, з яких: 58552,22грн. основний борг, 5221,73грн. 3% річних та 26377,41грн. інфляційних за період з 01.01.2019р. по 31.12.2021р. (т.1 а.с.1-29).

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.06.2023р. у даній справі позов задоволено частково, з підстав викладених вище (т.1 а.с.154-167).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою для виникнення зобов`язань є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 322 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначені правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Згідно з пунктом 1 розділу 1 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Альма-центр" (надалі Статут т.1 а.с.6-12) (надалі - об`єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку № 5 (далі - будинок), що розташований за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно з пункту 5 розділу 1 Статуту, об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями, коштами і майном об`єднання, що належать об`єднанню як юридичній особі, від свого імені виступає учасником правовідносин, набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об`єднання не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників, як і співвласники не несуть відповідальності за зобов`язаннями об`єднання.

Відповідно до пунктів 1-3 розділу 2 Статуту, метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до абзацу 6 статті 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).

Згідно пункту 12 розділу 3 Статуту, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів мають вишу юридичну силу щодо рішень інших органів управління об`єднання. Загальні збори своїм рішенням можуть у будь-який час скасувати або визнати таким, що втратило чинність, рішення будь-якого іншого статутного органу об`єднання, зокрема, правління та ревізійної комісії (ревізора) об`єднання. Рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення відповідного тексту в місцях загального користування будинку. Рішення з питань, передбачених абзацами другим, шостим, сьомим, восьмим, дев`ятим, пункту 3 цього розділу, а за рішенням загальних зборів - і з інших питань, надаються співвласникам під розписку або направляються поштою (рекомендованим 5 листом) ініціатором загальних зборів (правлінням або ініціативною групою). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити з них копії та виписки. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Статтею 17 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Наявною в матеріалах справи довідкою Комунального підприємства Харківське міське бюро технічної інвентаризації від 12.03.2008 за вих.№23-90546 (т.1 а.с.16) підтверджується, що Фірма "21-й ВІК" Товариство з обмеженою відповідальністю є власником нежитлового приміщення загальною площею 192,9 кв.м., розташованого у багатоквартирному будинку № 5 по вул. Дмитрівській у м. Харків.

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач зазначав, що у відповідача за період з 01.01.2019 по 31.12.2021 утворилась заборгованість зі сплати внесків на здійснення управління багатоквартирним будинком у розмірі 58552,22грн., що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Щодо заявленої позивачем до стягнення з відповідача заборгованості зі сплати внесків з утримання і внесків до фонду капітального ремонту багатоквартирного будинку, яка виникла за період з 01.01.2019 по 12.12.2021, судова колегія зазначає наступне.

Протоколом розширеного засідання правління та ревізійної комісії ОСББ Альма-центр від 14.01.2019, затверджено розмір внеску з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території 4,90 грн/кв. м. та розмір внеску в фонд капітального ремонту - 2 грн /кв.м. (копія витягу додана до позовної заяви т.1 а.с.13).

Статтею 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, що порядок сплати внесків має бути визначений загальними зборами ОСББ.

В даному випадку Статутом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Альма-центр" не було визначено порядку та строків сплати внесків, проте, як було зазначено вище, рішенням установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , оформленим протоколом № 1 від 17.07.1997, в пункті 5 порядку денного передбачена щомісячна сплата внесків на утримання будинку (т.1 а.с.57).

Отже, терміном сплати внесків є останнє число місяця, виходячи з того, що внески були встановлені загальними зборами як щомісячні, що також узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 922/3087/17 від 11.05.2018.

З огляду на вищевикладене, місцевим господарським судом обґрунтовано встановлено, що відповідач був зобов`язаний кожного місяця 2019 року, в строк до останнього календарного дня місяця, сплачувати на розрахунковий рахунок позивача 1331,01грн виходячи з того, що загальна площа нежитлових приміщень, які належать відповідачу складає 192,9 кв.м., а саме внесок на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 945,21грн. та внесок до ремонтного фонду в сумі 385,80грн., а отже загальна сума вказаних внесків за 2019 рік складає 15972,12грн. (1331,01 грн х 12 місяців = 15972,12грн.).

