Ухвала

від 29.01.2024 по справі 761/15619/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 761/15619/20

номер провадження: 22-з/824/284/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Комарницька Ольга Володимирівна, про розірвання договору дарування,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Комарницька О.В., у якому просив розірвати договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. 15 липня 2015 року, зареєстрований в реєстрі за № 1618.

Разом із позовом ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив вжити заходів забезпечення вказаного вище позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить відповідачці ОСОБА_2 .

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що, звертаючись до суду із позовом про визнання договору дарування спірної квартири недійсним, позивач вважає, що відповідачка має можливість у будь-який час відчужити подаровану квартиру, а тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист його прав.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 01 червня 2020 року у задоволенні заяви відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 червня 2020 року скасовано та прийнято постанову про задоволення заяви про забезпечення позову.

Вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19 червня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 15 липня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусам Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. і зареєстрований в реєстрі за № 1618.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову задоволено.

Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані постановою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року, а саме скасовано арешт квартири АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 грудня 2023 року поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 червня 2023 року та відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 січня 2024 року призначено справу до розгляду у суді апеляційної інстанції.

25 січня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що, враховуючи суть спору між сторонами, невжиття заходів забезпечення позову у вказаній справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання у майбутньому рішення суду, якщо воно буде в інтересах позивача, оскільки відповідачка може скористатись своїм правом та відчужити квартиру на користь третіх осіб.

26 січня 2024 року вказана заява ОСОБА_1 про забезпечення позову передана судді-доповідачу Верланову С.М.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за можливе розглянути дане питання без виклику учасників справи.

Дослідивши доводи заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що вказана заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з таких підстав.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, в тому числі й на стадії апеляційного провадження, якщо заява про це надійшла до суду апеляційної інстанції або її не вирішив суд першої інстанції.

Відповідно до положень ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Згідно з пунктом 4 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що у травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Комарницька О.В., у якому просив розірвати договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. 15 липня 2015 року, зареєстрований в реєстрі за № 1618.

Тобто, між сторонами виник спір про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до приписів ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Колегія суддів вважає, що оскільки спірна квартира належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 і вона може її відчужити на користь третіх осіб, то існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

З матеріалів справи вбачається, що підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення відсутні, так як позивач має зареєстроване в установленому законом порядку місцезнаходження на території України, а суду не надані докази того, що майновий стан позивача або його дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 154 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді: