Ухвала

від 10.01.2024 по справі 295/3291/22

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/3291/22

6/295/56/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Кузнєцова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання заочного рішення суду у справі №295/3291/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних коштів, пов`язаних з оформленням спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою, в обґрунтування якої зазначає, що 20.09.2022 року Богунським районним судом м. Житомира ухвалено заочне рішення, яким стягнуто із ОСОБА_2 на його користь грошові кошти у розмірі 35 559,46 грн., сплачені за оформлення спадкових прав, та 12 376,39 грн. витрат за оплату житлово-комунальних послуг. За змістом заяви, на даний час відбувається збройна агресія російської федерації проти України, в Україна введено військовий стан, дипломатичні відносини та інші з агресором відсутні, закрита система SWIFT, банки російської федерації заблоковані. У зв`язку з цим, Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції відмовило у прийнятті рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20.09.2022 року до виконання. Виконавчий лист, виданий Богунським районним судом м. Житомира 07.04.2023 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 06.11.2023 року, щодо стягнення із ОСОБА_2 коштів не підлягає прийняттю до виконання на території України, зважаючи на проживання боржника у справі на території рф. При цьому, на депозитному рахунку Богунського районного суду м. Житомира знаходяться грошові кошти, належні ОСОБА_2 . З огляду на викладене у заяві, ОСОБА_1 просить змінити спосіб і порядок виконання виконавчого листа, зазначивши: стягнути з депозитного рахунку Богунського районного суду м. Житомира на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 35 559,46 грн., сплачені за оформлення спадкових прав, та 12 376,39 грн. витрат за оплату житлово-комунальних послуг.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, від заявника ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено,що заочнимрішенням Богунськогорайонного судум.Житомира від20.09.2022року усправі №295/3291/21позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненняматеріальних коштів,пов`язаних зоформленням спадщини,задоволено частково: стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 35 559,46 грн., сплачені за оформлення спадкових прав, та 12 376,39 грн. витрат за оплату житлово-комунальних послуг.

На виконання рішення видано виконавчий лист, котрий направлено засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 .

З листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 27.11.2023 вбачається, що вищевказаний виконавчий лист не підлягає прийняттю до виконання на території України, зважаючи на проживання боржника на території рф. Також зазначено, що виконавчий документ, виданий на території України, не являється виконавчим документом на території держави виконання судового рішення та не приймається до виконання на її території, зважаючи на передбачену процедуру визнання та виконання за кордоном судових рішень України. Роз`яснено ОСОБА_1 , що з метою порушення питання щодо визнання та виконання на території рф рішення Богунського районного суду м. Житомира на підставі Конвенції про правову допомогу та правовідносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року, він має право звернутись з клопотанням до суду, який ухвалив рішення, та отримання документів, що додаються до клопотання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Станом на день звернення до суду із заявою заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20.09.2022 у справі №295/3291/22 залишається невиконаним.

Частиною 1 статті 435 ЦПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, що передбачено ч. 3 ст. 435 ЦПК України.

Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або заміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Верховний Суд у постанові від 10 червня 2019 року по справі №350/426/16-ц зазначив, що поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Отже, зміна способу і порядку виконання рішення суду допускається у виняткових випадках і полягає в заміні одного заходу примусового виконання іншим, а також у зміні черговості дій, направлених на виконання рішення суду. При цьому, ухвалюючи рішення про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд не вправі змінювати сам зміст цього рішення або його суть.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачений обов`язок кожного учасника справи довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник ОСОБА_2 проживає за адресою: рф, АДРЕСА_1 .

В обґрунтування прохальної частини заяви ОСОБА_1 вказує, що з огляду на збройну агресію рф проти України, дипломатичні та інші відносини з державою-агресором відсутні.

На переконання суду, зазначені обставини є істотними, тривалими та такими, що унеможливлюють виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, оскільки заявником надані докази існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим в частині стягнення коштів, суд дійшов висновку про те, що заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому, ухвала суду про зміну способу виконання рішення спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Така ухвала має похідний характер від рішення суду, яким справу вирішено по суті, і є обов`язковою до виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 435 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду задовольнити.

Змінити спосібта порядоквиконання заочногорішення Богунськогорайонного судум.Житомира від20.09.2022у справі№295/3291/22позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненняматеріальних коштів,пов`язаних зоформленням спадщинишляхом виплати ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 35 559,46 грн., сплачених за оформлення спадкових прав, та 12 376,39 грн. витрат за оплату житлово-комунальних послуг з депозитного рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області UA678201720355249002000000277, за рахунок коштів, внесених ОСОБА_1 на вказаний депозитний рахунок відповідно до дублікатів квитанцій АТ КБ «Приватбанк» №0.0.1995958058.1 від 28.01.2021 на суму 83 381,91 грн та №0.0.2091442610.1 від 16.04.2021 на суму 31 515,08 грн у якості грошової компенсації за частку в майні ОСОБА_2 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України

Суддя Д.В. Кузнєцов