Проте, згідно наданого позивачем детального розрахунку заборгованості та відомостей нарахування та сплати внесків відповідачем у 2019 році було сплачено внесків на здійснення управління багатоквартирним будинком лише у розмірі 4650,00грн. внесків 10.11.2019 (т.1 а.с.105).

Контррозрахунку або доказів на спростування вказаних обставин відповідачем ані під час розгляду справи місцевим господарським судом ані під час апеляційного перегляду даної справи надано не було.

Щодо заявленої позивачем до стягнення з відповідача заборгованості зі сплати внесків з утримання і внесків до фонду капітального ремонту багатоквартирного будинку, яка виникла за період з 01.01.2020 по 12.12.2020, судова колегія зазначає наступне.

Протоколом засідання правління ОСББ Альма-центр від 10.01.2020, затверджено розмір внеску з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території - 5,85 грн/ кв. м. та розмір внеску в фонд капітального ремонту - 2 грн /кв.м. (копія витягу додана до позовної заяви т.1 а.с.14)

Отже, місцевим господарським судом обґрунтовано встановлено, що відповідач зобов`язаний був кожного місяця 2020 року, в строк до останнього календарного дня місяця, сплачувати на розрахунковий рахунок позивача 1514,27грн., з яких: внесок на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 1128,47грн. та внесок до ремонтного фонду в сумі 385,80грн., а отже загальна сума вказаних внесків за 2020рік складає 18171,24грн. (1514,27грн. х 12 місяців = 18171,24грн).

Проте, згідно наданого позивачем детального розрахунку заборгованості та відомостей нарахування та сплати внесків у 2020 році не було здійснено жодного платежу, доказів на спростування вказаних обставин відповідачем ані під час розгляду справи місцевим господарським судом ані під час апеляційного перегляду даної справи надано не було.

Щодо заявленої позивачем до стягнення з відповідача заборгованості зі сплати внесків з утримання і внесків до фонду капітального ремонту багатоквартирного будинку, яка виникла за період з 01.01.2021 по 12.12.2021, судова колегія зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження позовних вимог щодо стягнення заборгованості зі сплати внесків за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 позивачем було додано до позовної заяви копію витягу з протоколу засідання правління ОСББ Альма-центр від 17.11.2020 (т.1 а.с.15), згідно якого вирішено у 2021 році кошторис витрат залишити у розмірі 2020 року і перерозподілити кошти кошторису витрат, у тому числі фонду капітального ремонту, між статтями, згідно рішення загальних зборів від 10.01.2020.

Отже, як зазначав позивач, відповідач був зобов`язаний кожного місяця 2021 року, в строк до останнього календарного дня місяця, сплачувати на розрахунковий рахунок позивача 1514,27грн., з яких: внесок на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 1128,47грн. та внесок до ремонтного фонду в сумі 385,80грн., а отже загальна сума вказаних внесків за 2021 рік складає 18171,24 грн (1514,27грн. х 12 місяців = 18171,24грн).

Під час розгляду справи, господарським судом першої інстанції було задоволено клопотання відповідача та витребувано у позивача ухвалою суду від 29.05.2023 оригінал протоколу установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Альма-центр" від 17.11.2020, яким затверджено проект кошторису на 2021 рік на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, формування резервного фонду, у тому числі фонду капітального ремонту (з кошторисом).

Позивачем в судовому засіданні, яке відбулось 19.06.2023 було надано до суду для огляду оригінал протоколу установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Альма-центр" від 17.11.2020, який, як встановлено місцевим господарським судом, не відповідає наданій до позовної заяви копії витягу з протоколу засідання правління ОСББ Альма-центр від 17.11.2020, про що зазначено в протоколі судового засідання №1614166 (т.1 а.с.142-144).

Будь-яких заперечень чи зауважень сторін до вказаного протоколу судового засідання №1614166 матеріали справи не містять.

З огляду на невідповідність оригіналу протоколу засідання правління ОСББ Альма-центр від 17.11.2020 доданій позивачем до позовної заяви копії витягу з протоколу засідання правління ОСББ Альма-центр від 17.11.2020 щодо нарахування внесків за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського про те, що позовні вимоги щодо нарахування боргу за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 заявлено безпідставно та їх розмір не підтверджений матеріалами справи.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу зі сплати внесків на здійснення управління багатоквартирним будинком підлягають частковому задоволенню у розмірі 29493,36грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних в розмірі 26377,41грн. та 3% річних в сумі 5221,73грн., судова колегія зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18 та у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, наданий позивачем, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог у відповідній частині, а саме: інфляційних в розмірі 14018,16грн. та 3% річних в сумі 2643,23грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач у відзиві на позовну заяву поданому до господарського суду першої інстанції просив суд застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог (т.1 а.с.75-76).

