Ухвала

від 24.01.2024 по справі 761/19385/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/19385/22

Провадження № 2-др/761/33/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Притули Н.Г.,

при секретарі: Габунії М.Г.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук про скасування наказу, зміну формулювання причини звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03.08.2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук про скасування наказу, зміну формулювання причини звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, позов задоволено частково, а саме визнано незаконним наказ Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченко Національної академії педагогічних наук №38-к від 05 серпня 2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та стягнуто з Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченко Національної академії педагогічних наук на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі - 5000 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі - 1984 грн. 80 коп.

16.11.2023 року представник позивача подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 41 000,00 грн.

05.12.2023 року до суду надійшло клопотання представника відповідача в якому він просить повернути позивачу заяву без розгляду або зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з тим, що позивачем було пропущено строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, для звернення до суду з даною заявою.

Сторони в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, при цьому від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали вищезазначеної справи суддя вважає за необхідне відмовити позивачу у прийнятті додаткового рішення у даній справі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03.08.2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук про скасування наказу, зміну формулювання причини звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, позов задоволено частково, а саме визнано незаконним наказ Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченко Національної академії педагогічних наук №38-к від 05 серпня 2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та стягнуто з Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченко Національної академії педагогічних наук на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі - 5000 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі - 1984 грн. 80 коп.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Так, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України).

Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додатково рішення у справі, представник позивача посилалась на положення п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, а тому суд не може брати до уваги додані до заяви від 16.11.2023 року докази понесення судових витрат, оскільки останні були надані до суду вже після ухвалення рішення у даній справі та з пропуском встановленого строку.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом в суді цієї справи, було надано до суду (разом з позовною заявою та під час слухання справи судом) лише копію договору про надання правової допомоги №21/09-22 від 08.09.2022 року.

Водночас, з вказаного договору неможливо встановити, що позивачу надавалась правнича допомога в рамках даної справи, також в останньому не встановлено порядок та розмір оплати за надання професійної правничої допомоги.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Таким чином, враховуючи, що стороною позивача не надано доказів на підтвердження понесення нею судових витрат під час розгляду даної справи, суд вважає за необхідне відмовити представнику позивача в прийнятті додаткового рішення у даній справі.

Щодо клопотання представника відповідача про повернення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення без розгляду необхідно зазначити наступне.

Як вже зазначалось судом, заява про ухвалення додаткового рішення подана позивачем на підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України.

Отже, суд не вбачає підстав для застосування до останньої положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України, тому вважає за можливе відмовити представнику відповідача у задоволенні клопотання про повернення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення без розгляду.

Керуючись ст.ст. 270, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику позивача ОСОБА_1 в прийнятті додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук про скасування наказу, зміну формулювання причини звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту ухвали безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: Н.Г. Притула