Згідно з частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В статті 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частинами 1 та 5 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Водночас, за змістом частини першої та третьої статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як було зазначено вище, до стягнення заявлено період з 01.01.2019, тобто термін пред`явлення вимоги про стягнення за січень 2019року сплив 31.01.2022, проте, з урахуванням положень частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності було перервано відповідачем частковою сплатою заборгованості в сумі 4650,00грн. 10.11.2019, що підтверджується надаю відомістю нарахування та сплати внесків за 2019 та свідчить про визнання відповідачем боргу.

Отже, строк позовної давності розпочався заново з 11.11.2019 та мав сплинути 11.11.2022.

Разом з тим, судова колегія також враховує, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності зупиняється якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила).

Так, пунктом 12 Розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVІD-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" зі змінами, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 19.12.2020 на всій території України встановлено карантин, який наразі продовжено до 30.06.2023.

Крім того, відповідно до пункту 19 Розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 год.30 хв. 24.02.2022 строком 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що досі триває.

Отже, у відповідності до приписів пунктів 12, 19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, строк позовної давності вважається продовженим та не сплив станом на час звернення позивача до суду з відповідним позовом 15.04.2023.

За наведених підстав, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні клопотання відповідача про застосування позовної давності.

Щодо доводів апелянта про те, що він не здійснював 10.11.2019 платіж на суму 4650,00грн. в якості внеску на здійснення управління багатоквартирним будинком, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1 та 2 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Господарський процесуальний кодекс України встановлює строки та порядок подання сторонами у справі доказів.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частини 2, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з положеннями частини 1, 4, 8, 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

З відповідних положень статті 80 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що заперечення з посиланням на відповідні обставини та докази, якими відповідач обґрунтовує підстави для відмови в задоволенні позовних вимог, повинні існувати на момент подання відзиву до суду, і саме на відповідача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з відзивом.

Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Отже, така обставина як відсутність існування доказів на момент подання відзиву взагалі виключає можливість прийняття судом додаткових доказів незалежно від причин їх неподання позивачем. Навпаки, саме допущення такої можливості судом матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 19.10.2021 у справі №903/533/21.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Харківської області від 08.05.2023 було, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали на надання суду відзиву на позов (т.1 а.с.66-69).

Копія вказаної ухвали була надіслана сторонам, в тому числі відповідачу та отримана представником відповідача 11.05.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором №6102272331609 (т.1 а.с.74).

Отже, у розумінні вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України строк на подання відзиву на позовну заяву становив до 26.05.2023 включно.

Матеріалами справи підтверджується, що 16.05.2023 та 22.05.2023 відповідачем було подано до місцевого господарського суду відзив на позовну заяву та доповнення до відзиву (т.1 а.с.75-76, 86-87).

Проте, зі змісту вказаних документів не вбачається, що відповідачем було зазначено про той факт, що він не здійснював 10.11.2019 платіж на суму 4650,00грн. в якості внеску на здійснення управління багатоквартирним будинком.

Згідно з приписами частини 1, 2, 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як було зазначено вище, відповідачем у відзиві на позовну заяву, а також в доповненнях до відзиву не було зазначено про той факт, що він не здійснював 10.11.2019 платіж на суму 4650,00грн. в якості внеску на здійснення управління багатоквартирним будинком, відповідно обставини, на які він посилається в обґрунтування доводів апеляційної скарги, не були предметом розгляду в суді першої інстанції та суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Зі змісту апеляційної скарги також не вбачається, що відповідач посилається на докази неможливості зазначення вказаних обставин у відзиві та доповненні до відзиву з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а тому доводи апелянта не приймаються та не розглядаються судом апеляційної інстанції, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наявними в матеріалах справи документами та вчинені при довільному тлумаченні наявних між сторонами правовідносин і норм права.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, фактичним обставинам справи, а рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2023 у справі №922/1446/23 без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фірма "21-й ВІК" Товариство з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2023 у справі №922/1446/23 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 24.01.2024

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова